З кожним роком прояви наслідків кліматичної зміни стають все більш відчутними для українських міст. Львів – не виключення. Зміщення кліматичних сезонів, постійне зростання температури повітря та інтенсивні зливи посилюються окремими інфраструктурними проблемами та формують для міста виклики, реагувати на які потрібно максимально швидко. Як перетворити ці виклики із загроз у інноваційні можливості – голова правління ГО «Плато» Анжеліка Зозуля.

У багатьох розвинених містах Німеччини, Нідерландів, США, Китаю упродовж кількох останніх десятиліть успішно застосовують природоорієнтовані рішення (ПОР), які спираються на логіку і моделі, запозичені з природних екосистем.

Читайте також: Чому вартує відмовитися від частого скошування трави у Львові

Наприкінці 2000-х у словнику міжнародних інституцій закріпилося відповідне визначення, а станом на сьогодні все, що пов’язано з цим є справжнім загальносвітовим трендом у контексті сталого містопланування.

Міжнародний союз охорони природи (IUCN) включає до ПОР інструменти, що допомагають у відновленні екосистем та ландшафтів, розвитку блакитно-зеленої інфраструктури, адаптації до наслідків зміни клімату, таких як надмірна спека та інтенсивні опади.

Прикладами таких рішень у містах є зелені дахи, будиночки для комах, зелені стіни, дощові садки, штучні болота, зелені зупинки, перголи (садове накриття́, набірна конструкція з повторюваних секцій арок, з'єднаних між собою поперечними брусами, для захисту проходу від палючого сонця. – Ред.).

Зелена зупинка формує додаткове затінення і затримує дощову воду

Вертикальне озеленення зволожує повітря

Подібні будиночки дозволяють комахам знайти прихисток на зиму і місце для розмноження

Львів’яни вже зараз можуть детальніше ознайомитися із перевагами ПОР та реалізувати свій природоорієнтований проект долучившися до програми «Сафарі для громад» (більше деталей за посиланням).

Особливістю «полювання» для львів’ян стане пошук ідей, які можна втілювати у життя завдяки набору партисипативних інструментів (базуються на партнерстві. – Ред.). Подібний досвід цьогоріч масово апробовують польські міста – Катовіце, Лодзь, Познань, Краків, Щецин, Ґданськ. Їхні органи місцевого самоврядування підтримали виділення природоорієнтованих ініціатив в окрему категорію проектів бюджету участі, підсиливши рішення виділенням окремого фінансування.

Читайте також: Львів затоплює і що з цим робити?

Для прикладу, бюджет зелених ініціатив у межах кампанії міста Катовіце становить 5 мільйонів, Ґданська – 4 мільйони злотих (відповідно, 1 млн 300 тис. – 1 млн 040 тис. доларів).

І попри те, що в Україні практика залучення окремих ресурсів на «зелені» проєкти у межах громадських бюджетів ще не поширилася, потенціал роботи над їх зголошенням доволі високий.

Природоорієнтовані рішення можуть стати одним з імпульсів на шляху до розбудови природного капіталу Львова. Вартує лише пізнавати їх і втілювати.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.