Юрій Опока
Юрій Опока
Нам потрібні майдани у кожній столиці Європи
Львів'ян закликають запустити акцію між українцями за кордоном – #качнистолицю.
Фото: Euractiv.com
Фото: Euractiv.com

25 лютого 2022, 14:15

Німеччина, Італія, Угорщина і Кіпр відмовляються від відключення Росії від SWIFT. Медіаексперт Юрій Опока радить закликати діаспору мобілізуватися і провести маніфестації, щоб відключили Росію від SWIFT і не торгували з агресором.

Читайте також: Зеленський просить ЄС відключити Росію від SWIFT і зупинити торгівлю нафтою і газом

У перших трьох країнах є великі українські діаспори. Друзі, котрі мають у цих країнах колег, друзів і родичів. Давайте спробуємо мобілізувати українців у цих країнах. Вони вже зорганізувалися, вони вже молодці, але темпи потрібно нарощувати. Маніфестації потрібні у столицях і вони повинні бути постійними і масовими. Берлін, Рим, Будапешт, Париж, Мадрид – місцеві осередки українців. Спробуйте організувати там довгострокові демонстрації зі закликами не зраджувати цінності свободи і людяності заради бізнесу as usual.

Нам потрібні маленькі майдани у кожній столиці ЄС.

Меседж один і він дуже простий – відключити Росію від SWIFT і не торгувати з нею.

Німецька позиція може змінюватися під тиском, як було з Північним потоком. Але давити треба в одну точку, постійно і всім разом.

Давайте запустимо акцію між українцями за кордоном – #качнистолицю.

1) Закликайте українців з різних міст – приїхати у столицю і організувати майдан – яскраву, помітну, організовану і цілодобову акцію. Дуже важливо, щоб люди приїхали у столицю на центральну площу або в популярне місце. Можна голодувати, можна пісні співати, але важлива масовість і видимість. Важливо працювати з їхніми медіа і їхньою мовою.

2) Домовтеся з іншими центральноєвропейськими організаціями – поляки, грузини, литовці і тд. Вони теж прийдуть і мобілізують своїх громадян. Центральноєвропейська коаліція може буде дуже масовою. Вони погодяться. Мережі людей у 21 столітті роблять дива.

3) Спробуйте залучитися підтримкою місцевих антипутінських партій і громадський об’єднань – зелені, правозахисники і тд. Вони можуть залучати мешканців.

4) У багатьох країнах є українські студенти їх потрібно залучати й переконати, щоб вони залучали одногрупників.

5) У багатьох країнах є парафії наших церков – УГКЦ, ПЦУ. Там завжди є життя і є дуже добрі транспортні й організаційні спроможності. До того церква знає, де є найменша громада українців, і здатна їх мотивувати поїхати у столицю. Організовуйтеся навколо церков.

Більше, аніж втратити 0,8% ВВП європейські політики бояться громадської думки. Давайте попрацюємо з нею активніше, точково і постійно. Якщо хтось має виходи на групи і організації українців у цих країнах ЄС, будь ласка, перешліть їм цей текст.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.



Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

Війна
Як американка відновила зв’язок з Україною, вивчивши «Щедрик»
Є українська колядка, яку ви чуєте щороку. Роблячи святкові покупки, готуючи різдвяні страви або дивлячись телевізор, ви чуєте її на задньому плані. Це пісня під назвою «Щедрик» – українська мелодія, відома у США та західному світі як «Carol of the Bells». Ця пісня, улюблена мільйонами, має унікальне, глибоко особисте значення для Марії, американки українського походження, яка плете маскувальні сітки у волонтерському центрі в Києві.

02 січня 2024, 20:28

Для Марії, як і для тисяч українців-американців, улюблений різдвяний хіт втілює гордість за предків, невіддільну від глибоко вкоріненої історичної травми. «Щедрик» – це рятівне коло для української мови та культури, що знаходяться під загрозою зникнення, колядка, яка втілює вплив української м’якої сили у світі. Слова англійською та українською у неї різні: Українська версія має назву, яка приблизно перекладається як «Щедрий вечір» і переносить слухача в українське село...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
CityLife
Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
За кілька днів в Україні відзначатимуть День Соборності, історія якого є показовою для українців і через 100 років. Як нації скористатись із цих уроків історії та навіщо шукати її перетину із сучасністю? На чому варто акцентувати увагу та навіщо мати певну дозу «національного егоїзму»? І до чого тут заможність та задоволеність життям? Про це в інтерв’ю Tvoemisto.tv розповів журналіст, публіцист, історик і автор книги «Справа Василя Стуса» Вахтанг Кіпіані.
Фото: Максим Кагарлицький/Unsplash

20 січня 2021, 12:30

Найперше – комфорт На думку Вахтанга Кіпіані, національна самосвідомість не може опиратись тільки на історію – важливо і те, як ми живемо у країні зараз. Тому, говорить він, спочатку потрібно забезпечити базові потреби людей, що зменшить кількість підстав для еміграції і, як наслідок, відтік талантів з України. «Якщо ми не зробимо життя в країні нормальним, то історія не допоможе, бо людина хоче бути одягненою, нагодованою, мати автомобіль, квартиру і можливість дати життя і розвиток дітям...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"