Молодші школярі читатимуть Прохаська і писатимуть есе: 6 змін у навчальних програмах
Учні початкових класів будуть більше спілкуватися та висловлювати свою думку, а не просто зубритимуть предмети на пам’ять.
фото: pda.myvin.com.ua
фото: pda.myvin.com.ua

20 серпня 2016, 19:20

Із 1 вересня в Україні стартують оновлені навчальні програми для учнів 1-4 класів. Як повідомила міністр освіти України Лілія Гриневич, усі зміни спрямовані на розвантаження програми початкової освіти, щоб «досягнути кращих результатів навчання і при цьому зберегти здоров'я дітей та їхній інтерес до навчання». Велику надію на успіх нової програми покладають й батьки першокласників.

Діти в початкових класах будуть більше спілкуватися та висловлювати свою думку, а не просто зубрити предмети на пам’ять, обіцяють у Міністерстві освіти України. «В четвер, 4 серпня, колегія МОН затвердила розвантажені і оновлені програми початкової школи. З одного боку, зміни торкнуться приблизно 10% змісту чинних програм, з іншого – ці зміни є реальним переходом до іншої філософії освіти, яка відповідає 21-му століттю і європейському розвитку України: не тиснути на дитину, а заохочувати», – написала у своїй сторінці у «Фейсбук» міністр освіти Лілія Гриневич.

Згодом міністр додала: «Оновлені навчальні програми для 1-4 класів розміщені у відкритому доступі за посиланням. Наступного тижня будуть розміщені орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів та методичні рекомендації до оновлених програм. Вони передбачають зміни підходів до оцінювання та педагогічну свободу вчителя».

Велику надію на успіх нової програми покладають й батьки першокласників. «Нагадування, що скоро 1 вересня, лякало мене. Досить часто чула нарікання інших батьків, що шкільна програма втомлює дітей та забирає бажання вчитися. Надіюся, що тепер все ж таки щось зміниться», – розповідає Галина Паращич, мати першокласниці Марічки.

«Відтепер вчитель сам розподілятиме свій час»

Внесли зміни до 13 програм чотирьох класів. Знято розподіл годин за темами. Тобто збільшена свобода вчителя. Тепер він розподілятиме свій час не так, як йому прописує програма, а відповідно до особливостей того класу, в якому він викладає, каже радник міністра освіти Іванна Коберник.

«Раніше, якщо якусь тему діти засвоїли швидше, вчитель мав товкти воду в ступі, бо в нього стільки-то годин не виговорено, або, навпаки, кинути цю тему, не роз’яснивши їм як слід, і перейти до наступної, бо так передбачає програма. Відтепер вчитель сам розподілятиме свій час», – говорить радник міністра.

Маленькі школярі не читатимуть на швидкість

Окрім цього, з усіх програм вилучили застарілу та зайву інформацію. ЇЇ розподілили так, щоб вона була більш зрозумілою для дітей та відповідала їх віковим, фізичним та психологічним особливостям, додає Коберник: «Саме з цією метою відбувалося оновлення програми – для того, щоб давати дітям ту інформацію, яку вони в цьому віці готові опрацювати».

Маленьким школярам також не доведеться здавати читання на швидкість. Тепер акцент ставитимуть не на темпі, а на розвитку якісного читання. Таким змінам найбільше радіють батьки дітей. Олена Павленко, мама другокласника Сашка, скаржиться, що дитина більше зосереджувалась на прочитанні кількості слів в хвилину, а не на тому, щоб зрозуміти, про ще йдеться в тексті. За словами жінки, це не тільки відбирало в дитини бажання читати, а й знижувало якість прочитаного.

Читайте також: Освіта 3.0. Львів'янка, яка не віддасть дітей у школу

Не вимагатимуть вчити на пам’ять таблиці множення та ділення

Одним із нововведень стало й те, що від учнів 1-2 класів не вимагатимуть вчити на пам’ять таблиці множення та ділення.

«Просто зазубрити таблицю множення не достатньо. Дитина повинна знати, що якщо їй тяжко, вона може додати, згрупувати предмети. В процесі такого практичного засвоєння, вона дійсно вивчить таблицю множення на кінець 3 класу, але при цьому в майбутньому вона зможе множити в голові і двоцифрові, і трицифрові числа», – наголошує Коберник.

37 нових авторів у програмі з літератури

Зміни не обійшли й літератури. Модератори програми спеціально співпрацювали з Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського, а також з експертами дитячих літературних проектів «БараБука», «Казкарка», «Читомо» для того, щоб обрати нових авторів.

Було взято до уваги, що діти найбільше читають та що їм подобається. Загалом в програму додали 37 нових авторів, а вилучили майже 60. Відтепер діти читатимуть твори Марини та Сергія Дяченків, Катерини Бабкіної, Тараса Прохасько та багато інших.

Запровадили написання жанру есе в 3 класі

Що ж стосується письма, то тут також відбулися чималі зміни. Тут не тільки забрали такі складні теми, як «Спосіб умовного позначення речень», «Складання речень за поданою графічною схемою», «Умовне позначення слів», а й запровадили написання жанру есе в 3 класі.

Якщо раніше діти понині були написати три види робіт, а саме текст-роздум, текст-міркування і текст-оповідь, то тепер їм надали одну альтернативу. Таким чином у міністерстві планують боротися зі страхом зробити помилку через недотримання структури твору. «Жанр есе – це жанр, мета, якого полягає у висловленні власної думки. Це є найважливішим для розвитку особистості. На переконання наших модераторів, це саме те, чого повинні вчити дітей, а не просто зазубрювати три жанри і думати, як не зробити помилку», – зазначає радник міністра.

Нововведення запроваджувалися на прохання та пропозиції вчителів, які були й основними модераторами оновленої програми. Обговорення змін відбувалося в інтерактивному режимі з можливістю коментування на відкритій платформі.

«Ці зміни вносилися на відкритій платформі EdEra, де було зареєстровано 4000 унікальних, авторизованих користувачів, які залишили понад 8000 коментарів, 90% з цих користувачів – це були вчителі-практики, то ж ми можемо говорити, що відбулися ті зміни, яких давно чекали і прогресивні вчителі, і батьки, і діти», – розповіла Коберник.

Як запевняють у міністерстві, усі пропозиції були взяті до уваги, а користувачі отримали відповідь – врахований чи не врахований їхній коментар.

Читайте також: Освіта 3.0: для реформи Львову достатньо 20 нестандартних шкіл

«Нововведення переносять акцент на результати»

«Ну, звісно, там є запитання, які є неоднозначними, які ще треба обговорювати. Але якщо говорити про внесені зміни, то, на мою думку, вони мають позитивний момент. Нововведення трохи знімають регламентації того, що саме потрібно робити під час занять, і переносять акцент на те, які результати мають бути отримані», – зазначає головний експерт групи «Освіта» Реанімаційного пакету реформ Володимир Бахрушин.

На запитання, як діяти, якщо вчитель відмовляється працювати за оновленою програмою, міністерство радить спершу вирішувати проблему діалогом. Спробувати по-доброму поговорити і попросити навчати за оновленою програмою та критеріями оцінювання. Якщо ж ви бачите, що ніяких змін не відбувається, то в такому випадку потрібно звертатися до директора та органів управління освітою, радять фахівці.

Джерело: radiosvoboda.org.

Опублікувала Наталія Середюк

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Освіта
"Учнів більше нема, а вчитель зараз – освітній офіціант". Кращий вчитель фізики про те, як врятувати освіту
Пауль Пшенічка, визнаний кращим вчителем фізики у світі, жорстко і без прикрас аналізує проблеми вітчизняної освіти. Чому сучасна школа перетворюється на "центр надання освітніх послуг", навіщо ділити учнів за здібностями, до чого призводить ліберальне виховання та як смартфони знищують дисципліну на уроках? Читайте про іноземний досвід оцінювання та про те, що потрібно зробити, аби українська школа остаточно не скотилася у прірву.
Пауль Пшенічка / фото: Твоє місто

13 серпня, 20:30

Західний лібералізм, оцінювання та азійська дисципліна  Як можна змінити український підхід до навчання, який призвів до перевантаженості та падіння рівня знань? Лібералізм шириться не тільки в Україні. На Заході він з'явився раніше, і до нас ця біда прийшла звідти. Але вони вже оговталися...
Освіта
97% учнів середньої школи використовують ШІ. Як це змінить роботу вчителя
24,4% опитаних учнів середньої та старшої школи визнали, що хоча б раз видавали текст, створений ШІ, за власну роботу. Любов Собко, директорка школи “МрійДій”, на основі проведеного дослідження щодо використання ШІ школярами розмірковує про те, як ШІ може вплинути на роботу вчителів та як може змінитись школа.
Учні в гаджетах / фото ілюстративне

11 серпня, 20:00

7,5% школярів зізнались, що створювали дипфейки  Команда Освітньої фундації "МрійДій" опитала понад 450 учнів 5-11 класів із різних регіонів України щодо використання ними штучного інтелекту. Дослідження показало, що майже 97% підлітків уже користуються ШІ.  Водночас лише 15,1% школярів стабільно повідомляють учителям, що використовували штучний інтелект під час виконання завдань...
Освіта
Чому одні діти вчаться добре, інші - ні. Велике інтерв'ю про те, що впливає на успішність
Телефони на уроках, ChatGPT замість домашніх завдань, падіння читацької грамотності, повернення ДПА та нова старша школа — українська освіта стрімко змінюється. Разом із цими змінами виникають і нові запитання: чи справді смартфони роблять дітей менш уважними, навіщо читати великі книжки, якщо штучний інтелект може за хвилину переказати їхній зміст, та чи варто й далі вимагати від школярів лише високих оцінок. 
Діти в школі: фото / depositphotos

11 липня 2026, 10:00

Про це говоримо в другій частині розмови для Клубу експертів та експерток з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко. Першу частину про нове ДПА, використання штучного інтелекту, міфи довкола рейтингів шкіл та результати НМТ читайте за посиланням. Провал у читанні та світові тренди Дослідження PISA показують, що сильно знизилась читацька грамотність  школярів у світі, в Україні з цим теж невтішна ситуація...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"