Відключення електроенергії в окремих лікарнях Львова та повна зупинка електротранспорту 7 січня швидко вийшли за межі локальної проблеми й фактично стали темою загальнонаціонального рівня. Протягом тривалого суспільство почуло каскад взаємних звинувачень: відповідальність перекладають одні на одних – від місцевої до обласної влади і Уряду. У цій грі в «гарячу картоплю» ще не всім до кінця зрозуміло, що сталося, як насправді мало би бути і хто за що несе відповідальність.

Заяву про відключення світла мер Львова Андрій Садовий оприлюднив близько 8 ранку. «З цієї ночі у Львові від електроенергії відключено частину лікарень та весь комунальний електротранспорт. Це сталося через те, що Уряд змінив підхід до визначення критичності підприємств».

Міський голова назвав «нонсенсом» цю ситуацію і сказав, що не розуміє, хто «додумався зарахувати лікарні та електротранспорт до звичайних груп відключень».

Після розмови Андрія Садового з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко з’явилась і її заява, що Кабмін заборонив відключення закладів охорони здоров’я від електропостачання під час застосування графіків обмежень.

Перед цим, до речі, Кабмін 10 грудня доручив обласним адміністраціям, Міненерго та місцевим комунальним підприємствам переглянути списки критичної інфраструктури та скоротити споживання електроенергії. Це завдання в області виконали, і тоді ж «Твоєму місту» повідомляли: лікарень, державних органів та об’єктів, що стосуються сил оборони і системи життєзабезпечення це не стосується.

Станом на 13.30 7 січня у Львові без електропостачання залишались три медичні заклади: Центр допомоги людям, які пережили полон і тортури, а також два відділення 5-ї лікарні Другого територіального медичного об’єднання – пульмонологічне відділення на вул. Коновальця та гематологія на вул. Генерала Чупринки. Заклади, стверджують в місті, були забезпечені резервним живленням.

Пригадаємо, що у жовтні 2025 року Андрій Садовий розповідав, що Львів переводять у тестовий режим: місто відтоді готували до можливих блекаутів на різних «фронтах».

Цю ситуацію можна було б вважати «збоєм у системі», як пише ВВС з посиланням на анонімне джерело, однак зовсім по-іншому прозвучало повідомлення від Львівської ОВА, яке з’явилося вже після допису Юлії Свириденко.

Очільник адміністрації Максим Козицький назвав заяву Андрія Садового «популізмом»:

«Перекладати відповідальність на Уряд постфактум і називати це «нонсенсом» – це не про захист містян. Це – популізм, який не додає жодного кіловата в мережу і жодного генератора в заклад».

За його словами, Кабінет Міністрів України ще у липні 2024 року змінив підхід до визначення критичності об’єктів електропостачання. До переліку об’єктів з гарантованим пріоритетним живленням включили ті, що мають приєднану потужність від 100 кВт. «Це рішення було відомо громадам заздалегідь, і вони мали понад рік для підготовки: встановлення генераторів, забезпечення запасу пального та приведення об’єктів до нових вимог».

«Твоє місто» намагалося отримати коментар від «Львівобленерго» і від Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства ЛОДА.

Ймовірно, через суспільний резонанс довелось «включатися» лише керівництву області.

«Не зробили домашню роботу»

Докладніше про те, чому згадані вище об’єкти увійшли в перелік об’єктів, яким вимикають світло по графіку, пояснив перший заступник голови ОВА Андрій Годик.

Перелік об'єктів, які мають пріоритетне електропостачання навіть в умовах застосування графіків погодинних відключень чітко регламентовано Кабінетом міністрів України, відповідно до 600-ї постанови, прийнятої ще в 24-му році, каже він.

Далі Андрій Годик говорить, що 30-тим пунктом цієї постанови передбачено, що поряд з об'єктами Сил безпеки і оборони, телекомунікацій також мають право на пріоритетне електропостачання об'єкти критичної інфраструктури, які внесені у відповідний реєстр.

«Переважна більшість критично важливих об’єктів у межах області, незалежно від громади, фактично внесені до відповідного реєстру і, як наслідок, мають пріоритетне електропостачання. До них належать об’єкти теплопостачання, водопостачання, лікарні та, зокрема, транспорт – частково там, де це було забезпечено органами місцевого самоврядування і керівниками комунальних підприємств, установ та організацій.

Водночас, на превеликий жаль, частина голів сіл, селищ і міст, а також керівників підприємств, установ та організацій не лише нічого не зробили для виконання цієї постанови і надання відповідним підприємствам статусу об’єктів критичної інфраструктури – я можу це відповідально констатувати, – а й узагалі не розуміють, що таке об’єкти критичної інфраструктури».

І це, каже він, випливає з «десятків дзвінків» представників місцевого самоврядування, які запитують, що і як треба робити, а на пропозицію подати документи статусу підприємства надсилають «зовсім інші» документи, які, стверджує Годик, не мають жодного статусу до об'єкта критичної інфраструктури.

На питання про те, чому ОВА не підказувала громадам, як правильно зробити, заступник Максима Козицького сказав, що упродовж 2025 року адміністрація проводила наради, скеровувала доручення на громади і проговорювала ці питання із керівниками органів місцевого самоврядування.  

У відповідь ОВА також отримувала офіційні листи від органів місцевого самоврядування, що у них «все гаразд» і «процес робиться», а в разі чого – будуть застосовувати альтернативне живлення у вигляді генераторів.

До речі, у Шептицькій громаді сьогодні ж, на фоні усіх суперечок, заявили: «На жаль, у нашій громаді немає жодного підприємства, які увійшли до переліку об’єктів, що мають гарантоване пріоритетне електропостачання. Зокрема, до цього переліку не включено і такі критично важливі об‘єкти як КП «Водоканал», КП «Теплоенергомережа» та міські лікарні».

Андрій Годик зазначає:

Наприкінці минулого року Уряд ухвалив рішення переглянути перелік критичних об’єктів і виключити з нього ті, які юридично не можуть там перебувати, щоб вивільнену електроенергію спрямувати в пріоритет для населення.

Він пояснює, що навіть суспільно важливі об’єкти, як-от поліклініки, споживають у середньому 40–50 кВт. Водночас вони зазвичай розташовані в густонаселених мікрорайонах, де разом із навантаженням тисяч мешканців загальне споживання сягає вже не десятків кіловат, а кількох мегаватів – 5 МВт і більше.

«І тут виникає питання соціальної справедливості та взаємних нарікань мешканців: чому одні житлові будинки мають світло довший період або взагалі не вимикаються, а інші об’єкти залишаються без електроенергії по 15–16 годин, як це було під час нещодавніх пікових відключень.

Тому ситуація, яка виникла сьогодні, не є несподіваною. Чи знали органи місцевого самоврядування, зокрема місто Львів, про існування таких переліків? Знали. Чи знали вони, що ці переліки будуть уточнюватися і, як наслідок, застосовуватимуться графіки погодинних відключень, у тому числі для тягових станцій «Львівелектротрансу»? Так, знали».

Виходів з цієї ситуації є декілька, каже Андрій Годик:

• Першочергові речі спробують вже зараз збалансувати спільно з місцевим самоврядуванням, щоб «згладити» критичні моменти, поки оформлюються документи на отримання статусу критичної інфраструктури.
• Існує й інший варіант – більш затратний, але юридично чітко визначений. Відповідна постанова Кабінету Міністрів надає балансоутримувачу або власнику об’єкта можливість здійснювати закупівлю імпортованої електричної енергії. У разі, якщо суб’єкт імпортує понад 60% від власного обсягу споживання, такий об’єкт виводиться з графіків відключень. Логіка цього рішення полягає в тому, що імпорт електроенергії створює додаткове надходження в енергосистему, а отже держава визнає за таким об’єктом пріоритетне електропостачання в умовах застосування обмежень.

 

До слова, Максим Козицький дав доручення сформувати робочу групу по перевірці всіх об'єктів критичної інфраструктури в області.

«Медичні заклади будемо перевіряти в частині готовності до роботи в автономному режимі Ми ж не знаємо, яка ситуація завтра складеться. Якщо у нас сьогодні графіки діють у дві черги і у міста Львова паніка, то вибачте, ворог не зупиняється і далі атакує енергетичний об'єкт», – сказав його перший заступник.

Паралельно в ОВА з'ясують, коли і хто звертався для отримання відповідного статусу як об'єкта критичної інфраструктури.

На питання про те, чи підприємства, які сьогодні були без світла, мали статус «критичності», Андрій Годик заперечив:

«Це питання радше до юристів і керівників підприємств, установ та організацій. Потрібно чітко розмежовувати поняття, адже “критичність” буває різною. Є статус критично важливого підприємства для економіки — він регулюється, зокрема, постановою № 76 і має значення передусім для бронювання військовозобов’язаних в умовах воєнного стану.

І водночас є Закон України “Про критичну інфраструктуру” та постанова № 119, яка визначає порядок набуття об’єктом статусу об’єкта критичної інфраструктури. Для цього необхідно провести комплексну роботу: ідентифікувати об’єкт, оцінити рівень його значущості та можливі загрози у разі, зокрема, відсутності електропостачання. Після цього оформлюється відповідний паспорт об’єкта з усіма його характеристиками».

Це ще не кінець, або Питання не тільки в лікарнях

Після позиції, озвученої Львівською ОВА, заяви не припинились. Андрій Садовий опублікував у своїх соцмережах відео: «відключення транспорту й медицини – це не «графіки», а порушення».

«Електропостачання відновили. Трамваї й тролейбуси поїхали. Пацієнти загрози не відчули – запрацювало резервне живлення. Ми готові до атак. Але просто «вирубати рубильник» –недопустимо. Сподіваюсь, поліція розбереться, хто дав таку команду», – написав мер.

Також висловився його заступник Андрій Москаленко:

«Сьогодні ми побачили, до чого можуть призводити механічні рішення без оцінки наслідків. Я навіть не буду детально цитувати постанови, де чітко зазначено про заборону відключення електроенергії в закладах охорони здоров’я. Вони добре відомі. Тому давайте подивимось на ситуацію тверезо і логічно».

Він назвав кілька фактів:

«1. Наприклад, є лікарня св.Луки, повністю обладнана генераторами та резервними системами, здатна працювати в екстремальних умовах. 

2. У момент відключення в ній перебуває близько 400 пацієнтів — ветерани, які повернулися з фронту, а також люди з тяжкими опіками. Це найбільше опікове відділення області.

3. У сусідніх будівлях електропостачання є, натомість лікарня змушена працювати на генераторах по 8 годин, витрачаючи близько 175 літрів пального, а це 10,1 тис грн на одне відключення.

4. Лікарні до таких викликів готові давно і повною мірою. І сьогодні ми це побачили: жоден пацієнт не відчув труднощів під час відключення.

І тут ключове: за відсутності аварійних відключень тримати лікарню на генераторах — це, м’яко кажучи, не найкраще рішення

Тепер – щодо транспорту:

Трамваї і тролейбуси не можуть їздити без електропостачання підстанцій.

Заживлення підстанцій для електротранспорту — це орієнтовно 5 мегават.

Питання просте: скільки пального потрібно спалити, щоб забезпечити цю роботу, і чи є це економічно виправданим у таких умовах?»

До речі, щодо транспорту ситуація неоднозначна – у соцмережах дехто дивується, як, попри заяви, що транспорт готовий до зими, у місті вже в перший день складної ситуації стався «колапс».

Керівник комісії транспорту в міській радій Ігор Зінкевич заявив: «Ми розуміли, що подібна ситуація може статися, і мали бути до неї підготовлені. Мені не було відомо про заплановані відключення підстанцій у Львові, але якщо мерія володіла цією інформацією заздалегідь, незрозуміло, чому не були своєчасно запущені автобусні маршрути».

Він пригадує, як ще два місяці тому у Львові демонстрували, що місто може функціонувати день без електротранспорту, і під це готувалася відповідна програма, яка на практиці, стверджує Зінкевич, довела свою ефективність. «Натомість електротранспорт був випущений на лінії, після чого зупинився просто посеред доріг, ускладнивши рух та роботу спецтехніки. Логіка таких управлінських рішень для мене незрозуміла».

Пригадаємо, що очільник департаменту міської мобільності і транспортної інфраструктури ЛМР Олег Забарило у листопаді 2025 року коментував «Твоєму місту», що робота громадського транспорту у місті побудована так, щоб максимально задіяти наявний рухомий склад на маршрутах. «Резерви є, проте вони незначні», – казав він. Коментуючи випадок курсування транспорту під час повного блекауту директор департаменту казав, що місто має можливість випустити близько 50–55 автобусів.

Ігор Зінкевич веде далі щодо прибирання міста, з яким теж чи не щоразу виникають «казуси».

До слова, від ранку 7 січня мешканці скаржились на нерозчищені дороги. Очевидці повідомляли про ускладнений рух та ДТП. Водночас міська рада стверджує, що працює 102 одиниці техніки. Серед них грейдери, піскорозкидувачі, трактори та інша спецтехніка. Зранку на роботу вийшли понад 1400 двірників, які розчищали тротуари та прибудинкові території.

Вочевидь, після багатьох звернень мешканців та журналістів, із повідомленням про розчищення вулиць звернувся заступник мера Андрій Москаленко, написавши, що цієї ночі у Львові теж очікують сильний снігопад. «Протягом усієї ночі працюватимуть комунальні прибиральні служби, а також чергуватимуть працівники департаменту ЖКГ і районних адміністрацій. Важливо розуміти: навіть за максимальної залученості техніки та людей під час тривалого снігопаду дороги не можуть бути ідеально чистими одночасно і всюди».

Чи справді Львів готовий до надзвичайних ситуацій?

Готовність до зими – питання не одного тижня і не однієї інституції, тому ще 1 грудня «Твоє місто» провело публічну дискусію «На порозі складної зими: як Львів та область готуються до різних сценаріїв». На ній ми зібрали чиновників та експертів, щоб зрозуміти, як владі і мешканцям краще підготуватися до непростої зими. 

Перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко наголошував, що треба бути готовими і до найгіршого, але запевняв, що місто готувалося до відсутності води, світла й газу.

Голова комісії фінансів і планування бюджету Львівської міської ради Наталія Шелестак пояснювала: що Львів готувався з 2022 року. «Місто завжди маємо сформований запас палива для генераторів і дрів (для пунктів обігріву). За розрахунком, його вистачить на місяць, якщо буде повна зупинка з газом і світлом».

Про те ж говорили і в області, зокрема, директор Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства ЛОДА Богдан Кейван розповідав, що станом на 1 грудня 2025 року заклади охорони здоров'я, заклади соцзахисту були забезпечені резервними джерелами електропостачання на 100%. Тепловики – на 96%, водоканали – на 84%.

До речі, станом на момент публікації, попри безліч обговорень ситуації, ні Міністерство енергетики, ні Міністерство охорони здоров'я публічно ніяк не реагувало на те, що відбувається.

P.s. О 20:45 Максим Козицький повідомив, що під час наради в Офісі Президента громадам дали тиждень, аби привести об’єкти критичної інфраструктури у відповідність до законодавства й оформити їхній статус. У разі подальших атак на енергетику об’єкти без правових підстав для пріоритетного живлення відключатимуть за загальними графіками, щоб забезпечити електроенергією мешканців Львівщини.

Врешті, сьогоднішній день показав: варто поставити крапку в публічних суперечках і зосередитися на практичних рішеннях. Бо від управлінських непорозумінь і конфліктів першими страждають мешканці. Сьогодні потрібні не взаємні докори, а спільні дії й чітка координація. Усі ресурси й увага мають бути спрямовані на головне – стійкість тилу і протидію ворогу.

Софія Шавранська

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.