На консервацію понівеченого Успенського собору в Лаврі потрібно 26 мільйонів гривень: деталі
Пошкоджену російським обстрілом святиню необхідно терміново підготувати до зими, аби тиск снігу не спричинив нових масштабних обвалів конструкцій.
Удар по Києво-Печерській лаврі, 15 червня 2026 року. Фото: "Твоє місто"
Удар по Києво-Печерській лаврі, 15 червня 2026 року. Фото: "Твоє місто"

14 липня, 17:17

На консерваційні роботи Успенського собору Києво-Печерської лаври необхідно виділити 26 мільйонів гривень. Влада та фахівці намагаються якнайшвидше впоратися з усіма руйнівними наслідками нещодавньої атаки, і наразі зусиллями Міністерства внутрішніх справ уже повністю завершені першочергові протиаварійні роботи. Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна, передає Інтерфакс-Україна.

Скільки коштів уже зібрали та як готуватимуть собор до морозів

Урядовиця розповіла, що наразі на відновлення Лаври вже вдалося зібрати 10 мільйонів гривень завдяки меценатським внескам. Фахівці провели детальні обстеження пошкоджених споруд та склали відповідний дефектний акт, де чітко прораховано суму в 26 мільйонів гривень для проведення консервації.

Читайте також: "Вони б’ють не лише по людях, а й по вірі". Репортаж з Лаври після російського удару

Тетяна Бережна підкреслила, що тільки-но ці роботи завершаться, фахівці розроблять проєктно-кошторисну документацію для повного відновлення собору до його первісного стану.

Вона акцентувала на тому, що консерваційні заходи вкрай важливо провести саме до настання зими, аби будівля не зазнала додаткових руйнувань під вагою снігу, тиск якого є набагато небезпечнішим для пошкоджених стін та перекриттів, ніж дощ.

Жахливі наслідки російського удару по головній святині України

Успенський собор Києво-Печерської лаври, який є об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО, зазнав серйозних пошкоджень у ніч на 15 червня під час цілеспрямованого російського обстрілу.

Тоді ворожий безпілотник типу "Shahed" поцілив у будівлю, через що спалахнув дах собору, було сильно пошкоджено його зовнішній вигляд, внутрішній інтер’єр та сусідні історичні споруди, включно з елементами стародавнього фортифікаційного комплексу й вежею Івана Кушника.

Читайте також: Нічна атака на Київ: горить Києво-Печерська Лавра, пошкоджено житлові будинки

Генеральний директор національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко оцінив сукупні збитки від цієї атаки у понад 500 мільйонів гривень, а на повну реставрацію та відбудову комплексу може знадобитися близько двох років.

Нагадаємо, що одразу після трагедії рятувальники ДСНС понад тиждень безперервно працювали на території монастиря у надскладних умовах. До ліквідації залучали понад 100 вогнеборців та 25 одиниць спецтехніки, які повністю завершили перекриття зруйнованого даху, а для осушення стін та внутрішніх залів собору задіяли потужні теплові гармати.

Читайте також: Масована атака на Київ: під час обстрілу в метро укривалися 42 тисячі людей

Тієї страшної ночі 15 червня ворог також пошкодив будівлі Мистецького арсеналу, Вищого антикорупційного суду та кіностудії Довженка, де згоріла унікальна колекція історичного одягу, а сама атака забрала життя 5 киян та травмувала ще 43 людей.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Транспорт та Інфраструктура
100 тисяч авто щодня їздять аварійним мостом Києва: що заважає його врятувати
Офіційно непрацездатний, але щодня перевозить тисячі киян. Міст Патона вже роками чекає на реставрацію. Наскільки безпечно ним користуватися та чому одну з ключових переправ столиці досі не відновлюють – з'ясовувало "Твоє місто".
Міст Патона у Києві у 2017 році визнали аварійним

03 серпня, 20:15

Перший у світі суцільнозварний міст, який понад 70 років з'єднує правий і лівий береги Києва, сьогодні офіційно має статус непрацездатного. Попри це, щодня ним продовжують користуватися тисячі водіїв, пасажирів громадського транспорту та екстрені служби, адже повноцінної альтернативи цій переправі місто фактично не має. Щоб на власні очі побачити, в якому стані сьогодні перебуває міст Патона, "Твоє місто" вирушило на переправу у звичайний будній день...
CityLife
Екскерівника столичного СІЗО підозрюють у корупції: суть звинувачень
За даними ДБР, кошти на придбання нерухомості могли мати незаконне походження.
Hero Image

03 серпня, 16:43

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому керівнику столичного слідчого ізолятора, який, за версією слідства, приховав у декларації нерухомість вартістю майже 3,8 млн гривень, оформивши її на куму, а також отримав неправомірну вигоду за обіцянку забезпечити сприятливі умови утримання в ізоляторі. Про це повідомляє ДБР. Обставини справи, приховування майна та підозра Слідство встановило, що посадовець фактично користувався земельною ділянкою та будинком у Київській області разом із дружиною, однак оформив обидва об’єкти на довірену особу — куму, яка виступала номінальним власником...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"