Нещодавно народні депутати заблокували парламентську трибуну, вимагаючи включення до порядку денного законопроєкту про заборону релігійних організацій, пов’язаних із росією, зокрема Української православної церкви московського патріархату (УПЦ МП). Законопроєкт про заборону в першому читанні ухвалили ще в жовтні 2023 року. У другому читанні документ планували ухвалити до річниці повномасштабного вторгнення росії, але не вдалося. Наступне засідання повинно початися з обговорення цього законопроєкту. Народна депутатка, секретариня Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа пояснює, хто блокує ухвалення законопроєкту та що буде, якщо не вдасться зібрати необхідну кількість голосів і ухвалити рішення.

Заборона Української православної церкви московського патріархату (УПЦ МП) блокується лідером найбільшої фракції Давидом Арaхамією. Хоча серед авторів законопроекту та тих, хто збирав підписи є багато представників фракції «Слуга народу». Арахамія вважає, що наші основні партнери в США можуть сприйняти це як обмеження свободи віросповідання.

У серпні делегація активно працювала з іноземними партнерами, зокрема з республіканцями та демократами, щоб пояснити, що жодна релігія в Україні не буде заборонена навіть після прийняття цього законопроєкту. Мета законопроекту полягає в обмеженні впливу країни-агресора на релігійні організації, а не в забороні конкретних конфесій. Зокрема, це буде визначатися на основі того, до якого престолу належить церква.

У законопроекті йдеться про обмеження для релігійних організацій, що мають зв’язки з країною-агресором. Закон буде застосовуватися до будь-якої церкви чи парафії, що підпадає під визначення організації, яка керується країною-агресором. Наразі в законопроекті передбачено півроку з моменту прийняття для приведення організацій у відповідність, але обговорюється можливість продовження терміну до року. Це дасть парафіям більше часу для переходу до іншої церкви.

Я також хочу підкреслити, що вчення Православної Церкви України та так званої УПЦ МП є майже ідентичними. Це одна і та сама віра і однакові основи віри. Як практикуюча християнка, яка належить до Греко-Католицької церкви і глибоко воцерковлена, я знаю ці деталі. Основним питанням є те, якому престолу підпорядковується церква і, фактично, куди спрямовуються церковні пожертви. Наступним етапом є питання про те, хто і як їх використовує.

Читайте також: Вони роками пропагували «рускій мір», а їм все зіпсували. Анатолій Бабинський про МП

19 жовтня 2023 року Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов’язаних з росією, зокрема Української православної церкви московського патріархату. Я була однією з тих, хто збирав підписи, щоб винести це питання на друге читання і була дуже здивована, навіть деякими депутатами з фракції «Слуга народу», які позиціонують себе як демократичні та сучасні. Коли я звернулася до них з проханням поставити підпис, щоб винести законопроєкт на друге читання, вони відповідали, що це не їхня війна проти церкви. Деякі казали, що коли більшість поставить підписи, тоді і вони. Один із депутатів запитав, чи я не знаю його ставлення до московського патріархату? Я відповіла, що не знаю. Тоді він запевнив, що не підтримує московський патріархат, але поставив підпис лише тоді, коли вже були набрані необхідні 226 голосів, що зробило його підпис 227-м. Такі ситуації були досить поширені.

Спікери, зокрема голова фракції «Слуги народу», постійно говорили про необхідність 226 підписів, але потім заявили, що для винесення питання на друге читання потрібно 240 підписів. Було зрозуміло, що це маніпуляція і небажання просувати законопроект.

Важливою подією стало те, що в суботу ввечері, 10 серпня, президент Володимир Зеленський оголосив про необхідність повної духовної та релігійної незалежності, що є новим сигналом для підтримки законопроєкту в другому читанні. Наразі основним питанням є те, чи надати півроку чи рік на перехід для церков, а також, який орган буде перевіряти статути. Ці питання мають бути вирішені найближчого тижня.

Читайте також: Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП

На сьогодні в Україні існує Державна служба з етнополітики та свободи совісті, яку очолює Віктор Єленський. Ця служба, що підпорядковується Кабінету Міністрів, має важливу роль у вирішенні таких питань. Тому потрібно вирішити, чи надати цій службі необхідні повноваження, чи створити окремий орган. Запитання щодо підпорядкування та організації нових комісій є актуальними. Важливо, як буде сформований новий орган, хто увійде до його складу, та які будуть його повноваження. Кадри грають ключову роль, тому важливо розуміти, на яких засадах буде відбуватися формування комісії і які контрольні механізми будуть діяти.

Ці питання залишаються дискусійними, і, на мою думку, вони можуть бути вирішені найближчим тижнем. Сподіваюся, що до кінця місяця, можливо, навіть до Дня Незалежності, закон буде проголосований. Оскільки президент уже надав сигнал про необхідність прийняття цього закону, вважаю, що цей сценарій є цілком реалістичним.

Що буде, якщо не вдасться зібрати підписи та підтримати законопроєкт у другому читанні?

Якщо не вдасться зібрати підписи та підтримати законопроєкт у другому читанні, ми будемо продовжувати нашу роботу і комунікацію. Вже було кілька випадків, коли блокування трибуни було результативним. Також є лист від Служби безпеки України, який підтверджує необхідність прийняття цього законопроєкту. Зокрема, є священики московського патріархату, яких звинувачують у колабораціонізмі, які не лише не відспівували воїнів, але й були навідниками ракет і наводили цілі, щоб вбивати українців.

Ми будемо продовжувати працювати над цим законопроєктом і переконувати депутатів у його важливості. У разі, якщо голосування не відбудеться, всі, хто працював над цим законопроєктом, будуть готові блокувати трибуну Верховної Ради і не покидати її, поки не проголосують за законопроєкт.

Читайте також: Скільки церков московського патріархату залишилося на Львівщині

Я також спостерігала цікаві випадки, коли депутати спочатку відмовлялися ставити підписи, але згодом голосували за законопроєкт. Це свідчить про те, що навіть у важких ситуаціях ми можемо досягти результатів.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.