Протести припиняться не швидко, або Що відбувається на польсько-українському кордоні

1091 0
Закінчення протесту польських перевізників, на жаль, не поклало край проблемам на польсько-українському кордоні: наразі триває страйк і блокування, організовані профспілкою фермерів як на кордоні, так і по всій Польщі. Ця ситуація пов'язана з виборчим календарем у Польщі та Європейському Союзі, хоча й у ній, найімовірніше, присутній також російський чинник. Про це пише Даріуш Матерняк, президент Центру досліджень Польща-Україна, головний редактор Польсько-українського порталу PolUkr.NET.
Фото із Facebook-профілю Андрія Садового

Фото із Facebook-профілю Андрія Садового

Основною причиною нинішніх протестів є масові невдоволення в аграрному секторі в Польщі та в усьому Європейському Союзі через зміни, впровадження яких анонсувала Європейська Комісія. Ці зміни, відомі під назвою "Зелений лад" (англійською Green Deal – Tvoemisto.tv), є планом дій, метою якого є радикальне скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу країнами-членами ЄС, щоб приблизно до 2050 року Європейський Союз став кліматично нейтральним. Ця мета є дуже амбітною, особливо на тлі зобов'язань інших країн, таких як США та Китай. Її досягнення вимагатиме значних фінансових витрат, що обчислюються мільярдами євро щороку – як з точки зору ресурсів, що виділяються на енергетичний перехід, так і з точки зору втрачених ринкових вигод. Саме останній елемент посідає особливо помітне місце в переліку вимог фермерів-протестувальників: обмеження, запроваджені інституціями ЄС, м'яко кажучи, не тішаться популярністю. Фермерам мають бути надані компенсації у вигляді субсидій, хоча вони, на їхню думку, занадто малі порівняно з втраченими вигодами.

Читайте також: Польські фермери почали масштабний протест проти імпорту зерна з України 

У випадку Польщі та інших країн, розташованих уздовж східного кордону ЄС, додатковим чинником, що породжував невдоволення в аграрній галузі, був і залишається приплив зерна та іншої сільськогосподарської продукції з України. Справа в тому, що потік зерна через Польщу з 2022 року мав бути переважно транзитним, щоб не викликати турбулентності на внутрішніх ринках країн ЄС, які регулюються іншими правилами, ніж в Україні та країнах, що не є членами ЄС. Однак цього не сталося – переважно через діяльність несумлінних посередників: компаній, які намагалися продати українське зерно, що надходило до Польщі (та інших країн), за нижчими, ніж внутрішні ціни, ще до того, як воно потрапляло до портів і відправлялося далі. Ці схеми набули досить значних масштабів, і державні органи не були в стані ефективно боротися з ними. Наслідком цього стало зростання негативних настроїв серед фермерів.  

Третім елементом, що впливає на поточну ситуацію, є активність російської пропаганди та дезінформації. Слід пам'ятати, що війна ведеться не лише на лінії фронту, але й в інформаційній сфері – її інструментами є фейкові новини, ферми ботів та інтернет-тролів, а наслідком – маніпульовані соціальні групи. Описані вище процеси, на жаль, стосуються і Польщі: хоча проросійський контент не може ефективно поширюватися в Польщі, через низку причин антиукраїнські меседжі набувають певної популярності у певних соціальних групах, тим більше, що цьому сприяють економічні чинники, вже згадані вище. Існування у Польщі проросійських організацій і каналів поширення дезінформації, які можна схарактеризувати як антиукраїнські, антивакцинаторські, антисемітські тощо, є фактом, що оцінюється як загроза національній безпеці. Визнання цього факту призвело до посилення інтересу спецслужб до діяльності цих організацій (принаймні протягом останніх кількох років), а одним із видимих наслідків є активність Агентства внутрішньої безпеки РП (аналог Служби безпеки України) у середині січня цього року, коли відбулися слідчі дії проти найактивніших представників вищезгаданих кіл, включно з допитами осіб, підозрюваних у співпраці з Російською Федерацією.

Читайте також: Польські фермери знову заблокували кордон. Що відомо та чому так сталося 

Усі ці три чинники формують не дуже добру атмосферу у деяких консервативно налаштованих колах, базою яких є часто села і невеликі містечка, де в багатьох випадках сільське господарство залишається важливим (іноді єдиним) джерелом засобів до існування. Особливо це стосується східної частини Польщі. Відчуття загрози, хибної чи реальної, посилює радикальні настрої та підвищує вразливість до маніпуляцій, у тому числі зовнішніх. У плані виявлення та уникнення впливу дезінформації Польщі, як і більшості країн ЄС, ще є над чим працювати: пересічний громадянин практично не володіє такими навичками і змушений покладатися на інформацію з медіа, а медіа, часто будучи активними учасниками внутрішньополітичної боротьби, не завжди ставлять свою інформаційну місію на перше місце. Результатом цього є блокади на кордоні, а також акції на кшталт у Дорогуську, де з українських вантажівок висипали зерно. Це, звичайно, не змінює того факту, що подібні дії повинні суворо каратися, оскільки є злочином відповідно до положень польського Кримінального кодексу.

На жаль, політичний календар у Польщі та в усьому Європейському Союзі не дає жодних підстав сподіватися на заспокоєння ситуації найближчим часом. У середині квітня в Польщі відбудуться вибори до органів місцевого самоврядування, а на межі травня і червня – вибори до Європейського парламенту. Виборча кампанія в будь-якій демократичній системі – це час хаосу і радикалізації мови та поглядів як політиків, так і їхніх прихильників та опонентів. Тому не слід очікувати, що ці протести вщухнуть до закінчення виборчої кампанії до Європейського парламенту. Можна сподіватися, що правоохоронні органи Польщі будуть більш ефективними, ніж наприкінці 2023 року, що, сподіваємося, також допоможе Україні пережити цей складний період.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!