Непечений сирник із желе (галяреткою): рецепт без випікання

Надворі осінь. Ця пора – як стан душі, у якому є спокій, роздуми, зрілість і любов до життя. Коли вже дуже важко, хочеться просто вийти й подивитися на осінь, як писала Ліна Костенко. Хочеться пройтися осіннім парком, випити запашної кави й посмакувати чимось смачним. А ще краще – приготувати десерт, який не потребує годинного перебування на кухні.  Саме таким є непечений сирник із желе та сезонними ягодами.

Рецепт непеченого сирника. 

Для приготування непеченого сирника необхідні такі інгредієнти: 

-1 кг 200 г сиру ( на тортівницю діаметром 26 см зі знімним обручем висотою 7 см), 

-9 яєць 

- 1,5 склянки цукру (дрібнокристалічного або цукру-пудри, якщо любите солодкий  смак – 2 склянки), 

- 1 ч. ложечка ванільного цукру або кілька крапель екстракту ванілі, 

- 3 пачки галяретки з помаранчі або цитринових, або з персика (кожна пачка вагою 70 г), 

- 1 пачка галяретки з малиновим або вишневим смаком (для декорування сирника), 

- сезонні фрукти та ягоди (полуниця, малина, лохина, мандаринки, дрібно порізані шматочки помаранчі). 

Проте не використовуйте ківі, бо не застигне галяретка. Адже ківі  містить фермент актинідин, який розщеплює білкові звʼязки в желатині. Тому шматочки ківі використовують у маринаді для твердого м'яса, щоб зробити його м'якшим. Також не варто використовувати в галяретці аґрус, манго, папайю та ананас. 

Зауваги!

Десерт можна робити з меншої кількості сиру, при цьому дотримуйтесь  пропорції – на кожні 400 г сиру беріть 3 жовтки та 1 пачку галяретки. У цьому випадку  також використовуйте форму для торту меншого діаметру. Кожну пачку галяретки  розчиняємо в одній склянці окропу, а не в тій кількості води, що зазначена на упакуванні.  Для приготування десерту необхідна ємність обʼємом щонайменше 3 літри (з урахуванням поданих кількостей). Дно та знімний обруч тортівниці викладаємо просиліконеним пергаментом. Для того, щоб на обручі пергамент щільно прилягав до металу, попередньо додаємо кілька невеликих шматочків м'якого вершкового масла – вони слугуватимуть «клеєм».  

Покрокова інструкція для приготування непеченого сирника:

Отож, насамперед готуємо галяретку. Три пачки галяретки з помаранчі або цитринового  чи персикового смаку розчиняємо у трьох склянках окропу, відставляємо охолоджуватися до кімнатної температури. Час від часу перемішуємо! Аналогічно одну пачку галяретки, призначеної для декорування верху десерту, розчиняємо у склянці окропу і  тримаємо окремо, періодично перемішуючи. Коли ця галяретка досягне кімнатної  температури – розділяємо наполовину: одну ставимо до холодильника, другу залишаємо за кімнатної температури.

9 жовтків збиваємо з цукром і ванільним цукром на водяній бані. Як це зробити – можна  прочитати у попередньому Рецепті меренгового рулета. Крем 2. Охолоджуємо до  кімнатної температури. 

У приготованій ємності відповідного розміру перебиваємо сир блендером до однорідної маси, змішуємо його з жовтками. Вливаємо охолоджену галяретку. Пачку, розчинену в одній склянці окропу, поки що не використовуємо. Спочатку суміш перемішуємо ложкою, потім – міксером. Ставимо на 15 хвилин до  холодильника, періодично перемішуючи. Тим часом готуємо ягоди та фрукти – миємо,  висушуємо на ситі, за необхідності – ріжемо на менші шматки. Частину ягід-фруктів  залишаємо для декорування десерту. Виймаємо ємність з холодильника, до сиркової маси додаємо фрукти, легко перемішуємо, ставимо у холодильник ще на 10-15 хвилин. Після цього переливаємо охолоджену суміш до попередньо приготованої форми для торту. Суміш повинна  бути вже досить «тугою» - щоб “не виплила рікою” з вашої форми. Викладаємо зверху фрукти, заливаємо галяреткою. Спочатку додаємо частину з холодильника, вирівнюємо, тоді - решту. Ставимо форму з сирником на ніч до холодильника. Наприкінці, за бажання, зверху можна  зробити «обручку» з кокосової стружки.

А коли посмакуєте непеченим сирником із кавою, прочитайте гарну книжку «Баби-онучки», видану Creative Women Publishing. У  попередній колонці я писала про те, що кухня – це місце, де історія поколінь тісно переплетена з родинною традицією. 

Тетяна Жидак, кураторка і співавторка збірки історій, у передньому слові пише: «Бабусі цієї книжки часто ліплять пироги зі шкварками,  ….печуть пляцок – це мова їхньої любові. Вони говорять чотирнадцятьма говірками всієї України. Незнищенна колективна  українська пам'ять, зокрема трагедії Голодоморів, тонкими пагінцями проростає й у цій  збірці, передається з покоління в покоління». Бабусі діляться хлібом з усіма нужденними,  але їхні внучки, авторки історій, цього не розуміють, лише спостерігають. А зараз  разом з родинами переживають війну. «І незвідана досі сила триматиме мене докупи. Я  вперше відчую її і складу постулати свого життя: «Не обманюй», «Зумій бачити людей  справжніми», «Люби себе, інших і землю, на якій народилася», «Дай тим, хто потребує, і  тобі дано буде». Я вперше не матиму страху в серці. Бо моя бабуся нічого не боялася».  

Ця книжка – про нашу стійкість і незнищенність. «… наш рід вистригають під  самісіньку землю, нас морили голодом, відбирали мову, вивозили в Сибір, але ще ніхто не  зміг вирвати наш український корінь…».  

«Я впевнена, що відчуття приналежности до свого краю і є тим ґрунтом, опорою,  що допомагає втримати ціннісний орієнтир під час сучасної геноцидальної війни. Усі  героїні збірки «Баби-онучки» різні. Та дивовижно: що далі Ви читатимете, то дедалі більше, ймовірно, впізнаватимете у цих бабусях свою» (Тетяна Жидак). 

Мені не вдалося  перечитати цю книжку на одному подиху. Бо часто я плакала і відкладала її на якийсь час…  Але у цій книжці є ще одна гарна порада – поки живі ваші бабусі й дідусі, ви можете робити  одну з найцінніших речей у житті – слухати. «Слухати, аби зрозуміти почуте через багато  років потому, слухати, аби ввібрати в себе частинки минулих життів, … як рідке тісто  вбирало борошно, підсипане бабциною рукою. Слухала – й на тих оповідях і собі гусла  поволі, аби згодом настоятись під рушником буднів і розповісти про почуте ще комусь»  (Ярина Пришляк, одна з авторок цієї збірки). 

Тож бажаю Вам змістовного читання і смачного!  

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.