"Заборона червоно-чорного прапора УПА": Навроцький зробив нову заяву

Навроцький порівняв прапор ОУН-УПА з нацистською символікою.
Кароль Навроцький / фото:  Darek Delmanowicz
Кароль Навроцький / фото: Darek Delmanowicz

12 липня 2026, 11:25

Кароль Навроцький закликав законодавчо заборонити у Польщі червоно-чорний прапор ОУН-УПА. Таку заяву він зробив 11 липня під час заходів до Національного дня пам’яті жертв Волинської трагедії у селі Радруж Підкарпатського воєводства.Про це повідомляє польське видання RMF 24.

У своїй промові під час меморіальних заходів у селі Радруж, що неподалік кордону з Україною Навроцький емоційно висловився про ті події та зробив низку гучних заяв щодо Волинської трагедії. Він наголосив, що польське суспільство не дозволить забути про жертв тих подій та продовжить домагатися історичної правди.

"Ми не погоджуємося забувати про 120 000 поляків, мирних жителів, жінок та дітей, жорстоко вбитих українськими націоналістами", – заявив президент Кароль Навроцький під час відзначення Національного дня пам’яті поляків – жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки.

Під час виступу Навроцький заявив, що не погоджується з тим, щоб у Польщі демонстрували символіку, яка, на його думку, пов’язана з організаціями, відповідальними за злочини проти польського населення. Він висловив переконання, що польський парламент має розглянути питання законодавчої заборони червоно-чорного прапора ОУН-УПА.

"Ми не хочемо бачити його у Польщі – і я зроблю усе, щоб забезпечити, що його не буде у Польщі. Я вірю, що польський парламент ухвалить відповідний закон – тому що це те саме, що прапор Blut und Boden ("Кров і земля", німецьких нацистів – Ред.). Це те, що він мав на увазі, і за ним була і є уся ідеологія українських націоналістів, які вбивали польських жінок і дітей", – заявив Навроцький. 

Читайте також: Шукатимуть поховання поляків: вже скоро почнеться новий етап ексгумаційних робіт

Він наголосив, що звинувачує "не увесь український народ, а бандерівську ідеологію, тих, хто вбивали, і хто знову апелює до червоно-чорного стяга у 21 сторіччі". 

"Це не можна прийняти, тому що прославляння геноциду чи заплющування очей – це запрошення до нового геноциду", – заявив президент Польщі. 

Окремо президент Польщі згадав 14-річну Ядвігу Романик, яка загинула під час Волинської трагедії. На його думку, біль від втрати дитини є однаковим незалежно від історичного періоду, тому він порівняв її загибель зі смертями українських дітей, які сьогодні стають жертвами російської війни проти України.

"Смерть 14-річної Ядвіги Романик – з точки зору її больового порогу, того, що пережили її батьки, з точки зору того, що вона відчувала в серці, коли її вбили українські націоналісти – це та сама смерть, яку сьогодні переживають 14-річні українці від рук бандитів Російської Федерації" , – сказав він.

Нагадаємо, що на початку липня між Києвом і Варшавою загострилася дискусія довкола історичної пам’яті після рішення присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування "імені Героїв УПА". У відповідь прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що очікує від України «першого кроку» та «чіткого сигналу» для зниження напруги у двосторонніх відносинах.

Тоді ж Туск повідомив, що отримав листа від третього президента України Віктора Ющенка із закликом спільно працювати над осмисленням складних сторінок історії та не дозволити минулому визначати майбутнє українсько-польських відносин.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Політика
"Ми приречені бути разом": дослідник, який знайшов останки вбитих українців у Польщі, – про трагедію та примирення
Йому заборонили в'їзд на територію країн Шенгенської зони, а перед тим його команда знайшла останки понад 40 українців, убитих на Холмщині у 1944 році. Депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета опинився в центрі напруження між Україною та Польщею після того, як ініціював проголошення 2027 року роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та УПА. Чому рішення про вшанування українських діячів викликало таку гостру реакцію польської сторони? Що відомо про масове вбивство українців у селі Ласків? І чи можливо знайти спільну мову з Польщею, коли йдеться про найболючіші сторінки історії? Про це "Твоє місто" поговорило зі Святославом Шереметою.
Святослав Шеремета / Твоє місто

06 листопада, 19:06

Рішення Львівської обласної ради оголосити 2027-й роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та Української повстанської армії спричинило напруження у відносинах із Польщею. Одним із наслідків стала заборона в'їзду до Польщі для ініціатора цього рішення – депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети. Чому вшанування українських діячів викликало таку реакцію польської сторони? Чи може ця історія зашкодити українсько-польським відносинам і як шукати порозуміння в питаннях спільної історії? Про це поговорили зі Святославом Шереметою, який також очолює меморіально-пошуковий центр "Доля"...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"