Спецпроекти

Діти краще вчаться стоячи? Як високі парти змінюють навчання у школах

157
Час читання: 8 хв
Учні за високими партами / фото: ГО "Дамо дітям рухатися"
Учні за високими партами / фото: ГО "Дамо дітям рухатися"

сьогодні о 20:45

Сучасним дітям часто не вистачає рухової активності протягом дня, вони весь день сидять за партами, а потім знову — вдома за домашніми завданням чи за ґаджетами. Для покращення освітнього процесу в Україні почали впроваджувати високі парти, використання яких компенсує рухову активність дітей.  Як використовувати ці парти, яку користь вони приносять учням і де школам їх отримати — “Твоє місто” дізналося у керівника ГО “Дамо дітям рухатись” Богдана Цюваника й операційної директорки ГО Олени Лущинської.

Як виникла ідея високих парт

Високі парти — це столи, за якими дитина може навчатися стоячи, а потім змінити положення і повернутися до сидячої парти. Їх також називають актив-партами, партами-конторками або стоячими партами. Ідея полягає не в тому, щоб діти весь урок стояли, а в тому, щоб вони могли регулярно змінювати положення тіла під час навчання.

Саме на впровадженні таких парт в українських школах зараз зосередилася громадська організація "Дамо дітям рухатись". Її керівник Богдан Цюваник розповідає, що до цієї ідеї команда прийшла, коли почала досліджувати проблему малорухливості дітей.

Поштовхом стала львівська ІТ-компанія “Keenethics”. Працівники, якої самі часто працювали стоячи, задумалися, чому дорослі можуть змінювати положення під час роботи, а діти проводять за партами по 6–8 годин. Тоді команда почала вивчати цю тему і виявила, що тривале сидіння шкодить здоров’ю дітей. Вони вирішили взятися за проєкт, який би міг допомогти їм не псувати своє здоров'я у школах.

У межах проєкту вони опрацювали 56 різноманітних іноземних досліджень. Зокрема, дізналися, що:

  • 75% підлітків не дотримуються рекомендацій ВООЗ щодо рівня фізичної активності;
  • 70-80% часу поза сном діти проводять сидячи;
  • Лише 30% учнів можуть відвідувати уроки фізкультури без загрози для здоров'я за даними МОН.
Високі парти у навчальному процесі / фото: ГО "Дамо дітям рухатися"

За словами Богдана Цюваника, ВООЗ рекомендує дітям щонайменше годину фізичної активності на день.

“Коли ми спілкувалися з колегами з Міністерства освіти, Міністерства охорони здоров'я, вони мені самі розповідали, що на початку навчального року до школи приходить 95% відносно здорових дітей. Натомість в 11-му класі, коли діти завершують школу, звідти виходить лише 15% відносно здорових дітей. Ну, страшні дані. Мені як батьку було особливо страшно”, — ділиться керівник ГО "Дамо дітям рухатись".

Чому дітям важливо менше сидіти

Високі парти не є нововведенням: їхню концепцію розробили ще на початку ХХ століття в Німеччині. Сьогодні їх використовують, зокрема, у США, Великій Британії, Австралії, Німеччині, Бельгії та Японії. А у Львові за високим столом свого часу працював історик Михайло Грушевський. Цей стіл можна побачити у його Музеї.

Ключовим із досліджень про використання актив-парт він називає той факт, що будь-яка поза сидіння – це відпочинкова поза, під час якої сповільнюються усі процеси організму, зокрема метаболізм. 

За словами Цюваника, сидіння є малорухомим станом, тоді як зміна положення та рух активізують кровообіг і можуть позитивно впливати на роботу мозку.

Він додає, що у 2020 році у США понад мільйон дітей користувалися високими партами. Професор Марк Бендер, який один з перших впроваджував їх у Сполучених Штатах, зазначав, що вчителі часто не хотіли повертати парти після завершення експериментів.

“Якщо щось корисне і якісне потрапить до рук вчителів, вони вже це не захочуть віддавати”, — пояснює Богдан Цюваник.

Після консультацій команда напрацювала посібник “Дамо дітям рухатися” й представила ідею Міністерству освіти і науки. Там наголосили, що спочатку потрібно перевірити ефективність методики на українських дітях. Так команда створила ГО “Дамо дітям рухатись” і запустила дослідження.

До цього Богдан Цюваник вже мав досвід роботи з реформами. Разом із командою небайдужих батьків він працював над впровадженням в Україні європейських стандартів безпеки дитячих майданчиків. Наразі вони ще не є обов’язковими, але, за його словами, забудовники їх активно використовують.

Читайте також: Зона небезпеки. Чому треба змінити вимоги до спорудження дитячих майданчиків

“Мені подобається робити масштабні проєкти, масштабні зміни. І я від того дійсно тішуся, тому що ми з дружиною виховуємо чотирьох дітей. І, власне, роблячи щось для всіх, я, в тому числі, роблю це для своїх дітей”, — каже Богдан Цюваник.

Експериментальні класи у львівських школах

У 2021 році спільно з управлінням освіти Львівської міської ради ГО запустила експеримент у трьох школах — ліцеях №31, №52 та ліцеї міжнародних відносин імені Василя Стуса. У кожній школі один клас навчався зі звичайними партами, інший — із поєднанням сидячих і стоячих.

Богдан Цюваник наголошує, що йдеться не про те, щоб діти весь час стояли, бо це теж шкідливо. А сама реформа полягає у тому, щоб дати дітям можливість, за потреби, змінити своє положення.

Богдан Цюваник / фото: ГО "Дамо дітям рухатись"

Для дослідження команда співпрацювала з Київським інститутом громадського здоров'я імені О. М. Марзєєва, який розробив методологію експерименту.

У його межах три медичні центри у Львові проводили стандартні медичні обстеження дітей, а також психологічні, когнітивні тести.

Команда також планувала спільне дослідження з польськими науковцями, однак через початок повномасштабної війни його скасували.

Через рік першокласники, які брали участь у експерименті, перейшли у другий клас. І, як зазначає Цюваник, команда почала отримувати схвальні відгуки і від батьків, і від вчителів, і від самих дітей. 

Через обмежений час вони не досліджували фізичний стан дітей, які вчилися за високими партами, але працювали над вивченням когнітивних функцій. 

“Зокрема визначили, що пам'ять і концентрація уваги покращуються приблизно на 200%. Тобто діти насправді краще думають”, — пояснює Цюваник.

Згодом зі Львовом підписали меморандум і вже у 2023 році саме місто облаштувало всі класи високими партами (30%) у 49-й школі та школі “Лідер”.

ГО зі свого боку подарувала цим школам тренажери для зорової гімнастики (офтальмологічні кола) — ще один інструмент, який допомагає розфокусуватися дітям при високій розумовій напруженості, і паралельно, робити гімнастику для очей і для шиї. Команда працює не тільки з партами, а також використовує і шведські стінки, масажні килимки, і обтяжливі іграшки, і багато іншого.

Високі парти у навчальному процесі / фото: ГО "Дамо дітям рухатися"

Що показали нові дослідження

Крім цього організація нещодавно завершила тримісячне дослідження впливу високих парт на когнітивні функції дітей.

“Ми отримали підтвердження того, що динамічні парти впливають на покращення концентрування уваги дитини, яка стоїть. Коли ти сидиш, у тебе є можливість крутитися, а коли ти стоїш, насправді в тебе мобілізоване тіло і немає можливості відволікатися”, — ділиться Олена Лущинська, операційна директорка ГО,

Дослідження також показало, що діти, які більше рухалися на уроках, на перервах частіше обирали спокійніші заняття, тоді як учні контрольних класів одразу йшли бігати. За словами Лущинської, це свідчить, що рух протягом дня може компенсувати природну потребу дітей в активності.

Олена Лущинська на вчительському форумі / фото: ГО "Дамо дітям рухатись"

Вона додає, що діти після школи можуть бути надмірно активними не через “погану поведінку”, а тому, що протягом дня їм бракує руху — це їхня природна потреба. Тому важливо, щоб дитина мала можливість природно рухатися протягом шкільного дня.

Пані Олена наголошує, що не одразу у молодшій школі можна побачити, що у дитини проблеми зі здоров’ям через малу активність, але з часом вони проявляться.

ГО продовжує дослідження з інститутом Марзєєва, щоб довести, що високі парти — це позитивно і необхідно. 

Дослідники також вивчають вплив стоячих парт на нейровідмінних дітей, зокрема тих, які мають розлад аутистичного спектра та синдром дефіциту уваги. За словами Лущинської, у дітей з РАС після використання стоячих парт спостерігали позитивні зміни, тоді як для дітей із дефіцитом уваги такий підхід працює не завжди. Наразі дослідження тривають, а їхня мета — сформувати здорове й безпечне освітнє середовище, яке підтримуватиме більшість педагогів. 

Розширення ініціативи по Україні

Станом на початок цього літа проєкт діє у п'яти областях України: Львівській, Рівненській, Хмельницькій, Запорізькій та Харківській. До ініціативи долучилися вже понад 50 закладів освіти, де встановили понад 800 високих парт для понад трьох тисяч дітей.

“У межах моєї роботи в гуманітарній організації, я випадково потрапив в Запоріжжі у підземні школи — фантастичні споруди, — насправді вони умовно безпечні, але тим не менше там дуже обмежений простір. Дітям там бракує місця, їм тісно, і вони постійно сидять”, — ділиться директор ГО. 

Він додає, що тоді команда зрозуміла, що високі парти там цілком підходять, оскільки дозволяють мінімізувати простір. Їх можна обійти з різних сторін, тому вони добре працюють в укриттях, де обмежений простір.

“Дитина може стояти з кожного боку парти і таким чином працювати. Воно потребує менше місця. Тому ми зі свого боку запартнерилися із “Фундацією змін” і поставили в трьох підземних школах в Запоріжжі ці високі парти. Їм дуже сподобалася ця методика, ми зараз співпрацюємо з їхнім Центром розвитку педагогічних працівників, і є потенціал для того, щоб далі це розширювати”, — каже Богдан Цюваник.

Як працює сама механіка

Директор ГО розповідає, що вони пропонують три способи використання стоячих парт – 50%, 30% або 25%. Загалом не менше 25%, оскільки згідно із дослідженнями дитина має рухатися не менше години.

“Тобто кожна дитина має стояти не менше однієї години впродовж всього розкладу навчання. Тут заклад обирає самостійно, дивлячись на спроможності класу, простір і самих дітей”, — пояснює він.

Проте, він наголосив, що тут не йдеться про те, що рівно годину дитина буде стояти, а це — час з інтервалами. 

“Кожних 10-15 хвилин діти регулярно змінюють своє положення. І ніхто нікого не змушує. Діти не стоятимуть весь день. Чому? Бо дітей, які хочуть стояти є зазвичай більше, і другій дитині не дадуть довго постояти — так показує практика. Тому що усі спочатку зазвичай дуже бояться, а пізніше просто кажуть мамі: «У нас тепер з'явилися зайві крісла, нам їх не потрібно, нам краще більше високих парт»”, — каже Цюваник.

Керівник ГО “Дамо дітям рухатись” пояснює, як працює схема роботи, якщо у класі є 50% стоячих парт:

“Якщо є 50% високих парт і 50% низьких, то всі діти діляться у класі по парах відповідно до їхнього зросту. Кожна пара дітей отримує свою пару парт — одну високу, одну низьку. Вони домовляються з вчителем чи вчителькою про певну періодичність пересідання. Ідеальний варіант — 15 хвилин, але якщо цю задачу треба розв'язати за 17 хвилин, чи, наприклад, хтось хоче 12 хвилин, звичайно, воно теж працюватиме”.

Для пересаджування учні разом із педагогом обирають певний сигнал — наприклад, сплеск, дзвіночок чи сигнал на телефоні. Водночас, за словами пана Богдана, з часом діти звикають до цього режиму й можуть самостійно контролювати час пересаджування, навіть якщо вчитель забув подати сигнал.

Як організувати простір

Керівник ГО каже, що те, як ставити парти — це індивідуально. Проте, не варто розміщувати їх перед вікном або в першому ряді, щоб було падіння сонячного світла і залишався.

“Зазвичай ставлять ряд високих і ряд низьких, чергуючи, або ставлять ряд високих першим від стіни, чи просто позаду інших парт”, — каже Богдан Цюваник. 

Олена Лущинська додає, що рекомендують ставити дві парти поруч. 

“Якщо це пара учнів, яка міняється, то найкраще буде біля стінки ставити стоячу парту, щоб вона не відволікала і не заважала, а поруч сидячу, щоб діти могли швидко помінятися”, — каже вона.

Пані Олена також додає, що в одній зі шкіл учителька запровадила правило “правостороннього руху” під час зміни парт: дитина, яка стоїть, обходить парту, а та, яка сидить, одразу встає. За її словами, це допомагає уникнути хаосу та зіткнень, адже діти швидко звикають до чіткого алгоритму.

Інструкцію з використання стоячих парт постійно доповнюють на основі досвіду та порад учителів, які вже впроваджують цю методику. 

Навчання для вчителів / фото: ГО "Дамо дітям рухатись"

У пілотних класах уроки фізкультури рекомендують проводити наприкінці дня, адже після фізичних навантажень дітям потрібен час, щоб відпочити. А на уроках праці чи трудового навчання, де використовується багато приладдя, учні можуть працювати на кришках спеціальних боксів для зберігання матеріалів. Під час пересаджування вони просто переносять кришку разом із усім необхідним, що спрощує організацію роботи. 

Богдан Цюваник ділиться, що на початку впровадження стоячих парт пересаджування може займати більше часу, однак діти швидко звикають до цього процесу. За його словами, під час першої пересадки першокласники витратили близько 12 хвилин, оскільки намагалися забрати із собою всі речі, але вже за кілька днів пересідали менш ніж за хвилину. Тож згодом зміна парт практично не перешкоджає навчальному процесу, а за потреби її можна проводити і під час фізкультхвилинок. 

Особливості використання високих парт у старших класах

За словами операційної директорки ГО Олени Лущинської, високі парти будуть працювати як у початковій, так і в старшій школі, однак підхід до їх використання може відрізнятися. У молодших класах важливо регламентувати час зміни положення.

“У дітей ще немає сформованої саморегуляції, самоконтролю, самоусвідомлення. Дитина ще не завжди розуміє, що їй треба попити. Так само і з рухом дитина не зможе завжди відчути. Водночас у старших класах учні вже можуть самостійно обирати, коли їм стояти, а коли сидіти”, — каже вона.

Крім того, Лущинська додає, що з часом у дітей зникає інтерес до високих парт і тому, не маючи контролю зі сторони дорослого, вони обирають не стояти. 

За словами Богдана Цюваника, найкраще стоячі парти працюють у початковій школі, коли діти лише починають навчання і ще не мають усталених уявлень про те, як поводитися на уроках.

Високі парти у навчальному процесі / фото: ГО "Дамо дітям рухатися"

У старших класах впроваджувати такий формат дещо складніше, оскільки учням уже потрібно змінювати звичну поведінку. 

Цюваник розповів, що під час контрольних робіт діти часто хочуть перейти за високі парти, жартома називаючи це “піти на стоянку”. Спочатку вчителі думали, що так учням легше зосередитися, але згодом помітили ще одну причину: із задньої парти краще видно зошит твого сусіда, і краще списувати

“Ми не забуваємо, що працюємо з дітлахами, які дуже винахідливі і креативні”, — додав він.

Як отримати парти і де взяти гроші

Для шкіл одним із ключових питань залишається закупівля парт. Оптимальним варіантом Цюваник називає фінансування з місцевих бюджетів, але команда також шукає міжнародних донорів і грантові програми. 

Орієнтовна вартість високої парти зараз — 2700 гривень, що дорівнює вартості класичного комплекту “парта-крісло”.  За технічним завданням такі парти можна виготовляти й замовляти у місцевих виробників, що дозволяє масштабувати ініціативу в різних регіонах України.

Богдан Цюваник зазначає, що спочатку розглядали індивідуальні парти з регулюванням висоти, однак їхня вартість — від 10 тисяч гривень — робить такий варіант менш доступним.

Високі парти вже встановили, зокрема, у школах Рівненщини за підтримки швейцарського проєкту “Діємо для здоров’я”. Пан Богдан розповідає, що в одному з ліцеїв Здолбунова після появи парт сталася курйозна ситуація — через невдалий кадр із найвищим учнем, який випадково став за найнижчу парту, навіть виникли питання у Держпродспоживслужби.

Команда ГО заздалегідь перевіряла законодавчі вимоги та надала необхідні роз’яснення. Після цього претензій до ліцею не виникло.

“Це абсолютно легально. Законодавство передбачає використання таких високих парт у закладах освіти. Насправді ними можна і варто користуватися”, — наголошує керівник ГО.

До команди також звертаються батьки, які хочуть встановити високі парти у своїх класах. Такі ініціативи заохочують: якщо батьки або школа самостійно закуповують кілька парт, команда може додатково передати ще кілька безкоштовно.

Моніторинг показав, що самих парт недостатньо: у деяких класах на них стояли вазони, кактуси, глобуси й навіть бюст Шевченка. Тому команда почала більше працювати з педагогами й пояснювати, як використовувати стоячі парти. Для цього команда долучила до проєкту Олену Лущинську, яка нині є операційною директоркою ГО та працює на педагогічному факультеті Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Співпраця з університетом

Олена Лущинська розповідає, що після появи парт у школах почали чути від студентів про випадки, коли діти ними не користувалися або вони просто стояли без діла. Тому команда почала співпрацювати з університетом.

Презентація для студентів / фото: ГО "Дамо дітям рухатися"

У ЛНУ імені Івана Франка облаштували аудиторію зі стоячими партами. Студентам-педагогам проводять лекції та практичні заняття, щоб майбутні вчителі знали, як працювати з такою методикою.

За словами Олени Лущинської, стоячі парти допомагають не лише збільшити рухливість дітей, а й оптимізувати простір і дати їм більше місця для гри, спілкування і відпочинку.

У межах співпраці команда також почала формувати спільноту освітян, які використовують стоячі парти у навчальному процесі.

Навчання для вчителів

Пані Олена зазначає, що є різні способи покращення освітнього процесу. Щоб ділитися знання і досвідом вони розпочали конференцію, аби формувати спільноту освітян. Також команда пропонує вчителям навчання. 

“Часом вчителі отримують презентацію, методичку, але у них все ще залишаються запитання: ну а як? з чого почати? а що буде якщо? я як в такому випадку? Тому щорічно у серпні ми проводимо тренінг для освітян-новачків, які тільки отримали парти. Ми їм розповідаємо, як їх використовувати, ділимося практичними порадами і відповідаємо на усі їхні запитання”, — каже вона.

До слова, такий тренінг у співпраці безпосередньо з громадською організацією “Дамо дітям рухатись” і Львівським національним університетом імені Івана Франка відбудеться 21 серпня.

Презентація для вчителів / фото: ГО "Дамо дітям рухатись"

Де дізнатися більше про стоячі парти 

Команда проєкту поширює інформацію про стоячі парти та інші ініціативи у своїх соцмережах. На першому тренінгу вони анонсують розклад на рік, зокрема для новачків, а також окремі заняття під час канікул у жовтні та січні — про групову роботу, квести й організацію навчання у класах зі стоячими партами. 

Контакти:

Також цього року планують проводити онлайн-вебінари із залученням фахівців не тільки про парти, а й про здоров’я, безпеку та нейромоторний розвиток дітей. 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Освіта
"Учнів більше нема, а вчитель зараз – освітній офіціант". Кращий вчитель фізики про те, як врятувати освіту
Пауль Пшенічка, визнаний кращим вчителем фізики у світі, жорстко і без прикрас аналізує проблеми вітчизняної освіти. Чому сучасна школа перетворюється на "центр надання освітніх послуг", навіщо ділити учнів за здібностями, до чого призводить ліберальне виховання та як смартфони знищують дисципліну на уроках? Читайте про іноземний досвід оцінювання та про те, що потрібно зробити, аби українська школа остаточно не скотилася у прірву.
Пауль Пшенічка / фото: Твоє місто

13 серпня, 20:30

Західний лібералізм, оцінювання та азійська дисципліна  Як можна змінити український підхід до навчання, який призвів до перевантаженості та падіння рівня знань? Лібералізм шириться не тільки в Україні. На Заході він з'явився раніше, і до нас ця біда прийшла звідти. Але вони вже оговталися...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"