
«Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
Упродовж тривалого часу через це будівництво були протести, суперечки, обговорення. Деякі містяни й досі вважають, що сміттєпереробний завод завдасть шкоди довкіллю, буде екологічно небезпечним і стане причиною неприємного запаху.
«Запаху не буде, якщо все технологічно правильно робити під час будівництва і процесу переробки. От ви ще поїдете на компостувальну станцію і зрозумієте, що ніякого запаху там нема», – переконує Андрій Садовий.
Зі слів міського голови, за роки незалежності в Україні ще не будували таких великих сміттєпереробних заводів, лише невеликі сортувальні станції. Тому ситуація з відходами в країні досить складна. Щодня Львів продукує орієнтовно 600 тонн твердих побутових відходів (ТВП), за рік ця кількість сягає 250 тисяч тонн.
Читайте також: «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
«У нас на виході буде 70% повністю перероблених відходів: пластик, метал, скло, органіка. Решту, 30%, становитиме біомаса, яку можна використовувати для виробництва. Колись у Польщі перший шар доріг засипали такою масою, тому це виробництво не міститиме жодних шкідливих елементів», – пояснив він і додав, що до кінця цього року основний обсяг робіт буде виконаний, а з наступного почнуть завершувати біологічну рекультивацію. На старті вартість проєкту мала становити 35 мільйонів євро.
«Станом на сьогодні ми розуміємо, що потрібно докупити деякі елементи, навіть технологічно довелося коригувати сам проєкт через геологію. Якщо ми вкладемося в орієнтовно 50 мільйонів євро, буде добре. Це одна з найскладніших ділянок у Львові, бо поруч тече Полтва. Щоб уможливити ці будівельні роботи, тут забили орієнтовно дві тисячі палів. Завдяки цьому проєкту маємо 10 мільйонів євро грантових коштів. Із грішми проблем нема, головне, щоби ми врахували всі технологічні моменти», – каже Андрій Садовий.
«Не лише сортувальна лінія, а й механічна частина»
Сміттєпереробний завод, який будують у Львові, є механіко-біологічним комплексом. Мовиться не лише про сортування відходів, а й про обладнання в механічній частині, яке дозволить якісно відсортовувати вторинну сировину і підготувати матеріал для РДФ-палива, тобто альтернативного палива – замінника бурого вугілля та газу. Керівник ЛКП «Зелене місто» Тарас Калужний певен, що саме це паливо дозволить Україні відмовитися від газу і забезпечити її хорошим матеріалом, який зараз використовують у Польщі та інших країнах світу.
Читайте також: Яким буде сміттєпереробний завод у Львові. Приклад Польщі
«Ми перебуваємо біля стіни заводу. Тут буде біологічна частина сміттєпереробного комплексу: 12 біокомор, де відбуватиметься стабілізація й біологічна обробка відходів. Технологія ця досить якісна, гнучка, дозволить приймати більшу кількість відходів, аніж та, що накопичується у Львові. Передбачаємо, що на будь-якому етапі буде можливість розширення заводу», – вважає Тарас Калужний.
Керівник ЛКП «Зелене місто» пояснює, що суть механіко-біологічної переробки полягає в сортуванні усіх відходів та відкладанні того, що екологічно привабливе для подальшого використання. Проте в коментарі Tvoemisto.tv наголошує, що львів’яни все одно мусять сортувати відходи на спеціальних контейнерних майданчиках, розташованих по всьому місту.
Як працюватиме завод
«Ми проїжджали міст, через який до шлагбаума їхатиме сміттєвоз. Тут у нас є вагова з усіма необхідними датчиками, пов’язаними з радіацією. Автоматична вага зчитує машину, марку та перевізника. Якщо з цим усе гаразд, машина їде до цеху розвантаження відходів», – пояснює Тарас Калужний, показуючи точку на макеті, і уточнює: «Ви бачите, де зараз ставлять колони? Це саме та ділянка».
Із його твердження, після розвантаження матеріалу під’їжджатиме навантажувач, ковшем забиратиме ТПВ і завантажуватиме їх у бункер. Відтак у кабіні первинного сортування перебуватимуть працівники, які вилучатимуть великогабаритні або небезпечні відходи, що можуть пошкодити лінію. Після цього матеріал потраплятиме в біологічні тунелі – їх тут 24, по 12 із кожного боку (один тунель витримує навантаження майже 200 тонн).
«Там матеріал проходитиме знезараження, яке триватиме близько 10 днів при температурі 55-70 градусів. Як це відбувається? В підлозі розміщені відповідні трубки, які нагрівають матеріал і таким чином висушують. Після 10 днів ми його розвантажимо та піддамо процесу механічної обробки. На лінії забиратимемо пластик, ПЕТ, метал, батарейки, всі небезпечні відходи і в кінці отримуватимемо РДФ-паливо, вторинну сировину, яку збуватимемо зацікавленим компаніям. Уже сьогодні є дві компанії, готові купувати в нас РДФ-паливо і вторинну сировину», – веде далі Тарас Калужний.
Читайте також: Сміттєпереробний завод у Львові планують збудувати до серпня 2023 року
«Терміни змістилися через війну»
Із жовтня 2021 року польська компанія «Control Process S.A.» підписала контракт і розпочала підготовчі роботи. Земляні стартували в 2022 році, а будівництво фасадів у 2023-ому.
«В Україні це перший комплексний завод такого типу. Деякі об’єкти з такого заводу є в різних містах, але в комплексі немає. Приміром, понад 80 подібних об’єктів є у Польщі. Ми, фірма «Control Process S.A.», уже розробили кільканадцять таких проєктів, тож маємо можливість реалізувати і цей», – вважає керівник проєкту Кшиштоф Хабіер.
Станом на сьогодні на території будівництва вже забивають палі, заливають фундамент, встановлюють металеві конструкції даху. Через три-чотири місяці планують закривати зовнішній фасад панелями.
Раніше директор ЛКП «Зелене місто» зазначав у коментарі Tvoemisto.tv, що підприємство планували запустити до 10 серпня 2023 року, але під час сьогоднішнього брифінгу міжнародний консультант і представник компанії «Hidroterra» Володимир Рудевич пояснив, що терміни необхідно було змістити через повномасштабне вторгнення. Однак виконання робіт відбувається згідно з проєктом.
«Сподіваємося, що тепер побільшає сонячних днів, тож буде можливість простіше та якісніше виконувати роботи. Влітку плануємо продовження контракту через повномасштабне вторгнення. Але до кінця року проєкт буде завершений. У IV кварталі хочемо здати будівельну частину під монтаж обладнання», – пояснює він.
Читайте також: Держінспекція архітектури погодила будівництво сміттєпереробного заводу у Львові
На новому сміттєпереробному заводі працюватимуть 150-160 людей. Виходитимуть у дві зміни по 80-90 осіб. Крім того, буде нічна зміна для підготовки й очищення обладнання.
«Із кінця цього року почнеться підготовка працівників на подібних заводах у Польщі. Важливо, щоби по завершенні будівництва завод міг якісно працювати, щоби були люди для чіткого виконання поставлених завдань», – каже міський голова.
Компостувальна станція
«Ми збираємо у Львові органічні відходи, зелені насадження з парків, траву і привозимо їх сюди для компостування. Внаслідок цього отримуємо якісний компост, який можна використовувати для наших потреб», – розповідає Тарас Калужний про компостувальну станцію, розташовану неподалік від майбутнього сміттєпереробного заводу. Вона вже працює із середини 2020 року.
Сюди привозять відходи з майже 1500 контейнерних майданчиків, розміщених по всьому Львову. Компостувальна станція допомагає зменшити кількість ТПВ, які вивозять на полігон. Заплановано, що органіка, яку тут переробляють, також зменшуватиме навантаження на майбутній сміттєпереробний комплекс.
«Ми забираємо органіку, переробляємо її на компост і щодня збуваємо. Скільки б не мали, її завжди купують підприємства, пов’язані з аграріями. Великі фермерські господарства мають змогу навіть за QR-кодом купити органіку для своїх потреб. Цей компост нічим не гірший від того, що в гіпермаркетах», – уточнює він у коментарі Tvoemisto.tv.
Тендер на проєкт сміттєпереробного заводу на Пластовій,12 оголосили в лютому 2018 року. На початку червня міський голова Львова Андрій Садовий підписав угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку про надання кредиту на суму 35 млн євро для будівництва сміттєпереробного комплексу і рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. Тендер на будівництво оголосили 9 червня. На перший етап тендера пропозиції подали 12 компаній. До другого етапу пройшли 5 компаній. Наприкінці 2018 року міськвиконком погодив проєктування майбутнього комплексу.
Тим часом львів’ян закликають і далі сортувати відходи. Зі слів Тараса Калужного, компостувальна станція станом на сьогодні отримує від містян лише 5% органіки, а мала б 50-60%.
Зазначимо, що Tvoemisto.tv спільно з ГО «Нуль відходів Львів» презентувало документальний фільм про роль збирачів вторинної сировини та їхній вклад у зменшення кількості відходів у Львові. Його мета – привернути увагу суспільства, увагу місцевої влади і стейкхолдерів системи управління відходами до формування політики на основі даних, яка враховуватиме роль та інтереси неформальних збирачів вторинної сировини під час реформи системи управління відходами, що триває в Україні.
Ірина Давосир
Фото авторки та Романа Балука, пресслужба ЛМР
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.Міські акценти
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян