Олександра Дябіна
Олександра Дябіна
Як Львів переживав епідемії 500 років тому і як тут винайшли вакцину від тифу
Коли починаєш цікавитись історією медицини, епідеміями і карантинами Львова, то день прийдешній виглядає дуже навіть оптимістично. Наші львівські предки обходились без доступних сьогодні ліків і допомоги і людство не вимерло, а, як бачимо, навіть пробує перенаселити планету.
Фото: prolviv.com
Фото: prolviv.com

06 лютого 2021, 11:30

Львівська екскурсоводка Олександра Дябіна розповідає про львівське кохання під час чуми, що, імовірно, могло стати основою для шекспірівської історії про Ромео і Джульєтту, а також про те, що пандемія коронавірусу – далеко не найгірше, що траплялось зі Львовом. Але місто вижило і процвітає.

Сьогодення надає нам нових сенсів і нового досвіду. 2020-й, певно, був не роком щура, а роком кажана з уханського базарного супчика. Ця легенда походження коронавірусу мені подобається – креативно, кулінарно, колективно. Кожна епідемія мала свою цікаву історію з прологом та епілогом, а наш старенький сивий дядько Львів кожному поколінню лишає на згадку свою епідемію – так було завжди.

Коли починаєш цікавитись історією медицини, епідеміями і карантинами Львова, то день прийдешній виглядає дуже навіть оптимістично! Страхи пропадають, оптимізм росте і розумієш, що так добре, як зараз, люди не жили ніколи: маємо ліки, лікарів, лікарні, навіть одноразові маски і вакцини. А наші львівські предки обходились без того всього і людство не вимерло, а, як бачимо, навіть пробує перенаселити планету.

Є версія, що Венеційський карнавал 2020-го року вийшов за свої межі і в геометричній прогресії вдягнув весь світ в маски. Колекція захисних масок 2020-го не така вишукана, як років 500 назад, коли вони були з довгим дзьобом. Виявляється, така форма була вимушена: у дзьоб клали лікувальні трави, а інколи ще і підпалювали їх. Якщо уявити собі шкіряну маску з дзьобом і травою, то ми – просто щасливчики. А ще тоді люди жували часник.

Читайте також: Весна, що увійде в історію. Репортаж із полудневого Львова

Епідемії Львова мали і своє романтично-трагічне забарвлення. Так, епідемія чуми 1524 року від Різдва Христового принесла у світ історію кохання крутішу, ніж в Шекспіра, і на 70 років молодшу від Веронських подій. Є навіть версія, що до Італії ця трагедія прийшла саме зі Львова.

Отже, надворі 1524 рік, Львів, весна... Молодий італійський парубок Ромуальдо Мікелліні торгував італійским вином. Неочікувано поруч пролітав Амур і влучив в нього стрілою, наскрізь просякнутою коханням до пречудової русинки Пелагеї. Вона також отримала свою стрілу від Амура і тут почалось... Любов, проти якої батьки категорично проти – класика. Але хвороба не вибирає і дівчина захворіла на чуму, як і пів тодішнього Львова. Закоханий Ромуальдо не залишив кохану і свідомо пішов на ризик, доглядаючи дівчину. Та чуда не сталось. Пелагея померла, а згодом помер і її вірний Ромуальдо. Поховали їх на сусідніх цвинтарях десь в районі початку сучасної вулиці Городоцької – тоді це був край географії і околиця міста.

«Що любов сполучить, смерть не розлучить», – такий напис мали на надгробках обидві жертви чуми і Амура Пелагея та Ромуальдо. Італійські родичі Мікелліні торгували вином і рознесли по всій Італії цю трагічну історію. Хто знає, може саме львівські закохані стали прототипами головних героїв Шекспірівської історії, бо, як стверджують історики, Монтеккі і Капулетті ніколи не жили у Вероні. Якщо порозважати над сенсом, все виглядає в рази крутіше і трагічніше від Шекспіра, у якого Ромео пішов на тимчасову смерть. Львівський Ромуальдо пішов на вічну, рятуючи кохану, і помер сам. Історія реальна і занесена в хроніку «Leopolis Triplex» бургомістром Львова Бартоломеєм Зиморовичем.

Читайте також: Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській

Сьогодні на львівських вуличках можна не лише пити каву і смакувати чоколядою, а ще і дізнатись про епідемії, які пережили львів'яни і гості нашого міста, про знаки небесні і симптоми тілесні, про лікарів і лікування, про карантинні заходи і зони ризику. Львівські екскурсоводи, народ креативний і винахідливий, можуть розповісти, скільки епідемій пережив Львів і які з них були найтяжчими, що це були за хвороби – адже не кожна чума була чумою. Де розташовувалася перша львівська аптека і що цікавого можна побачити в сьогоднішній аптеці-музеї ? Які функції були у львівських гробарів і як вони рятувались від інфікування? Хто з львів'ян врятував від віспи дружину польского короля Яна Собеського і хто з львівських лікарів не втік із зачумленого Львова, а рятував його мешканців? Відповіді знає фахівчиня Наталя Зубик, яка із задоволенням занурить вас в історію хвороби Львова під час екскурсії «ЧУМАчечий Львів». Гід-епідеміолог покаже всім охочим, де у нашому місті є зображення святого, перед яким танцювали, і як цей танець був пов'язаний з епідеміями, розповість про святих захисників від морової зарази і про силу молитви.

Вартує також відзначити, що Львів став містом, де винайшли вакцину від тифу. Це зробив відомий вчений Рудольф Вайґель на вулиці Зеленій. У його відкритті брали участь льв'яни-добровольці і мільйони вошей, але ця історія заслуговує на окрему розповідь. А ще Львів бачив доктора медицини Франца Мазоха, який був фахівцем із фізіології, патологічної хірургії, діагностики, але найбільше він прославився своєю боротьбою з епідеміями. Саме він організував у Львові у 1802 році безкоштовне щеплення від віспи. А ще він був дідом відомого більшості львів'ян письменника Леопольда фон Захер-Мазоха. Про це і багато іншого знає все і з радістю розповість чудовий львівський гід Ірина Омельченко, яка має авторські тематичні екскурсію «З історії львівської медицини» і «Львів під опікою Гігієни і Ескулапа». Якщо вам пощастить потрапити на таку екскурсію, ви довідаєтесь про історію медичного Львова, про монахів, аптекарів, алхіміків, епідемії, чистоту львівської води, шпиталі і радикальну австрійську реформу.

Читайте також: Про зникнення галантності і галицького шарму, або чому нас привчили їсти без столового ножа

Глянувши навіть одним оком на все, що пережило наше місто, можна оптимістично стверджувати, як казав мудрий чоловік цар Соломон, що «Все пройде», і коронавірус – також. Після тих чудових екскурсій наповнюєшся оптимізмом і гордістю за львів'ян, яких все, що не вбиває, робить сильнішими. Львів – місто з міцним імунітетом, в якому все буде добре!

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

Освіта
Лікар про public health у Львові, епідемії та дитячі хвороби, яких не помічають батьки
Здоров’я – це не лише відсутність захворювань, але й повне фізичне, психічне та соціальне благополуччя людини. Відтак, фахівці з громадського здоров’я («public health») у всьому світі працюють над тим, щоб не долати наслідки захворювань в майбутньому, а діють на випередження – прищеплюють елементарну медичну грамотність та мотивують обирати здоровий спосіб життя. Хто дбає про громадське здоров’я львів’ян, які хвороби у нашому місті стають популярними та чому деяких захворювань у дітей не помічають батьки Tvoemisto.tv розповів д-р Антін Кушнір, керівник проекту створення Дитячого центру здоров’я Анни Мазуренко у Львові.
фото: www.123rf.com

09 лютого 2016, 11:30

- Чим займаються фахівці з громадського здоров'я? - Якщо у медичній практиці проблемою здоров’я конкретної людини займається один лікар і його робота впливає на стан здоров'я одного пацієнта, то в сфері громадського здоров’я пріоритетом стає збереження та покращення здоров’я багатьох людей одночасно. Лікар, епідеміолог, психолог, соціолог чи медсестра, які володіють відповідними знаннями та інструментами у сфері громадського здоров’я, часто працюють одною командою безпосередньо, або через громадські ініціативи, професійні об’єднання, державні інституції та приватні організації. Вони реалізують програми дій зі збереження найбільшого суспільного блага – здоров’я громади...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"