Результати дослідження коментує експерт Несторівської групи Вікторія Бриндза, керівник аналітичного напрямку компанії pro.mova.
Ми проходимо складний процес трансформації, від системи, в якій рішення приймала держава до системи, в якій рішення приймає громадянин. В цих змінах важливо, що рішення приймалося громадянським суспільством, громадянином.
Натомість, це дослідження показує, що рівень участі громадянина у прийнятті рішень поки що низький. На такий результат не слід дивитися песимістично. Цей результат вказує на розвиток, процес усвідомлення, що державні інституції не будуть приймати замість наc рішення в житті, а ми самі маємо це робити.
Це дослідження викликає оптимізм. Впродовж останніх років в громадян було сформоване враження, що вони хороші, але суспільство загалом погане. Громадяни не вважали, що протест здатний щось змінити; у всьому винна держава і вона зобов’язана створювати блага для людини.
Читайте також: Кому довіряють українці: результати соцопитування
Презентоване сьогодні дослідження показує, що громадяни думають про суспільство краще, ніж про себе. Це цікавий феномен принаймні з огляду на те, що українці за своїми цінностями дуже традиційні. Вони враховують думку оточення, суспільну думку та дуже зважають на неї. В такій поведінці коріниться безпека. Тобто, громадяни звіряли себе з тим, що відбувається довкола і на підставі цього приймати рішення. Дослідження показує в суспільстві позитивні очікування – це є добрим знаком.
Ще дослідження показує, що громадяни почали виокремлюватись в суспільство і розуміти, що суспільство – це спільні цілі, але поки що ми протиставляємось державі. Тобто, в суспільстві спостерігається взаємодія між собою, але є недовіра до державних інституцій.
Таке ставлення до себе та державних інституцій пояснюється достатньо високим рівнем загроженості безпеки. В суспільстві немає довіри, що в Україні діє верховенство права. Якщо верховенство права не діє, тоді яким чином ми можемо планувати щось наперед, платити податки (якщо ми не розуміємо, куди вони витрачаються).
Зусилля, які ми можемо застосовувати як громадянське суспільство, полягають в переосмисленні механізмів прийняття рішень, поняття демократії, тощо. Якщо ми хочемо змін, то [маємо запитувати себе, – ред.]) яким чином ці зміни мають бути пророблені, сплановані і т.д.
Громадянське суспільство, принаймні деякі його частини, все ще очікують зміни від державних інституцій. А державні інституції поки працюють за старим принципом, за тим, щоб контролювати, як здійснюються певні програми, яких вже може й немає.
У медіа спостерігається зміна дискурсу в позитивний бік, з’являються яскраві позитивні історії, наприклад, довіра до волонтерів, тощо. Медіа-дискурс змінюється: від того, що людина нічого не може, нічого не зміниться, до: ми маємо шукати винних, об’єднуватись. Наступний крок [зміни дискурсу, – ред.] – пропрацьовувати, як має бути.
Джерело: Несторівська група
Опублікував Ігор Саджениця
