«Навчання у нас відбувається так само, як і в інших школах, просто всі 10-ті та 11-ті класи зібрані в одному закладі. При переході до ліцею нас поділили на різні профілі, які ми самі обрали або які вирішили обрати наші друзі чи знайомі», – розповідає учениця 11 класу Червоноградського ліцею Анна Краковецька.
Нещодавно новий міністр освіти України Оксен Лісовий запропонував скоротити кількість предметів, які вивчають в українських школах. Як пояснив Tvoemisto.tv ексзаступник міністра освіти Павло Хобзей, цю ідею в Україні розглядають вже давно і працюють над тим, щоб до 2027 року зробити старшу школу профільною. Мовиться про інтегрування предметів та вибір профілю. Щоби здобувачі подальшої освіти обирали «траєкторію»: йшли в академічний ліцей, професійний коледж чи технікум, аби продовжити навчання у вищому навчальному закладі. Тобто вивчали предмети з того профілю, якому хотіли б присвятити своє життя.
Читайте також: Не мордувати дітей. Як в Україні змінять навчання у середній школі
«Тобто учень обирає профіль, якому воліє присвятити життя, до чого має хист, чим хоче займатися, і вивчає певні предмети на поглибленому рівні, а інші інтегрує», – пояснює Павло Хобзей. Він вважає, що так учні матимуть внутрішню мотивацію працювати над окремими предметами, бо їх не буде так багато, і в них буде можливість краще зосередитися.
Першим пілотним проєктом цього нововведення на Львівщині став Червоноградський ліцей, який до реформування був гімназією 5 – 11-их класів. Рішенням міської ради визначили один заклад, де є тільки 10-ті та 11-ті класи, а інші школи їх не мають. Рішення про перетворення гімназії у Червоноградський ліцей депутати міськради ухвалили в 2020 році для того, щоб перехід до нової форми освітніх закладів відбувався поступово з 1 вересня 2021 року. Тоді частина батьків учнів червоноградських шкіл виступили проти переведення своїх дітей у новий ліцей, пояснюючи це тим, що реорганізація мережі навчальних закладів пов’язана з упровадженням профільної освіти за концепцією НУШ. А учні, які в той час були восьмикласниками, не мали передпрофільної підготовки, як ті, що від 1 класу навчалися за системою НУШ. Окрім того, учнів у новий ліцей зараховували без конкурсного відбору, що, на думку батьків, позбавить їх мотивації до навчання.
«Думаю, більшість батьків уже змирилися з тим, що є старша школа, і цього не зміниш. Я відразу обрала навчання за англійським профілем, але дирекція закладу пояснила, що туди можуть іти тільки учні школи №8, оскільки вона спеціалізована. Проте з часом утворили клас із поглибленим вивченням англійської для всіх», – каже Анна Краковецька і додає, що на навчання у ліцеї витрачає стільки часу, що й учні звичайних шкіл. Ба більше, не бачить у цьому якихось складнощів порівняно з іншими закладами освіти. Навпаки, кількість годин на вивчення природничих дисциплін для гуманітарних профілів зменшили.
Зі слів директорки Червоноградського ліцею Наталії Запісоцької, профільне навчання розпочали тут три роки тому, а в минулому випустили перших ліцеїстів. Поки що в ліцеї ще навчаються учні 8-их і 9-их класів, які здобувають освіту в школі від 5-го класу. Після їх випуску в закладі будуть лише 10-ті й 11-ті класи. Тепер у ліцеї дванадцять 10-их класів і тринадцять 11-их. Загальна кількість учнів у них – 684. Їх навчають за 8 профілями: поглибленим є вивчення математики, хімії та біології, інформатики, англійської, української мови, мови та літератури, історії. Окремим предметом є історія та право на рівні профілю.
Читайте також: В Україні набули чинності нові правила вступу до вишів. Що зміниться
«Найчастіше учні обирають гуманітарні профілі. Класів із поглибленим вивченням української мови на рівні профілю найбільше – по 4 у кожній паралелі. Крім того, багато учнів обирають українську мову та літературу: в 10-му класі є один профіль, в 11-му – два. Популярним є профіль історії: маємо по одному і два класи на паралелях. Найрідше учні обирають технічне спрямування. Для прикладу, математичними є два 10-ті класи, один клас із поглибленим вивченням інформатики та один – хімії й біології. Серед 11-их класів є два математичні та один хімічно-біологічний. На жаль, на технічні профілі охочих значно менше», – каже Наталія Запісоцька.
Особливістю є й те, що для гуманітарних класів зменшили обсяг вивчення хімії, біології, фізики та географії. Учні обирають інтегрований курс з природничих наук. Внаслідок цього кількість годин на вивчення цих предметів зменшилася з 8-ми до 4-ох. «А за рахунок годин, які вдалося зекономити, підсилюємо вивчення профільних предметів, які потім обирають для складання НМТ», – пояснює директорка.
Окремі предмети, каже вона, викладають парами, як у старшій школі. Ліцей ще не до кінця реформований, тому учні досі навчаються за типовою шкільною програмою. Проте якби в здобувачів була можливість обирати всі предмети, то навчання у ліцеї було б значно простішим.
«Звісно, більшість учнів займається додатково з репетиторами. Однак для тих, що не мають такої можливості, є факультативи з різних предметів: математики, української мови або історії», – веде далі 11-класниця Анна.
На думку директорки, додаткові консультаційні заняття з підготовки до НМТ в ліцеї цілком можуть замінити заняття з репетиторами, проте для цього в учнів мусять бути мотивація і бажання.
«Які умови ми не створили б, учитель все одно не може передати всі свої знання учням. Для цього в учнів мають бути мотивація та бажання. Торік нам не надсилали результатів НМТ, але зі слів випускників ми знаємо, що є 12 учнів, які склали тест на 200 балів. На 600 балів НМТ склав один учень, також є двоє випускників, які здобули по 400 балів», – наголошує Наталія Запісоцька.
Читайте також: Міносвіти назвало предмети, які залишаться в навчальній програмі
Педагогічна база в ліцеї була сильною від початку функціонування, каже вона, оскільки колись цей навчальний заклад був гімназією. Викладачі в ньому дуже компетентні.
«Для учнів таких закладів освіти немає привілеїв при вступі до вишів, оскільки всі вони проходитимуть НМТ на рівних умовах. Але однозначно легше вступити у виш, коли необхідні для цього предмети вивчав поглиблено», – вважає очільник управління освіти Львівської ОВА Олег Паска.
І доповнює: на Львівщині з-поміж тисячі шкіл уже визначили 100, які до 2027 року мають стати ліцеями і навчати учнів за такою ж профільною системою. Тепер є три такі заклади, серед них і Червоноградський ліцей. Інші два – наукові ліцеї, які створили Львівська ОВА й облрада у Винниках, а також санаторна школа №1 у Львові.
«Щоби створити профільний ліцей, необхідно, аби в 10 класі було як мінімум 60 учнів, два паралельні класи. Тоді можна створити як мінімум три профільні напрямки. В Червонограді їх більше, бо це велика школа. Згідно із законом, при створенні ліцею педагогічна рада спільно з батьками повинна визначити профілі, які будуть у закладі освіти, й затвердити їх відповідно до статуту», – каже Олег Паска.
Читайте також: Наскільки популярна історія серед абітурієнтів і чи має бути обов'язковою у мультитесті
Він вважає, що постійний вибір учнями гуманітарних предметів може стати загрозою для розвитку промисловості, технологій, науки та інновацій. На рівні держави потрібно вжити заходів, щоби популяризувати науково-технічний напрямок і природничі дисципліни. Потрібно заохочувати учнів обирати такі напрямки, як фізика, математика, хімія, біологія.
Такі новації запроваджені для того, щоб зменшити психологічне й розумове навантаження на учнів у теперішніх реаліях, а також поліпшити якість освіти загалом. Скорочення кількості предметів або ж їх інтегрування допоможе кращому засвоєнню матеріалу з меншими витратами часу. Також завдяки поглибленому вивченню певних предметів і додатковій підготовці до НМТ у школах учні не матимуть потреби ходити до репетиторів. А ще це напевно зменшить кількість випадків списування і плагіатів, бо здобувачам освіти буде значно легше зосередитися на певних предметах, приділити більше часу їх вивченню, а решту інтегрувати.
Ірина Давосир
Фото Червоноградського ліцею
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
