Що їли галичани 100 років тому: книга рецептів
Рецепти з кулінарної книжки, виданої українською мовою ще за австро-угорських часів, оприлюднив франківський художник і журналіст Ігор Роп'яник. Серед чудернацьких назв страв: щупак по-жидівськи, шельфіш печений, перепелиця з рижом, кваічоли, бекаси, чмілюхи, паштет з раків, каляфіори.
фото: www.lvivpost.net, www.gcc.in.ua, gk-press.if.ua
фото: www.lvivpost.net, www.gcc.in.ua, gk-press.if.ua

23 травня 2015, 20:20

«Знайшов помежи маминих старих родинних документів ось таку кулінарну книжечку часів небіжки-Австрії, – пише в себе на сторінці у Фейсбук Ігор Роп'яник. – Судячи з того, серед яких паперів вона зберігалась, то це, видно, книжка, якою користувалась ще моя бабуся або й прабабця…»

На думку власника раритету, йдеться не про назви страв, лексику, скоріш всього, незрозумілу нинішньому поколінню, а мешканцям східних регіонів – й поготів. А про те, що кухня галичан була вишукана і багата.

«У тодішніх крамницях все можна було для цього придбати. Поки не прийшла дика більшовицька голота зі своєю водкой-сєльодкой і картошкой, накликавши голод на наш нарід», – відзначає він.

От що полюбляли галичани сто років тому: потравка з качки з пармезаном, пантарки печені, щука в майонесі, щупак з сарделевим сосом, щупак по-жидівськи, шельфіш печений, перепелиця з рижом, кваічоли, бекаси, чмілюхи, паштет з раків, каляфіори, компот з дактелїв, компот з прунелїв, компот з фіґ, салата швайцарська, шмар з кукурудзяного ґрисїку, лєґуміна цитринова, будинь чоколядовий, кох дамський, суфлєт з морелів, маренґи зі сметаною, крем з мараскіно, блян-манже міґдаловий, зульц в рожі, бабочка цісарська до кави, штанґлики солоні, альберти та багато інших. Книжка має понад 300 сторінок.

«До речі, чимало з тих страв і їхні, здавалося б, дивні назви, я знаю змалку, мама готувала їх, навіть незважаючи на скрутні часи», – згадує Ігор Роп'яник і пропонує кілька фотографій книги.

Джерело: KURS

Опублікувала Юлія Сабадишина

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
"Найгірше було при москалях". Як українці святкували Великдень під час воєн
Свято Воскресіння Христового у часі війни набуває особливої символічності. І цього року, ймовірно, воно додасть українцям ще більшої віри в перемогу. "Твоє місто" ще у 2022 році дізнавалося, як відзначали в Україні Великдень під час Першої та Другої світових воєн, у міжвоєнний період та за радянської влади. Публікуємо цей матеріал знову.
Фото/Київвлада

12 квітня 2026, 16:00

Німці були лояльні до релігії «Я дуже добре пам’ятаю великодні свята у підпіллі. Тепер ми готуємо багато різних страв, а тоді моя мама йшла на Службу Божу, брала одне яйце, яке потім розділяла між усіма вдома, та малесеньку булочку замість паски, куплену за п’ять копійок. Того вистачало, а більше нічого й не було», – пригадувала тоді 81-річна пані Марта Когут зі Львова...
CityLife
«А як це правильно?» Пані Стефа про львівську кухню, кутю і Різдво
Про львівську кухню говорили, що її не існує. Натомість тривають дискусії довкола рецептів «справжніх» куті, борщу з вушками і навіть львівського сирника. Дослідниця галицької кухні Маріанна Душар, відома як Пані Стефа, у розмові для «Клубу експертів та експерток» розповідає про феномен львівської кухні, 12 страв на Святвечір і батл довкола куті, а також про локальні продукти, спільну з сусідами кулінарну історію та смак, який формується поколіннями.

21 грудня 2025, 10:00

Феномен львівської кухні: від заперечення до визнання Декілька років тому точилися дискусії про те, чи взагалі існує львівська кухня. Ви написали книжку про неї, тож можемо зафіксувати, що львівська кухня є. Навіть через роки на це видання взоруватимуться...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"