Матеріал «Львів’янка, яка не віддасть дітей до школи», опублікований у межах проекту «Освіта 3.0», показав наскільки недосконалою є наша система освіти та що у Львові уже сформувався запит на іншу шкільну освіту.
Щира та відверта розповідь львів’янина Івана Гаврилка, який повернувся з АТО, показала перш за все умови адаптації до мирного життя. Про страх під час боїв, побратимство, п’янство в армії. Ця розмова, як оголений нерв того, що відбувається на Сході та про що зазвичай не дізнаються тіі, хто ніколи не були на передовій та мовчать ті, що звідти повернулись.
Мовний патріотизм також зацікавив значну кількість наших читачів. «У поляків, французів, німців, японців переважає мовний патріотизм. Вони мають відповідники словам "інтернет", "комп’ютер" і пишаються цим. В Україні інтернет мав би називатись всемережжям, а лайк – вподобайком», - вважає мовознавець Тарас Береза і додає, що у Львові дуже багато суржику. Тарас Береза пояснює, що слід розрізняти питомі українські слова й ті, що були частиною радянської пропаганди для висміювання української мови. Ці речі, насправді, придумували радянські КВН-ники: «спалахуйка»( в народі – зажигалка. – Автор), «розчепірка» (парасоля), швабрики (сірники) – все це вигадано. Кожне слово треба подивитися в словнику, щоб зрозуміти звідки ноги ростуть.
Не залишились байдужими наші читачі також і до репортажу про геріатричний центр. Найбільше чого потребують ці літні люди – спілкування. Поділитись своєю історією життя та показати фотографії з тих часів, коли були молодими, усміхненими та потрібними. Автор матеріалу пише, що неможливо повернути цим людям молодість та здоров’я, але можна забезпечити належний догляд та увагу.
«Іноземці Твого міста» - спецпроект про тих, хто приїхав до Львова та залишився тут жити, полюбив це місто та розвиває його. Наприклад француз, без якого не поїде трамвай на Сихів. П’єр-Ів Тесьє каже, що у Львові майже 50 років нічого не робили, тому протягом останніх років виконують все на раз. Поки що тут не дуже хороша організація і дійсно великий обсяг завдань, та справи йдуть в правильному напрямку. Коли я вперше приїхав, була тільки одна тераса на площі Ринок. Львів’яни почали працювати з самого низу і хочуть розвивати Львів, тому я радий бути тут. Цей проект допомагає глянути на себе та місто відстороненим поглядом збоку.
Спільно з Павлом Шереметою у проекті «Люди Твого міста» журналісти шукали ідеї для подальшого розвитку Львова та зокрема для львів’ян. «Протягом наступних 20 років половина економістів буде звільнена, 95% водіїв і приблизно 70% лікарів теж залишаться без роботи. Їх замінить комп’ютер. Діагнози зможуть ставити комп’ютери, і якщо зараз це дивно звучить, через 20 років це стане звичайним. Google вже давно тестує автомобіль без водія, причому успішно. Тому якщо ти не будеш вчитися, то залишишся безробітним, у тебе не буде перспектив», - наголошує Павло Шеремета.
Львів – це насамперед люди, які творять його щодня. Проект «(Не)пересічні львів’яни» саме про львів’ян. Помічник таємного аптекаря, який розповість про ліки, які винайшли у Львові, та ще безліч історій читайте у наших спеціальних проектах.
