Це не просто смог: у повітрі Києва перевищення отруйних речовин у 4 рази. Чим це загрожує?

Після масованих російських атак столиця кілька днів поспіль фіксувала високі показники забруднення повітря. У ньому виявляли оксид вуглецю, діоксид азоту, формальдегід та інші небезпечні речовини. "Твоє місто" з'ясувало, що саме потрапляє в атмосферу після вибухів, хто перебуває у найбільшій зоні ризику та чи можуть такі наслідки відчувати навіть здорові люди.

Ліквідація наслідків атаки рф по Києву, 8 липня 2026 року. Фото: ДСНС

сьогодні о 10:00

Після масованої російської атаки в ніч на 2 липня кияни кілька днів поспіль скаржилися на різкий запах диму, смог та погіршення самопочуття. Уже вранці 3 липня Департамент захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА повідомив про тимчасове погіршення якості повітря.

За даними міської системи моніторингу, в столиці зафіксували підвищені концентрації приземного озону та дрібнодисперсного пилу. Причиною стали одразу кілька факторів: пожежі після російської атаки, аномальна спека та температурна інверсія — явище, коли через відсутність вітру забруднювальні речовини не розсіюються, а накопичуються біля поверхні землі.

Тоді індекс якості повітря на окремих станціях досягав 100 балів, що відповідає високому рівню забруднення. Найгірші показники фіксували на Щусєва, Турівській, Архітектора Вербицького та проспекті Європейського Союзу.

Втім, як з'ясувало "Твоє місто", небезпеку становить не лише смог, який видно неозброєним оком.

Що показали вимірювання

Фахівці Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського на запит "Твого міста" повідомили, що у період з 2 по 8 липня у повітрі Києва неодноразово фіксували перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій одразу кількох небезпечних речовин.

Найбільші перевищення стосувалися:

діоксиду азоту — до 4,7 раза;
формальдегіду — до 4,1 раза;
оксиду вуглецю — до 4 разів;
діоксиду сірки — до 1,6 раза.

Найвищі концентрації реєстрували на Бессарабській та Галицькій площах, Берестейському проспекті, бульварі Лесі Українки, а також у районах Гідропарку, вулиць Довженка, Семена Скляренка, Інженера Бородіна, Павла Полуботка та Академіка Стражеска.

У лабораторії пояснюють: забруднення значною мірою залежить від погодних умов. Спека, слабкий вітер та температурні інверсії не дають шкідливим речовинам розсіюватися, через що вони накопичуються у приземному шарі атмосфери. Натомість дощі, грози та поривчастий вітер сприяють очищенню повітря.

Моніторинг у столиці здійснюється на 15 стаціонарних постах у восьми районах Києва. Фахівці чотири рази на добу відбирають проби та досліджують близько двадцяти забруднювачів, серед яких оксиди азоту, оксид вуглецю, формальдегід, фенол, сірководень, аміак, завислі частинки та важкі метали.

Небезпека не лише від диму: після вибухів у повітря потрапляють важкі метали

Лікарка-алергологиня Роксоляна Головин у коментарі "Твоєму місту" пояснює: після вибухів у повітрі опиняється значно більше небезпечних речовин, ніж здається на перший погляд.

За її словами, вибухова хвиля буквально подрібнює бетон, будівельні матеріали, покрівлю та інші конструкції до стану ультрадрібного пилу. Ці частинки настільки малі, що легко долають природні захисні бар'єри організму й потрапляють глибоко в легені.

"Коли є вибухи, вибухова хвиля перетворює бетон, азбест, покрівлі будинків в ультрадрібний пил. Він дуже легко проходить через природні захисні бар'єри слизових носа і легень", — пояснює лікарка.

Крім цього, за її словами, після детонації боєприпасів у повітря потрапляють частинки важких металів, зокрема свинцю та кадмію, а також продукти горіння, чадний газ, сполуки сірки та залишки ракетного палива.

У комплексі ці речовини можуть подразнювати слизові оболонки, викликати хімічні опіки, набряки верхніх дихальних шляхів, почервоніння очей та кон'юнктивіт.

Для кого є найбільша небезпека

Найбільш вразливими залишаються люди із бронхіальною астмою та хронічним обструктивним захворюванням легень.

За словами Роксоляни Головин, забруднене повітря здатне провокувати бронхоспазм — різке звуження бронхів, через яке людині стає важко дихати.

"Такі пацієнти повинні регулярно приймати призначену лікарем базисну терапію та інгалятори, щоб попередити розвиток бронхоспазму", — наголошує вона.

Водночас лікарка застерігає: навіть у здорових людей можуть виникати кашель, подразнення слизових, чхання, свербіж, почервоніння очей та відчуття нестачі повітря.

Якщо ж під час видиху з'являється характерний свист, відчуття стискання грудної клітки або напад задухи, необхідно якомога швидше звернутися до лікаря.

Як захистити себе

За словами алергологині, найефективнішим способом захисту під час сильного задимлення є не звичайна медична маска, а респіратор.

Якщо ж його немає, можна скористатися кількома шарами щільної тканини, змоченої водою, через яку дихати значно безпечніше, ніж без будь-якого захисту.

Також лікарка радить:

щільно зачиняти вікна;
за можливості завішувати їх вологою тканиною у кілька шарів;
користуватися очищувачами повітря;
обмежити перебування надворі під час високих показників забруднення.

Чому проблема залишатиметься актуальною

Фахівці наголошують: після кожної масованої атаки якість повітря залежить не лише від кількості пожеж, а й від погодних умов. Якщо тримаються спека, слабкий вітер або температурна інверсія, продукти горіння можуть накопичуватися у приземному шарі атмосфери протягом кількох днів.

Саме тому експерти радять киянам не орієнтуватися лише на запах диму чи видимий смог. Значна частина небезпечних речовин і дрібнодисперсних частинок є невидимою для людського ока, але саме вони можуть становити найбільшу загрозу для здоров'я.

Стежити за поточним станом атмосферного повітря та радіаційного фону можна через міську систему моніторингу та застосунок "Київ Цифровий".