Анна Твердова
Анна Твердова
Не варто прагнути повернути своє минуле життя. Психолог про річницю повномаштабного нападу
Ми наближаємося до річниці початку повномасштабного вторгнення. Психологиня Анна Твердова пояснює, чому попри все треба продовжувати виконувати рутинні справи і не очікувати, що все буде, як раніше, та як завдяки простим речам підтримувати свій внутршній стан.

13 лютого 2023, 10:19

Люди очікують небезпеки і перед непередбачуваною ситуацією завмирають на місці. Так робити не потрібно, адже це сприятиме депресії, люди ставитимуть своє життя на паузу. Звісно ж, на тривалий термін ми нічого планувати не можемо, бо, як ми вже зрозуміли, наші плани можуть руйнуватися.

Терапія маленьких кроків. Треба діяти маленькими кроками і планувати короткотермінові цілі і задачі. У нас є сьогодні – і, незважаючи на те, чи буде напад з білорусі, чи будуть чергові ракетні атаки від росіян – ми повинні планувати своє життя, зокрема кожен свій день. Якщо людей ці всі події лякають, та вони мають фінансову подушку, то для них не проблема виїхати з країни. Але, коли ви не можете чи не хочете виїжджати, то у будь-якому випадку має бути план Б, С. Таке планування зможе тримати людей і допомогти впоратися з будь-якою ситуацією, що б не трапилось.

Читайте також: Чому напередодні 24 лютого не треба себе занурювати в травму знову і знову

Ця війна затягнулася. У нас був певний спосіб життя, цілі та цінності, однак війна все скоригувала. Система цінностей, яку не так просто і швидко змінювати, стала іншою. Іноді на це йдуть тижні, місяці, а то й роки. Нам потрібно переорієнтовуватися і зрозуміти, що так, як було раніше, більше не буде, а буде по-новому. У людей може бути супротив, вони прагнуть повернути своє минуле життя, однак попереднього уже не буде. Нам потрібно вибудовувати нові цілі та цінності, йти до цього маленькими кроками – це і буде сприяти виходу з депресії, панічних чи тривожних станів.

Життя на паузі. Якщо у вас життя на паузі, але ви хочете з цього вийти – починайте планувати, ставте короткі цілі й покрово досягайте їх. Якщо зовсім апатія і депресія, то хоча б виконуйте повсякденні рутиннні справи, зважаючи на свій стан. Обов’язково треба робити собі розвантаження і детокс від новин, а особливо, якщо людина схильна до тривожних або депресивних станів. Не можете опановувати такі стани – інфодетокс, тобто не переглядати психотравмуючий контент, де показують бойові дії, рани, травми, допити, бо так людина отримує травму свідка. Через те, що люди втратили колишні цілі та цінності, зараз вдаються до знецінення, проте у кожній ситуації є варіанти виходу.

Заборонена радість крокує впродовж війни. Потрібно радіти кожному дню, відзначати всі події – так, як це доцільно. Можливо, не транслювати на широкий екран, але святкувати: ходити на побачення, одружуватись, народжувати, дарувати собі та іншим квіти, їсти смачну їжу. Людина тримається на таких позитивних речах – на внутрішньому стержні: любов до себе, турбота про себе, рух вперед, прогрес, а завмирання – це регрес. Якщо ви зупинились, то ви вже регресуєте.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
Росія вчиняє масове насильство над нашою психікою. Як цьому протидіяти
У Вербну неділю російська армія завдала удару по центру Сум двома балістичними ракетами. Загалом 117 осіб отримали поранення: загинули 34 людини, серед них двоє дітей. Військовослужбовиця, парамедикиня, волонтерка Юлія Паєвська (Тайра) пояснює: масові обстріли, катування й удари по цивільних — це не хаос, а продумана стратегія психологічного терору. Її мета — зламати українців як народ. Але цьому можна і треба чинити спротив.
фото: Суми після обстрілу 13 квітня

14 квітня 2025, 11:54

Моє серце як попіл. Мені болить за кожну жертву цієї війни, це іноді нестерпно і я задумалась, чого насправді хоче росія, вбиваючи цивільних, катуючи полонених і знищуючи міста? І як цьому протистояти? Ось трохи роздумів як психолога, які стануть у пригоді для цивільних, перш за все: Це не хаос. Це система...
«Розмови про повернення – це мрія повернути час». Покальчук про демографічну прірву, мігрантів і нову реальність
Друга частина розмови про кризу ідентичності із соціальним і військовим психологом, психотерапевтом Олегом Покальчуком для Клубу експертів і експерток – як холодний душ. Фокус зміщується на найболючіші питання сьогодення, про які в суспільстві воліють мовчати. Психолог пояснює, чому закордонна адаптація біженців незворотна, а їхні обіцянки повернутися – це часто лише терапевтична мрія про минуле. А також – як демографічна криза зробить залучення іноземних мігрантів неминучим, і де проходить межа між особистісною кризою та відвертою безпринципністю.
Олег Покальчук. Фото: Олег Покальчук/ Facebook

31 травня, 14:00

Криза ідентичності чи особистісна криза? Якщо людина через війну змінює ролі (професію, соціальний статус, регіон, країну), то перш за все мусить дати раду самій собі? Це залежить від того, наскільки людина розуміє, ким вона є – це наріжний камінь психологічної стійкості. Якщо в нас завищені самооцінка, амбіції до світу, зовнішній локус контролю і претензії до того, що світ нам щось винен (людина собі придумує, що саме), а він цього не дає – виникає образа на весь світ і на себе, крах усього. Поясню, чому ми почали з Еріксона і його книжки про підліткову поведінку...
CityLife
Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
Майже у 100 зі 127 львівських шкіл цього року було організоване інклюзивне навчання. Психологи та освітяни кажуть, що відсоток таких дітей порівняно з десятьма попередніми роками зріс утричі. І якщо раніше діти із аутизмом, порушеннями інтелектуального розвитку, мовлення, зору, слуху, опорно-рухового апарату вчилися лише в спеціалізованих закладах, то тепер можуть навчатися й у звичайних школах на інклюзивній формі. Однак іноді школи відмовляють таким дітям у навчанні… Тvoemisto.tv дізналося, які труднощі можуть виникнути у батьків, діти яких мають особливі освітні потреби, чи мають право в школі відмовити дитині з інклюзією у навчанні та що в таких випадках робити батькам.

22 серпня 2023, 20:30

Пообіцяли, але не взяли «Якщо б учителька захотіла і знайшла до сина підхід, проблем не виникало б і мови про зміну школи не було б», – каже мама восьмирічного сина, в якого у першому класі виявили гіперактивність і синдром дефіциту уваги. Старшому синові Михайла та Наталі Семчишиних вісім років. Цього року дитина піде в другий клас...
CityLife
Що варто знати про синдром дефіциту уваги та гіперактивність дітей. Розмова з психологом
Дітей, які постійно бігають, не можуть всидіти на місці, голосно та швидко розмовляють, перебивають співрозмовника, неуважні, не можуть зосередитися на одній справі, постійно відволікаються на інші, які їм теж швидко набридають, часто називають не лише гіперактивними, а й нечемними, дають «слушні» поради щодо виховання або й лікування… Синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) нині спостерігається у 3-5% дітей, і якщо вчасно розпізнати його, навчити таких дітей жити за правилами, це не зашкодить ні спілкуванню, ні навчанню. Про те, чому в дітей виникає синдром дефіциту уваги та гіперактивності, як цьому запобігти, хто може діагностувати та лікувати це порушення, Тvoemisto.tv розповіла психологиня, психотерапевтка за напрямками психодрама, дитяча та юнацька психотерапія Дитячого Центру Здоров’я ім. Анни Мазуренко Юлія Кудрявцева.
Фото: Дитячий Центр Здоров’я ім. Анни Мазуренко

30 травня 2023, 18:55

Розлад (або синдром) дефіциту уваги та гіперактивності – це те, чим не можна заразитися, не якась страшна хвороба. Розкажіть, що це за порушення і чому воно виникає? Це синдром, пов’язаний із порушенням психоемоційного розвитку. Спостерігається як у дітей, так і в дорослих, маючи три ознаки...
CityLife
За яких умов дитину варто вести до психолога. Що каже доказова медицина
Гармонійний фізичний, психічний розвиток дитини та соціальна взаємодія – основні принципи щасливого дитинства. Але якщо про фізичний стан дітей батьки ще дбають, то ментальному здоров’ю приділяють менше уваги або ж узагалі над цим не замислюються. Щоб виявити проблеми зі здоров’ям у дітей раннього віку й не допустити наступних у дорослішому, у Львівському дитячому центрі здоров’я ім. А. Мазуренко використовують світову методику бостонської клініки Tufts Children’s Hospital – скринінг розвитку дитини SWYC. Педіатри Центру єдині не лише у Львові, а й в Україні за допомоги спеціальної форми аналізують розвиток дитини одразу за кількома напрямками, що дозволяє розпізнати тривожні сигнали і вчасно запобігти не тільки фізичній, а й психологічій проблемі.
Фото: unsplash

15 лютого 2023, 19:00

Виявити, попередити, не допустити Survey of well-being of your children (SWYC) – це методика благополуччя дитини, яка завдяки анкетуванню дозволяє у ранньому віці виявити і запобігти проблемам із дитячим здоров’ям, зокрема мовним, когнітивним або соціально-емоційним порушенням. Зі слів педіатрині Яніни Кардаш, форму SWYC у Дитячому центрі здоров’я ім. А...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"