Ваша кар'єра в департаменті економічної політики Львівської ОВА пройшла через кілька етапів: від керівника відділу стратегічного планування та начальника управління регіонального розвитку до переходу на нову роль директора. Які найбільші виклики стоять перед вами зараз?

Один із ключових викликів полягає в оптимізації процесів роботи департаменту. Багато молодих людей приходить у наш департамент, отримують досвід і йдуть далі. Маю надію, що вдасться зберегти та розвинути потенціал людей, щоб вони дійсно залишалися на ключових позиціях і росли тут. Щодо напрямків роботи, у нашому департаменті основними є два блоки: економічна політика та регіональний розвиток. Сьогодні ми разом з громадськістю та експертами напрацювали проєкт актуалізованої стратегії розвитку області, яку найближчим часом має розглянути та затвердити депутатський корпус обласної ради. Також важливим є адаптування видатків обласних цільових програм під потреби воєнного стану. Це насамперед підтримка сфери національної безпеки та оборони, а також крос-секторальна підтримка ветеранів та членів їхніх сімей.

Вадим Табакера / Фото з Facebook

Поговоримо докладніше про можливості для ветеранів. Як департамент економічної політики ЛОВА допомагає у сфері працевлаштування та розвитку власного бізнесу після повернення захисників до мирного життя?

Коли ветерани повертаються, ми повинні дати їм можливість знайти своє гідне місце в цивільному житті. Реабілітація, лікування, перекваліфікація, економічна інтеграція – все це має бути в комплексі. В рамках наших програм кожен структурний підрозділ адміністрації, включаючи економіку, освіту, медицину та спорт, передбачає свої заходи для підтримки ветеранів.

Ми не вигадували нових механізмів, а підтримали вже існуючі державні програми, щоб полегшити доступ до житла для військових. Зокрема, впровадили систему пільгових іпотечних кредитів для учасників програми, де відсоткова ставка становила до 3%, а в окремих випадках – до 7%. Зі свого боку, обласний бюджет надавав додаткову допомогу, компенсуючи відсотки. Якщо ставка була 7%, ми знижували її до 4%, а для тих, хто підпадав під категорію 3%, ставка була знижена до 0%. Цими програмами вже скористалися 440 осіб на Львівщині.

Економіка Львівщини за останні кілька років пережила чимало змін. Спочатку коронавірус, потім повномасштабне вторгнення. Як ви оцінюєте поточний стан економіки регіону? Які сектори найбільше постраждали, а які відновлюються?

Під час пандемії COVID-19 був сильний удар переробній промисловості та індустрії гостинності. Малий та середній бізнес постраждали найбільше. Туризм, особливо у нашій області, поступово трансформується, зокрема, в сферу реабілітації та оздоровлення. Колись індустрія гостинності та розваг тепер активно займається відновленням і реабілітацією, особливо для тих, хто постраждав від війни. Це вже новий напрямок розвитку туризму в регіоні, і він значно змінився в порівнянні з довоєнним періодом.

Що стосується інших галузей, то в транспортній та логістичній сферах ми також бачимо суттєве падіння. Наприклад, кількість працівників у цих галузях знизилася приблизно вдвічі – з 40 до 20 тисяч осіб. Це пов'язано з пандемією, війною та обмеженнями при перетині кордону. Багато компаній з міркувань безпеки перенесли свої представництва до Польщі чи інших країн, що також негативно вплинуло на кількість робочих місць у цих сферах. Хочу відзначити, що значно посилився військово-оборонний комплекс, що також стало важливим аспектом для регіональної економіки, адже це одна з ключових галузей, яка мобілізує значну частину людських ресурсів і дає поштовх до розвитку суміжних галузей.

Ситуація на ринку праці та в економіці загалом суттєво змінилася в умовах війни. Окремі галузі перепрофілювали свою діяльність, стабільно працюють, мають позитивну динаміку. Окрім розвитку оборонної промисловості на новій технологічній основі, спостерігаємо розвиток таких суміжних секторів економіки як металообробка, машинобудування, приладобудування та електроніка.

Нещодавно на заході, присвяченому співпраці між оборонними підприємствами Польщі та України, представники військово-промислових комплексів обох країн обговорювали політичні, регуляторні та економічні умови співпраці, шукали нові точки дотику в питаннях реалізації спільних проєктів, покращенні стану виробничої кооперації із залученням передових інноваційних рішень.

Щодо харчової промисловості, то вона завжди була важливою для економіки, і навіть в умовах пандемії та війни продовжує стабільно працювати. Це одна з тих галузей, яка забезпечує продовольчу безпеку і завжди була важливою частиною економіки, тому її стабільність є ключовою для країни. Поява нових підприємств у цій сфері також підтверджує важливість цієї галузі для економічної стабільності.

В умовах війни потенціал для розвитку також демонструють відновлювальна енергетика, сільське господарство, сфера охорони здоров'я, надання соціальної допомоги, освіта та торгівля. Креативні індустрії, включно з ІТ-галуззю, що є пріоритетом смарт-спеціалізації регіону, демонструють відносну стабільність навіть в умовах суттєвої зміни структури економіки регіону останніх років. ІТ-сектор за результатами 2024 року об’єднував уже 617 компаній та їх представництв та давав роботу для 51 тисячі висококваліфікованих фахівців. Тут зберігаються позитивні тенденції – з року в рік продовжує зростати кількість ІТ-фахівців та компаній в регіоні.

Тобто можна сказати, що харчова промисловість, медична галузь, туризм та ІТ – це ті сфери, які підтвердили, що є спеціалізацією економіки області.

Так, ці галузі сприяють трансформації економіки і на них ми можемо орієнтуватися в майбутньому. Проте є й інші галузі, які потребують особливої підтримки та уваги в цей час. Однією з таких є деревообробка та виробництво меблів. Це важливі сектори, які забезпечують велику кількість робочих місць і є ключовими для розвитку нашої економіки. Вони також відчули певні труднощі через пандемію, війну і навіть через територіальну реформу. Остання в свою чергу призвела до оптимізації структур державних лісництв і, як результат, втрати частини робочих місць у колишніх районах.

Малий та середній бізнес є важливою складовою економічного розвитку Львівщини. Які ініціативи та програми підтримки малого та середнього бізнесу ви плануєте впроваджувати чи вже реалізували на рівні області?

На Львівщині ми довгий час працювали над стратегією розвитку малого та середнього бізнесу, і навіть ці рекомендації, створені експертами для органів державної влади, були виконані в тій чи іншій мірі до початку повномасштабного вторгнення. Ми мали широкий спектр підтримки бізнесу, зокрема гранти та кредити для підприємців. До повномасштабної війни значних обертів набрала державна програма доступних кредитів «5-7-9%». Львівська облдержадміністрація у свою чергу додатково здешевлювала вартість кредиту для бізнесу з обласного бюджету через зниження відсоткової ставки. Це давало можливість бізнесу, зокрема малому та середньому, отримувати «дешеві та довгі» гроші для розвитку. Це стало першим таким випадком в Україні, коли було створено такі умови кредитування на рівні області.

Ми зараз не можемо дозволити собі таку ж суттєву підтримку бізнесу, як раніше. Водночас ми зосередили обмежені кошти обласного бюджету на підтримці ветеранського бізнесу та створили три основні лінії підтримки для ветеранського бізнесу:

Перша і найбільш популярна серед ветеранів лінія підтримки – це додаткове грантове фінансування до державної програми єРобота. Це дає можливість ветеранам отримати 30% додаткового фінансування від обласного бюджету до вже отриманого від держави гранту. Ця опція стала дуже популярною – минулого року близько 50 ветеранів скористалися цією лінією підтримки.

Інша лінія підтримки – це 250 000 грн на започаткування власної справи суто з обласного бюджету. Ветеран може податися на нашу програму безпосередньо, без необхідності відповідати додатковим вимогам державної програми.

Третя лінія підтримки – це надання ваучерів. Це включає можливість отримання маркетингових та консалтингових ваучерів на суму 75 тисяч гривень. Вони надають допомогу ветеранському бізнесу в пошуку нових ринків та популяризації своєї продукції. Також є ваучери у розмірі 100 тисяч гривень на сертифікацію продукції участь в міжнародних виставкових заходах.

Скільки ветеранів на Львівщині отримали підтримку?

З початку дії програми (з кінця 2023 року) підтримано 98 ветеранських бізнесів, з них близько 20% скористалися ваучерами, решта – іншими видами підтримки. До того ж, раніше була обмежена можливість вибору – ветерани могли отримати підтримку або у вигляді безповоротної грошової допомоги або у вигляді ваучера. Після консультацій із учасниками програми було прийняте рішення зняти це обмеження, дозволивши отримати і ваучери, і додаткове грантове фінансування водночас. Це підвищує шанси на успішність ветеранського бізнесу. Також нещодавно було спрощено умови отримання ваучеру. Відтепер частка власних витрат ветеранів на отримання послуг по ваучеру повинна становити не менше 15% суми від загальних витрат (раніше це було 30%).

Читайте також: Кошти є, потрібні ментори, або Як ветерану у Львові розпочати власну справу

Як дефіцит кадрів впливає на розвиток економіки Львівщини та які галузі відчувають найбільшу потребу в кваліфікованих спеціалістах?

Галузі, які відчувають найбільший дефіцит кадрів – це насамперед переробна промисловість, починаючи із меблевого виробництва і закінчуючи спеціалістами машинобудування, металообробки, деревообробки та харчової промисловості. Реальний сектор економіки дійсно відчуває найбільший брак кадрів, і тут є низка факторів, які склалися за роки. Найперше – це тренди на ринку праці в роки незалежності, де виробничі спеціальності та професійно-технічна освіта довгий час вважалися непопулярними. Можна було отримати вищу освіту, навіть без розуміння подальшого працевлаштування. Тож суттєво зменшилася кількість підготовлених системою освіти кадрів виробничих спеціальностей, наприклад – електрозварювальників, слюсарів, будівельників, електриків тощо. Натомість таких людей гідно приймали за кордоном, що спричинило їх трудову міграцію в Польщу, Німеччину, Канаду та інші країни заходу з високим рівнем розвитку промисловості. На жаль, ці «золоті» руки переважно не повертаються в Україну.

Саме тому низка програмних заходів на рівні області, спрямовані сьогодні насамперед на наближення регіональної системи підготовки кадрів до реальних потреб ринку праці. З іншої сторони – це заходи щодо диверсифікації економіки монофункціональних територій. Ми бачимо, якою важкою та небезпечною є праця шахтарів, які в XXI столітті повинні спускатися на сотні метрів під землю, ризикуючи своїм життям, щоб добувати вугілля, яке потім не можна продати. На шахтах Шептицького вугільного мікрорегіону працює до 5 тисяч шахтарів. Ще кілька років тому ця цифра була вдвічі більшою. Вугільна галузь поступово занепадає. Тому завданням влади є сприяння розвитку альтернативних галузей економіки, які забезпечать створення нових робочих місць з гідною заробітною платою та безпечними умовами праці для гірників.

Ми розуміємо, що для вирішення багатьох проблем ринку праці важливо розвивати професійно-технічну освіту. Коли мене питають, на що ми потребуємо фінансування, я завжди відповідаю: спрямуйте гроші на розвиток професійно-технічної освіти. І дуже добре, що сьогодні в області створено уже 57 навчально-практичних центрів. За їх кількістю Львівщина лідирує в Україні. Наприклад, у Шептицькому почали готувати нову спеціальність – майстрів з монтажу сонячних панелей. Там створили сучасні виробничі майстерні, де студенти можуть практикуватися на новітньому обладнанні, зокрема на сонячних панелях. Такі приклади вже мають реальне втілення, і ми активно спілкуємось із керівниками закладів профтехосвіти, щоб вони враховували потреби ринку праці. Наприклад, якщо в конкретному регіоні немає туристичних комплексів, то навряд чи варто готувати кадри для туристичної галузі. Натомість, якщо є проблема з кадрами для промисловості, варто збільшити підготовку спеціалістів у цих сферах.

Водночас, за останні роки ми надали суттєву підтримку закладам профтехосвіти і в частині покращення житлових умов для студентів поряд з покращенням житлових умов для внутрішньо переміщених осіб. Тепер в закладах професійно-технічної освіти навчатися часто комфортніше та практичніше, ніж у вишах.

У яких ще сферах дефіцит працівників?

Це будівництво, транспорт, торгівля, охорона здоров'я, надання соціальної допомоги та туризм. У цих галузях цифри дефіциту кадрів значно менші, ніж у переробній промисловості. Серед згаданих секторів найбільший дефіцит кадрів відчувається у сфері будівництва. Водночас у сферах освіти, торгівлі та охорони здоров'я дефіцит кадрів не настільки критичний. Загалом, у галузях, де переважна частина працівників – це військовозобов’язані чоловіки, дефіцит кадрів відчувається сильніше.

Як зараз підприємству отримати статус критично важливого для бронювання працівників, і які критерії потрібно виконати для цього?

Ключовими національними критеріями для визначення підприємств критично важливими для економіки держави є: належність підприємств до безпекового сектору, рівень заробітної плати та відсутність заборгованості зі сплати податків. Ці критерії сприяли тому, що багато підприємств почали виплачувати заробітну плату офіційно, з урахуванням податків, замість практики виплат у «конвертах». Відповідно, сплата податків зросла, і це допомогло поліпшити ситуацію для бюджету воюючої держави.

Умовне фото

Надання статусу критично важливих для підприємств оборонного комплексу відбувається за окремим урядовим переліком. Поряд з цим існують також критерії, які сприяють наданню статусу критично важливих для експортно орієнтованих підприємств. Це, зокрема, підприємства, що приносять валютну виручку на суму еквівалентну 32 мільйонам євро, що допомагає збалансувати курс гривні та знизити інфляційні процеси. Експорт є основою економіки, і підприємства, які успішно займаються експортом, допомагають розвивати економіку країни.

Також Львівська обласна військова адміністрація оновила регіональні критерії для визначення підприємств, які мають критичне значення для національної економіки або задоволення потреб територіальних громад в особливий період. Кількість регіональних критеріїв збільшили з 8 до 10. Це дозволить враховувати специфіку діяльності ширшого кола підприємств. Деталі читайте тут.

Ви згадали про експорт. Що саме експортує і імпортує Львівщина?

Ми не можемо бути успішною державою, якщо будемо експортувати лише зерно, ліс кругляк, сировину або необроблене м'ясо. Такі тенденції є, і ми бачимо, що показники імпорту й експорту товарів на території області мають критичну різницю: експорт зростає приблизно на 10% щороку, але імпорт зростає значно швидше.

Структура експорту та імпорту свідчить про те, що ми, на жаль, експортуємо товари, позбавлені доданої вартості. Наприклад, зернові чи іншу сировину. Однак є й позитивні зрушення – олія з соняшника, а це вже якийсь рівень переробки.

Наразі в структурі експорту значну частину складають олійні культури, меблі, а також продукція машинобудування. Однак хотілося б бачити більше товарів з високим рівнем переробки, а не тільки деревину та вироби з неї. Адже ми розуміємо, що не можна будувати сильну економіку лише на сировинних товарах. Наприклад, Сполучені Штати Америки та Велика Британія стали економічно потужними саме завдяки експорту товарів з високою доданою вартістю на міжнародні ринки.

Нам потрібно звернути увагу на те, що ми імпортуємо – це здебільшого товари з доданою вартістю, такі як оброблене м'ясо або м'ясні вироби, які потрапляють в Україну. І виникає питання: чому ми не можемо виробляти такі вироби на території Львівської області? Можемо звісно, але для цього потрібно створити умови для розвитку цього бізнесу тут, на місці. І для цього є всі передумови. Більше того, ми зможемо не тільки забезпечити внутрішні потреби, а й гарантувати продовольчу безпеку в державі. Однак для того, щоб цей продукт став ще й конкурентоспроможним на міжнародних ринках, ми маємо створювати продукцію високої якості, що відповідає всім стандартам ISO та екологічним вимогам Європейського Союзу. Це складний і тривалий процес, але ми маємо успішні приклади. Наприклад, компанії «Кормотех» і «Ензим» вже мають виробництво товарів з високою доданою вартістю на території Львівщини. Вони не тільки зайняли свою нішу на українському ринку, а й на світовому. Більше того, Львівщина має великий потенціал для заповнення ніші в військово-промисловому комплексі. Це один із напрямків, який ми повинні активно розвивати.

Скільки індустріальних парків функціонує на Львівщині і яка їх роль у економічному розвитку області?

Індустріальні парки є важливими для розвитку промисловості навіть у розвинених країнах. Наприклад, індустріальний парк Шпремберг у Німеччині (1100 га) у 2023 році об’єднував 110 компаній і 5200 працівників. У 2020-му тут відкрили стартап-центр для розвитку ідей до промислового рівня. Парк має понад 350 км залізниці, склади, очисні споруди, термінали, пожежну та медичну служби. Тут працюють паперові, хімічні, енергетичні підприємства, а також стартапи з розробки квантового комп'ютера. До 2028 року парк потребуватиме ще 7000 фахівців – уже почалась конкуренція за кадри.

В Україні ми поки не можемо похвалитися таким рівнем розвитку індустріальних парків. Більшість наших парків демонструють змінні успіхи. Ще до війни були передбачені кошти на інфраструктурну субвенцію для розвитку інженерно-транспортної інфраструктури індустріальних парків, проте ці гроші були перенаправлені на потреби національної безпеки під час повномасштабного вторгнення. Зараз уряд знову повертається до питання підтримки індустріальних парків. Раніше були закладені мільярди гривень для розвитку цієї сфери, зокрема для проєктів з розбудови транспортно-інженерної інфраструктури індустріальних парків.

Візуалізація індустріального парку «Формація»

Читайте також: «Формація» у Львові. Як занедбана територія стала виробничим майданчиком

На сьогодні на Львівщині функціонують 18 індустріальних парків, розташованих в різних куточках області. Успішність цих індустріальних парків безпосередньо залежить не лише від наявності кадрів, а й розвинутої інфраструктури. Якщо індустріальний парк розташований поза межами населеного пункту, де немає належних комунальних служб, це створює додаткові проблеми для бізнесу. Бізнесу цікаво працювати в умовах, де інфраструктура вже готова або може бути швидко налаштована для початку виробничої діяльності.

Які нові заводи планують будувати у Львівській області в найближчі роки? Чи є вже конкретні проєкти, які активно реалізуються на території області?

В умовах нинішньої ситуації більшість інвестицій надходять від внутрішніх підприємців, хоча є й компанії з іноземними інвестиціями, які вже мають досвід роботи на території України і не бояться продовжувати інвестувати. Наприклад, компанія «Філіп Морріс» інвестувала 30 мільйонів доларів навіть під час війни. Також варто зазначити інвестиції у будівельні матеріали, зокрема компанію «Крайзель». Це вже великий проєкт, який втілюється в експлуатацію. Серед таких інвестицій також варто згадати про підприємство «Пожмашина».

Чи можете назвати приклади найуспішніших аукціонів на Львівщині у 2024/25 роках. Які результати вони принесли для бюджету області?

У 2024 році найпопулярнішими серед інвесторів були аукціони так званого «brownfield»-формату – це об’єкти з уже наявною інфраструктурою, які дозволяють швидко розпочати виробничу діяльність. Бізнес сьогодні не завжди готовий вкладати значні кошти в «чисте поле», адже це високі ризики, особливо в умовах війни.

Загалом за 2024 рік до державного бюджету перерахували 339 млн грн від приватизації об’єктів на Львівщині, загалом оголошували 65 аукціонів, з яких 28 завершилися укладанням договорів купівлі-продажу. Середня конкуренція на торгах – 2–3 учасники на один об'єкт.

Найбільш конкурентні торги відбувалися за:

• об’єкт ДП «Проектно-конструкторське технологічне бюро» у Львові – за нього змагалося 18 учасників, і саме він став найдорожчим – 85 млн грн до бюджету;
• групу об'єктів колишньої ветеринарної лабораторії в місті Сколе – 11 учасників;
• об'єкт у місті Броди – також 11 учасників.

Будівля ДП «Проектно-конструкторське технологічне бюро» у Львові

Серед дороговартісних об’єктів також був Львівський державний інститут з проєктування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств, який продали за 70 млн грн. У 2025 році ми продовжуємо активну співпрацю з Фондом державного майна України та його регіональним представництвом у Львові – працюємо над тим, щоб максимально популяризувати кожен об’єкт, виставлений на приватизацію. Через Facebook активно поширюємо оголошення, аби підвищити конкурентність на аукціонах і залучити більше учасників. Крім того, за підтримки USAID було створено , на якому зібрано:

• інвестиційні ділянки, доступні для бізнесу;
• об’єкти приватизації, які наносяться на інтерактивну карту

На 2025 рік стоїть чітка ціль – не менше ніж 370 млн грн надходжень від приватизації державного майна, тобто щонайменше на рівні минулорічних результатів.

Вже на початку року успішно було проведено аукціон з приватизації єдиного майнового комплексу ПП «Еко Транс Енерго» (Яворівський район) – стартова ціна 6 млн грн зросла втричі за результатами торгів. Сьогодні готуються нові цікаві для бізнесу об’єкти в обласному центрі, а також територіальних громадах області.

За 2024 рік від оренди об'єктів державної власності до державного бюджету було перераховано 57,3 мільйона гривень. У Львівській області було оголошено 176 аукціонів на оренду, з яких 150 відбулися успішно.

Львівщина отримає майже 300 мільйонів гривень на відновлення інфраструктури. Коли надійдуть ці кошти, як відбуватиметься їх втілення на практиці, та які терміни передбачені для завершення робіт?

Кошти Європейського інвестиційного банку можуть надійти в громаду лише після проходження відповідної процедури – об’єкт соціальної інфраструктури має бути схвалений Міністерством розвитку громад та територій України. Саме міністерство підтверджує стратегічну важливість того чи іншого проєкту. Маємо хороші результати в частині залучення коштів в рамках двох програм, які підтримуються Європейським інвестиційним банком. Мовиться про «Надзвичайну кредитну програму для відновлення України» та «Програму відновлення України III».

Проєкти по першій розпочали реалізувати торік. Це вісім проєктів (лікарні, школи та садочки) з впровадженням у них енергоефективних заходів. Серед них є два довгобуди – школа в Суховолі на 500 учнів та школа в Брюховичах на 660 місць. Завдяки фінансуванню ЄІБ ми їх зможемо завершити якомога швидше. Цьогоріч на продовження будівельних робіт восьми проєктів затверджено 298,5 млн гривень коштів ЄІБ (детальніше про це читайте тут).

Конкурсний відбір по «Програмі відновлення України III» відбувся нещодавно. Експертна комісія при Мінрозвитку підтримала 7 проєктів на загальну суму 520,2 млн грн, з яких 349 млн грн – кошти ЄІБ, 171,2 млн грн – співфінансування з місцевих бюджетів. Серед проєктів-переможців – Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр та лікарня Святого Пантелеймона у Львові. Також підтримали п'ять проєктів критичної інфраструктури: встановлення когенераційних установок, заміна мереж водопостачання/каналізування. Тривалість реалізації цих проєктів згідно з умовами програми – не більше 18 місяців.

Сподіваємося, що з часом таких проєктів буде дедалі більше. І, що найважливіше, аби заморожені активи російської федерації були не лише збережені, а й спрямовані на відновлення України.

Антоніна Костик

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.