Магазин має виїхати із приміщення до 7 лютого, продавчині допродують товар, а що не вдасться розпродати – повертатимуть постачальникам.
Атмосфера Краківської
У магазині двоє покупчинь. Одна жінка купує набір каструль, інша роздивляється горщики для квітів. Власниця крамниці не хоче говорити про закриття. Продавчиня теж, лише зазначає, що працює тут понад 25 років.
«Шкода, що магазин закривають. Часом купувала тут дещо, ціни нормальні і товар доброї якості», – каже львів’янка пані Леся.
Закриття магазину львів’яни обговорюють і в соцмережах. Зі зникненням таких крамничок змінюється енергетика вулиці і міста – наскрізна лінія цих обговорень. Також людей хвилює, чи не з’явиться на Краківській ще один «генделик» замість давніх крамничок з продуктами і кав’ярень з історією.
«Шкода дуже. Багато гарних речей там придбала і для себе, і для знайомих. Ех, нема того мого Львова», – пише львів’янка Анна Білик
«Любила той магазинчик. Такі крамнички створювали душу Львова. Якусь кнайпу чергову влаштують для туристів. Тут завжди можна було купити прекрасні керамічні горщики, різноманітні некитайські сувеніри і подарунки, багато чого», – додає Людмила Лабезевіч.
Читайте також: Карантин добив. У Львові закривають культову українську книгарню
Триповерховий будинок на вул. Краківській, 5 зведений у 1768 році і є пам’яткою архітектури національного значення. За Польщі на першому поверсі була крамниця одягу Ґольдберґа і майстерня годинників, у повоєнні часи – магазин візків і господарських товарів. Із 1995 року тут продає посуд ТзОВ «Фарфор-кераміка». Тепер приміщення, що фірма орендувала у міста, продали. Із дозволу міністерства культури.
З думкою про бюджет
Приміщення магазину площею у 70 квадратних метрів продали з аукціону за 14 млн грн наприкінці 2020 року.
«У нас є фінансовий план, у ньому передбачені надходження до бюджету, що потім витрачають на різні цілі для громади. Також виставити це приміщення на аукціон нас попросила одна з компаній», – говорить керівниця управління комунальної власності ЛМР Інна Свистун у коментарі Тvoemisto.tv.
Приміщення продали із другої спроби. Перший аукціон, запланований на листопад 2020 року зі стартовою ціною 15,6 млн грн, не відбувся. Інна Свистун і бізнес-омбудсмен Львова Сергій Кіраль кажуть, що ціну визначає ринок.
«Спершу експерт зробив оцінку і ми за цією ціною виставили приміщення на Рrozorro. На першому аукціоні ніхто не подав заявку. Система, згідно із законом про приватизацію, сама оголосила другий аукціон і знизила ціну на 50%. На другий аукціон зайшло багато учасників. Ціна почала рости і доросла до 14 мільйонів», – розповідає Інна Свистун.
Сергій Кіраль додає, що оцінщики комунального майна є ліцензованими та працюють за критеріями, встановленими Кабінетом міністрів, тож навряд можуть зловживати, занижуючи чи завищуючи ціну.
Читайте також: Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
Із шести учасників, що подались на другий аукціон з продажу приміщення на Краківській, 5, переможцем система визначила підприємця Миколу Кахнича із Миколаєва на Львівщині. Він запропонував 14 млн грн (приблизно 7 тис. доларів за квадратний метр).
Але ФОП Микола Кахнич не уклав угоду з містом. Tvoemisto.tv намагалось з'ясувати у підприємця, чому він передумав, та наразі додзвонитись до нього не вийшло.
«Він відмовився, про причини не повідомляв. Закон передбачає, що ми можемо укласти договір з другим учасником, якщо він не забрав своєї пропозиції. Тож так і зробили, ціна була на гривню менша за ціну попереднього учасника», – каже Інна Свистун.
Вона додає, що раніше ТзОВ «Фарфор-кераміка» теж хотіло викупити приміщення на Краківській, 5, але на невигідних для міста умовах.
«Орендар претендував на приватизацію способом викупу за ціною експертної оцінки. Це невигідно для громадськості. На інтернет-аукціоні місто може отримати за це приміщення справедливі кошти», – пояснює вона.
Тепер приміщення магазину посуду придбало ПП «Берта Плюс». За даними You Control, основний вид діяльності компанії – оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами. Власником ПП «Берта Плюс» є Олександр Бережанський.
Олександр Бережанський разом з Володимиром Яричем є засновниками Berta Group, що працює із проєктами у рітейлі, логістиці, дистрибуції тощо. Зокрема, із цією фірмою пов'язані мережі продуктових магазинів «Близенько» та магазинів побутової хімії «Чистенько». Окрім того, партнерськими проєктами компанії є кафе Druzi, Dream Hostel Lviv та інші.
Хто з ким домовився?
Востаннє договір оренди із ТзОВ «Фарфор-кераміка» переглядали у 2019 році, тоді встановили ціну у 54 тис. грн на місяць. Договір дійсний до 2027 року. Приміщення ПП «Берта Плюс» продали із договором оренди і новий власник не має права змінювати його умови, наприклад, піднімати ціну оренди. Тобто магазин може працювати на Краківській і далі.
«Раніше орендар платив місту, тепер мав би платити новому власнику. Якщо магазин з посудом виїжджає, то тут, напевно, є якась інша обставина. Можливо, він чомусь став зацікавленим виїжджати», – припускає Інна Свистун.
Tvoemisto.tv з'ясувало, що у листопаді минулого року представник Олександра Бережанського Михайло Чорнобай викупив у міноритарних власників ТзОВ «Фарфор-кераміка» їхні частки. Зі старих власників залишилась лише Віра Хутка, яка не хоче коментувати ситуацію. Вочевидь, фірма Олександра Бережанського і була тією компанією, що зверталась до управління комунальної власності з проханням виставити приміщення на Краківській, 5 на аукціон.
Додамо, що в будинку на Краківській, 5 є й інші підприємства, із якими пов'язані Михайло Чорнобай, Олександр Бережанський і Berta Group: це кафе, хостел, ОСББ та інші. Також група Berta має низку приміщень поряд – на вулиці Шевській. Там же є і ресторація Бачевських, що є партнерським проєктом Berta Group.
Олександр Бережанський у коментарі Tvoemisto.tv визнає, що з орендарем про його виселення таки домовились.
Що буде на Краківській, 5?
Приміщення продали без встановлення цільового призначення, тобто підприємець має право вирішувати, що там буде, звісно, у межах закону. Олександр Бережанський каже, що ще не вирішив, що саме буде на Краківській, 5.
«Я ще не готовий сказати, що саме там буде, маємо декілька концепцій – може кафе, може магазин. У нас там хостел. Орендарі не матимуть жодних претензій, ми з ними про все домовились. Цей договір буде розірвано», – каже підприємець.
Як може змінитись обличчя середмістя
Через зміни у законодавстві, що зобов’язують місто продовжувати договори оренди виключно через аукціони, чимало давніх крамничок або підприємств обслуговування у Львові можуть зникнути.
Сергій Кіраль каже, що нове законодавство – це палка з двома кінцями. З одного боку, бюджет міста отримуватиме значно більше коштів, коли економічна ситуація покращиться. А вона, на думку бізнес-омбудсмена, має поліпшитись із початком масової вакцинації та зняттям карантинних обмежень. У тому, що місто фінансово виграє, Сергія Кіраля підтримує й Інна Свистун:
«Зараз ціна формується чудово. Є два процеси – здавання в оренду вільних приміщень і продовження договорів оренди. Вільні приміщення можуть надаватися за конкурсами у системі Прозоро. Хто дав більшу ціну, той і буде орендувати».
Також вона пояснює, що право останнього слова на аукціоні з оренди матиме чинний орендодавець, що винаймав приміщення понад п'ять років. Але він може продовжити договір лише за найвищою озвученою на аукціоні ціною.
Читайте також: Про зникнення галантності і галицького шарму, або чому нас привчили їсти без столового ножа
З іншого боку, каже Сергій Кіраль, місто може втратити підприємців, що є частиною ідентичності певної вулиці чи району або продають важливі для міста товар чи послугу.
«Тут треба буде думати про розробку окремих міських програм підтримки, як, наприклад, з книгарнями, або самим пропонувати якісь пільги з оренди приміщень комунальної власності. Треба буде визначити критерії – хто нам цікавий, кого ми хочемо зберегти і індивідуально підходити до цього на сесії міськради, адже тільки депутати можуть ухвалювати такі рішення. Все, що стосується майна і землі – це виключно повноваження ради», – каже Сергій Кіраль.
Він додає, що проблеми із продовженням оренди вже були у кав'ярні Музею ідей, у низки старих аптек та у стоматологічного кабінету. Це лише ті випадки, про які його повідомили як бізнес-омбудсмена.
Вікторія Савіцька
Дмитро Борисов
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
