Tvoemisto.tv побувало у підземеллі театру імені Марії Заньковецької, який колись був театром графа Станіслава Скарбека, разом з львівським дослідником підземель Андрієм Риштуном.

Створення самого театру почалося ще у 1783 році, коли частину ділянки, де раніше стояв Низький замок (тепер на цьому місці «Вернісаж»), австрійський імператор Йосиф ІІ подарував громаді для облаштування загальноміської споруди. За щасливим збігом обставин вибір суспільства та влади припав на користь театру. Однак мало минути ще понад п’ятдесят років, поки будівництво таки зрушило з місця і тривало з 1836 по 1842 рр.

«Стіни тут унікальні, адже вони збудовані з каміння з Низького замку. Коли заснували Львів, то спочатку в місті був Низький замок, а у ньому жив князь Лев. Потім це каміння використали для будівництва театру, тож ми з вами торкаємося каміння, повз яке ходив сам князь. Коли будували театр, то місто на нього коштів не виділило, але дозволило розібрати руїни Низького замку і використати їх як будівельних матеріал», – каже Андрій Риштун.

Дослідник пояснює, що театр стоїть на дерев’яних конструкціях, поверх яких вже ставили камінь. У підземеллі театру є ґрунтові води, рівень яких може змінюватися. Зараз рівень води там низький, однак це несе небезпеку, адже дубові балки, на яких стоїть театр, мають бути у воді. Якщо це не так, то дуб висихає та може почати гнити. Добре, щоб рівень води був стабільний.

Читайте також: І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король

У підземеллі театру Заньковецької також є пічка. У давні часи опалення не було, тож в театрі створили спеціальну систему ходів, яка теплим повітрям опалювала весь театр.

«Пічка збереглася, і якщо прикласти зусилля та відновити її, то вона навіть зможе функціонувати», – каже він.

Читайте також: У «королівській» кам'яниці львова знайшли унікальні кахлі з фантастичними звірами. Фото

Андрій Риштун показує також місце під сценою, де можна побачити направляючі ролики, що зараз дозволяють сцені вгорі крутитися. Сама сцена Заньковецької бачила виступи багатьох відомих людей – Ніколо Паганіні, Ференца Ліста, Сари Бернар, і сьогодні збирає численне коло прихильників та шанувальників.

Довідка

Як йдеться на сайті театру ім. Марії Заньковецької, історія будівлі почалася у 1783 р., коли частину ділянки, де раніше стояв Низький замок, австрійський імператор Йосиф ІІ подарував громаді для облаштування загальноміської споруди. За щасливим збігом обставин вибір суспільства та влади припав на користь театру. Однак мало минути ще понад п’ятдесят років, поки будівництво таки зрушило з місця і тривало з 1836 по 1842 рр.

Головним інвестором проекту став відомий підприємець, меценат та авантурник граф Станіслав Скарбек. Після здобуття численних дозволів та узгоджень архітектори Людвіг Піхль та Йоганн Зальцман створили оригінальний проект. Згідно з ним львівська Мельпомена мала отримати житло у стилі віденського класицизму довжиною близько 96 метрів, шириною 76 і площею понад 7000 кв. м.

До початку будівництва в Європу для переймання передового досвіду відрядили будівничого Йоганна Зальцмана. Усе найкраще, що йому тоді вдалося знайти, максимально використали у Львові. Зокрема, дещо вдосконалюючи проект Л. Піхля, Й. Зальцман застосував оригінальні рішення для акустичної та оптичної побудови зали для глядачів. В облаштуванні підковоподібного амфітеатру він використав французьку модель, яка передбачала, що шляхетна публіка в лоджіях могла не лише чудово бачити сцену, а й вигідно продемонструвати себе іншим глядачам. Для тих, хто бажав затриматись у Львові на довший час, театр міг запропонувати крамниці, пекарню, кондитерську, кімнати для хворих і навіть власний комфортабельний готель, де, окрім розкішних кімнат, облаштували їдальню та ігрові кімнати. З часом у приміщеннях, що оточували амфітеатр, з’являться ще й ресторан та кінотеатр «Лев». Сьогодні з минулого пишного декору порталу збереглась лише літера «W» гербу «Абданк», до якого належав граф Станіслав Скарбек.

Софія Шавранська

Фото і відео: Твоє Місто

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.