Роман Кабачій
Роман Кабачій

Чому в Польщі Галичину назвали «Східною Малопольщею»

Нещодавно керівник Інституту національної пам'яті Польщі Кароль Навроцький, коментуючи питання ексгумації жертв Волинської трагедії, назвав Галичину «Східною Малопольщею». Старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні Роман Кабачій пояснює, що означає цей термін, чому він досі звучить з боку Польщі, чи має щось спільне з терміном «Малоросія» та як має реагувати Україна.

13 жовтня 2024, 20:30

Кароль Навроцький став очільником Інституту національної пам’яті Польщі при владі консервативної партії «Право і справедливість». Він категорично налаштований проти співпраці з Україною. За його каденції без роботи залишились багато істориків, які займалися польсько-українськими відносинами в нейтральному ключі, без радикалізації.

Читайте також: Ми повинні визнати відповідальність за Волинь

Нещодавно він назвав Галичину «Східною Малопольщею», коментуючи питання ексгумації жертв Волинської трагедії. Він це зробив фактично, щоб образити нинішню Українську державу. Хоча в інституті і пояснюють, що це йшлося про жертв того часу, а не про теперішнє, це було чергове нагадування про те, що частина українських земель належала Польщі в міжвоєнний час. Керівник Інституту використав це словосполучення, щоб «поставити на місце» Україну, яка «не хоче ексгумації жертв» польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни. Це його провокація, щоб змусити нас реагувати.

Що означає «Східна Малопольща»

Малопольща – це історичний регіон Польщі, пов'язаний з Краковом. Колись він поширювався також на північ аж до Любліна. Зараз офіційне воєводство, яке є навколо Кракова, називається Малопольське. Термін «Східна Малопольща» – це фактично визнання того, що колись було осердя держави, а потім з'явилася Великопольща, – Познанське воєводство, тобто збільшена Польща.

Червоним кольором позначено історичну Малопольщу на мапі сучасної Республіки Польща

У 1918 році Польща відродила свою державність, і тоді поляки поширили термін «Східна Малопольща» на захоплену українську частину Галичини. Вони це зробили для того, щоб українці розуміли, що не мають права на автономію та інші культурні надбання, які їм обіцяли на Паризькій мирній конференції. Зокрема, щоб вказати «тут Польща, а не Україна».

Цей термін був повністю штучний. У тій частині частині Галичини, де жили історично українці, навіть у Перемишлі, історично ніколи не було Малопольщі. Польські народні демократи (ендеки), тобто ультраправа партія міжвоєнного часу, спекулювали, використовуючи цей вираз щодо теренів української Галичини.

Зеленим кольором позначено територію, яку поляки називали «Східною Малопольщею» в міжвоєнний період

Термін «Східна Малопольща» можна порівнювати з терміном «Малоросія», але їхнє значення різне. Малоросія – це архаїчний термін, який мав історичне підгрунтя. В Україні колись були малоросійські академії, вісники. Малоросія асоціювалася із територією України як осердям давньої Русі. А ось Малопольщі на території України не було ніколи.

Як має реагувати Україна

Навряд чи вживання терміну «Східна Малопольща» щодо Галичини принесе якісь наслідки для України, адже Польща не пред'являє до нас територіальних претензій.

Однак ця термінологія мусить бути верифікована. У нашої держави має бути чітка позиція щодо неможливості застосування таких термінів в історичному діалозі. Українська влада має мати радників, які розбираються в історичних питаннях, і які б оперативно реагували на такі ситуації.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Текст: Юлія Кметик


Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Політика
Волинь-1943 як «квиток» до ЄС: чи стане історія умовою вступу України?
Чому українці й поляки досі сперечаються про те, що сталося на Волині у 1943 році? І чому ця суперечка дедалі частіше виринає в політиці, соцмережах і навіть у розмовах про вступ України до ЄС? Історик і дослідник цієї теми Богдан Гудь, автор книжок польською та українською, вважає, що відповідь треба шукати не лише в роках війни, а й у землі, школах, церквах і владі, які задовго до 1943-го розводили два народи. Про це читайте у розмові зі Світланою Жаб'юк для Клубу експертів і експерток «Твого міста».
Богдан Гудь / Фото "Твого міста", перероблене за допомогою ШІ

08 жовтня, 20:10

Скільки років ви досліджуєте українсько-польські стосунки, зокрема тему Волинської трагедії? Це довга історія. У 1998-му ми з польськими колегами зробили фільм «Важке братерство» про Союз Пілсудського і Петлюри. Питання, яке не розв'язали: чому їм не вдалося в 1920 році відновити незалежність України...
Світ
Дослідження назвало цифру: скільки українців хочуть залагодити історичний конфлікт із Польщею
Переважна більшість опитаних вважає, що кожна країна має право на власну інтерпретацію історії або має шукати компроміс через експертні комісії.
Володимир Зеленський і Кароль Навроцький / Фото: ОП

24 червня 2026, 14:47

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у період 17–23 червня 2026 року провів загальнонаціональне опитування громадської думки, присвячене, зокрема, ставленню українців до шляхів вирішення історичних суперечок між Україною та Польщею. У дослідженні методом телефонних інтерв’ю (CATI) опитано 1005 респондентів віком від 18 років на підконтрольній уряду території України. Статистична похибка вибірки за звичайних умов не перевищує 4,1%, однак дослідники наголошують, що в умовах війни можливі додаткові систематичні відхилення...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"