Календар, запроваджений в УГКЦ та ПЦУ, є по суті григоріанським, але він застосований лише щодо нерухомих свят — це 12 найбільших свят, зокрема Різдво, яке є державним вихідним та всіх інших празників, які закріплені за певними датами. Проте ця реформа не стосувалася Пасхалії, яка є рухомою. Усі свята, пов’язані з Великоднем — Вознесіння, П’ятидесятниця тощо — наразі святкуються за старим юліанським стилем.
Чому так? В Україні Греко-Католицька Церква синхронізувала календарну реформу з ПЦУ, щоб не поглиблювати поділ серед вірян. Часто буває, що в одному селі родини належать до різних конфесій, тому церкви намагалися узгодити цей процес. Водночас греко-католики за межами України перейшли на григоріанську Пасхалію повністю, тому вони святкують Великдень разом із католиками та протестантами Заходу. Мукачівська греко-католицька єпархія вирішила також перейти на нову Пасхалію.
У чому ж різниця в обрахунках? Григоріанський календар бере за точку відліку реальне астрономічне рівнодення — 21 березня. Перша неділя після першого повного місяця після цієї дати і є Великоднем. У традиції, яку в ПЦУ та УГКЦ поки залишили точкою відліку є юліанське рівнодення. Воно відстає від реального на 13 днів, тому припадає на початок квітня. Далі математично розраховується умовний повний місяць, і вже від нього — перша неділя.
Читайте також: "Деякі люди навіть не здогадуються". Як російська церква маскується в Україні
Є ще один нюанс: якщо ця дата збігається з єврейською Паскою або передує їй, то за східною традицією треба чекати наступного повного місяця. Саме тому різниця між датами може сягати 5 тижнів. Це обмеження базується на канонах Першого Вселенського собору, коли Церква намагалася відмежуватися від юдейських традицій. Це була серйозна дискусія раннього християнства, де постановили: християнська Пасха має відбуватися після єврейської.
Зараз тривають дискусії про спільну дату. Вселенський Патріарх Варфоломій та Папа Лев ХIV (як і його попередники) говорять про необхідність консенсусу. Один із варіантів — встановити фіксовану дату, наприклад, третю неділю квітня, адже ми святкуємо не цифру в календарі, а подію. Календар — це не догма віри, а технічний інструмент.
В УГКЦ є сподівання, що буде домовленість між Римом та Константинополем. Проблема лише в тому, що в православʼї немає єдності стосовно цього питання, як і щодо багатьох інших. Московський патріархат та його сателіти в Польщі, Чехії чи Грузії розірвали чи заморозили стосунки з патріархом Константинопольським Варфоломієм і тримаються ізоляції. Відповідно, Константинополь змушений балансувати: чи брати на себе лідерство у пошуку спільної дати, чи оглядатися на церкви, які не мають до цього ентузіазму в тому числі через геополітичні причини.
В Україні досі є парафії, що тримаються старого стилю. Московський патріархат святкує Різдво 7 січня, хоча в його складі є румунські громади на Буковині, які святкують за новим стилем разом із Румунією. У ПЦУ також залишилося кілька громад (зокрема на Гуцульщині, у Космачі), де перехід спричинив конфлікти.
Цього року Великдень у всіх конфесій в Україні не збігається, бо ми все ще дотримуємося юліанської Пасхалії. Якщо ж Папа та Патріарх знайдуть компроміс, ми святкуватимемо зі всім світом. Проте для Московського патріархату календар є майже елементом віровчення. Вони навряд чи підуть на поєднання із західним світом, навіть символічне. Живучи на Заході, вони можуть служити в католицьких храмах, але в Україні продовжують називати католицизм «єрессю». Для них старий календар — це маркер ідентичності, який вони звели в ранг церковної доктрини.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція "Твого міста" не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
