Цей День Незалежності ми точно не забудемо ніколи. Мабуть, вперше за 31 рік ми по-справжньому відчули, що таке ціна свободи. Свободи справжньої, зрозумілої, близької. Тієї свободи, яку, отриману у 1991 році у вигляді відділення України від Радянського Союзу, для нас виборювали Січові Стрільці, повстанці, політв’язні і дисиденти у ХХ столітті. Тієї свободи, яку виборювали століттями до того для нас козаки, гетьмани і отамани.
Після 1991-го ми подумали, що ця свобода нам дарована назавжди, що її вже не треба буде захищати і почали будувати нову країну, країну майбутнього – так, як бачили її ми і ті генерації, які передавали нам свою українськість і свободолюбивість. І, здається, ми її будували не найгірше (хоч і точно не без помилок). Переломом став 2013 рік, коли ми зрозуміли, що нашу свободу хочуть забрати. Це переросло у Революцію Гідності, ціною якої стали життя Небесної Сотні. А згодом і життя сотень військових, що загинули у 8-річній епопеї під назвою «АТО/ООС». І чомусь було майже нереально повірити в те, що найгірше ще попереду.
Читайте також: Ціна свободи. У Львові до Дня Незалежності випустили нову двомовну газету
Але, як каже у нашому святковому випуску газети один із творців України на зламі епох Ігор Юхновський, усі держави, які ставали незалежними, закріплювали цю незалежність у війні. І сьогодні ми на шляху, який має лише один фінал – закріплення незалежності України назавжди.
Нам завжди бракує часу для достатніх рефлексій. Саме тому на сторінках цього друкованого видання Ви прочитаєте тих, хто спонукає нас задуматись над глибшими контекстами як нашої свободи, так і тих сенсів, що несе для майбутнього України ця жахлива і цинічна агресія озвірілого сусіда в агонії.
«Маємо не мститися, а боротися за Україну», – каже отець Михайло Димид, чий син Артемій трагічно загинув на війні у червні цього року. Попри біль і горе в родині, він планує поїхати на фронт, щоб дізнатись, що смерть сина може принести майбутньому. Приклад отця Димида, як і приклад матері Артемія (Курки) - Іванки Крип’якевич-Димид - є яскравим свідченням незламності духу українців. А це саме те, що за свідченнями багатьох аналітиків є передумовою перемоги у будь-якій війні, а, особливо, у такій екзистенційній.
Пам’ятаймо водночас, що поруч із свободою завжди іде відповідальність. Ми точно виборемо свободу. Але далі мусимо бути готові і надалі щодня брати на себе відповідальність, щодня впродовж багатьох років, вивчаючи і пам’ятаючи про кожну героїчну жертву, щоб збудувати ту Україну, за яку наш народ заплатив вже надто високу ціну.
Як співає гурт «Океан Ельзи»:
«Війнами втомлена, та ніким не зломлена, розквітай, земле Ти моя.
Голодом морена, але не покорена, най звучить над Дніпром Твоя пісня солов’я…».
З Днем Незалежності, Україно!
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
