Фото: lviv1256.com
Голова ГО «Зручне місто» Юрій Тер-Арутюнян пояснює, чому тотальна побілка дерев, бордюрів і парканів не є ані практичною, ані естетичною в сучасному місті та забирає кошти, які можна було б використати набагато ефективніше.
Навесні настає час толок і приведення життєвого простору до ладу. Але багато хто ще за старою радянською звичкою вважає, що вершиною весняного благоустрою має стати побілка всього навколо – дерев, бордюрів, клумб, вуличних ваз, стовпів, парканів та інших малих архітектурних форм. Подібна практика існує на теренах колишнього Радянського союзу, в КНДР, Китаї та В’єтнамі. Чому так повелося? Чому люди досі продовжують це робити? Розглянемо основні причини-міфи.
1. Це ознака порядку
Порядок таким чином переважно наводили у Радянській армії. І не тому, що це підвищувало ефективність цієї структури, а тому, що (як всім відомо), совіцька армія була найнебезпечнішою не на війні, а коли не було що робити. Солдатів треба було чимось зайняти, щоб не повбивали себе чи один одного від нудьги. Відтак вони постійно білили бордюри, фарбували траву, носили решетом воду, копали «звідси і до обіду» та виконували безліч іншої непотрібної роботи.
Читайте також: Львів’ян запрошують до парку «Знесіння» на толоку
Побілка бордюрів з’явилася в часи війни як військова хитрість – краї доріг позначали білим вапном, щоб техніка могла їздити вночі без увімкнених фар для маскування. Потім це перекочувало на території військових частин, там стало звичкою, звідти вийшло на вулиці міст із «суботниками», а з часом міцно засіло в свідомості людей, як неодмінний атрибут весняних приготувань.
2. Це гарно
У більшості випадків білять бордюри, які перебувають в дуже плачевному стані – похилені, надщерблені, поламані, частково відсутні. Але штука в тому, що коли їх побілити, всі недоліки стають ще помітнішими і це виглядає жахливо. Крім того, після побілки скрізь залишається хляпанина. А після першого дощу, вапно з бордюрів, дерев та всього іншого змиває вода і все це тече вулицями, утворюючи біле вапняне болото. Яка в цьому краса?
3. Це захищає дерева
Вапно має агресивну дію на дерево. При великій концентрації вапно може завдати опіків і пошкодити кору, після чого дерева часто хворіють. А якщо до розчину ще й додають мідний купорос, то може виникнути перенасичення ґрунту міддю, стверджують екологи.
Білити вапном можна лише плодові дерева в садах і лише з дотриманням низки чітких вимог, інакше шкоди буде більше, ніж користі. Хто переживає за стан дерев у місті, може обробляти їх спеціальним розчином від паразитів. Зрештою, якось же виживають без побілки дерева в інших країнах?
4. Це безпека
Жодного зв’язку із безпекою дорожнього руху ця звичка не має. Якщо перечитати тексти чинних Державних будівельних норм та Правил дорожнього руху, то там є все про дорожню розмітку, але жодного слова про необхідність біління бордюрів. Тим більше, це вапно змивається після першого ж дощу, яких навесні багато, то який сенс в безпеці на кілька днів в році?
5. Це створює атмосферу свята
Атмосферу свята в місті створюють квіти, зелень, газони, доглянуті алеї та доріжки, гарні вуличні меблі, щасливі усміхнені містяни, які пересуваються рівними чистими тротуарами. А не побиті надщерблені бордюри, стовпи і вуличні вази, в яких лежить піскосуміш, і які зверху покрили товстим шаром вапна. Симулювання благоустрою замість реальної роботи не приносить місту жодної користі і не створює святкову атмосферу. Це банальне окозамилювання та імітація бурхливої діяльності.
6. Так робили наші предки!
Наші предки проживали в хатках-мазанках, які були досить недовговічним житлом із саморобних матеріалів. Природньо, таке житло після суворої зими потребувало відновлення, інакше його стан швидко ставав аварійним. Тому щовесни вони замазували тріщини, підмазували цоколь та забілювали то все, адже не мали спеціальних розчинів та водостійких фарб для обробки фасадів, відтак брали підручні матеріали. Але нічого спільного з сучасною побілкою бордюрів часто згадуване «дєдирісовалі» не має.
7. Це необхідно, бо такі правила
Таких правил немає! Ба, більше того – такі дії прямо заборонені відповідно до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006, де пункт 9.1.17. чітко вказує «Забороняється білити вапном декоративні дерева і малі архітектурні форми».
«Україна повинна позбутися радянської практики білити дерева та бордюри», - заявив другого квітня 2018 року заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе. Багато міст України вже відмовились від цього офіційно. У Львові білити елементи благоустрою заборонено розпорядженням міського голови.
Читайте також: Чиста стрічка. Як зробити великоднє прибирання в соцмережах
Отже, при виявленні фактів побілки вапном в містах, ініціаторів таких дій слід притягати до адміністративної відповідальності та змушувати за свій кошт привести елементи благоустрою до попереднього стану.
І насамкінець. На таку безглузду річ щороку витрачаються величезні кошти, адже це чиясь праця та матеріали. Якби всі ці гроші скерували на висаджування нових дерев, ремонт хідників та інший корисні і потрібні речі, наші міста було би не впізнати. Тому, вам слід просто це зрозуміти, змиритись і відпустити. Декомунізацію потрібно проводити, перш за все, у своїх головах.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
