Дерево є одним із найстаріших у Львові, але упродовж тривалого часу про нього знали лише кілька людей. А тепер Tvoemisto.tv розповість про нього і вам.

У Львові часто трапляються цікаві знахідки – довгі роки життя міста із усіма його перипетіями то тут, то там виходять на поверхню. Найчастіше ідеться про сакральні споруди або старовинні поховання, часом – про житлову забудову. Утім, як то часто буває, одні з найцінніших знахідок лежать на поверхні, перед очима шукачів (ну, майже). У цьому випадку – ростуть.

Ідеться про одне із найстаріших (а, можливо, і найстаріше) дерево Львова, якому, за приблизними підрахунками, від 450 до 500 років. «Дуб Шептицьких», як його назвали в управлінні екології ЛМР, спокійно росте неподалік від центру Львова, між гамірними вулицями Городоцькою та Бандери. Але через те, що він росте у подвір'ї, захований за брамою на вулиці Шептицьких, про нього знали не багато людей – переважно мешканці будинків, які оточують Дуб.

«Він є старшим за будинки і, мабуть, за саму вулицю. В обхваті він має 4,87 м, а дуб росте на метр за 100 років, тож можемо припустити, що йому понад 450 років. Оскільки це дерево між забудовою, то у порівнянні з парковими деревами воно росте трохи повільніше. Скоріше за все, цей дуб є найстарішим або одним з найстаріших дерев у Львові. Визначення, хто старший, сильно залежить від умов росту», – розповіла Tvoemisto.tv керівниця управління екології ЛМР Олександра Сладкова.

Так дуб у дворі виглядає із супутника

Вона додає, що про дуб дізналась лише минулого року, коли мешканці звернулись у міськраду з побоюваннями, що дерево може впасти.

Дуб справді значно старший за вулицю Шептицьких. За інформацією Центру міської історії, місце, де зараз росте Дуб Шептицьких, було відоме у 1763 році як вулиця Цвинтарна. Це була остання околиця міста, дорога, що вела до колишнього Городоцького цвинтаря, головна брама якого була неподалік перетину вулиці Шептицьких і тодішньої площі Більчевського. До речі, сквер перед палацом Залізничників збудований на території колишнього цвинтаря, сам палац – ні.

Читайте також: 170-річний дуб та метасеквойя. Які унікальні дерева ростуть у Львові. Фото, інтерактивна мапа

Хоча на сайті Центру міської історії є мапи вулиці Цвинтарної понад 200-річної давнини, утім, жодних позначок, які б вказували на дуб, на них немає. Натомість видно, що забудова там стала з'являтись ближче до кінця 19-го століття. На той час цвинтар закрили, а у 1885 році вулиця Шептицьких отримала свою теперішню назву (хоч потім вона і змінювалась багато разів). Власне, Дуб Шептицьких, каже Олександра Сладкова, отримав таке ім'я через назву вулиці, адже такі цінні дерева не можуть бути безіменними.

Мапа 1763 року. Сучасна вулиця Шептицьких виділена синім. Зображення: Центр міської історії 

Мапа 1880-х років. Зображення: Центр міської історії. Позначка про дуб Tvoemisto.tv

Росте у любові

Олександра Сладкова каже, що більшість мешканців люблять дуб, хоча вона і дізналась про нього тоді, коли люди просили обрізати або й узагалі зрізати дерево.

«Щонайменше дві третини мешканців ляжуть під дуб і не дадуть його зруйнувати. Насправді, завдяки мешканцям він існує. Звісно, не добре, що під ним паркують машини, їзда по корінню не додає йому здоров'я, але загалом його люблять», – розповідає вона.

Одного разу дубові таки обрізали гілки і об'єм крони сильно зменшився, тож зараз він не виглядає таким величезним, як ще років 30 тому. Та все одно вражає.

Мешканка будинку Христина розповідає, що у її дитинстві під дубом стояла лавка, де місцеві діти часто бавились.

«Вже тоді він був величезний», – каже вона. А з вікна на дуб дивиться її син, у якого перерва між онлайн-уроками.

Христина розповідає, що колись давно мешканці двору «ремонтували» дуб – дупло, що утворилось внизу, закрили цементом та обклали цеглою, але та кладка вже обвалилась. Жінка не приховує, що має побоювання, що якісь гілки – а вони займають майже увесь простір двору поміж будинками – можуть впасти.

Читайте також: Водойми та ознакування дерев. Львів затвердив природоохоронні заходи на 2020 рік

«І саме дерево похилене в одну сторону. Це непокоїть, адже та частина будинку, на яку може впасти важка гілка, аварійна, то можуть завалитись усі три поверхи. Ми звертались торік до міськради, щоб його привели в порядок, обрізали гілки, можливо, і самому б дереву від того стало би легше. Але досі нічого не зробили», – розповідає Христина.

Вона додає, що мешканці спеціально писали у зверненні про аварійний стан дерева і прохання його зовсім зрізати, аби привернути увагу – щоб чиновники зарухались.

І Христина, і її сусід пан Юрій зауважують, що цього року дуб випустив дуже багато листя і виглядає напрочуд гарно. Вони сподіваються, що місто нарешті підлікує дерево, і мешканці почуватимуться в безпеці. Пан Юрій додає, що після карантину хоче поприбирати навколо дерева, де зараз складені залишки будівельних матеріалів, а Христина каже, що було б добре знову поставити під ним лавки.

«Лише одне дерево, а відчуття, як у лісі. У його гілках живе багато пташок. Зранку будять нас співами», – додає вона.

Читайте також: На Сихові у Львові запустять пілотний проєкт з обліку дерев

Олександра Сладкова розповідає, що дуб живий і є у непоганому, як на свій вік стані.

«Стан його трохи гірший, ніж в інших живих дубів такого віку. У нього є кілька дупел, але, наприклад, дуб у Верині, що є найстарішим дубом у Західній Україні і має понад 800 років, порожній всередині і дупла його значно гірші, ніж у цього, але він стоїть. Так само стоїть мертвий 560-літній дуб у Стрийському парку. Про дуби кажуть, що вони навіть помирають стоячи. Для того, щоб дуб упав, йому треба підрубати коріння», – говорить керівниця управління екології ЛМР і додає, що коли дереву понад 400 років, за нього потрібно боротись до останнього подиху.

Що спільного у арбористів і стоматологів

В Україні є лише дві людини, які вміють лікувати такі старі дерева, каже Олександра Сладкова. Обидвоє оглядали дуб і запропонували два зовсім різних методи лікування. У міському бюджеті на процедури заклали сто тисяч гривень. За ці гроші у першу чергу лікуватимуть Дуб Шептицьких, а також ще два дуби у цьому районі.

«Це дуб у сквері святого Юра, що теж трохи потребує допомоги, і ще один прекрасний дуб на вул. Бандери – Митрополита Андрея, біля корпусу Політехніки. Він росте за каштаном і не всі його бачать, а йому щонайменше 300 років», – каже Олександра Сладкова.

Додамо, що дубу у сквері біля собору Святого Юра орієнтовно 150 років.

Читайте також: 200-річний ясен, що впав у центрі Львова, стане інтерактивним експонатом природничого музею

Дуб Шептицьких потребує переробки зрізів гілок, роботи з корінням і з дуплами, через які всередину потрапляє волога і починається гниття, кажуть в управлінні екології. Раніше вважалось, що дупла потрібно цементувати, але насправді цей спосіб лише шкодить деревам, адже сприяє процесам гниття всередині. Наразі запропоновано два методи лікування дерева на вул. Шептицьких.

«Перший метод більш поширений в Європі. Із дупел повністю вичищають мертву тканину і роблять спеціальні отвори, щоб там не затримувалась вода. Дерево обробляють від різних паразитів, передусім від грибів. Тобто дуб стоїть з порожнинами, але вони провітрюються, і вода або не затікає, або не затримується там. Дупла закривають сітками, щоб у них ніхто не селився. Цей метод дешевший. Але він потребує постійного моніторингу ситуації і щорічного огляду дупел», – пояснює Олександра Сладкова і додає, що таке лікування вже пройшла стара магнолія, що росте у Львові на вул. Парковій.

Другий метод, каже вона, більше схожий на стоматологічні маніпуляції: як для зубів підбирають полімер, що схожий на рідну тканину, так і з матеріалами для дерева.

«З полімеру роблять «пломби» для порожнин дерева, це прийшло зі стоматології. Таке лікування дороге, тому що порожнини дуже великі, а полімери – дорогі. Вони виготовляються індивідуально під дерево, щоб дуб думав, що це відросла його рідна деревина і продовжував її нарощувати», – говорить Олександра Сладкова.

Вона каже, що такий метод ще не використовувався у Львові і в управлінні екології якраз хочуть випробувати його.

Читайте також: Де, скільки і яких дерев висадять у Львові цієї весни. Перелік

На те, що роботу досі не почали, вплинув карантин: обидвоє арбористів живуть в Києві і приїхати зараз не можуть. Щойно обмеження знімуть, управління екології ЛМР укладе угоду на лікування найстарішого дерева у Львові. Після цього, кажуть фахівці, дерево зможе жити ще сотні років.

Олександра Бодняк

Фото авторки

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.