«Не хочемо як Під Голоском»

Черга людей, щоб пройти всередину школи №78 на презентацію майстер-планів, починається ще на сходах. Черга, щоб заглянути в майбутнє. Яким буде район? Що буде в пріоритеті – парки і зелені зони чи житлова забудова? Чи вирішить трамвайна лінія на Миколайчука проблему транспортних корків? Чи не будуть зносити приватні будинки і дачні ділянки заради багатоповерхівок? А ще це черга за надією, що Збоїща стануть комфортними та зручними для життя людей, чого вони не відчувають сьогодні.

Всередині також багато людей. Настільки багато, що навіть складно пересуватися – як у громадському транспорті в годину «пік». Біля стенду кожної команди архітекторів, яка представляє свою візію трансформації північної околиці Львова, щільні скупчення людей. Люди роздивляються стенди, знімають на телефони, запитують архітекторів про те, що їх цікавить.

Найбільші пристрасті вирують навколо Антона Коломєйцева, головного архітектора Львова. Люди ставлять йому безліч різних гострих питань, переважно водночас. Він відповідає, але йому швидко закидають, мовляв, що він говорить не по суті. Перебиваючи одне одного, люди знову ставлять йому запитання. Антон Коломєйцев закликає присутніх знизити градус напруги і стишити тон. У відповідь люди продовжують висловлювати свої думки – знову одночасно. Атмосфера доволі напружена. Діалогу не виходить.

Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев і мешканці на обговоренні проєктів для "Північного Львова"

Головний архітектор розповідає, що за радянських часів у північній частині міста передбачалося будівництво великого житлового масиву, такого, як Сихів:

«На сьогодні ми вважаємо, що плани 80-х років не мають права на існування. Натомість мають бути збережені зелені пагорби, а забудова має бути суттєво мінімізована порівняно з тією, що була закладена у міському плануванні».

Головному архітектору одразу зауважують, що місто давно живе не за цим планом, а за генпланом, затвердженим міськрадою у 2010 році. Більше того, люди прямо висловлюють занепокоєння, що зелені пагорби забудують багатоповерхівками. Як приклад наводять мікрорайон «Під Голоском», який через щільну хаотичну житлову забудову – «вікно у вікно» та відсутність зелених зон – перетворився на «бетонні джунглі».

Люди нагадують, що через ці проблеми у 2020 році міська влада ввела тимчасовий мораторій на видачу нових дозволів на будівництво в Під Голоском, доки не будуть вирішені питання соціальної інфраструктури. Але нещодавно, всупереч мораторію, там погодили будівництво будинків на 420 квартир із підземним паркінгом. А у 2024 році тут дозволили звести ще один житловий комплекс.

У людей це викликає обурення.

Знову зчиняється галас, емоції вирують, тон «полеміки» зростає. Один з присутніх мешканців наводить приклад, коли жителі цього мікрорайону хочуть приватизувати свою дачну ділянку, то в міськраді нібито розглядають це питання «під лупою»:

«І в більшості випадків людям у приватизації ділянки відмовляють, бо генпланом це не передбачено. А коли приходить великий забудовник, земельні ділянки голосуються пакетом».

Фото з сайту Львівської міської ради

«Може бути транспортний параліч»

Анатолій Павелко, провідний юрист-еколог ГО «Екологія-Право-Людина» живе на вулиці Розточчя. Проблеми району знає зсередини, тому що стикається з ними щодня. Він каже, що людей непокоїть той факт, що проєкт «Північний Львів» передбачає до 30 тисяч нових мешканців, для яких тут побудують житло.

«На сьогодні місткість цього району вичерпана. Тут не можна збільшувати населення – тут можна планувати лише якісь соціальні об’єкти, – вважає він. – Тому що район потерпає від нестачі соціальної інфраструктури для тих мешканців, які вже сьогодні тут живуть. До того ж ця територія, по суті, є зеленими легенями міста. Її рекреаційний потенціал надзвичайно великий. Свого часу тут планувався регіональний ландшафтний парк. Натомість те, що ми бачимо, – це суцільна забудова, яка і далі буде порушувати інтереси мешканців, екологічне та містобудівне законодавство».

Анатолій Павелко каже, що існуюча сьогодні транспортна інфраструктура вже колапсує, і в робочі дні виїхати з району дуже складно.

«Проєкти розширення транспортної інфраструктури, які пропонують мешканцям, є частковими і не вирішують основної проблеми. Трамвай може полегшити ситуацію лише для існуючої кількості населення. Якщо населення зросте ще на 30 тисяч мешканців, ситуація не тільки не покращиться, а значною мірою ускладниться порівняно з тією, що ми маємо сьогодні. Влада пропонує транспортні розв’язки, які не вирішують проблему, а лише послаблять її гостроту за умови подальшої нульової забудови цього району».

На думку еколога, перш за все потрібно визначити території, які будуть вільними від забудови, та окреслити червоні лінії, щоб захистити існуючі природні рекреаційні зони, які сьогодні забезпечують добробут мешканців.

Роман Іванців, депутат міської ради у 2015–2020 роках, який живе на вулиці Мазепи, каже, що добре знає проблеми свого мікрорайону.

«Місто має обмежені ділянки і повинно розвиватися, зокрема будуватися. Але робити це потрібно розумно, щоб не перетворювати район на “кам’яні джунглі”. Ми пропонували розвивати інфраструктуру паралельно з будівництвом житла. Люди виходили з пікетами під стіни міської ради, але нас не почули», – зазначає Іванців.

За його словами, у мікрорайоні близько 6 тисяч мешканців, а дозволи на будівництво видали для житла на 9 тисяч.

На його думку, запланований запуск трамваю не буде ефективним, бо вул. Промислова стоїть, і трамвай буде стояти разом з нею.

«Поворот з Гайдамацької на Замарстинівську також стоїть. І трамвай так само стоятиме. Ніхто на трамвай не сідатиме, якщо він стоїть на Гайдамацькій, щоб виїхати на Замарстинівську. Я їжджу постійно і постійно це бачу. Зараз виїзд із мікрорайону можливий лише по вулицях Миколайчука та Пилипа Орлика – і все. Цього недостатньо. І коли буде перекрита вулиця Мазепи, я взагалі не уявляю, як люди звідси виїжджатимуть. Уже зараз виїзд на межі колапсу. Якщо черга з Брюховичів стоїть вже біля «чебуречної», щоб зранку виїхати з північної частини міста, це свідчить про величезну проблему вже сьогодні. Тут може бути транспортний параліч».

Хоча проєкт масштабної реконструкції вулиці Миколайчука передбачає створення окремої смуги для громадського транспорту, якою рухатимуться трамваї, міські автобуси та карети швидкої допомоги, люди переживають, що червоні лінії транспортних розв’язок можуть віддати забудовникам.

«Де ті озера?!»

Люди й далі атакують питаннями головного архітектора. Антон Коломєйцев стверджує, що влада має на меті переосмислити ці території, зробити так, щоб були врівноважені зелені зони, соціальна інфраструктура і, перш за все, враховані інтереси мешканців. І тут його знову піддають критиці.

«На Замарстинівській були озера львівського рибокомбінату. Коли видавалися містобудівні умови, там мало залишитися озеро. Мені болить! Де ті озера? Їх нема, – переймається Анатолій Павелко. – Там забудова скрізь. Причому квартири продавали людям, як у забудові біля озер. Є там озера? Нема. Є озеро Стосика, яке міськрада пропонувала облагородити, побудувавши там будинок. Слава Богу, мешканці стали на його захист і не дали забудувати. Тому зараз є озеро Стосика».

Присутні нагадали, зокрема, про ставок біля ТЦ «Спартак». Ставок був осушений забудовником під час зведення житлового комплексу. Водойму засипали будівельним сміттям, і вона перетворилася на пустир, який використовували як стихійну парковку.

Зрештою головний архітектор запрошує присутніх ознайомитися з проєктами, представленими міжнародними командами архітекторів, поспілкуватися з ними та побачити, як вони пропонують змінити територію. Там можна залишити рекомендації та пропозиції щодо розвитку своїх мікрорайонів і північної частини міста в цілому. Влада обіцяє опрацювати пропозиції мешканців та співпрацювати з ними надалі.

Відкрити Полтву та з’єднати північну частину Львова з центром мережею парків

Нагадаємо, що проєкт «Північний Львів» охоплює територію Замарстинова та Збоїщ площею 690 гектарів в межах вулиць Замарстинівської, Мазепи, Грінченка, Богдана Хмельницького та Миколайчука.

В цьому проєкті вперше в Україні застосований швейцарський метод тестового планування для складних територій. Сенс його полягає в тому, що п’ять міждисциплінарних команд працюють паралельно. Водночас кожна з них представляє свій сценарій розвитку цієї території.

У проєкті взяли участь п'ять консорціумів, що об'єднали провідні європейські архітектурні бюро з Швейцарії, Нідерландів, Франції та локальні львівські компанії:

• Hosoya Schaefer (Швейцарія)  і  ATO-Bel (Львів).
• Agence TER & Martin Duplantier (Франція)  і  Urbaideas та Room (Україна).
• Karres en Brands (Нідерланди)  і  Drozdov & Partners (Харків).
• West 8 (Нідерланди) і AVR Development (Львів).
• Studio Vulkan (Швейцарія) і ABMK (Львів).

Хоча кожна команда має свій акцент, більшість архітекторів зосередилися на зеленому каркасі північного Львова, який об’єднає Замарстинівський лісопарк, ландшафтний парк «Знесіння» та колишній Пагорб Слави в єдину мережу через «зелені коридори» та велосипедні маршрути.

Більшість команд пропонує відкрити річку Полтву або створити навколо її колектора «зелений хребет» – мережу парків, що з'єднає район із центром.

Спільним баченням команд є концепція «15-хвилинного міста», яка передбачає створення нових локальних центрів активності, щоб мешканцям не потрібно було їхати в центр за послугами чи розвагами, транспортну реформу, зокрема продовження трамвайних ліній, розбудову нових магістральних вулиць (зокрема проектованої вулиці Вербової) та ревіталізацію промислових зон, що перетворює покинуті заводські території на житло, офіси та креативні простори.

Архітектурні команди, які розробляють сценарії розвитку проєкту «Північний Львів», планують зведення житла для приблизно 30–35 тисяч нових мешканців.

Сценарії розвитку мікрорайону порівнює незалежна консультативна рада, до якої входять представники міської влади, UNBROKEN, ландшафтні архітектори, урбаністи та фахівці з мобільності зі Швейцарії, Швеції, Польщі, Чехії, Німеччини та України.

Що пропонують команди

Hosoya Schaefer (Цюрих) та ATO-Bel (Львів)

Ця команда пропонує відійти від традиційного «спального району» на користь моделі «місто у місті» та створити транспортний «Північний хаб», який перетворить розрізнені зупинки та занедбані території біля лікарень на інтегрований транспортний вузол, де перетинатимуться трамвайні лінії, автобуси та веломаршрути.

Пріоритет – мікромобільність. Замість розширення доріг для авто фокус зміщується на створення безпечних пішохідних «артерій», що з’єднуватимуть житлові масиви з медичним кластером.

Медичне містечко Unbroken планується інтегрувати в міське середовище. Команда пропонує прибрати паркани навколо лікарень, перетворивши їхні території на відкриті парки. Це має сприяти соціалізації пацієнтів та ветеранів.

Передбачається також зведення будинків поруч із реабілітаційними центрами, які будуть повністю інклюзивними – простори без порогів, широкі ліфти, квартири-трансформери. Пропонується будувати в межах одного кварталу як соціальне житло, так і житло преміум-класу, щоб уникнути утворення «гетто» та забезпечити здорову соціальну взаємодію.

Складний ландшафтний рельєф Збоїщ буде використаний для створення каскадних скверів та дощових садів – систем збору води, що запобігатимуть підтопленню нижніх районів, а також зелених коридорів.

Agence TER & Martin Duplantier (Франція) та Urbanideas Room (Україна)

Їхній проєкт базується на ідеї «ландшафтного міста» та максимального використання природного потенціалу долини Полтви. Однією з ключових складових сценарію є відкриття Полтви. Це радикальний екологічний підхід: річку або її частину пропонують вивести з бетонного колектора на поверхню, створивши навколо неї великий лінійний парк, який має стати головною віссю району.

Територію планують структурувати як мережу «островів» забудови, розділених широкими зеленими коридорами. Це дозволить уникнути відчуття суцільних «бетонних джунглів». Замість жорсткого зонування, де житло окремо, а робота окремо, команда пропонує змішану забудову: нижній рівень будівель – сервіси та майстерні, верхні – житло.

Оскільки район межує з промзонами, сценарій передбачає збереження частини виробничих потужностей у сучасному, екологічному форматі «Urban Industry».

Команда акцентує увагу на пріоритеті пішохідних та велозв’язків уздовж річки, які з’єднають Північний Львів із центром міста за лічені хвилини. Цей район не має бути просто розширенням міста, а повинен стати новим самодостатнім центром, де природа диктує архітектуру.

Karres en Brands (Нідерланди) та Drozdov & Partners (Харків)

Архітектурні та містобудівні рішення цієї команди базуються на принципах ландшафтного урбанізму та адаптивності. Основою проєкту є використання існуючих екологічних систем та природних особливостей території для структурування майбутньої забудови.

Одним із рішень команди є інтеграція «сільських» та міських структур – спроба гармонійно поєднати розрізнені фрагменти району, від колишніх промислових зон до приватного сектору та багатоповерхівок.

Особливістю проєкту є курдонери – міські вілли: будинки з напівприватними внутрішніми дворами, що забезпечують баланс між приватністю та спільнотою.

Планується зводити гнучке та інклюзивне житло – простори, які легко адаптуються до змінних потреб мешканців, із інтеграцією робочих зон, терас і балконів. Також передбачено створення мультифункціональних кампусів, які поєднуватимуть конференц-зони, спорт, відпочинок та роботу, сприяючи соціальній взаємодії.

West 8 (Нідерланди) та AVR Development (Львів)

Команда запропонувала квартальну забудову з високою щільністю будинків. Їхня ідея – створити справжнє відчуття центру міста, а не околиці. Це район, де все «під рукою», з активними першими поверхами – магазинами, кафе та сервісами вздовж усіх вулиць.

Оскільки територія межує із залізницею, West 8 бачить у цьому величезний потенціал. Вони пропонують збудувати нову залізничну станцію, а навколо неї – потужний діловий центр з офісами та коворкінгами. Це має залучити бізнес і створити тисячі робочих місць прямо в районі.

На відміну від «зелених коридорів», тут акцент робиться на трамвайній лінії, яка розглядається як хребет району: вздовж неї формується найвища забудова та основна комерційна активність. Замість великих парків передбачене вертикальне озеленення, а брак зелених просторів компенсують кишеньковими скверами (pocket parks) всередині кварталів, озелененням дахів та фасадів. Підхід команди – раціональне використання кожного метра землі.

West 8 пропонує не зносити старі промислові будівлі, а інтегрувати їх у нову забудову, перетворюючи на лофти, культурні центри або креативні кластери.

Studio Vulkan (Швейцарія) і ABMK (Львів)

Їхній план передбачає не один великий парк, а систему вузьких зелених коридорів, які пронизують житлові квартали. Це дозволяє кожному мешканцю мати вихід у зелений простір прямо з під’їзду.

Studio Vulkan зробила особливий акцент на подоланні бар’єрів. Територія північного Львова зараз розрізана залізницею та магістралями. Швейцарці пропонують багатофункціональні мости – це не просто переходи, а широкі платформи з лавками, озелененням та невеликими павільйонами, які з’єднують район із сусідніми територіями, наприклад із Підзамчем.

Команда також пропонує спільні двори – напівприватні простори, де сусіди можуть вирощувати рослини або проводити спільні заходи.

У планах – ревіталізація промислової спадщини. Швейцарський підхід дуже обережний до існуючих об’єктів: старі цехи та склади пропонують не зносити, а перетворювати на спортивні центри, школи мистецтв або локальні ринки. Це дозволяє зберегти «дух місця» через індустріальну естетику у новій архітектурі.

Представлені проєкти не є остаточними. На основі цих п’яти концепцій управління архітектури створить єдиний Майстер-план. Фінальний сценарій, що об’єднає найкращі ідеї всіх команд для оновлення містобудівної концепції, буде представлений у липні 2026 року на Lviv Urban Forum.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.