Чому важливо звернути увагу на переговори у Мінську

1025 0
Через карантин зустрічі у Мінську не буде, пройде тільки відеоконференція.
Фото: Слово і діло

Фото: Слово і діло

Сьогодні у Мінську мала б відбутись Тристороння контактна група, на якій мали б створити консультативну раду щодо війни на сході України. Передбачалось, що Росія на рівні з Німеччиною, Францією й ОБСЄ стає спостерігачем, а переговори проводять повноважні представники України з представниками окремих районів у Донецькій і Луганській областях. 

Кандидат політичних наук, автор численних публікацій на тему конфліктогенності Дмитро Шеренговський пише, чому важливо на це звернути увагу та чи можливо зробити так, щоб ОРДЛО зникли, в принципі.

Якщо колись активно обговрювався напів сарказм «To Minsk or not to Minsk», то сьгодні популярності набув інший – «Давай вже після коронавірусу». 25 березня настала та точка, коли перше зустрілося з другим. З огляду на карантин, нині, на щастя, не відбудеться створення одного із ризиків toMinsk – так званої дорадчої(?) Консультаційної ради в рамках Тристоронньої контактної групи. 

У чому ризики?

Найперше тому, що Консультаційна рада передбачає формат закріпленого статусу представників України та ОРДЛО, що Україна всіляко намагалася оминути з часу призупинення активної фази бойових дій. При цьому, ОБСЄ, Франція, Німеччина та, увага – Росія отримують статус посередників.

Щоб дізнатися як ця ідея працює на практиці, достатньо звернутися до досвідів Молдови та Грузії, які якраз реалізовують офіційні обговорення із сепаратистами із про-російською риторикою вже не перший рік, намагаючись щоразу вигравати поступки. Особливо цінно згадати досвід посередництва України у форматі 5+2 у Придністровському конфлікті, де придністровська делегація роками відмовляється від будь-яких переговорів про врегулювання без участі РФ.

Другий ризик полягає у зміні пріоритетів врегулювання конфлікту. Значний міжнародний досвід показує дотримання певної почерговості в конфліктному врегулюванні – спочатку безпека, потім економіка, далі вибори. При цьому зазвичай між першим і останнім етапом повинно пройти не менше 2-3 років, оскільки існуватимуть як ризики повторного відновлення бойових дій, так і ризики легітимізації колишніх бойовиків через брак альтернатив, які не встигають утворитися в пост-конфліктному суспільстві.

Офіційне представництво сепаратистів з ОРДЛО порушить почерговість свторюючи ілюзію суспільних представників, які уповноважені (ким?) представляти точку зору жителів непідконтрольних Україні теориторій – те, що мало розпочатися лише на останньому етапові.

Третій ризик – у втраті лінії аргументації в міжнародних судах, оскільки змінюватиметься кваліфікація статусу Росії, як обвинуваченої в агресії. Визнання ОРДЛО стороною конфлікту допоможе російським юристам та дипломатам у відбілюванні власної позиції через перенесення відповідальності на сторону сепаратистів.

Можна також назвати потенційний ризик втрати підтримки західних партнерів, які допомагали Україні у боротьбі проти російської агресії, а не вигаданого у РФ «громадянському конфлікті», хоча всі добре розуміють, що рано чи пізно потібно буде сідати за стіл переговорів, питання лише у якому форматі, щоб не перекреслити досягнення власних інтересів.

Стратегічні питання 

Для цього нам потрібно подивитися ще наперед і дати відповідь на одне стратегічне питання – у який спосіб зробити так, щоб ОРДЛО зникли, в принципі. Відповідь на це питання допускає декілька альтернативних шляхів:

- загальна домовленість,

- взяття території під контроль військовими методами,

- ОРДЛО самоліквідуються (все одно яка причина),

- ми відступаємо.

Якщо бойові дії чи наш програш – це не наші шляхи, а переважна більшість українців станом на зараз так вважає, то ми повинні розуміти, що у будь-якому із цих варіантів ми стикаємся з РФ, бо ОРДЛО ні разу не самостійні, і ніколи такими не будуть. Це значить, що ми стикаємся з інтересами РФ, потребами РФ, ресурсами РФ та стратегіями РФ. Допоки їхній інтерес полягатиме у присутності в конфлікті, доти ми ніякими форматами не зможемо вийти на розмову із сепаратистами та бойовиками «в чотири ока».

Тому наші стратегії повинні бути направлені на розв’язок питання як зробити так, щоб РФ мала інтерес дати розібратися нам з ОРДЛО без неї (пам’ятаємо, що самостійні вони не будуть). Введення миротворчого контингенту був зручним вартіантом для цього, але РФ сама ж від нього відмовилася.

Альтернативно нашим завданням може стати створення умов та нагод для самоліквідації ОРДО, проте варто пам’ятати, що це питання зручного випадку.

Таким чином, питання статусу зараз важливе саме в контексті створення додаткових ризиків та знімання нами «червоних ліній» на догоду РФ. Це може бути одним із інструментів, якщо є відповідна стратегія. Але її існування викликає глибокі сумніви.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

...

Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!