Фото: postmaidan.info
Злочинна діяльність групи ромів у центрі Львова та нездатність силових структур подолати цю конкретну проблему за допомогою правових методів вкотре підняла хвилю ворожнечі до представників цього народу загалом і навіть до створення спільнот, які вирішилися боротися зі злочинами цієї групи. Їхню появу критично зустріли представники правозахисних організацій. Член Ради з питань ромів при Закарпатській ОДА Віктор Човка, який нещодавно був учасником дискусії «Світ не моїми очима», розповідає, чому не треба переносити негативні дії групи осіб на весь народ і як можна досягти взаєморозуміння з ромською громадою у Львові.
Місто Лева близьке для мене, як закарпатського рома. З дитинства захоплювався його красою та величністю, багато разів приїжджав до Львова в аквапарк, парк культури і в «Макдональдс», бо в Ужгороді його немає.
Та за час поїздок з друзями до Львова у мене склалося псевдовраження про місто і його жителів. Мене переконали, що у Львові необхідно спілкуватися українською. Я боявся спілкуватись рідною ромською мовою, тому що мої друзі запевняли — потрібно розмовляти лише українською, аби уникати проблем з місцевими жителями. Що я успішно і робив.
Ще один стереотип, який я перейняв від знайомих — львів’яни не мислять широко, засуджують всіх і все, але не себе і не свої дії. Таким було враження від спілкування лише з певним та невеликим колом людей, однак воно змінилося, коли коло спілкування стало ширшим
Я розповідаю про свої особисті непорозуміння, бо вважаю, що зараз у Львові панує така ж стереотипна думка про ромів, як колись у мене була про Львів.
Останнім часом у Львові тема ромів набула великого розголосу, на жаль, в негативному контексті. З цієї дискусії мене ображає те, що багато її учасників огульно засуджують всіх ромів України. На мою думку ситуація, яка склалася у Львові з ромами може спричинити міжетнічний конфлікт.
Злочинність є у всіх та всюди і вона не має національності. Але нападки на національному ґрунті ставлять під загрозу безпеку людей, які абсолютно не причетні до будь якої незаконної діяльності. Істерія та ворожнеча, що їх розповсюджують учасники радикальних львівських груп, негативно відбиваються на житті ромів Львівщини, які проживають тут вже багато століть.
Читайте також: Закарпатські роми у Львові. Ми змусимо їх піти, але що потім?
Серед ромів є різні люди, як і серед інших народів. І як серед усіх інших національностей є порядні люди, і є грабіжники. Однак з порушниками мають боротися правоохоронні органи, визначені законом. А водночас вони мають за обов’язок не допускати самосуду.
Очевидно, що знизити градус напруги може тільки взаємне пізнання, а відтак і взаєморозуміння, бо, на мою думку, всі ці стереотипи поширюються тільки тому, що більшість жителів Львова чи області мають не надто великі знання про те, якими насправді є роми.
Для цього можна було би вивчити досвід Ужгорода, де при міській раді створили координаційну раду ромів, до якої входять два депутати-роми Мирослав Горват та Юрій Мандич. Аналогічну раду створено й при Закарпатській ОДА.
Усі ці структури, ромські депутати, активісти та громадські організації реагують на конфлікти, що виникають в громадах і намагаються вирішити їх лише у правовому аспекті. Вважаю, що робота, яка ведеться з ромами в місті Ужгороді може стати гарним прикладом, щоби започаткувати такі ж структури у Львові.
Ми представники різних народів, але нас об’єднує те, що ми живемо в Україні та є громадянами української держави. А громадяни однієї держави, незважаючи на національність, расу, колір шкір, мають поважати інших громадян, бо з поваги народжується розуміння, а з розуміння — єдність. А з єдності — наша сила як української політичної нації.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
