«Право на краєвид» для кожного, незалежно від вартості квартири

Концепція французької команди Agence TER & Martin Duplantier (Франція) у партнерстві з львівськими бюро Urbaideas та Room⁶⁶ і київським Burø базується на ідеї району-парку: природа не повинна бути «острівцями» серед бетону, а має пронизувати весь район – із акцентом на річці Полтві, екології та рекреації.

Межа опрацювання північної частини Львова

Їхня презентація була однією з найемоційніших, адже архітектори наголошували на «праві на краєвид» для кожного мешканця – незалежно від вартості квартири. Водночас вони говорили про те, як зробити «невидиму» природу Львова видимою і як перетворити занедбані території на квітучі паркові простори.

За його словами, «англійська щільність» у забудові – це концепція компактного міста, яка асоціюється з британським підходом до містобудування. Йдеться про створення компактних, багатофункціональних районів із високою концентрацією житла, робочих місць і послуг, об’єднаних пішохідною доступністю та громадським транспортом. Такий підхід є протилежністю розростанню передмість і дозволяє ефективніше використовувати простір та інфраструктуру.

Фото з презентації концепцій в межах проєкту "Північний Львів"

Agence TER (Франція) – світовий лідер у сфері ландшафтного містобудування. Анрі Бава — всесвітньо відомий французький ландшафтний архітектор і містобудівник, один із засновників впливового міжнародного бюро Agence TER. Він уславився інноваційним підходом до міського простору, де ландшафт розглядається не як декорація, а як основа міської структури.

Ландшафтний урбанізм — це сучасна теорія містобудування, яка розглядає не будівлі як основний елемент організації міського середовища, а ландшафт — тобто природу, екологію та відкриті простори.

Читайте також: «Ми не хочемо «бетонних джунглів». Як у Львові говорили про масштабні зміни одного з районів

Один із найвідоміших проєктів Анрі — Aqua Magica Park у Німеччині, де він перетворив геологічні особливості місцевості та мінеральні джерела на інтерактивний ландшафт із 18-метровим водним кратером. Також він відомий масштабним проєктом реновації Plaça de les Glòries Catalanes у Барселоні, який перетворив колишню дорожню розв’язку на великий міський парк.

Хочуть створити «зелений хребет» району

Саме про це мріяли мешканці Збоїщ, коли скаржилися на відсутність у районі не те що парків – навіть скверів чи озеленених дворів усередині забудови. Про це раніше розповідало Твоє місто. Як зміняться мікрорайони, вже забудовані у 70–80-х роках хаотичною радянською забудовою? Яка трансформація передбачена для них у проєкті «Північний Львів»? Чи торкнеться вона вулиць Грінченка та Хмельницького, які щільно забудовані і не мають просторів для парків?

Оскільки район Грінченка низинний, архітектори пропонують систему відкритих дренажних каналів та «дощових садів».

«Під час злив вони затримують воду, запобігаючи підтопленню під’їздів, а в суху погоду слугують елементами декор», – пояснює архітектор.

Мартен Дюплантьє – один із провідних містопланувальників світу, урбаніст, голова французького бюро Martin Duplantier Architectes, президент французької архітектурної асоціації AMO. Він здобув світове визнання завдяки екологічним проєктам та креативним урбаністичним рішенням.

Зокрема, в унікальному національному парку Zhangjiajie National Forest Park у провінції Хунань у Китаї створив дзеркальні пішохідні мости та павільйони у складному ландшафті. Також брав участь у розбудові Олімпійського селища до 2024 Summer Olympics у Парижі.

Після повномасштабного вторгнення в Україну Мартен Дюплантьє зібрав команду однодумців, щоб разом працювати над відбудовою українських міст. Для цього він заснував товариство «Д Архітектура Україна». До великої війни він мав успішні комерційні проєкти в усьому світі. Працює над проєктами в Європі, Азії та Африці.

За словами Мартена, їхній проєкт пропонує «оживити» глухі стіни будівель уздовж вулиці Грінченка, додаючи легкі скляні прибудови для малого бізнесу – майстерень, кав’ярень, дитячих клубів. Завдяки цьому вулиця має стати активнішою, безпечнішою і цікавішою для прогулянок.

Частина приватних садиб може стати публічним садом

На території Збоїщ та Замарстинова є чимало приватних садових ділянок і дачних масивів, що перебувають у користуванні кооперативів. Визначити їхню точну загальну площу складно, адже територія активно змінює статус із «садового» на «житловий» під забудову.

На запитання Твого міста, що буде з приватними садовими ділянками, Мартен Дюплантьє відповів, що завдання архітекторів – допомогти міській раді трансформувати ці території.

«Зараз у нас спроєктована система парків, яка прилягає до садових ділянок, – уточнює він. – Деякі трансформації можливі. Ми можемо перетворити частину садів на публічні, але не всі. У цьому контексті ми працюємо над системою, яка дозволить приватні сади робити публічними або спільними для кількох будинків – такими, що будуть доступні певній групі мешканців».

Львівські архітектори стверджують, що північний Львів – це унікальна місцевість, яку неможливо зрозуміти з дрону чи на мапі. Ми запитали у Мартена та Анрі, чи вдалося їм відчути цю місцевість, щоби органічно поєднати в проєкті її переваги та унікальність.

Поверховість будинків нижче верхівок дерев

Під час презентації майстер-планів у межах проєкту «Північний Львів» різні команди показали різний потенціал розвитку території. Кількість нового житла і мешканців залежить від обраної стратегії – ландшафтної чи урбаністичної.

У Agence TER & Martin Duplantier найменший показник серед усіх команд – близько 10 000 нових мешканців. Це пояснюється тим, що значна частина території в їхньому майстер-плані відведена під відкриті парки, водойми, широкі «зелені коридори» та відновлення природного ландшафту.

Замість однотипних висоток команда французьких архітекторів пропонує забудову змінної поверховості.

«Це дозволяє сонячному світлу потрапляти в кожен двір, – наголошує Мартен Дюплантьє. – Низькоповерховість не повинна перевищувати верхівок дерев на пагорбі. Будинки – максимум до чотирьох поверхів. Так ми зберігаємо вигляд на зелені пагорби і водночас створюємо комфортне середовище для мешканців».

За його словами, головна інновація, над якою працює команда, не в тому, щоб запросити більше девелоперів і звести щільні житлові комплекси, а в тому, щоб зберегти унікальний характер цієї ділянки.

«Ми бачимо можливість підкреслити локальну ідентичність, – наголошує Мартен Дюплантьє. – І не перетворювати північ Львова на чергове шаблонне передмістя. Ми хочемо зберегти зв’язок із природою та лісом, водночас створивши умови для нових мешканців».

Анрі Бава додає, що в епоху кліматичних змін надзвичайно важливо адаптувати міста до нових екологічних викликів.

«І головним інструментом, який дозволяє нам це реалізувати, є відкриття землі, – наголошує він. – Через землю проходить волога, а коли ми покриваємо її асфальтом чи бетоном, вода залишається на поверхні. У нашому проєкті дуже багато відкритої землі, яку ми прагнемо зберегти. Це перший крок для адаптації цієї ділянки до кліматичних змін і для правильного управління біорізноманіттям».

Територія північної частини міста сьогодні – одна з найбільших у Львові, що має вільні ділянки без забудови.

Нагадаємо, що мешканці Збоїщ зізнаються, що влітку люблять їздити в парк Франка або прогулюватися вулицями Чупринки чи Коновальця, милуючись старовинною архітектурою та фотографуючись на її фоні. Люди розповідали Твоєму місту, що хочуть, аби і їхній район став значно комфортнішим. Ми вже з’ясовували, яка там ситуація сьогодні і яких змін очікують самі мешканці. Докладніше можна прочитати тут.

 Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.