«Не знаєш ім'я дитини, краще не їдь». Що слід розуміти перед тим, як стати Миколаєм для дітей з сиротинця

2307 0
Дітям не так вже й легко витримати волонтерів в чотири-п'ять заходів на день.
фото: Укрінформ

фото: Укрінформ

Скоро розпочнеться активний період подарунків до новорічно-різдвяних свят. Волонтери різних організацій уже просять долучатися і ставати «святими Миколаями» для дітей-сиріт. Місію вважають дуже хорошою та правильною. Мама двох удочерених дівчаток Анна Паращак розповідає Tvoemisto.tv, чому насправді цими подарунками ми часом робимо «ведмежу послугу» дітям та як дійсно стати для них благодійниками.

Стосовно теми подарунків на Миколая у сиротинці, то мені дуже подобається висловлювання: «Якщо не знаєш імені дитини, до якої їдеш, – краще не їдь».  Коли ж наполегливо хочете щось подарувати дітям, зверніться в організації, які регулярно їздять до них (вони знають про потреби конкретних закладів і дітей). Але робіть це тихо, будь ласка. Якщо вже їдете, то без фото і бажання потримати на колінах – поважайте дитину, її право на приватність і відпочинок.

Читайте також: 10 істин, які я відкрила для себе після народження сина з інвалідністю

Дітям не так вже й легко витримати волонтерів протягом чотирьох-п'яти заходів на день. Просто уявіть на мить, як почувається дитина психологічно, якщо в неї розмірений звичний розклад щодня, і тут раптом – тиждень свят. Як потім повертатись до звичайного ритму, не маючи нікого, хто б контейнерував назбирані емоції і втому? Згадайте, як після таких емоційних гойдалок почуваються і поводяться ваші діти.

Загалом мені імпонує свято Миколая. Це – така ніч, яку чекаєш як дива. Загадкове шарудіння пакетиків, аромат мандаринок, пірнання рукою під подушку і здогадки навпомацки, що ж там. Тривожить те, що втрачена сама суть свята. Адже початково це було диво для тих, кому лиш і залишалось вірити в диво. Для дітей без батьків – це не матеріальні речі. І щастя зовсім не в новому телефоні чи куртці, які завтра будуть обміняні на сигарету чи ще щось значно важливіше на думку підлітка.

Щиро сподіваюсь, що з часом мої доньки побачать Миколая моїми очима. А не пачками солодощів і мандаринок, які волонтери роздають, фотографуються, а потім вихователі збирають. І так... до наступних волонтерів.

Читайте також: Ярина Бойчук: Треба навчитися вимикати сумніви та страх

Знаю, що легше любити людство, аніж одну людину. І допомагати сиротинцям легше, аніж одній дитині. Коли ж ви звикли бути благодійником, то можна прийняти рішення і стати наставником одній старшій дитині чи допомогти сім'ї, дітям якої світить інтернат через матеріальне становище.

Окрім цього, можна купити ящик мандаринок для дитячих будинків сімейного типу чи прийомної сімї. Незважаючи на легенди, якими повниться заздрісне оточення, вони отримують копійки, а робота у стресових умовах триває 24/7. Зараз до цього ж багато людей, які заледве зводять кінці з кінцями через коронавірус і їм теж потрібна підтримка і допомога.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!