Сергій Дмитрієв
Сергій Дмитрієв
Відвідайте дітей загиблих воїнів, зробіть подарунки пораненим, або У чому суть посту
Цього року Православна церква України, УГКЦ перейшли на новоюліанський календар. А це означає, що уперше Різдво Христове ми зустрінемо разом з усім цивілізованим світом - 24 грудня. Про те, як прожити час посту та підготовки до святкування народження Христа, зокрема, і військовим, розмірковує військовий капелан Сергій Дмитрієв.

14 листопада 2023, 18:10

Піст – це стримування. Постити – значить вміти володіти собою, перемагати зло і свої недобрі вчинки та пристрасті. Відмовитися від їжі набагато легше, ніж відмовитися від злості, нестриманості. Та Бог і не вимагає, щоб люди ходили голодними, а значить злими. Бог чекає від нас змін, вміння контролювати себе та свої вчинки, чекає наших відкритих сердець і вміння любити – Христа, людей, свою землю, рідних і друзів.

Час посту – це час, коли кожен з нас має можливість стати кращим, зробити щось для інших, прийти на допомогу до тих, кому погано.

Підготовка до Різдва – це не забіг по магазинах у пошуках подарунків, не 12 страв, не голодування. Це момент очищення, час істини для кожного, хто воліє змінити себе і світ на краще.

Фото зі сторінки Сергія Дмитрієва

Та чи варто дотримуватися посту військовим?

Люди, які самовіддано і жертовно захищають найцінніше – життя, які щодня віддають сили та здоров’я, відкидаючи ворога з української землі, можуть не обмежувати себе в їжі. Адже воїни і так віддають багато сил заради інших.

Що треба робити воїну, щоб провести піст гідно?

Наші військові зараз дуже мало бачать своїх рідних – батьків, дружин, дітей. Зв’язок майже відсутній, як у прямому, так і в переносному значенні. Варто все ж знайти час і зателефонувати додому, поцікавитися, чи зробили діти уроки, чи не хворіють батьки, як почуває себе дружина. Адже підтримуючи зв’язок з близькими, ми піклуємося не тільки про себе, а й про них.

Читайте також: Йду служити. А ви маєте донатити

Злість і ненависть володіють серцями людей. Особливо тих, хто щодня втрачає побратимів і посестер. Коли ворог нищить усе навколо, коли постійні авіаційні бомбардування, коли не вистачає сил ні на що – злість застеляє очі.

Варто молитися, коли є час. Варто згадувати заради чого ми боремося, кого захищаємо, чого прагнемо.

І обов’язково пам’ятати, що з нами Бог, то хто тоді проти нас? Господь завжди на стороні світла і добра.

Але воїнам необхідно в собі це світло зберегти, щоб нарешті принести добро в свої міста і села, в ті населені пункти, де поки немає українського прапора, а є лише морок, страх і смерть. Саме заради тих дітей, жінок і літніх людей, треба відкинути ненависть, яка робить нас слабкими і стати Прометеєм, тим, хто благовістить про свободу, яку так чекають в окупації.

А кожному, хто тут, на великій землі, є одна лише найважливіша порада – єднайтеся. Будьте міцні, як скеля, як вода океанська, що складається з мільярда крапель.

Читайте також: Всім українцям потрібно розраховувати свої сили

Відвідайте дітей загиблих воїнів, задонатьте для Захисників, згадайте про тих, хто у військових шпиталях, передайте щось корисне для поранених.

Відкиньте усе зайве. І не чекайте чуда – працюйте і творіть чудеса разом з Богом.

Скоро Різдво.

Спробуйте прожити час посту так, ніби у вас з’явився шанс кардинально змінити своє життя.

І нехай допоможе нам Бог!


Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.


Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

«Ніякого Різдва»: Як у Києві колядували всупереч заборонам
Ось знову приходить зима… Наша сучасна, цілком європейська, безсніжна і мокра. Але, попри війну, місто розквітає передноворічним вбранням, діти у дитячих садках і школах розучують колядки і щедрівки, молодь гуртується у веселі співочі ватаги, які скоро злагоджено зазвучать у київському метро, на вулицях, у парках та підземних переходах. Здається, так було завжди, ця традиція з діда-прадіда наша, українська, предковічна. Та чи дійсно – завжди?..

24 грудня 2025, 19:10

Завідувачка Музею шістдесятництва Олена Лодзинська розповідає про те, як українські колядки й щедрівки у 1960–1970-х роках стали формою культурного спротиву радянській системі, хто саме виходив колядувати на вулиці Києва і Львова, як за цими ватагами стежив КДБ та чому різдвяна традиція збереглася навіть за умов заборон, репресій і таборів. Виявляється, був час, коли в українському офіційному календарі Різдва не існувало, і мова зовсім не про сиву давнину дохристиянських часів (коли колядками і щедрівками зустрічали дні зимового і весняного сонцестояння), а про роки значно пізніші, можна навіть сказати, нещодавні – старше покоління наших сучасників це пам’ятає. Різдва не було, бо не було ніяких релігійних свят – релігія це ж опіум для народу! У перші ж роки радянської влади церковні свята і традиції були оголошені пережитком минулого і заборонені, в тому числі і пречудовий дитячий хор при Софійському соборі в Києві, який тоді належав Українській Автокефальній Православній Церкві, учасники того хору обов’язково виконували традиційні колядки і щедрівки та влаштовували костюмований вертеп...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"