Надзвичайний чи воєнний стан

У вівторок, 22 лютого, президент Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан в Україні запровадять лише у разі повномасштабного вторгнення російських військ. Зі слів глави держави, Україна вірить, що не буде потужної війни та широкої ескалації з боку Росії.

23 лютого Рада національної безпеки та оборони погодила введення військового стану на всій території України, окрім Донецької та Луганської областей, оскільки в цих регіонах й так діє особливий правовий режим. Тепер указ президента має ще затвердити Верховна Рада України.

На думку народного депутата та історика Володимира В’ятровича, сьогодні потрібно вводити саме воєнний, а не надзвичайний, стан, – чи то по всій країні, чи в окремих областях, так само коригуючи форми жорсткості визначених обмежень.

Натомість надзвичайний стан, який зараз пропонується для введення в Україні, нардеп називає «поліцейською диктатурою», а його прийняття – незаконним, оскільки законодавство не дає права запроваджувати надзвичайний стан замість воєнного через кардинальну відмінність.

«Воєнний стан спрямований на відсіч ворогу і передає значну владу армії і воєнним адміністраціям. Обмеження прав громадян при цьому слугують обороні від зовнішньої агресії. Воєнний стан допомагає мобілізувати весь народ на оборону країни. Натомість надзвичайний стан запроваджується у випадку стихійних чи техногенних катастроф або заворушень і встановлює в країні поліцейський режим. В опублікованому в медіа проєкті Указу Зеленського йдеться саме про поліцейську диктатуру – цензуру в українських медіа, вилучення у людей зброї, комендантську годину, заборону партій і зібрань тощо. Це не має нічого спільного з відсіччю ворогу», – каже Володимир В’ятрович.

Головні відмінності

І надзвичайний, і воєнний стани є правовими режимами, які працюють з певними обмеженнями. Так, вони регламентуються двома різними законами. Як пояснює політолог Дмитро Шеренговський, перша відмінність в тому, що воєнний стан вводиться тоді, коли здійснюють напад, тобто те, що відбулося у нас у 2014 році, або коли відбувається ескалація чи загроза ще більшої ескалації.

Власне, за таких умов воєнний стан є більш логічним. Натомість надзвичайний стан може вводитися у різних ситуаціях. Наприклад, як це було торік в окремих регіонах через боротьбу та стримання поширення Covid-19. Також його можуть ввести через техногенні або природні лиха.

Друге, що відрізняє обидва правові режими, – контроль над поточною ситуацією. Під час воєнного стану контроль здійснють військові. Це можуть бути військово-цивільні адміністрації або військові особи. При надзвичайному стані така умова не є обов’язковою, проте також може бути.

Ще одна чи не найбільша відмінність – у термінах, на які впроваджуються обидва режими, зауважує Дмитро Шеренговський. Надзвичайний стан може діяти не більше 30 днів, та може бути продовжений ще на 60 днів. Тоді як воєнний стан не має чітких часових обмежень та може бути впроваджений на будь-який період – два місяці, пів року, рік тощо, про що зазначається у відповідному наказі.

«Всі інші умови подібні в обох станах. Є однакова процедура введення, коли РНБО пропонує, президент вносить, парламент ухвалює, і саме в цій парламентській ухвалі прописується так звана загальна рамка – що означає цей стан, чи поширюється він на всю Україну чи на окремі регіони, на який період вводиться тощо. Тоді цей наказ можуть реалізувати на місцях, при чому по-різному.

В одних областях, наприклад, обласні або військово-цивільні (якщо такі створені) адміністрації можуть прийняти додаткові обмеження, які теж будуть відрізнятися. Зараз спекулюють щодо введення чи невведення комендантської години. Так от, як воєнний стан, так і надзвичайний стан може це робити, а може не робити», – пояснює політолог.

Чи доцільно вводити воєнний стан

Для мешканців, каже Дмитро Шеренговський, запровадження надзвичайного або воєнного стану суттєвої різниці не має, оскільки немає чіткого початкового розуміння, як той чи інший правовий режим виглядатиме. Все залежить від специфіки ситуації та від того, які обмеження затвердить Верховна Рада.

Більше значення введений стан має для держави. Якщо в країні оголошують воєнний стан, тоді економіка переходить на «воєнні рейки», фактично, починає працювати здебільшого на озброєння та армію. При надзвичайному стані такої переорієнтації не відбувається.

«Як на мене, сьогодні в Україні правильніше ввести надзвичайний стан. Воєнний стан – це жорсткий доказ в країні, що ми воюємо, і це дуже сильна комунікація назовні. Те, що ми воюємо – це факт, але цим можна сколихнути різні хвилі та демарші. Надзвичайний стан дещо спокійніший у формулюванні, в тому числі і бізнес, і громадяни ставляться спокійніше. Виходячи з сутності і логіки, вважаю, що можна цілком спокійно прописати всі ці речі менш актуалізованим повідомленням», – каже Дмитро Шеренговський.

З його слів, проблемою може бути хіба те, коли виникне потреба передати контроль військово-цивільним адміністраціям в окремих регіонах або загалом по Україні, а цього не буде зроблено. Наразі ситуація виглядає зрозумілою, тому введення надзвичайного стану є більш логічним.

Які обмеження діятимуть при надзвичайному стані

Як повідомляв голова ЛОДА Максим Козицький, при введенні в Україні надзвичайного стану на Львівщині посилять перевірки, які стосуються антитерористичної небезпеки. Буде посиленим патрулювання поліції та несення правоохоронцями їхніх службових обов’язків, а у громадян можуть перевіряти документи. Відтак, усім громадянам потрібно завжди мати при собі паспорт або інший документ, який засвідчує особу.

В’їзд та виїзд на територію міста та області буде контролюватися у посиленому режимі. Будьякий автомобіль можуть зупинити для перевірки документів та вмісту.

Заборонено проводити масові заходи, мітинги, страйки. Також можуть бути встановлені додаткові обмеження – їх перелік читайте тут.

Юлія Осим

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.