Як працюватиме нова система сповіщення та чим небезпечні «буржуйки»

2335 0
Як працюватиме нова система оповіщення, чи перевірили й усунули недоліки в облаштуванні укриттів у освітніх закладах та житлових будинках, чим небезпечні «буржуйки» та як їх правильно встановлювати, хто такі «вихователі безпеки», чому ДСНС виїжджає на всі без винятку виклики, як змінилася робота управління та чому СБУ проводить перевірку служби – у відеопроєкті «Тема тижня» на Tvoemisto.tv розповів речник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області Віталій Туровцев.

Учора почалося тестування оповіщення населення Cell Broadcast (функція мережі GSM, що дозволяє передавати різноманітну інформацію для подальшого показу на дисплеї мобільного телефона – Ред.). Коли вона спрацювала, я від несподіванки сам злякався. Поясніть, як вона працює?

Так, раніше її тестували в Полтавській та Донецькій областях, де відпрацювали взаємодію і налагодження інформування. А вчора тестування почалося на всій території України. Ця система дозволяє отримувати повідомлення зі специфічним звуком і вібрацією на будь-який телефон, підключений до мережі GSM, незалежно від оператора мобільного зв’язку.  Відкривши це повідомлення, користувачі отримують інформацію про загрози різного штибу, а перейшовши за посиланням – бачать рекомендації, як треба діяти.

Взагалі оповіщення у нас проводять через гучномовці, але так ми не можемо покрити всю територію, оповістити всіх, бо у віддалених районах, сільській місцевості гучномовців мало.

Тестування відбуватиметься тричі на тиждень до початку жовтня. В цей час розсилатимуть лише текстові повідомлення. Відтак саме через цю систему надходитимуть тільки важливі сповіщення – про повітряну тривогу, обстріли тощо. Але ніхто не може заборонити встановлювати додатки на кшталт «Повітряна тривога», який себе виправдав, бо швидкий та інформативний.

Але сповіщення прийшло не всім. Тим, що його не отримали, треба переналаштувати телефон?

Це не критично. Для того і є тестовий режим, щоб усі оператори перевірили, як працює система оповіщення, проаналізували, скільки користувачів узагалі зареєстровані в мережах, скільком із них прийшли чи не прийшли повідомлення і чому. Тобто зараз триває налагодження роботи, яке плануємо завершити до кінця вересня-початку жовтня. Нині система працює з усіма українськими операторами. Якщо люди повернулися з-за кордону і користуються іноземними сім-картками, але їхні телефони зареєстровані в українських мережах, то вони також отримуватимуть повідомлення.

Чи можна використовувати цю нову систему для оповіщення про надзвичайні ситуації місцевого рівня, не пов’язані з воєнними діями?

Так, ця система дозволяє обмежити територію оповіщення. Для прикладу, сповістити жителів області чи навіть району на випадок евакуації.

Раніше з’являлася інформація про різні види сигналів оповіщення на випадок ракетних обстрілів, можливих хімічних атак чи ядерної загрози, евакуації. Згодом її спростували. То які сигнали оповіщення використовують тепер?

Наразі все працює, як і раніше, зміни не передбачені. Є єдиний сигнал, який інформує людей про загрозу. Почувши його, треба йти в укриття, вмикати радіо чи телебачення і слухати, що робити.

Недавно у Львові на проспекті Свободи сталося руйнування будинку. Працівники ДСНС шукали можливих постраждалих за допомоги спеціально навченого собаки. Як це відбувалося, чи вдалося зробити все досить оперативно?

Це дуже цікава історія. Про можливу надзвичайну ситуацію нам повідомила старша пані – мешканка цього будинку, яка почула легке потріскування. Ми відправили мобільно-оперативну групу, щоби перевірити достовірність інформації.

Тобто вона сказала саме «легке потріскування», і ви зреагували на це?

Так, бо жінка припустила, що це може призвести до обвалу будинку. Ми завжди реагуємо на всі без винятку повідомлення. Наші працівники швидко зорієнтувалися на місці, зрозуміли, що є загроза, здійснили евакуацію мешканців, а за 25-30 хвилин будинок обвалився. Тож якби не пильність цієї жінки, могли б загинути люди.

Читайте також: На проспекті Свободи у Львові почали розбирати завали будинку

Щоправда, ми не могли зв’язатися з власниками квартири, яку здавали подобово, не знали, чи там хтось перебував на момент обвалу. Щоби визначити це, мали два шляхи: або повністю розібрати завали, або залучити кінологічний центр зі спеціально навченим для пошуку людей собакою. Обстежували з ним ділянку тричі, але собака нічого не винюхав. Згодом докопалися до основи цієї квартири і переконалися, що там нікого не було. Лише після цього на зв’язок вийшов її власник, який також це підтвердив. Тож пошукові роботи ми згорнули вдосвіта.

Приємно, що ви реагуєте на всі повідомлення, бо люди часто нарікають на те, що їх не сприймають всерйоз.

Розумієте, нам часто телефонують діти, «жартують», що десь виникла пожежа, але ми все одно їдемо перевірити, бо діти можуть по-різному реагувати в критичних ситуаціях: одні плачуть або кричать, у других – нервовий сміх. Був випадок, щоправда, не на Львівщині, коли дитина повідомила про пожежу зі сміхом, на це не зреагували вчасно, а коли приїхали, було вже надто пізно.

Чи змінилися пріоритети в роботі управління з початком великої війни?

Не скажу, що вони різко змінилися, бо з 24 лютого у нас було більш-менш спокійно, окрім, звичайно, бомбардувань Львівщини. Гасили масштабну пожежу на автобазі. Для цього було задіяно дуже багато людей. Потім ліквідовували наслідки бомбардування інших об’єктів. Працівники переживають сильний стрес, бо ніхто не знає, куди може «прилетіти», що може статися, що робити. Для прикладу, коли ми майже загасили пожежу на нафтобазі, знову почалася тривога, і ми були змушені згорнути роботи, бо не могли наражати працівників на небезпеку. Через це втратили час, і пожежа знову поширилася. Такі випадки вимагають від нас додаткових ресурсів, сил і засобів.

Чи долучали ваше управління до розробки стандартів і перевірки укриттів?

Так, наші працівники були залучені до комісії, яка перевіряла всі освітні заклади та об’єкти, де можуть перебувати діти. Найперше перевіряли, чи ці укриття здатні захистити принаймні від уламків, бо розуміємо, що вони не можуть бути повністю безпечними у випадку прямого потрапляння. Укриттями можуть слугувати підвальні або хоча б напівпідвальні приміщення без вікон. Якщо є вікна, їх треба закласти мішками з піском або загородити бетонними блоками. В кожному укритті має бути запас води, медикаментів, харчів, засобів зв’язку, через які можна контактувати з батьками, аби повідомити їх, що діти в безпеці.

Чи були якісь зауваження до об’єктів?

Були. В деяких узагалі не було укриттів. Спочатку розглядали можливість застосування правила «двох стін», але відмовилися від цього. Потім знайшли альтернативну – укриття в сусідніх приміщеннях. Рекомендували, щоби відстань до них була 100-200 метрів, але ДБН дозволено до 500 метрів. Для цього між власниками приміщень і закладом має бути укладений договір або письмова угода, щоб особи, відповідальні за евакуацію, і діти знали, де ці укриття та як до них потрапити.

Читайте також: За дітьми, які виїхали, збережуться місця у школах. Інтерв’ю з новим керівником освіти Львова

Усі ці речі виправили, бо наявність укриттів була основною умовою початку навчального процесу. Якщо нема куди сховатися дітям, то ані вчителі, ані батьки не захочуть піддавати їх ризику.

У Києві вже запровадили програму «Вихователь безпеки». Чи діє вона у Львові?

Не лише у Львові, але й у області. І таким вихователем може бути не лише працівник ДСНС, але й поліції. Ми спільно проводимо цю роботу. Практично за кожним навчальним закладом закріплений працівник ДСНС, який проводитиме додаткові заняття, лекції, долучатиметься до громадських заходів. Перед навчальним роком ми проводили виїзні навчальні акції чи не в кожному районному центрі, щоби привернути увагу дітей до питань безпеки. Вчили їх, як правильно спускатися в бомбосховище і перечекати там повітряну тривогу. Для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку проводимо такі заняття в ігровій формі – так вони краще запам’ятовують інформацію.

Їх провели в усіх школах?

Із 1 вересня «вихователі безпеки» відвідали всі школи. Такі заняття ми проводимо вже не перший рік. Для цього директорам шкіл із відповідним листом, де вказані дата й година, коли вони готові нас прийняти, треба звернутися в Головне або ж у районні управління ДСНС, і ми згідно з графіком приїдемо до них.

Чи обстежуєте інші укриття?

Переважно найпростіші: підвали житлових будинків або комунальних об’єктів. Бо фундаментальні укриття передбачені лише для працюючого населення, яке, умовно кажучи, залишається в місті під час воєнних дій. Але оскільки війна охопила всю державу, то як укриття доводиться використовувати підвали. В них самі мешканці чи ОСББ облаштовують місця, щоби принаймні перечекати загрозу. Проте обстеження всіх наявних у місті укриттів не проводили.

Місто готується до опалювального сезону, закуповує «буржуйки», які можна використовувати для обігріву великих об’єктів, підвалів багатоквартирних будинків. Чи є рекомендації, як їх використовувати, чи проводять обстеження приміщень?

Дуже цікаве питання. Є багато вимог і рекомендацій щодо їх встановлення й використання. «Буржуйки» в підвалах житлових будинків – це додаткові ризики для безпеки, починаючи з вибору цих печей, встановлення та закінчуючи повним виводом продуктів згоряння назовні. Бо, зрештою, це ж відкритий вогонь.

Читайте також: Чи потрібні «буржуйки» і нащо Садовий фотографується з дровами. Заступниця мера про підготовку Львова до зими

Почнімо з найпростішого: «буржуйку» обов’язково треба встановлювати на негорючу основу. Якщо підлога дерев’яна, треба покласти на неї металевий лист або шар цегли. Піч має щільно закриватися, щоби дрова не виступали за межі топки, а також для того, аби продукти згоряння не потрапляли в приміщення, бо ними можна отруїтися. В приміщенні, яке обігріватимуть «буржуйкою», має бути людина, відповідальна за її розпалення, контролювати роботу, залишаючись там, допоки дрова повністю не прогорять, вона мусить перевірити, чи все безпечно, до того, як вийде. Також у приміщенні, де є «буржуйка», треба встановити газоаналізатор: лише так можна довідатися, що в підвалі не накопичується вуглекислий газ, яким можуть отруїтися присутні. Труба, якою виводяться відпрацьовані гази, має бути ізольована, але це за умови, що вона не нагрівається до понад 90 градусів. Кінець цієї труби треба вивести назовні. Якщо мовиться про будівлю не більш ніж на два поверхи, то труба повинна виступати на 1,5 метра від зовнішньої стіни. А якщо будинок дев’ятиповерховий – це неприпустимо, бо продукти згоряння через кватирки потраплятимуть у помешкання на горішніх поверхах. Розумію, що взимку вони зачинені, але ж є іще балкони, і не на всіх із них ідеальний порядок. Будь-яка іскра з димоходу може спричинити пожежу.

Тобто коли в будинку хочуть поставити «буржуйку», треба обовязково звернутися до ДСНС, щоби там підтвердили, що все зроблене правильно?

Рішення про встановлення «буржуйки» приймає керівник ОСББ, ЛКП чи будь-якого багатоквартирного будинку, призначає відповідального за це і, грубо кажучи, відповідає за її експлуатацію. Окреме погодження для цього не потрібне.

Нещодавно повідомляли про пилові хмари, що рухалися , зокрема, поблизу Львова. Версій щодо їхнього походження було чимало. Як ви працюєте з населенням, аби не допускати поширення неправдивої інформації?

На щастя, у нас таке трапляється нечасто, але бувають різні ситуації. Ми відстежуємо всі повідомлення у мережі, і якщо є панічні настрої, загроза їх поширення, то намагаємося спростувати або чітко поінформувати населення, що сталося. Наприклад, бувають задимлення. Люди телефонують, жаліються, що нічого не видно. І ми пояснюємо, що, мовляв, горить торфополе, тому зараз у тому районі задимлення. Переважно такі повідомлення надходять удосвіта. Якщо в таких районах, як Білогорща, Гамаліївка, торф загориться вночі, то ближче до ранку утвориться густий туман, і до нас одразу надходитимуть скарги. Зрозумійте, наші підрозділи працюють, але горіння торфу не можна ліквідувати за день! Тому повідомляємо, що є пожежа, ДСНС працює, і панічні настрої одразу зникають.

То що ж усе-таки спричинило ці пилові хмари?

Ми такого не фіксували, я навіть про це не чув, тому не можу сказати, що це було щось загрозливе.

Чи здійснюють на Львівщині контроль якості повітря?

Так, але це робить не наш служба, ми до цього не маємо причетності. Наше завдання – ліквідація надзвичайних подій та порятунок людей.

Чи оновилася матеріальна база управління за останні пів року?

Масштабно її почали оновлювати п’ять років тому. Відтоді отримуємо нову техніку, сучасні засоби, щоби якісно та швидко надавати допомогу. Під час воєнних дій дуже активно включились у допомогу наші колеги з Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Німеччини, Великої Британії і ще багатьох країн. Вони масово постачають нам сучасну техніку, обладнання, спорядження, одяг, завдяки чому ми виходимо на якісно новий рівень допомоги людям.

Чи з’явилися нові засоби, які дозволяють робити те, що раніше було неможливе?

Я б не сказав, що маємо щось інноваційне, зате є таке, що полегшує і пришвидшує роботу. Наприклад, для визначення площі горіння торфополя, найбільших прогарин, кращого місця для розташування техніки раніше доводилось обходити периметр. А тепер для такого обстеження використовуємо дрони з тепловізорами і за кілька хвилин визначаємо температуру на полі, осередки, куди першочергово треба кинути наші сили. Або ж якщо завалився будинок, то знизу бачимо цю ситуацію з одного боку, а коли злетів дрон, то з другого. І це значно пришвидшує процес.

Чи проводите профілактичні бесіди щодо заборони спалювання сухого листя і трави, адже зараз це може прирівнюватися до диверсії?

Це болюча тема. Війна ніяк не вплинула на людей – вони роблять це так часто, як і до неї. Ми сподівалися, що цієї весни такого не буде, але свідомість людей важко змінити, навіть за допомоги впровадження штрафів. Вони й далі палять, як правило, ввечері, крадькома. Цього не можна робити категорично – ні в полі, ні на подвір’ї! Екологи також забороняють.

СБУ повідомила про відкриття низки проваджень в 11-ти областях України, де представники ДСНС начебто організували злочинну схему: заробляли гроші на фальшуванні документів про перевірку умов безпеки, яких не було. Чи зачепило це Львівщину?

Працівники відповідних служб проводили у нас слідчі дії, вилучили всі документи. Від керівництва області є повне сприяння. Ми зацікавлені у виявленні таких актів, якщо вони дійсно були. А що стосується роботи, то управління далі працює, як і слідчі органи. Наразі жодних висновків не маємо, чекаємо на закінчення слідчих дій.

Читайте також: «Держава мала б допомогти волонтерам». Святослав Літинський про кримінальні справи

Чи був хтось відсторонений від роботи?

Працюють усі, відсторонень немає.

Що заважає вам працювати в теперішніх умовах?

Є певні ускладнення, але я не сказав би, що нам щось заважає. Працюємо попри ризики й навантаження, бо мусимо це робити. І справляємося з поставленими завданнями.

Чи залучають львівських «надзвичайників» до розмінування територій, розбирання обвалів на сході України чи поблизу Києва?

Наразі тільки наших піротехніків для розмінування на сході. Крім того, з львівських рятувальників сформований загін, який за потреби впродовж доби готовий виїхати у визначену зону для проведення аварійно-рятувальних робіт. Однак поки що такої потреби не виникало – гарнізони справляються, а ми перебуваємо в режимі очікування.

Чи проходите додаткові навчання? Чи їздите для цього за кордон?

Так, війна ставить перед нами додаткові виклики, тож відпрацьовуємо загрози бомбардувань, обвалів, вчимося, як у таких випадках працювати швидко. Досить часто їздимо на тренінги за кордон, але ті працівники, які беруть в них участь, повертаються в Україну і діляться з нами навичками, здобутими від іноземних колег.

Розмовляв Сергій Смірнов

Текст: Марічка Ільїна

Фото: Іван Станіславський

Колаж: Дмитро Тарадайка

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Тема тижня

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!