А якщо Львовом можна буде пересуватися поїздом?

Нещодавно, після зустрічі "Твого міста" про Львів як транспортний хаб, одним із головних предметів обговорення стала пропозиція ліквідувати окремий Приміський вокзал. Втім, вважаю, що зараз важливо поговорити й про інше – яким ми бачимо майбутнє Головного вокзалу Львова і що пропонуємо з ним зробити.

Що не так з вокзалом зараз та як це можна змінити

Історичну будівлю Двірця ми пропонуємо зберегти для музейного, виставкового або іншого культурного простору. Натомість із західного та східного боків вокзалу облаштувати два сучасні, інклюзивні пасажирські вестибюлі з прямим доступом до високих платформ.

Нинішня будівля має кілька проблем. Її підлога на п'ять-шість сходинок вища за рівень площі, тому облаштувати повністю безбар'єрний доступ складно. Тунелі під платформами вузькі й низькі та не розраховані на зростання пасажиропотоку. А конструкція дебаркадера ускладнює встановлення ескалаторів і ліфтів.

Наша концепція передбачає оновлення платформ і доступу до них, встановлення ескалаторів та ліфтів, а також облаштування окремої платформи для поїздів європейської колії 1435 мм.

Водночас ідеться не лише про реконструкцію вокзалу. Кожен із двох вестибюлів матиме власну платформу "Львівських ліній" – залізничного громадського транспорту міста. Поїзди, що проходитимуть через Львів, матимуть тут дві міські зупинки.

Це полегшить пересадки для пасажирів далекого сполучення, а мешканці прилеглих районів зможуть користуватися залізницею як звичайним громадським транспортом. Східна зупинка обслуговуватиме район вулиці Залізничної, західна – район Городоцької, ТЦ "Скриня" та майбутньої забудови між вулицями Чернівецькою і Городоцькою.

У цій концепції Головний вокзал перестає бути лише місцем, куди потрібно спеціально приїхати, щоб сісти на потяг. Залізниця сама стає частиною громадського транспорту міста.

Чому тоді стає непотрібним Приміський вокзал

"Ліквідація" Приміського вокзалу – не самоціль, а наслідок переходу до економічно доцільнішої моделі залізничних перевезень.

Львівський залізничний вузол поєднує неелектрифіковані лінії та ділянки з двома системами електроживлення: змінним струмом 25 кВ і постійним 3 кВ. Їхнє з’єднання розташоване на станції Львів, що ускладнює наскрізний рух і за традиційної моделі потребує зміни тяги.

Сучасні поїзди можуть працювати з різними системами електроживлення, а за наявності накопичувачів енергії – долати окремі ділянки маршруту автономно.

Приміський вокзал свого часу створили для поїздів західного напрямку, зокрема щоб розвантажити Головний вокзал від приміського пасажиропотоку. Однак це рішення фактично розділило транспортну систему міста.

Пасажирам, які хочуть пересісти з приміського поїзда на поїзд далекого сполучення або навпаки, доводиться долати відстань між двома вокзалами. Та ще важливіша проблема полягає в тому, що маршрути приміських поїздів фактично закінчуються у Львові, замість того щоб продовжуватися через місто й забезпечувати зручні сполучення між його районами.

Пасажир, який приїхав зі східного напрямку, не може тим самим поїздом продовжити шлях до зупинок на захід від станції Львів – і навпаки.

Саме наскрізний рух через Львів дає змогу використовувати залізницю не лише для сполучення області з містом, а й для швидкого переміщення між різними районами Львова та населеними пунктами агломерації.

Перенесення стику систем електроживлення за межі центральної частини вузла та використання сучасного рухомого складу дають змогу усунути технологічну причину, через яку маршрути сьогодні закінчуються у Львові.

У такій моделі тупиковий Приміський вокзал втрачає свою транспортну функцію.

Тому ми запитуємо не "Що треба зробити з Приміським вокзалом?", а "Як організувати залізничний громадський транспорт, щоб він був зручним для пасажирів і економічно обґрунтованим для міста, громад області та населених пунктів у зоні обслуговування Львівської залізниці?"

Якщо для наскрізного руху більше не потрібен тупиковий вокзал, його територію можна використати для інших потреб. Наприклад, розширити музей залізничної техніки. Водночас, з огляду на розташування ділянки, місто може знайти для неї й корисніше застосування.

Якою саме має бути нова функція цієї території, мають вирішувати громада Львова спільно з користувачем земельної ділянки – АТ "Укрзалізниця".

Це лише один фрагмент значно більшого проєкту

Приклад із двома вокзалами показує, чому окремі рішення не варто розглядати ізольовано від усього проєкту. Щоб зрозуміти їхню логіку, потрібно бачити, як вони працюють разом.

Важливо, що йдеться не просто про ідеї чи попередню концепцію. Ми опрацьовуємо комплексну трансформацію Львівського транспортного вузла з 2018 року, вона охоплює шість проєктів публічно-приватного партнерства. Уперше їх подали на розгляд як пропозиції ППП у 2021 році. Після доопрацювання 22 жовтня 2025 року пропозиції передали Кабінету Міністрів України через Міністерство розвитку громад та територій, а також Львівській міській раді.

Передбачено, що ці пропозиції оцінюватимуть паралельно з підготовкою довгострокової стратегії розвитку Львівського залізничного вузла. Це дасть змогу розглядати конкретні рішення в контексті майбутнього всієї залізничної системи Львова.

Йдеться про шість окремих, але взаємопов'язаних проєктів ППП. Їхня комплексна реалізація передбачає:

— розподіл інфраструктури Львівського вузла за пріоритетом пасажирського та вантажного руху, усунення вузьких місць і винесення основного вантажного руху з центральної частини Львова;

— створення "Залізничного серця": нового головного вантажного ходу Красне—Дубляни, другої черги Північного вантажного обходу, реконструкцію сортувальних станцій Клепарів і Львів, створення інфраструктури для вантажних поїздів колії 1435 мм та фронтів перевантаження між поїздами 1435 і 1520 мм;

— створення інфраструктури для пасажирських поїздів 1435 і 1520 мм та системи з чотирьох основних пасажирських терміналів: Львівського міжнародного комунікаційного порту на Скнилові, інтегрованого з аеропортом, Львів-Головного, Підзамче та Червоної Калини;

— розбудову мережі зупиночних пунктів залізничного громадського транспорту та створення оператора "Львівські лінії";

— створення оптимального анклаву колій 1435 мм, який безпосередньо інтегрує Львівський вузол у європейську мережу TEN-T і водночас забезпечує роботу пасажирської та вантажної складових вузла;

— створення вантажного авіаційного терміналу з безпосереднім доступом до вузла колій 1435/1520 мм;

— розвиток малодіяльних аеродромів та прилеглих територій як складових "Львівської аерокосмічної долини".

Усі ці рішення – частини єдиної транспортної системи, покликаної посилити економічний і соціальний розвиток Львова, області та регіону загалом.

Завдяки географічному розташуванню Львів має значний транспортний потенціал. Інтеграція залізничного вузла в транс'європейську мережу TEN-T може допомогти його реалізувати й посилити роль міста як культурного, наукового, виробничого та транспортного центру регіону. Від того, як розвиватиметься ця мережа, залежить, чи скористається Львів цією можливістю.

Важливе й питання фінансування. Чи має місто постійно розраховувати на дотації, чи може створити економічно самодостатню модель, яка приноситиме дохід громаді, посилюватиме конкурентоспроможність регіону та дозволить залучити інвестиції на умовах публічно-приватного партнерства?

Саме про ці рішення, їхню логіку, переваги, недоліки й можливі альтернативи я хочу детальніше розповісти в наступних публікаціях. Тому ми підготували для "Твого міста" цикл авторських матеріалів, у яких послідовно представимо весь проєкт трансформації Львівського транспортного вузла, пояснимо логіку окремих рішень і зв’язок між ними. Хочемо не лише пояснити запропоновані зміни, а й відкрити простір для фахової та громадської дискусії, конструктивної критики й пошуку рішень, які зроблять проєкт кращим.

До слова, "Твоє місто" провело зустріч із фахівцями про те, що заважає Львову стати транспортним хабом. Повністю розмову можна прочитати тут.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція "Твого міста" не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.