Поліклініки об’єднали, але чи стало легше лікуватися? Що відбувається з медициною Львова

З початку травня 2026 року амбулаторні поліклініки Львова реорганізували та приєднали до двох великих міських медичних об’єднань. Тепер вони працюють як лікувально-діагностичні центри (ЛДЦ). Загалом у місті таких створили шість.

Перше медичне об'єднання Львова (Перше ТМО) налічує чотири великі центри: ЛДЦ «Південний» на вул. В. Симоненка, 4, ЛДЦ «Сихів» на просп. Червоної Калини, 68, ЛДЦ «Мазепи» на вул. Г. Мазепи, 25 та ЛДЦ «Погулянка» на вул. Медової Печери, 1.

Друге медичне об'єднання Львова (Друге ТМО) налічує два великі центри: ЛДЦ «Виговського» на вул. Виговського, 32 і ЛДЦ «Левандівка» на вул. Повітряна, 99.

До цих ЛДЦ також приєднали мережу менших амбулаторій та відділень сімейної медицини у мікрорайонах та приєднаних громадах – зокрема у Винниках, Рясне-Руському, Підбірцях. Загалом їх понад 50.

«Твоє місто» розпитало голову медичної комісії Львівської міської ради Валерія Веремчука, що змінилося після реорганізації, навіщо місту така модель, як вона вплинула на пацієнтів і медиків, скільки коштів витрачають на міську медицину та якою має стати система у найближчі роки.

Що змінилося для пацієнтів після об’єднання поліклінік

П'ять місяців після реорганізації – що конкретно змінилося для пацієнта? І що з обіцяного досі не вдалося зробити?

Найважливіше, що відбулось, – це збільшення кількості лікарів у нових лікувально-діагностичних центрах. Для прикладу, до Першого ТМО приєдналися 94 нових лікарі хірургічного і терапевтичного напрямків, зокрема 16 експертів, які консультують на постійній основі. Це дозволило розширити спектр послуг у ЛДЦ: відкрили дерматохірургію та онкодерматохірургію, хірургію одного дня, консультації мамолога, судинного хірурга та нейрохірурга.

Тепер топові лікарі приймають не лише в лікарнях, а й поліклініках. Відтак, пацієнту не потрібно чекати консультації місяцями чи кудись їхати. Більше того, по всіх ЛДЦ міста проводять повноцінні медогляди разом з психофізіологічною експертизою. За п’ять місяців тут провели майже 5 тисяч професійних медоглядів.

Але проблемним залишається питання кадрів. Стараємось доукомплектовувати всі ЛДЦ спеціалістами, яких не вистачає. Це дерматологи, ЛОРи, офтальмологи.

Ще одне важливе питання – обладнання. Багато чого вдалося зробити: три ЛДЦ Першого ТМО вже отримали обладнання на понад 44 мільйони гривень. Це функціональне, діагностичне, реабілітаційне обладнання, зокрема, для УЗД, мамографії, реабілітації. Але не всі локації мають все необхідне.

Доступність і безбар’єрність – ще одна проблема. Якщо у Першому ТМО з тим ситуація краща, то в Другому ТМО роботи ще багато. Більшість приміщень Другого ТМО зосереджені у Франківському районі або центральній частині міста, де багато пам'яток архітектури. Зробити будівлі безбар’єрними та інклюзивними складно, а іноді неможливо.

Ви говорите про позитивні зміни. А що сьогодні найчастіше не влаштовує пацієнтів? Які скарги отримуєте?

Пацієнти реагують по-різному. Коли заходять у наші ЛДЦ, часто дивуються, що це комунальні поліклініки. З появою нових лікарів і послуг багато що змінилося, хоча проблеми залишаються.

Тепер ЛДЦ працюють у будні на годину довше, а лікарі приймають і у вихідні. Наше завдання – забезпечити прийом сімейного лікаря протягом 24 годин, а за потреби вузького спеціаліста – на третій-четвертий день після скерування.

Оновили рецепції у ЛДЦ, облаштували відкриті простори та окремі робочі місця для людей на кріслах колісних. Покращилася й робота кол-центру: 31 оператор обробляє 99,3% дзвінків.

Скарги здебільшого стосуються запису на процедури та необхідності чекати кілька днів. Динаміка позитивна, хоча до ідеалу ще далеко.

З чим у медицині зараз є проблеми

Звідки Львів брав модель для реорганізації лікарень і поліклінік?

В Україні перетворення поліклінік у ЛДЦ не є ноу-хау, але Львів взяв за приклад модель німецької клініки «Шаріте». Крім того, до цього нас стимулювало Міністерство охорони здоров’я. Змін вимагали і міжнародні донори та партнери, які сьогодні дофінансовують медицину, формують політику і рамки медичних реформ.

Наприкінці липня МОЗ видало наказ про госпіталізацію, а з серпня його вже ввели в дію. Він регламентує, в яких випадках людину можна госпіталізувати, а кому госпіталізація не потрібна. Таких випадків досить багато.

Читайте також: "Вас можуть не госпіталізувати?" Що змінили нові правила МОЗ і чого тепер чекати пацієнтам

Проаналізувавши ситуацію, ми зрозуміли, що великі поліклініки недовантажені пацієнтами, лікарями та обладнанням. Тому було вирішено створювати у них денні стаціонари.

Людина не обов’язково повинна їхати в лікарню на ту чи іншу процедуру. Вона має отримати її поруч з домом. Все має бути доступним, і ми вже над цим працюємо.

Як гадаєте – вдалося виконати все заплановане?

За п’ять місяців неможливо реалізувати всі заплановані зміни. Контроль якості послуг – постійний процес, а після реорганізації до центрів приєдналися нові лікарі, відкрилися відділення та закупили обладнання.

У Першому ТМО щороку виконують понад 160 тисяч хірургічних втручань. Також тут проводять трансплантації та використовують роботизовані системи.

Водночас проблемним залишається питання стоматологічних поліклінік. Три міські поліклініки працюють зі збитками, ще дві не працюють через судові суперечки з містом. Ми шукаємо рішення, як змінити ситуацію, але поки не готові говорити про конкретні плани.

Чи немає ризику, що через об’єднання лікарень і поліклінік управління стане більш централізованим, а пацієнт – далі від свого сімейного лікаря?

Насправді людям має бути байдуже, як називається заклад: ЛДЦ, поліклініка, Перше чи Друге ТМО. Набагато важливіше, щоб вони могли поблизу дому отримати послугу та потрапити на прийом до лікаря.

Пацієнти навпаки отримали більше переваг: в межах однієї установи можна зробити все необхідне.

Лікарі, зарплати і платні послуги

Скільки лікарів зараз не вистачає Львову і які спеціальності є найбільш проблемними?

Кадровий процес також є безперервним, але загалом ситуація не критична. Є потреба в сімейних лікарях, офтальмологах, кардіологах. Хтось звільняється, але хтось приходить новий. Одні йдуть в приватну медицини, але до нас теж звідти приходять, бо умови, які створюються в наших центрах, не поступаються умовам праці приватних клінік.

Лікарі ЛДЦ сьогодні мають можливість працювати також в лікарнях свого ТМО. Тобто, не лише лікарі лікарень приймають в поліклініках, а й навпаки. Наші лікарі постійно розвиваються та навчаються. 

Скільки сьогодні заробляють лікарі і медсестри в ЛДЦ?

Точно вище того, що встановлено державою. Для лікаря це 20 тисяч і вище. Але в лікаря є ще можливість і бачення, що крім доходів від НСЗУ він може мати доходи від платних послуг. Це те, що деколи не подобається львів’янам, але життя і умови змушують нас так робити. 

Щоб втримати хорошого лікаря в комунальній поліклініці та платити їм гідну зарплату, треба дати можливість заробляти самим.

Скільки коштує міська медицина

Який загальний бюджет медицини в 2026 році? Чи можете порівняти з минулими роками?

За дев’ять місяців 2026 року в Першого ТМО всього доходів було 3 878 млн грн. З них, НСЗУ – трохи більше 2 107 млн грн, місцевий бюджет – 331 млн грн, державний бюджет (централізовані закупівлі) – майже 138 млн грн, позабюджетні надходження – 1 301 млн грн.

Видатків за 9 місяців 2026 року – понад 3 764 млн грн. З них зарплата з нарахуваннями становила 1 649 млн грн (94% НСЗУ, 0,4% місцевий бюджет і 5,5% позабюджетні кошти), медикаменти та продукти харчування – 840 млн грн, комунальні послуги та енергоносії – понад 160 млн грн, придбання обладнання та ремонти – 724 млн грн, інше – 390 млн грн.

У 2025 році доходи становили 4 829 млн грн, з яких НСЗУ – 2 344 млн грн, місцевий бюджет – 614 млн грн, державний бюджет – понад 79 млн грн, позабюджетні надходження – 1791 млн грн. А видатки в 2025 року були на рівні 4 735 млн грн.

Яку частину витрат бере на себе місто?

З місцевого бюджету ми фінансуємо лише певну суму. У рамках Першого ТМО це 13%, а в цьому році ще менше – 10%. Решту вони отримують за пакетами медичних послуг від НСЗУ, шукають у донорів, благодійників, спонсорів, меценатів. І досить успішно це роблять.

На що місто витрачає найбільше коштів у медицині?

У Львові є понад 20 програм, які фінансуємо з місцевого бюджету. Перш за все, місто оплачує всі комунальні послуги, а це понад 200 млн грн на рік.

Найбільша програма, яку фінансує місто, – забезпечення лікарськими засобами в разі амбулаторного лікування, якщо ці ліки не входять до переліку «Доступних ліків». На це йде 61 млн грн на рік.

Також є велика програма для пацієнтів, які потребують певних медичних витратних матеріалів: підгузків, пелюшок, сечо- і калоприймачів для людей з інвалідністю. На це йде понад 30 млн грн, хоча потреба є більша.

Є програма із забезпечення ліками дітей і дорослих зі СМА. Фінансування міста становить 26 млн грн. Також великі витрати – на лікування серцево-судинних хвороб, ще 27,5 млн грн.

Загалом за міськими програмами сума становить 374,5 млн грн.

Чи можете сказати, які заклади стали самодостатніми, а які місто досі дофінансовує?

Поліклініки в нас і до того були самодостатніми. Були певні труднощі з поліклінікою на вулиці Руській, але ми її приєднали до 6-ої поліклініки, яка фінансово самозабезпеченіша.

Приєднання точно додали кадрового і фінансового ресурсу і стимулу. Вони активніше розвиваються. У поліклініках Першого ТМО сьогодні ⁠на різних стадіях проєктування, капітального чи поточного ремонту є близько 50 обʼєктів.

Розвиваємо і доукомплектовуємо сімейні амбулаторії в Лисиничах, Підбірцях, Рясному. Це будуть амбулаторії з розширеними можливостями: виїзні консультації вузьких спеціалістів, інструментальна діагностика тошо.

Також на стадії завершення амбулаторія на Лисиничах. Крім того, оновили фізіотерапевтичне обладнання і обладнання для функціональної діагностики по всіх ЛДЦ загальною вартістю 1 млн доларів. 

Дофінансовуємо хіба що стоматологічні поліклініки, які постійно працюють в нуль або мінус. Це монозаклади, а сьогодні в державі створені такі умови, що заклади вузького профілю не виживають і є нерентабельними. Тож із цим треба щось робити.

Ви вже згадували про платні послуги. Скільки поліклініки заробляють на них і чи готові люди платити?

Раніше поліклініка на платних послугах могла заробити навіть до мільйона гривень на місяць. Та після того, як ми поставили завдання забезпечити прийом сімейного лікаря в межах доби, сенс платної послуги нівелювався. Хіба пацієнту треба було потрапити ще швидше. Тож, насправді зараз надходження від платних послуг впали. Але ми все одно хочемо, аби така можливість у людей була.

Реабілітація: місць бракує, а черга зростає

Поговорімо про реабілітацію. Чи Львів справляється з тим об'ємом і з тією кількістю людей, які її потребують?

Станом на сьогодні, за даними Центру Незламні, черга на одне ліжкове місце складає понад 50 людей. Це чітко говорить про потребу. При тому, вона в десятки разів більша, ніж наша спроможність.

Коли реально зникне ця черга?

При кожному лікувально-діагностичному центрі плануємо створювати нові реабілітаційні відділення. Воно буде на Сихові, у приміщенні колишньої дитячої поліклініки на проспекті Червоної Калини, і буде розраховане на 103 ліжка. Також плануємо відкрити реабілітаційне відділення при ЛДЦ «Південний» на вулиці Симоненка на 54 ліжкомісця, а на Погулянці буде амбулаторна реабілітація. В ЛДЦ «Південний» та ЛДЦ «Погулянка» ми вже оновили реабілітаційне обладнання на суму понад 2 млн грн.

Така ж ситуація в Другому ТМО, де збільшують кількість реабілітаційних відділень. Але там це складніше зробити, бо багато приміщень розташовані в старих будівлях. Але теж шукаємо рішення.

Пріоритетне завдання – створити доступні місця для реабілітації, щоб люди не чекали. Це має бути як похід до сімейного лікаря – близько до дому.

Вже зараз реабілітацію можна проходити на Сихові, в Рясному, на вулиці Чупринки.

Щодо реабілітаційного центру на вулиці Симоненка. Місто хоче реабілітаційний центр у приміщенні, де зараз працює аптека з унікальним виробництвом ліків. Чому саме це приміщення розглядають для реабілітації? (аптека №44 є потенційною локацією для нового реабілітаційного центру, але там працює унікальне виробництво життєво необхідних препаратів. Докладніше про це писали тут)

Це комунальне приміщення, в якому сьогодні працює аптека. Договір в них діє до 2028 року, але з керівником Першого ТМО та директором аптеки вже намагалися знайти консенсус чи компроміс, були запропоновані інші приміщення.

Читайте також: Колись таких аптек було близько сотні. Репортаж з унікальної аптеки у Львові, де побоюються закриття

Аптеки, які випускають рецептурні ліки, потрібні місту, бо їх і так залишились одиниці. Водночас,  треба розуміти, що в приміщенні ЛДЦ логічно в наш час облаштувати і реабілітацію. Аптеку можна перенести. 

Якщо аптека не погодиться звільнити приміщення, чи може місто виселити її до завершення договору оренди?

Де-юре місто може це зробити – розірвати договір.  Як бачите, вже минув рік, як почали цей процес, але аптека надалі там працює. Будемо надалі шукати варіант вирішення, щоб зберегти аптеку, але в іншому приміщенні.

А скільки коштує створення реабілітаційного відділення?

Вартість визначається проєктно-кошторисною документацією. Усе зараз в процесі. Якщо буде потреба в коштах з міського бюджету, Перше чи Друге ТМО можуть звернутися до комісії та управління охорони здоров'я, і ми розглядатимемо можливість виділення певної суми коштів. Як правило, це не 100% коштів, а якась частина. Решту залучатимуть з власних доходів, шукатимуть благодійників, донорів, партнерів, волонтерів тощо.

Отож точну суму будемо розуміти, коли буде проєктно-кошторисна документація, яка пройде державну експертизу. Якщо ці кошти вони знайдуть без бюджету, то їм честь, хвала і велика подяка за те, що вони це роблять.

У кожному відділення працюватиме мультидисциплінарна команда. І проходити реабілітацію зможуть не лише ветерани, а й всі, хто має скерування, покази тощо. Звісно, ветерани у пріоритеті.

Якою має стати поліклініка майбутнього

Через три роки що пацієнт має отримати у ЛДЦ такого, чого не може отримати сьогодні? Назвіть конкретні зміни.

Вже є створена модель, хоч і не ідеальна. У нас є приміщення, де працюють фахівці та надають широкий спектр послуг, зокрема реабілітацію. Прагнемо розвивати діагностику, лікування, мініхірургію та денний стаціонар.

Зараз ЛДЦ можна назвати мінілікарнями, адже тут можна отримати багато послуг, не їдучи в інший заклад.

Також хочемо розвивати лабораторії. Частину обладнання вже закупили, тож пацієнти мають отримувати необхідні аналізи в межах одного закладу.

П'ять років тому частина приміщень пустувала, використовувалася як склади або здавалася в оренду. На мою думку, у ЛДЦ не повинно бути приватних кабінетів, зокрема рентгену чи УЗД. Ці приміщення мають працювати для пацієнтів комунальної медицини. Ми «приватників» цінуємо, поважаємо, але купуйте чи орендуйте собі інші приміщення, не в поліклініках.

Чи доводили до відома самих орендарів-приватників свою позицію?

Так, про це їм говоримо постійно. Зараз в Першому та Другому ТМО є достатньо лікарів, чимало планів на розвиток, тож треба використовувати наявні приміщення.

Чи можете зараз оцінити реформу медицини у Львові?

Оскільки ми все ще в процесі, то складно об'єктивно оцінити. Зміни мають оцінювати пацієнти.

У 2021 році ми починали з перетворення дев’яти лікарень у медичні об’єднання і за 9 місяців нам це вдалось. Це була щоденна праця, обговорення, суперечки, дискусії з головними лікарями, керівництвом управління охорони здоров'я. 

Дуже показово виглядаємо на тлі інших міст чи обласних центрів. До нас часто телефонують і розпитують, як нам це вдалося зробити. Ми, звісно, відкриті – ділимось набутим досвідом.

Для Першого ТМО планують створити наглядову раду. Хто до неї входитиме, як відбуватиметься її робота і контроль та чому тільки для Першого ТМО?

Ми діємо відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка говорить про те, що до кінця 2026 року у закладах, які мають статус кластерного, а Перше ТМО на сьогодні є саме таким, мають бути створені наглядові ради.

Цей процес ми вже розпочали і зараз формується конкурсна комісія, яка потім буде відбирати незалежних членів наглядової ради. Тобто, будуть члени, що делеговані від міської ради, а також незалежні члени. Загальна їх кількість становитиме 11 осіб. З них – шестеро будуть незалежні, а п’ятеро – від міської влади.

До кінця року цей процес для Першого ТМО має бути завершений. Що стосується Другого ТМО, то процес із створення наглядової ради для них буде відбуватись в наступному році.

Опубліковано в межах висвітлення діяльності Львівської міської ради

 Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.