В окремих регіонах Німеччини, зокрема і в Баварії, місцева влада створила у школах перехідні класи («брюкенкласи») для дітей українських біженців. Там вони, зокрема, мають оволодіти на достатньому рівні німецькою мовою, щоб перейти навчатися у звичайні класи. Очікувалося, що вже до осені цього року потреба у «класах-місточках» відпаде. Однак сьогодні німецькі вчителі усе частіше завертають маленьких українців у зазначені групи. Про причини цього пише викладачка у такому «брюкенкласі» Тетяна Спіріна.

16 лютого 2024, 15:01

Німецька система освіти отримала величезну кількість дітей з України. Тому в деяких регіонах, принаймні, в Баварії, були створені «брюкенкласи», класи – місточки. Вони створювалися в середніх школах.

Я працюю саме в такому класі. В них навчаються лише українці. В них учні опановували лише німецьку, математику та англійську, а також спорт, кулінарію, мистецтво та працю.

Наразі такі класи завершують роботу, і у вересні цього навчального року їх більше не буде.

Діти з цих класів, поступово, в залежності від швидкості опанування німецької, переводилися до регулярних німецьких класів.

Читайте також: Щоб не було геноциду, базову воєнну підготовку мусять мати всі

Але зараз такі класи знову наповнюються дітьми. Дітей, які вже провчилися півроку чи рік в регулярних класах, знову повертають до «брюкенкласу».

Пояснення німецьких вчителів, звісно, однакове – дитина не володіє німецькою на достатньому рівні.

В середній школі в німецьких класах діти опановують такі предмети як математика, англійська, німецька, праця, кулінарія, мистецтво, спорт, географія – політика – історія (це один предмет), наука та природничі науки,етика або релігія.

Отже, які найважливіші учбові навички мають бути у школяра, щоб опанувати навчання в німецькому класі середньої школи?

Якщо такі навички сформовані в українській школі, відповідно, діти залишаються та успішно навчаються в регулярних класах.

1. Навичка роботи з інформацією, з текстом.

Прочитати, виписати незнайомі слова, перекласти текст, навіть повністю використавши перекладач – річ, на жаль, для багатьох учнів незрозуміла.

Колись у педагогічних роботах Рона Хаббарда зустрічала таку інформацію:

кожне незрозуміле слово на 70% зменшує розуміння наступного тексту.

Отже, першим чином, якщо ми хочемо підтримати дитину у навчанні, дивимося, як вона працює з текстом.

Не може прочитати, перекласти і зрозуміти текст з будь якого предмету – діла не буде.

2. Навичка тримати увагу та концентруватися.

В підручниках з вікової психології ми зустрінемо приємну новину, що дитина 10-15 років може концентруватися до 30-40 хвилин. Саме тому і розроблена довжина уроку 45 хвилин. В нашій школі діти вчаться 1 год.30 хвилин без перерви.

3. Навичка відтворювати побачену письмову інформацію письмово, простіше кажучи, переписувати.

І в подальшому структурувати інформацію.

4. Навичка ставити запитання вчителеві, коли щось не зрозуміло.

Це велика проблема! Величезна!

Українські учні вважають, що перепитати щось у вчителя – показати, щи ти тупий!

Німецькі вчителі вважають, якщо учень не ставить запитань, то він не замотивований на навчання і ігнорує учбовий процес.

5. Навичка поважати вчителя та реагувати на його зауваження.

Відсутність цієї навички також причина того, що учнів «повертають».

6. Навичка регулярно вчити нові слова та працювати над своїм лексичним запасом.

Класика вивчення слів: виписати в словник, перекласти слова та вирази, зробити лексичні картки, писати словникові диктанти, грати в Kahoot. В рамках уроку можна виділяти час на це, але без додаткової роботи вдома з батьками, без повторення, слова самі себе не вивчать.

7. Навичка самостійно працювати і опановувати нове.

Поясню просто. Є учні, які, поки сиділи у розподільчому таборі, закачували «дуо лінгво» і приходили до школи через 3 тижні вже як мінімум з початковим рівнем німецької.Знаходили купу матеріалів на Ютюбі і опановували німецьку так, що через півроку йшли до гімназії.

А є учні, які «сидять на попі рівно» півтора року, нічого не вчать і не збираються, і навіть домашнє завдання не можуть доробити до кінця.

Результат зрозумілий.

От тільки не знаю, куди вже їх будуть відправляти німецькі вчителі, коли закриються класи – місточки.

Це відбудеться вже у серпні 2024 року.

Єдине, що мене завжди заспокоює – ніхто не сидить у школі з бородою.

Усі її закінчують і рухаються далі по життю. Навіть в Німеччині, де при всіх історіях з «власним темпом навчання» та сегрегацією учнів за навчальними рівнями ще з молодшої школи, економіка працює досить непогано.

Читайте також: Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA

Джерело

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

Що сталось після того, як шведська журналістка обізвала українок повіями
Ця колонка написана у відповідь на скандал, який спричинили висловлювання шведської журналістки Елаф Алі (Elaf Ali) про українських жінок у телевізійній програмі «Іммігранти для шведів. Жартівлива вікторина про всі культури Швеції», зазначає її авторка Світлана Одинець, яка досліджує українську міграцію в університеті Йотеборгу (Швеція) і університеті Нортамбрії (Велика Британія).

25 березня 2024, 20:09

Програма побудована у такий спосіб: дві команди – шведів та іммігрантів змагаються між собою. Хтось із коміків (це завжди хтось із іммігрантів) каже правду, хтось ні, і шведи повинні вгадати чий жарт має зв’язок з реальністю, а де це просто сатира і стереотип. Наративи коміків часто будуються на стереотипах щодо інших культур, але все начебто в рамках гумору, що, як правило, дозволяють проговорити речі, які цензурувалися б у «серйозних» публічних дебатах...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
CityLife
Допомога з житлом і працевлаштуванням. Для українців у Європі запустили гарячу лінію
Під час пілотного проєкту фахівці консультуватимуть українців у Польщі, Болгарії, Чехії, Словаччині, Словенії, Литві та Німеччині.
Фото: infoprostir.te.ua

27 травня 2022, 15:27

Міністерство цифрової трансформації запустило гарячу лінію для біженців з України за кордоном. Тепер українці, що перебувають у країнах Європи, зможуть дистанційно та оперативно отримати всю інформацію про: отримання статусу тимчасового захисту або інші правові підстави перебування на території іншої держави, допомогу із житлом і ресурсами підтримки з працевлаштування для українців, ведення бізнесу в 7 країнах ЄС (Польщі, Болгарії, Чехії, Словаччині, Словенії, Литві та Німеччині) та як згодом зробити релокейт в Україну. Читайте також: Доступ до освіти, медпослуг і соціальних пільг...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"