Без гривні на маршрутку
На годиннику - 7.50. Я іду до садка. Згадую слова завідуючої, що перших діток батьки приводять о пів на восьму. Думаю, що це рано. Мої роздуми перериває телефонна розмова дівчини, яка дуже кудись поспішає і розповідає, що не має навіть декількох гривень на маршрутку, тому постійно ходить пішки. Я не так сильно поспішаю, тому швидко випускаю її із виду. Доки потрапляю до потрібного мені будинку, й зовсім забуваю про випадкову телефонну розмову, свідком якої стала. Згадую тоді, коли вже в садку знайомлюсь з вихователькою однієї із груп. Впізнаю в ній ту саму дівчину із телефоном. Ми обоє відводимо погляд. Ми обоє знаємо, що середня зарплата виховательки у дитсадку близько двох тисяч гривень.
Куди подівся персонал
Одразу із дверей помічаю, що на мене тут чекають. І справа, мабуть, не стільки у посмішці завідувачки дитсадка, скільки в тому, як активно прибиральниці замітають. Мені хочеться вірити, що у них так щодня. Вже в кабінеті завідувач Галина Сидорова почала розповідати про особливості її «господарки», як вона любить жартома називати дитсадок.
На фото: Сидорова Галина, завідувач
Всі її розмови зводяться до розповідей про персонал. Каже, що діти дуже відчувають, коли між дорослими є якась напруга. Тому завжди намагається ретельно ставитись до підбору кадрів. Хоча зізнається, що в один момент всі її вихователі і колеги почали йти на пенсію, а з набором нових – виникли проблеми. Я не приховую здивування, бо, здається, зараз фахівців не бракує. Але завідувач каже, що попри це кваліфікованих молодих спеціалістів їй знайти було досить важко. І справді, молодих я побачила не так вже й багато.
Нематематичні діти
Вихователь-методист Лемчик Юлія каже, що працює в цьому садочку недавно, але в сфері дошкільної освіти – вже давно. «Зараз в нашому садочку переважають діти із мовним інтелектом. Вони багато говорять і ставлять багато запитань. Є звичайно й математичні діти, яким цікаво, як із плоскої фігури може утворитися об’ємна, – розповідає Юлія вихователька. – Але таких – одиниці. Старші діти працюють за програмою «Впевнений старт». Вона ґрунтується на лініях розвитку, які допомагають дитині підготуватись до школи. Ще одна програма - це наша регіональна програма розвитку дитини дошкільного віку, яка називається «Українське дошкілля», яку розробила група авторів на чолі з О.І. Білан. Занять, які основною метою мають підготовку дітей до школи, в нас немає. Натомість є підготовка руки до навиків письма – виведення букв і цифр. Також береться рахунок від одного до десяти. Розглядаються елементарні задачі і вивчаються елементарні геометричні фігури».
Двічі на тиждень діти займаються у музичному класі, де грають на інструментах, танцюють і співають під супровід фортепіано.
Проблеми дітей часто починаються з сім’ї
У кабінеті психолога - хлопчик, який прийшов на психолого-педагогічну медичну комісію. Він зав’язує вузлики, розвиває дрібну моторику. Психолог Герус Галина розповідає, що психологічні проблеми дітей дуже часто починаються з сім’ї.
На фото: Герус Галина, психолог
Психолог каже, що інколи запрошує когось із батьків, якщо проблему не можна вирішити на рівні садочка. Галина Герус розповідає, що часто це бувають неповні чи неблагополучні сім’ї. Але й часто виникають непорозуміння і в, здавалося б, цілком благополучних родинах. Приходиться спостерігати, як впливає на дитину недогляд і гіперопіка, яка може навіть викликати різноманітні астми.
Часникові коралі
Пішли до діток. У них на шиях - жовті скриньки від Кіндер сюрпризу. Запитую в малих, що це – відповіді найрізноманітніші. Насправді всередині скриньок - звичайнісінький часник, який почепили дітям для профілактики распіраторних захворювань. Це не єдина річ у садку, яка привертає мою увагу. У деяких спальнях на ліжках помічаю торбинки із сухими ароматравами. На сходинках – маленькі килимки, щоб у капцях дітлахам не мерзли ноги, а у спортзалі – власноруч зроблені із ґудзиків та корків масажні доріжки.
Багато цих цікавих деталей завідувач запозичила у польських колег. У музичному залі теж багато хендмейдівських речей - театр ляльок із дерев’яних ложок, плетені парасолі. Вихователі кажуть, що прекрасну декорацію до свята можна зробити навіть із тканини придбаної на секонд-хенді.
Про те, чому завідувач не читає відгуків про садок на форумах
"Я не шукатиму стиглі груші в помиях", - відповідає Галина Сидорова на моє запитання, чи читала вона відгуки про «Пізнайко» на форумах в інтернеті. Каже, що колеги час від часу повідомляють її про коментарі, але навіть той факт, що там багато позитивного, не заохочує її це читати. Проте, я все-таки запитую, що найбільше цікавить батьків, судячи з їх відгуків.
Найбільше батьки обговорюють, що у цей садок потрібно медичну довідку про схильність дитини до туберкульозу. «Пізнайко» - є дошкільним навчальним закладом компенсуючого типу. Він призначений для виховання дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку, тривалого лікування й реабілітації. Тому до садочка потрапляють діти які, входять в групу ризику захворювання туберкульозом. Також є група для дітей із проблемами мовлення та опорно-рухової системи.
Батьки скаржаться на так звані фінансові побори. Хоча пані Галина й каже, що відгуків не читає, але про фотоапарат і ноутбук знає. Їх подарували батьки. Зізнається, що без їх допомоги заклад справді не був би таким, як є сьогодні. Але будь-яка допомога із боку батьків є добровільною. Ідучи коридорами садка, Галина Сидорова часто звертає увагу на нові вікна, двері, музичні інструменти і подібні речі, які придбані переважно коштом батьків.
Тьотя, перевірка прийшла
Доки спілкуємось із завідувачкою в кабінеті, на коридорі запах макаронів вже змінився ароматом гречаної каші. Йдемо до дітей. Бажаємо їм смачного. Зустрічали нас із вигуками: «Тьотя, перевірка прийшла!» Я так і не зрозуміла, чи це про мене, чи про завідувачку, яка від мене супроводжувала скрізь. Діти досить відкриті до спілкування. Розповідають про народження сестрички, ювілей дідуся, демонструють нові піжами. Дуже помітно, що у більших групах, де 30 дітей, вихователю важче утримувати увагу всіх дітей. За обідом розпитую в малих про улюблені страви. Наминаючи суп, малі розповідали про хліб із маслом, котлети та макарони, які тут часто готують. І лише Даринка мовчки чекала улюбленої гречки, яка вже приємно пахнула на кухні.
Далі буде...Наталія Середюк
