Занедбана перлина. Чому Гостиний двір на Подолі в Києві ніяк не можуть відреставрувати
Гостиний двір у Києві був центром торгівлі на Подолі на межі XVIII – XIX століть. Тут працювали продавці та майстри, були крамнички з унікальними товарами. За 200 років будівля пережила часи важких випробувань та занепаду через війни, пожежі, революції. У січні 2022-го під егідою Міністерства культури та інформаційної політики тут почали протиаварійні роботи, об’єкт мав стати мультифункціональним простором. За цей час намагалися здійснити лише консервацію, але тепер, здається, знову нікому нема до цього об’єкта діла…
«Твоє місто. Київ» намагалося з’ясувати, чи має держава подальші плани з реставрації цієї історичної будівлі.
Історія Гостиного двору
Будівля, яку нині можна бачити на Подолі, пережила багато реконструкцій і перебудов. На жаль, її автентичний вигляд не зберігся до наших днів. «За деякими даними Гостиний двір з'явився ще в добу Середньовіччя, – каже дигер та екскурсовод Кирило Степанець. – Будівля була дерев'яною і називалася тоді «Караван-сарай». Складалася з приміщень, де зупинялися купці й провадили торгівлю».
Пізніше будинок зазнав чимало перебудов. У XVIII столітті за проєктом будівничого Івана Григоровича-Барського звели Гостиний двір. Із 1798 року на площі почали проводити Контрактові ярмарки. З їхнім розвитком з'явилася необхідність збудувати на площі більшу, двоповерхову будівлю. 1808 року архітектор Луїджі Руска запропонував новий проєкт торгового дому в стилі класицизму. Це мав бути двоповерховий торговий комплекс у вигляді замкненого прямокутника з внутрішнім службовим приміщенням та шістьма ворітьми. Всередині мало бути 204 торгові точки: 96 на першому поверсі та 108 на другому.
Станом на 1811 рік були зведені фундаменти та частково стіни першого поверху. Але в липні сталася пожежа, яка знищила чимало будинків на Подолі. Гроші, виділені на будівництво двору, перенаправили на ліквідацію її наслідків. У 1812-му через французько-російську війну дах просто накрили і чекали фінансування аж до 1828-го. Тоді розпочалися перші реконструкції під керівництвом міського архітектора Андрія Меленського. Через брак фінансування Гостиний двір залишився одноповерховим. Роботи закінчили 1833 року. Всередині було 52 місця під крамниці та майстерні. Частина належала місту, частина була в приватній власності купців.
Із 1972 року, коли на Подолі почали прокладати метро, будівля Гостиного двору, яка вже й так перебувала у аварійному стані, почала просідати. Архітектори дійшли висновку, що її треба розібрати й утілити задум Луїджі Руска – побудувати, нарешті, двоповерховий дім. Реконструкція почалася під керівництвом архітекторки Валентини Шевченко. Але в 1986 році через вибух на Чорнобильській АЕС держава перенаправила частину коштів з будівництва Гостиного двору на ліквідацію наслідків аварії. Через це роботи затягнулися і були завершені аж у 1990 році.
До 2013-го тут були різноманітні магазини, бібліотека імені Заболотного, банк, театр, науковий інститут. Аж поки тодішня влада не захотіла зробити з Гостиного двору торгово-розважальний центр.
Із пам'ятки архітектури в ТРЦ
Перші тривожні «дзвіночки» почалися в 2011 році, коли Гостиний двір виключили з Переліку пам'яток культурної спадщини. В 2012-му Київрада здала будівлю Гостиного двору для реконструкції під торговий центр в оренду ПАТ «Укрреставрація», яку пов’язували з Олександром Януковичем. Головним акціонером «Укрреставрації» (нині ТОВ «Спеціальне науково-реставраційне проєктне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація») є кіпрська фірма «Афідреко Холдингс Лімітед» (Afidreko Holdings Limited). Директором «Укрреставрації» був Іван Клочко, а до того Дмитро Ярич – колишній бізнес-партнер Марини Пелих, дружини ексголови Державного управління справами Андрія Кравця в часи Віктора Януковича. Ярич разом із Пелих були співзасновниками ТОВ «Київ-Арт». Раніше Ярич працював юристом у столичному кінотеатрі «Зоряний» (там був штаб «Партії Регіонів»), де Пелих була директоркою.
Тодішній президент Віктор Янукович 3 серпня 2012 року виключив Гостиний двір з переліку пам'яток, що не підлягають приватизації. Депутати Київради дали дозвіл на розробку проєкту реконструкції Гостиного двору. Згідно з ним внутрішнє подвір'я мало бути накрите скляним дахом, горище мало перетворитися на третій поверх із вікнами, а зовнішні галереї мали засклити. Також планували створити гостьову стоянку.
Активісти вирішили втрутитися в ситуацію і не дати перетворити історичну пам'ятку на ще один ТРЦ. На території двору почалася безстрокова акція протесту. Учасники вимагали створити на цьому місці громадсько-культурний центр. Так у подвір’ї з'явилася «Гостина республіка», яка проводила концерти, лекції та зустрічі.
У ніч із 8 на 9 лютого 2013 року сталася масштабна пожежа в горищному приміщенні будівлі, що сильно пошкодила дах. Бібліотеку та інститут реставрації довелося відселити. В тому ж році «Беркут» розігнав протестувальників, і з початку Євромайдану будівля стоїть без даху, вікон та штукатурки на стінах.
Після Євромайдану, в 2014 – 2016 роках, суди скасували дозволи на виконання будівельних робіт. 21 січня 2016-го Київський апеляційний адміністративний суд повернув Гостиному двору статус пам'ятки національного значення. У 2018 році суд розірвав договір оренди і зобов’язав «Укрреставрацію» повернути будівлю Фонду державного майна України. В січні 2019 року Київське відділення ФДМУ зареєструвало за собою право власності на Гостиний двір, однак «Укрреставрація» не відступається донині: 3 серпня суд відмовив компанії у намаганнях скасувати законність зміни категорії пам’ятки з місцевого на національне значення в 2021-му.
Боротьба міста й держави
І як тільки Фонд держмайна став власником будівлі, мер Віталій Кличко неодноразово публічно закликав передати Гостиний двір на баланс міста. Також Київрада не раз зверталася до уряду з проханням передати на баланс громади цю будівлю із зобов’язанням зберегти за нею функцію культурного закладу без приватизації. Востаннє – у лютому 2021-го.
У намірах міста була реставрація будівлі під проєкт пішохідної Контрактової площі, створення в ній громадського простору та переміщення, зокрема, Музею історії Києва, який, по суті, не має свого приміщення.
Голова цього музею Діана Попова, яка очолювала тоді Департамент культури КМДА, підтверджує бажання міста розмістити в Гостиному дворі їхній музей.
«Місто боролося багато років за повернення будівлі, яку «вкрали» за Януковича. Ця боротьба тривала до 2019 року, а далі почався новий електоральний цикл. Ми мали вирішити все в юридичній площині, ФДМУ і Мінкульт, а потім починати проєктні роботи, але не так сталося…» – пояснює чиновниця в коментарі «Твоєму місту. Київ».
21 вересня 2020 року на нараді в Кабміні представники Мінекономрозвитку і Фонду держмайна наголосили на відсутності фактичних підстав, які заважають передати будівлю Гостиного двору в комунальну власність. Рішення про передачу було винесене на засідання уряду, але втрутився МКІП, запропонувавши місту підписати рамковий меморандум про збереження будівлі. Підписаний у редакції міністерства документ місто передало у відомство, але в МКІП його не підписали, оскільки там виникла інша ідея – стати власником об’єкта. Тому передачу його місту МКІП заблокував.
Тодішній міністр культури Олександр Ткаченко в січні 2021 року вперше публічно заявив про наміри відновити пам’ятку. В очікуванні рішення уряду щодо будівлі він анонсував створення Музею сучасного мистецтва на території Гостиного двору. Офіційна передача Гостиного двору в управління МКІП відбулась 29 червня 2021-го. МКІП призначив упорядником будівлі Національний заповідник «Софія Київська», який підпорядковується цьому відомству. Тоді ж міністр вперше озвучив нову концепцію будівлі: Гостиний двір має стати вже мультифункціональним простором. На повне відновлення будівлі, зі слів міністра, знадобиться один-два роки.
Колишній активіст, а тепер військовослужбовець Ігор Луценко, який брав активну участь у захисті пам'ятки в 2012 і 2013 роках, каже, що Гостиний двір став розмінною монетою в конфлікті Офісу президента та КМДА:
«Краще було б, якби він належав місту. Це історія Києва, одна з центральних площ, і Гостиний двір у ній завжди відігравав центральну роль. Крім того, в бюджеті столиці можна було знайти кошти, а міський голова був готовий вкластися у реставрацію та показати історію успіху київської влади. Розуміючи це, центральна влада вирішила забрати таку можливість у Віталія Кличка і віддати її Олександрові Ткаченку, щоб він там зробив історію успіху центрального органу. І це непогано, нехай змагаються, хто краще зробить Гостиний двір. Проте Мінкульт зволікає з роботами. Сталося так, що почалася повномасштабна війна, а Гостиний двір лишився стояти законсервований. Ні проєкту, ні початкових реставраційних робіт не було. Посадовці показали свою некомпетентність».
МКІП у відповіді на запит «Твого міста. Київ» лише акцентує на тому, що передавати будівлю нікому не планує: «Стосовно передачі будівлі повідомляємо, що, відповідно до пункту 2 указу президента «Про положення про національний заклад (установу) України» від 16 червня 1995 року, органам виконавчої влади заборонено передавати закріплене за національними закладами (установами) майно, що перебуває у державній власності, будь-яким органам, підприємствам, установам, організаціям».
Протиаварійні роботи
Після завершення передачі будівлі МКІПу мала розпочатися розробка проєктно-кошторисної документації, а також перші протиаварійні роботи задля збереження історичної будівлі. Кошти на Гостиний двір МКІП планував виділити з проєкту «Велика реставрація» – окремої програми в межах «Великого будівництва». Отже, 17 червня 2021-го на будівельному паркані, яким обгороджена історична пам’ятка, вивісили банер «Великого будівництва», але жодних робіт так і не почали. Хоча тоді, в 2021-му, МКІП планував реставрувати майже 30 об’єктів культурної спадщини по всій Україні. В столиці під реставрацію підпало кілька об’єктів у Києво-Печерській лаврі та Софії Київській, однак у списку Гостиного двору не було.
На виготовлення проєктно-кошторисної документації на першочергові протиаварійні роботи МКІП витратив 2,979 млн грн. Знайти кошти на Гостиний двір йому вдалося лише наприкінці року. Національний заповідник «Софія Київська» 30 грудня 2021-го уклав угоду з ТОВ «Інжинірингова компанія Планета Буд» про протиаварійні роботи в Гостиному дворі вартістю 33,2 млн грн (раніше планували витратити 37 млн). Протиаварійні роботи в будівлі стартували в січні 2022-го. Закінчити їх планували до кінця весни 2022 року, після чого мала початися реставрація. Однак всі подальші плани перервало повномасштабне вторгнення росії в Україну. Певне відновлення робіт у Гостиному дворі ЗМІ зафіксували в серпні 2022-го та квітні 2023-го. Втім вони незавершені.
«За час, коли Міністерство культури призначили опікуватися Гостиним двором, воно зробило лише консервацію. Встановили тимчасові конструкції на даху, з боків влаштували захист від снігу та дощу, поставили новий паркан. Ці роботи проводили взимку, тому говорити про їхню якість я не беруся», – каже Ігор Луценко.
Балансоутримувач будівлі – Національний заповідник «Софія Київська» у відповідь на запит «Твого міста. Київ» підтвердив, що за час передачі Гостиного двору у власність Мінкульту на території пам'ятки були проведені тільки консерваційні роботи, і надав їх повний перелік:
– викорчувано самостійну рослинність в місцях проростання на конструкціях будівлі та на території будівельного майданчика;
– демонтовано аварійну дерев’яну огорожу навколо будівельного майданчика;
– демонтовано аварійні ділянки парапетів покрівлі, знято зруйновану частину цегляної кладки;
– очищено будівлю та територію від будівельного сміття;
– влаштовано огородження на відкритих ділянках будівлі;
– влаштовано захисне покриттям парапету зовнішніх стін будівлі;
– влаштовано металевий паркан із в’їзними воротами та хвіртками;
– влаштовано металеві пішохідні галереї з боку проїжджої частини;
– виконано захист від корозії металевих конструкцій, підсилення кам'яних стін, склепінь і арок;
– влаштовано ввідний та розподільчі електричні щити;
– змонтовано та підключено дизель-генератор;
– змонтовано та підключено зовнішнє освітлення в будівлі та по периметру території;
– змонтовано і налагоджено систему охоронної сигналізації та відеоспостереження за територією будівлі;
– облаштовано пост охорони з багатоканальною відеореєстрацією подій та сповіщенням про виявлення спроб несанкціонованого доступу на територію.
«На сьогодні через відсутність фінансування першочергових протиаварійних робіт на пам’ятці національного значення – будівлі Гостиного двору на Контрактовій площі, 4 всі роботи призупинені», – повідомили в «Софії Київській».
Суму коштів, яких бракує для закінчення протиаварійних робіт, заповідник не назвав.
Концепція мультифункціонального простору зазнає змін
За два роки, які будівля перебуває на балансі МКІП, відомство жодного разу публічно не представило свою концепцію розвитку Гостиного двору. Ігор Луценко акцентує на її постійній зміні: «Якщо спершу Олександр Ткаченко говорив про відкриття тут музеїв театрального, музичного та декоративного мистецтва, то потім уже просував ідею Музею сучасного мистецтва», згодом – мультифункціонального простору».
Спроби широкого публічного обговорення концепції облаштування оновленого Гостиного двору за участі міністерства відбулися восени 2021-го. МКІП залучив до цього активістів організації «Урбанина». Після кількох публічних обговорень учасники «Урбанини» 3 лютого 2022-го оприлюднили концепцію, яка відповідає міністерському проєкту мультифункціонального простору.
У підвалі Гостиного двору урбаністи пропонували розмістити технічні приміщення, кухні закладів, музейні фонди та книгосховища, склад ритейлу та змінну виставку музею. Перший поверх запропонували віддати під два кафе та ресторан, дитячу кімнату, інфоцентр, громадські вбиральні, лекторій і театральний майданчик, туристичний центр, крамнички із сувенірами та музейний центр. Другий поверх пропонували заповнити музеєм та інтерактивними дитячими студіями, театром або галереєю і адміністрацією. На третьому поверсі, під який пропонували облаштувати дах, воліли розмістити коворкінг, ще один ресторан, фонди музею, оглядові майданчики, реставраційну і творчу майстерню, а також бібліотеку.
«Твоє місто. Київ» подало запит у Міністерство культури та інформаційної політики, аби дізнатися про результати протиаварійних робіт, плани на реставрацію Гостиного двору та його концепцію, можливість виділення коштів і терміни початку та закінчення робіт. Однак запит спрямували до балансоутримувача – Національного заповідника «Софія Київська». Там повідомили, що у їхні обов'язки входить реставрація і ремонт об'єктів культурної спадщини, а інформації щодо планів МКІП у них нема.
«У заповідника відсутня інформація стосовно планів Міністерства культури та інформаційної політики щодо повноцінної реставрації Гостиного двору. Також у заповідника відсутня інформація стосовно думки/бачення Міністерства культури та інформаційної політики України, що саме має бути розміщене в будівлі після реконструкції. Фінансування на розробку проєкту реконструкції будівлі Гостиного двору в заповідника також відсутнє», – повідомили в «Софії Київській».
Співзасновник «Урбанини» Максим Головко, який значився керівником проєкту концепції Гостиного двору, не відповів на запит «Твого міста. Київ».
Голова «Ради урбаністики Києва» Віталій Селик, який був учасником робочих груп «Урбанини» щодо Гостиного двору, каже, що оприлюднена концепція є неостаточною: «Ми нещодавно спілкувались із генеральною директоркою Національного заповідника «Софія Київська» Нелею Куковальською і зійшлися на тому, що до питання концепції Гостиного двору варто повернутися після перемоги. Саму концепцію потрібно переосмислити. Можливо, там мають з’явитися реабілітаційні центри або зони рекреації. Об’єкт складний з юридичного, ідеологічного і технічного поглядів. Конфліктів на об’єкті вистачає. Затвердження концепції можливе тільки за широкого обговорення з громадськістю».
Ганьба посеред Подолу
Заступниця міністра культури Катерина Чуєва в коментарі «Твоєму місту. Київ» повідомила, що відновлення Гостиного двору зупинилося через відсутність фінансування: «Проєкт «Урбанини», власне, і був єдиним, який дійшов до певного логічного завершення. Реалізацію не встигли почати – нема коштів. Той перелік виконаних робіт у листі заповідника – це, по суті, і є те, що встигли зробити».
Офіційно МКІП про подальше фінансування Гостиного двору у відповіді «Твоєму місту. Київ» говорить загальними фразами: «Фінансування продовження робіт на пам’ятці може бути здійснене коштом замовників робіт, благодійних внесків та пожертв, у тому числі валютних, на охорону культурної спадщини та інші джерела, не заборонені чинним законодавством».
Відсутність коштів на Гостиний двір як аргумент МКІПу про причину відсутності реставрації виглядає не надто переконливо. Наприклад, міністр перед відставкою домігся виділення державних 573,9 млн грн на добудову Музею Голодомору (згодом виділення цих коштів ветував президент). Також МКІП залучив від бізнесу 28 млн грн для заміни радянського герба на тризуб на монументі Батьківщині-Матері. Крім цього, міністр знайшов закордонного інвестора для відновлення костелу Святого Миколая – до проєкту готова долучитися мерія Брюсселя. Всі перелічені об’єкти – не до порівняння з Гостиним двором, «Твоє місто. Київ» згадує про них лише як приклад роботи МКІПу в таких питаннях.
Скільки потрібно грошей на повну реставрацію Гостиного двору, розповідає вже згаданий Віталій Селик: «На відновлення Гостиного двору потрібно від 200 мільйонів до мільярда гривень. Саме такі суми озвучували в робочих групах у 2021-му. Розглядали й різні моделі фінансування – не лише державним коштом, а коштом меценатів. Також розглядали модель співфінансування бізнесу й держави. При цьому об’єкт повинен здійснювати культурну, освітню і комерційну функції – заробляти на себе».
«Важливо відновити Гостиний двір у Києві, адже це ганьба, що в центрі столиці стоїть розвалена будівля, – вважає історик Кирило Степанець. – Там можна було б зробити суспільний простір, влаштовувати різні творчі заходи».
Ігор Луценко каже, що важливо, аби відновлений Гостиний двір був відкритий 24/7, доступний для відвідувачів постійно: «Я хотів би там бачити відкритий для людей простір, щоб удень можна було працювати в коворкінгах, відвідувати кав'ярні, ресторани, а ввечері – театри, галереї. Парк ідей безмежний. Головне, щоб ця територія була постійно відкрита для людей. Бо Поділ є серцем нашого міста».
Та, видається, будівля Гостиного двору має пройти ще не одне випробування, аби передати спадщину минулих поколінь майбутньому, зберегти унікальний культурний ареал старого Подолу і стати центром культурного і туристичного життя.
Анастасія Коваль
Обкладинка: Дмитро Тарадайка
__________________________________________________________________________________________________