
Чому закрили гастроном «Сквозняк» і що буде з будинком Сегаля у Львові
У Львові припинив роботу один із найдавніших гастрономів – «Сквозняк». Так його назвали містяни, бо в ньому завжди гуляв протяг. А ще магазин був особливий тим, що в нього можна було зайти на одній вулиці, а вийти на другій. Гастроном до останнього зберігав дух радянської епохи: делікатні вивіски під стелею, давні холодильники і вітрини… Зараз в одній частині облаштували кафе з французькими десертами, а другу готують до ремонту.
Читайте також: Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
У 60-их роках минулого століття на перших поверхах одразу двох будинків на вулиці Чайковського, 6 і Руданського, 1 відкрили продуктовий магазин. Там продавали м’ясо, рибу, молоко, бакалію, солодощі. Ходили в магазин переважно мешканці прилеглих вулиць і ті, що працювали в центрі міста. Магазин швидко став одним із найвідоміших у Львові. Про «Сквозняк» знали всі.
«Тут мало що змінювалося з роками, здається, ті ж холодильники і прилавки, ті ж продавчині», – каже пані Агата, яка живе на вулиці Стефаника, а зараз саме повертається з Галицького ринку. Признається, що не любить супермаркети, бо там ні з ким поговорити.
«У цей магазин ходила. Чому б ні? Тут було і м’ясне, і молочне, і всяке інше. Трохи дефіцитів пам’ятаю. Був час, коли не було грошей, щоби щось купити, потім були гроші, але не було що купити. Той магазин усяке пережив, а зараз закривається, як уже все є... Колись жили люди в будинках довкола нього, а тепер усе на винайм», – розповідає жінка.
Торік магазин закрили, а в частині, яка виходить на вулицю Руданського, 1, облаштували кафе «Французькі канікули». З боку вулиці Чайковського все ще можна бачити вивіску «Продукти» і відчинені двері. При вході працює обмінник, у якому сидить пан Василь. Каже, трохи сумно, бо тепер сам, але добре, що є робота.
«Повідкривали тут різні супермаркети, то хто тепер піде в той магазин? Закривають. Не знаю, що тут буде, але сподіваюся, що працюватиму далі. Магазин був на весь район, на всю округу. Бувало, знаходив у інтернеті старі фотографії, на яких продавчині за прилавками – молоденькі, усміхнені. Заходиш у магазин, а вони й досі там, щоправда, вже на років тридцять старші», – усміхається він.
Чоловік виходить зі свого пластикового кіоску та відчиняє двері до приміщення магазину. Там залишились тільки меблі.
На стінах – полиці-вітрини, дерев’яні ряди, які колись були заставлені усяким крамом. Уздовж стін ще стоять прилавки і давні холодильники. Нині приміщення магазину вдвічі менше. Він уже не «Сквозняк», як каже пан Василь, прохід у ту частину замурували, там зараз кафе.
«Тут десь на підлозі напис є «1967 рік», здається. Багато з тої епохи збереглося», – каже він, але далі дверей не пускає.
Нам вдалося поговорити з працівницею ТзОВ «Світлиця-М» (вона не хотіла назвати свого імені), якому належав магазин упродовж багатьох років. Нині ТзОВ є власником цих приміщень. Жінка каже, що приміщення магазину готують до ремонту, весною планують його розпочати. Зараз збирають документи, різні погодження, адже будинок – пам’ятка архітектури.
«Це був продторг спершу Сталінського, Ленінського, а потім Галицького району (тепер Галицький район - ред). У 1993 році почалася реорганізація. Тепер це ТзОВ «Світлиця». Нині у центрі відкрили чимало мережевих магазинів, а ті локдауни… Жили хіба за рахунок оренди. Уже рік, відколи помер керівник, майже п’ятдесят років працював, тепер прийшли молоді люди, які вміють добре рахувати, і зі збитками ніхто працювати не хоче», – пояснює вона.
Читайте також: Карантин добив. У Львові закривають культову українську книгарню
Жінка нарікає, що надто дорогими стали комунальні послуги, каже, за один куб газу треба платити понад 65 гривень, щоб опалити магазин, знадобиться до двох тисяч кубів. А ще конкуренція з великими мережами продуктових магазинів, тож «Сквозняк» довелося закрити.
«Так наче й задумано, щоби малий і середній бізнес закривався, а працювали тільки великі мережі. Зараз закрили приміщення на ремонт, навесні плануємо почати. Але після цього тут буде магазин, торгівля, пов’язана з продуктами. Усе залежить від рішення керівництва. Не знаю, чи це буде самообслуговування, а чи ще щось», – каже жінка.
Про будинок
Тетяна Казанцева, доцентка кафедри дизайну та основ архітектури і кафедри містобудування Національного університету «Львівська політехніка» у коментарі Тvoemisto.tv розповіла про ці два будинки, на першому поверсі яких з боку проспекту Шевченка був магазин «Сквозняк».
Каже, що будинок на вулиці Чайковського, 6 є одним із п’яти найкращих у місті, зведених в стилі орнаментальної сецесії. Його збудували для єврейського адвоката.
«Обидва будинки, на Руданського, 1 і на Чаковського, 6, звели на початку ХХ століття, у 1904 – 1906 роках. Той, що на вулиці Чайковського, це чиншовий будинок Сегаля. Квартири там здавали у найм. Сегаль був дуже заможним адвокатом і будинок записав спершу на свою дружину. В ньому були житлові приміщення, офіси, а на перших поверхах – крамниці. В архівних документах є багато згадок про те, як погоджували для них вивіски. Все контролювали до міліметра, а того, хто ухилявся від погоджень, штрафували. То був один із п’яти найкращих будинків у стилі орнаментальної сецесії. Це стиль початку ХХ століття, ранній ар-нуво,де переважають квіткові мотиви, стрічкові, лінійні. Цей стиль довго не тривав, але був дуже привабливий», – каже Тетяна Казанцева.
Будинок Сегаля (вул. Чайковського, 6). Фото 1930-х pp. Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 33.
Будинок на вулиці Руданського, 1 проєктував Тадеуш Обмінський. Архітекторка вважає, що він створив обличчя львівської сецесії. А будував його архітектор Юліан Цибульський, який керував спорудженням палацу Потоцьких.
«Це чиншовий будинок Вікселя, звели його приблизно в той же час. Він із елементами сецесії, але в стилі необароко», – розповідає Тетяна Казанцева. У цих будинках, додає вона, ще збереглися давні інтер’єри, які є дуже цінними.
Раніше Тvoemisto.tv писало про те, як у старовинному львівському будинку живуть і співпрацюють нічний клуб та мешканці. Мовилося про будинок на Руданського, 1. У 2017 році його почали відновлювати. Нині там, окрім приміщень для бізнесу, є квартири.
Читайте також: Як у старовинному львівському будинку живуть і співпрацюють нічний клуб та мешканці
«Будинком на вулиці Чайковського, 1 керували профспілки Львівщини. Зараз ці приміщення закриті, але там є збережені інтер’єри, старий вітраж, гобелен, дуже гарні зовнішні сходи в подвір’ї – гвинтові, вони були для прислуги. Такі мало де у Львові збереглися», – веде далі архітекторка.
Що буде в будинку Сегаля
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомо, що Об’єднання профспілок Львівщини досі є власником частини приміщень у будинку на вулиці Чайковського, 6. Зокрема, їм належить 1438,6 квадратного метра площі (три верхні поверхи). Понад 230 метрів квадратних приміщень на першому поверсі належать ТзОВ «Світлиця-М».
У 2018 році профспілки віддали свої приміщення на горішніх поверхах в оренду на 10 років із правом викупу ТзОВ «Австрійські інвестиції».
«Орендодавець зобов’язується передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування, а згодом у власність нерухоме майно – адміністративні приміщення, загальною площею 1438,6 кв. м, що знаходяться за адресою: місто Львів, вул. Чайковського, будинок 6, з наступним переходом права власності на Об’єкт оренди від Орендодавця до Орендаря», – зазначено в реєстрі.
Голова Об’єднання профспілок Львівщини Роман Дацко у коментарі Тvoemisto.tv каже, що свої приміщення вони здали в оренду, аби їх відремонтували, а що там буде згодом, ніхто не знає.
«Так, будинок на Чайковського, 6 є нашою власністю – вся будівля, окрім першого поверху, де був магазин «Сквозняк». Ми отримали ПКД на його реконструкцію. Орієнтовна вартість становить 10 мільйонів гривень. За рахунок орендаря зробимо ремонт, громада міста від цього не постраждає. Зовсім не розуміло, чому цей будинок викликає такий інтерес до нашої власності», – дивується він.
Роман Дацко признається, що у будинку серйозні проблеми з фундаментом, протікає дах, потріскався фасад. Колись це було державне майно, яке давали у користування Об’єднанню профспілок, згодом профспілки його приватизували.
«Це були наші службові приміщення, там розташовувалися обласні галузеві профспілки. Зараз, на жаль,приміщення ці не надаються до експлуатації», – пояснює чоловік.
Роман Дацко не хоче говорити, за скільки здали будинок в оренду:
«Це наша внутрішня справа, віддаємо в оренду з метою проведення реконструкції. Те, що вони зроблять із цим будинком, то їм за це честь і хвала».
На запитання про те, чи повернуться туди профспілки і який сенс у ремонтах коштом інвестора, якщо орендар винайматиме приміщення 10 років, а потім матиме право його викупити, Роман Дацко відповів:
«Я не знаю, що буде через десять років. Так, фірма має право викупу».
Вулиця Руданського,1 Фото зі сторінки у Фейсбук Світлани Мельник
За даними аналітичної системи YouControl, засновниками і кінцевими бенефіціарними власниками ТзОВ «Австрійські інвестиції» є Зіновій Заранський та Валентина Шерстюк. Цим сім’ям належать декілька розважальних клубів і закладів харчування у Львові, а саме «Білий кролик» – стриптиз-бар поблизу площі Ринок і клуб «Малевич», а також ПП «Рафінад». До речі, саме це підприємство винаймає приміщення у будинку на Руданського, 1. Весною 2021 року ТзОВ «Історія Десерту» винайняло в ТзОВ «Світлиця-М» частину нежитлових приміщень на Руданського, 1. Одним із засновників ТзОВ «Історія Десерту» є Павло Шерстюк, імовірно, родич Валентини Шерстюк – власниці «Австрійських інвестицій».
Вікторія Савіцька
Фото авторки і з відкритих джерел
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Репортаж Твого міста
- Як виник книжковий біля Федорова у Львові і чи досі там є російські книжки
- «Любий Ярославе, Львів плаче з тобою». У місті поховали родину Базилевичів
- Історії родин та львівських вулиць. До чого відкрив доступ Держархів Львівщини
- “Від нас могло нічого не лишитися”. Мешканці Сихова оговтуються після атаки
- Уперше по-новому. Як святкуватимуть Різдво у головних храмах Львова
- «Українські перевізники як заручники». Репортаж із заблокованого кордону
- «Підемо на пікет, якщо її закриють». Що буде з останньою комунальною лазнею Львова
- «Не штрафуйте нас, будь ласка, ми чемні» або Як працює велопатруль у Львові
- Ікони на склі, вишиванки, живопис. У Львові відкрили виставку з унікальної колекції
- На спогад про Гармаша, який хотів відродити «Республіку святого саду»
- «Мусить змінитися». Що відбувається в Медцентрі ЗСУ у Львові
- Шарм і катастрофа. Як у самому центрі Львова руйнується монастир XVII століття
- Як зміняться вулиці Княгині Ольги і Наукова та що буде з мостом
- Львівський ювелірний піде з молотка. Репортаж із заводу, що працює 80 років
- Таємниці підземних переходів Львівської політехніки
- Водії чекають 5-6 діб. Що відбувається на кордоні з Польщею та як вирішити проблему
- Рятують старі речі зі смітників. Як у Львові працює бюро архітектурного порятунку
- Озера твого міста. Де у Львові можна побачити набережну і відпочити
- «Зараз нас годує Закарпаття». Яка ситуація з овочами та фруктами у Львові і які ціни
- «Це компроміс». Як виглядає вулиця Степана Бандери у Львові
- 1200 порцій за пів години. Як біля Львівського вокзалу працює польова кухня
- «Там пекло, але хочемо додому». Історії людей, які змушені перечекати війну у Львові
- «Все буде добре, сину». Репортаж з кордону, куди українців вигнала війна
- «Пірнаю вже 10 років». Як львівський викладач займається моржуванням
- Усе буде кебаб, або Чому вулична їжа витісняє у Львові локальну кухню
- «Ще з тих часів». Як у центрі Львова збереглося радянське кафе
- Загадка трояндового будинку. Як львів’янка самотужки реставрує будинок із розписами
- А якщо напад? В якому стані перебувають укриття у львівських школах
- Ковчег Дзиндри. Репортаж із музею, який знайдеш там, де не очікуєш
- «Сліпі не можуть жити серед сліпих». Репортаж з аварійного будинку для незрячих
- Містом на інвалідному візку. Чи стали оновлені вулиці Львова доступними. Експеримент
- Такого у Львові більше ніхто не робить. Репортаж із майстерні аніматора
- Простір співжиття. Блиск і бідність львівських дворів
- Тут живе дух Львова. Як працює сторічний музичний магазин, який потрапив до рекордів України
- Хвороба без фільтрів. Історія одного пацієнта з Covid-лікарні у Львові
- Карпатсько-літературна одіссея горами, грибами і творчістю
- Зберегти синагогу
- «Обдзвонювали всіх». Як живе містечко, де вакцинували найбільше людей
- Нове життя старого Підзамча. Репортаж з промислового центру Львова
- Історія львівської Фабрики кахлевих печей, яка встояла крізь століття. Фоторепортаж
- Після хвилі. Як львівська грекиня відроджує втрачену ідентичність
- Богородиця і Христос у вишиванці. На Львівщині є храм з неповторним іконостасом
- Ліки для Гаяне
- «Ми були першими». Репортаж з крафтової пивоварні у Львові
- 80 років повернення. Як у центрі Львова відновлюють церкву, яку знищила бомба
- Шеф Анкіт
- Пережив бомбардування і банкрутство. Репортаж із львівського локомотиворемонтного заводу
- «20 років вже тут збираємось». Як сьогодні працює книжковий ринок біля Федорова
- Між паранджею та вишиванкою
- Викорінені
- «Називайте мене Джонні». Історія білоруса, змушеного переховуватися у Львові
- «Працюємо сповна». Репортаж з єдиного в Україні заводу, де виготовляють пожежні танки
- Дім для всіх. Як живуть мешканці Спільноти взаємодопомоги «Оселя»
- Штучна шкіра та вправність рук. Як у Львові рятують дітей і дорослих з опіками
- Як живеться під дахом Першого театру
- «Ало, що у вас трапилось». Репортаж із диспетчерської Центру екстреної меддопомоги у Львові
- Конструктор для дорослих. Як у Львові ремонтують і модернізують літаки-винищувачі
- Музей залишених секретів. Історія гуцулки, яку відвідували митці і політики
- Смак дитинства упродовж пів століття. Як у Львові працює фабрика «Світоч»
- Де живе львівський Лускунчик. Історія склодзеркального заводу у Львові
- Як у Львові терміново розгортають новий Covid-корпус. Фоторепортаж
- Перше правило – мовчати про коронавірус. Як переживають карантин бездомні у Львові
- «Сьогодні я не поцілую тебе на ніч». Репортаж із Covid-відділення у Львові
- Зробити поле для гольфу своїми силами? Подорож до амбітної та історичної Сколівщини
- «Ти роботу собі нормальну знайди!» Як це працювати контролером у трамваях Львова. Репортаж
- Чи можна заразитись туберкульозом у трамваї? Репортаж із львівського Центру легеневого здоров’я
- «Не будіть у нас звіра!». Як у Львові минув діалог влади і громади. Репортаж
- Волонтер з Донецька, пані Лавра з Чупринки. Репортаж з Маршу нескорених у Львові
- Хто більше любить Україну? Як Порошенко і Вакарчук одночасно агітували у Львові. Репортаж
- З'їли і не заплатили. Як минув день довіри у ресторанах Львова. Фоторепортаж
- На шпацер з наукою. Як у Львові на вечір ожили відомі вчені
- У бібліотеку через інстаграм. Для кого працюють львівські медіатеки
- Вулиця веж і винарень. Фоторепортаж із першого вуличного фестивалю на Лесі Українки
- Невідкладна допомога парасолькам. Фоторепортаж із львівської майстерні «Айболить»
- Вдихни і співай. Як живе львівський ансамбль незрячих «Струмочок»
- Передайте далі. Репортаж із львівської маршрутки
- Купити гамак, вишиванку і козу. Фоторепортаж із Косівського ринку
- Яким буде сміттєпереробний завод у Львові. Приклад Польщі
- Три по піісят. Репортаж із совкових барів Львова
- Не заходьте за стрічку! Репортаж із відкриття Бескидського тунелю
- Останній дзвоник у російській, українській та польській школах Львова. Репортаж
- Буки Розточчя. Як дбають про природну спадщину ЮНЕСКО поблизу Львова
- Друг на годину. Фотопрогулянка з песиками з ЛКП «Лев»
- День Валентина у Львові. Дев'ять теплих фото і одна історія про кохання
- Потопити «човників». Репортаж із черги на пункті пропуску в Шегинях
- Чекаючи на господаря. Фоторепортаж із притулку для тварин «Милосердя»
- «Скоро нас спишуть». Як помирають книжки в бібліотеках
- Львівський Шанхай. Фоторепортаж із блошиного ринку
- Сварог на Знесінні. Як живуть львівські рідновіри
- Три «К» для перезавантаження Центру Довженка на Сихові
- Конституція Левандівки. Як культурний центр «Супутник» розвиває район
- «Усі хочуть працювати розумом, а не мітлою». Чотири історії львівських двірників
- «Раніше звідси лише вперед ногами виносили». Перезавантаження Органного залу
- Нецифрові технології. Фоторепортаж із графічної майстерні Академії друкарства
- Розкраєні. Як село на кордоні стало торговельною хвірткою до Євросоюзу
- Безпритульні, притульні. Як живуть вуличні собаки в Україні та Польщі
- Хоспіс, а не вмиральня. Як піклуються про смертельно хворих в Україні і Польщі
- Щось таке справжнє. Як в Україні й Польщі відроджують традиційну музику
- Життя, смерть, шахта. Як ведеться гірникам Львівщини та Польщі