Фото: Назар Притула

Фото: Назар Притула

«Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові

7415 0
У Львові почали будівництво сміттєпереробного заводу поблизу очисних споруд «Львівводоканалу» на вулиці Пластовій, 13. Упродовж тривалого часу через його будівництво тривали протести, суперечки та обговорення. Тvoemisto.tv вирішило з'ясувати у керівника ЛКП «Зелене місто» Тараса Калужного, яким саме він буде, чи буде це сміттєпереробний завод чи просто сортувальна лінія, про яку говорять останнім часом.

Розкажіть, будь ласка, що зараз відбувається на Пластовій, де мають збудувати сміттєпереробний завод? Ще восени там мали почати роботи.

Так, із жовтня підрядник почав роботи, пов’язані з мобілізацією. Облаштовують адміністративно-господарські будівлі на майданчику, офіс інженера проєкту, паркінг, склад та інше. Окрім цього, підрядник веде роботи, пов’язані з геодезичною розбивкою території та забиванням залізобетонних паль по периметру корпусу сміттєпереробного заводу. Після цього почнуть зводити будівлю заводу. А відтак, може, під кінець цього року, буде вже доставка і монтаж обладнання.

Розкажіть докладніше про завод. Все ж таки це буде сміттєпереробний завод чи сортувальна лінія? 

Багато хто думає, що це буде лише лінія сортування. А це буде механіко-біологічна обробка відходів. Сміттєпереробний комплекс має бути поділений на дві частини, де відбуватиметься механічна і біологічна обробка. Механічна частина обробки відходів – це набір елементів, обладнання, машин, які відсортовують вторинну сировину, а також готують матеріал до біологічної обробки. 

Біологічна обробка відбуватиметься за технологією біосушіння. Вона дозволяє біологічно стабілізувати відходи, і після повної біологічної обробки ми отримаємо матеріал, який можна використовувати як альтернативне паливо, тобто РДФ-паливо. Воно замінює вугілля і газ на цементних заводах. Тож комплекс буде виконувати функцію переробки, і це не лише сортування. 

До речі, ця технологія гнучка: дозволяє вносити корективи щодо глибини переробки, зокрема, залежно від кількості та складу відходів.   

Після механічної та біологічної обробки відходів ми одержимо вторинну сировину: органіка, ПЕТ, метал, пластик, яку можна використовувати повторно. А також РДФ-паливо, яке можна використовувати на цементних заводах. 

Паливо RDF (від «Refuse Derived Fuel» — «тверде відновлене паливо») має вигляд гранул або брикетів, під час спалювання яких виділяється енергія

Ще буде інертна фракція, залишки – біологічно неактивний матеріал, який можна використовувати з певною метою або ж вивозити на полігон, здійснювати захоронення. Він не завдаватиме шкоди довкіллю.

На заводі працюватимуть з усіма видами відходів? Після побудови заводу місто зможе остаточно розв’язати проблему із відходами? 

Звичайно. Ця технологія дозволяє повністю переробляти всі відходи, які є у Львові. 

Поясніть ситуацію з підрядником. Відомо, що спершу будівництвом заводу мав займатися нідерландсько-литовський консорціум у складі компаній «Waste Treatment Technologies Netherlands B.V» та «Axis», а згодом з’ясувалося, що завод будуватиме польська компанія «Control Process S.A.». 

Кошти, які Львівська міськрада залучила – Європейського банку реконструкції та розвитку. Закупівлю почали наприкінці 2018 року, і закінчилася вона торішньої весни. Спершу було багато охочих до цього компаній, але минув час, і у нас, в ЛКП «Зелене місто», було дві пропозиції від нідерландсько-литовського консорціуму і від польської компанії.

Спершу вибрали нідерландсько-литовський консорціум. Компанія отримала повідомлення про те, що була визначена ЄБРР як генеральний підрядник. І після того інша учасниця – польська компанія – подала своє звернення до ЄБРР про те, що не врахувала усіх критеріїв при оцінці пропозицій, а також попросила Банк переглянути висновок, результат тендера. 

Читайте також: Як відбувається рекультивація Грибовицького сміттєзвалища. Фото. відео

Весною Банк, отримавши таку інформацію, почав переглядати її. Кожна тендерна процедура супроводжується банківською гарантією і передбачає те, що учасник, виграючи такий конкурс, підпише контракт і виконає свою роботу. А оскільки розгляд листа від польської компанії затягнувся на декілька місяців, то «Зелене місто» було зобов’язане продовжити розгляд тендерних пропозицій і звернулося до двох учасників з приводу того, аби вони продовжили тендерне забезпечення своїх пропозицій, зокрема гарантії. У визначений термін тільки польська компанія офіційно продовжила своє тендерне забезпечення. 

Після розгляду документів Банк задовільнив пропозиції польської компанії, повідомив, що вона є переможцем. У травні підписали з нею договір. 

Перемогла «Control Process S.A.». Ви колись працювали там, чим ви займалися і чи корисним для вас є цей досвід у комунікації з ними нині? 

Так, я працював у цій компанії з 2014 до 2016 року. Прийшов туди як спеціаліст відділу маркетингу, більшість моїх функцій стосувалися комунікації з постачальниками. Згодом я з цією компанією припинив співпрацю і жодних відносин більше з нею не мав. Тепер виконую функції замовника.

Що знаєте про досвід «Control Process S.A», які проєкти вона втілювала, де є заводи такого типу, як будуватимуть у Львові? 

Якщо відверто, то в тендері спершу брали участь компанії, які збудували 95 відсотків таких заводів у Європі. Всі були топові. Вимоги були прописані так, що компанії повинні були мати досвід з реалізації подібних об’єктів. А що стосується «Control Process S.A», то в них також є досвід. Технологія механіко-біологічної обробки гнучка і має багато видів. Згадана компанія створила кілька заводів. Один, найбільш подібний до нашого, це завод у польському Ольштині. Без належного досвіду компанію не допустили б до участі в тендері. 

Фото із сміттєпереробного комплексу у польському містечку Стальова Воля

З якою кількістю відходів має справлятися наш завод? 

Проєктована потужність нашого заводу – 250 тисяч тонн сміття на рік. Це та кількість відходів, які на сьогодні збирають у Львові. Якщо буде потрібна більша потужність, то технологія дозволить її забезпечити. Технологія настільки гнучка, що дозволяє змінювати глибину переробки. 

А що таке «глибина переробки»?

Це означає, що ми можемо пришвидшити певні процеси. Зараз маємо 250 тисяч тонн, сміття. Однак місто весь час розширюється. І мовиться тут не лише про Львів, а й про МТГ. Ми готові до того, щоби на якомусь етапі розглянути можливість приймання заводом більшої кількості відходів, аніж запроєктовано. Це не змінить нашого ритму і функціональності. 

Як це можливо? 

Маємо лінію, яка йде з певною швидкістю, але її можна пришвидшити. Температуру, при якій здійснюється біологічна обробка, можна збільшити. Для біологічної стабілізації нам знадобляться від 8 до 10 днів при температурі 55 – 75 градусів. Можемо збільшити температуру до 90 градусів і вище – так процес пришвидшиться. 

Скільки коштів уже скерували на будівництво заводу? 

Проєкт реалізують відповідно до вимог ЄБРР. Підрядник отримав авансовий платіж – 10 відсотків від загальної вартості контракту, тобто приблизно 3,6 мільйона євро. Проєкт коштує 36,6 мільйона євро. У контракті передбачено, що ми, замовник, оплачуємо кошти за фактом виконаних робіт, якщо це становить 5 відсотків від загальної вартості контракту. 

Читайте також: Сміттєпереробний завод у Львові планують збудувати до серпня 2023 року

Скільки людей працюватимуть на заводі? 

Від 130-ти до 155-ти. Коли підрядник збудує комплекс, то впродовж року вестиме нагляд за функціонуванням комплексу, а також нестиме відповідальність за будь-які поломки, за усунення дефектів. Станом на сьогодні підрядник проводитиме навчання майбутнього персоналу. А ми як замовник цього року набиратимемо керівний склад. 

І коли комплекс запрацює?

Згідно з контрактом, маємо його запустити до 10 серпня 2023 року. 

Чи було коригування проєкту? 

Суттєвих коригувань не було. 

У нас буде сміттєпереробний завод, який частину відходів перероблятиме сам, і тоді ми матимемо РДФ-паливо. А як щодо відсортованого сміття: чи є де його переробляти? 

Цінну ресурсну сировину – органіку, папір, пластик, метал, скло, картон –  збиратимемо в окремі бокси і передаватимемо компаніям, заводам, які займаються її переробкою. Немає універсальної компанії, яка переробляє все поспіль…

У Львові є куди це відправляти? 

У Львові достатньо підприємств, готових забрати це негайно. Щобільше, до нас із цього ж приводу звертаються підприємства з Одеси, Харкова. І ми на конкурсній основі обиратимемо компанію, якій це збуватимемо. Усе стане зрозумілішим, коли знатимемо об’єми матеріалу. 

А що стосується РДФ-палива, то його можна виробляти з цілого складу відходів, які є у Львові, навіть із органічних. Є підписані протоколи про наміри з однією цементною фабрикою, яка готова у нас це забирати. Є контакти з іншими компаніями і заводами, які запевняють, що готові модернізувати свої лінії спалювання, свої котли під використання РДФ-палива. 

А з чого виготовлятимуть це паливо, якщо ми більшу частину відходів відсортуємо? 

Сортуватимемо пластик, папір, метал, органіку. Якщо картон у загальному контейнері для змішаних відходів, а там багато органіки, то він мокрий, усе впереміш. Його можна відсортувати, але він не буде придатний для якісної переробки. А для РДФ- палива такі відходи придатні. Ми не відсортуємо 100 відсотків паперу і пластику. Якщо й відберемо якусь кількість вторинної сировини, більш ніж 10 відсотків, то це буде велика перемога. У нас культура сортування тільки покращується.

Щодо органіки, то вона становить майже 50 відсотків від усього сміття. Наша компостувальна станція не прийме такої кількості, але на сміттєпереробний комплекс вона може іти, і тут її можна доочистити, щоби вона стала РДФ-паливом.

Яка окупність заводу? 

У нас є фінансова модель, яку ми розробили спільно з консультантами, з фахівцями Львівської міськради. Є розрахунки, але змінюється час, змінюються ціни, тому нині спільно з підрядником робитимемо нові розрахунки. 

Тобто щось все-таки доведеться вивозити на полігони? 

Так. Найкращий метод утилізації відходів – вивезти їх зі Львова десь у «космос». Але будьмо реалістами: у нас не є сміттєспалювальний завод, де 98 відсотків відходів переробляють і спалюють. У нас – переробний завод! Будуть залишки, і баласт цей становитиме до 30 відсотків від загальної кількості сміття. Це дуже мало. 

Якщо на нашу територію завезли тонну сміття, то після обробки вивезуть до максимум 30 відсотків біологічно неактивного матеріалу: така собі чорна земля з камінням, залишками кераміки, будівельне сміття… Це на бажання також можна відсортувати й використати, але можна вивезти на полігон, бо воно не матиме ніякого біологічного ефекту. 

Розкажіть докладніше, що саме поїде на полігони? Чи нема тим залишкам якогось застосування?  

Це таке, як технічний компост (земля впереміш із певною кількістю будівельного сміття, кераміка, каміння). Воно нешкідливе для довкілля. Колись у Польщі такий матеріал застосовували для будівництва доріг, але згодом заборонили. 

Якщо у нас буде якісне сортування, чи це стимулюватиме будівництво і розвиток переробних комплексів у Львові? 

Звісно. Компанія, яка переробляє папір, очікує отримати сировину хорошої якості на вигідних умовах, регулярно. Якщо комусь вдасться забезпечити такий потік, то це сприятиме розвитку галузі. Коли буде налагоджена система поводження з відходами, їх переробкою, захороненням, то ринок буде розвиватися швидше, аніж зараз. 

Але якщо завод може переробити на РДФ-паливо будь-що, навіть несортоване сміття, то навіщо його сортувати? 

За рік продукується багато відходів різного складу. Якщо взяти ОСББ, де є можливість сортувати органіку, скло, пластик, ПЕТ, то, звичайно, оплата збору і вивозу його буде менша, і це вигідно, не кажучи вже про екологічний аспект. 

Читайте також: Яким буде сміттєпереробний завод у Львові. Приклад Польщі

Довідково

У лютому 2018 року у Львові оголосили тендер на проєкт сміттєпереробного заводу на вул. Пластовій,12. На початку червня міський голова Львова Андрій Садовий підписав угоду з Європейським банком реконструкції і розвитку про надання кредиту на 35 млн євро для будівництва сміттєпереробного комплексу та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. Тендер на будівництво оголосили 9 червня. На перший етап тендеру пропозиції подали 12 компаній. До другого етапу тендеру пройшли 5 компаній. Наприкінці 2018 року міськвиконком погодив проєктування майбутнього комплексу.

Після того, ЄБРР затвердив переможця міжнародного тендеру на будівництво механіко-біологічного комплексу з переробки відходів у Львові. Генеральним підрядником став консорціум компаній WTT Netherlands BV – Axis Industries UAB (Нідерланди, Литва). Згодом ЄБРР переглянув своє рішення через зауваження польської компанії Control Process S.A, яку згодом і оголосили переможцем тендеру.

Компанія Control Process S.A. (Польща) збудувала завод із переробки відходів у Ольштині (Польща), механіко-біологічний комплекс із переробки відходів у Стальовій Волі (Польща), завод із переробки відходів у Люльково (Польща) та механіко-біологічний комплекс із переробки відходів у Тонішево (Польща). Щоправда, ці заводи працюють на міста дещо менші, ніж Львів. Містечко Стальова Воля має близько 65 тисяч населення, а Ольштин 500 тисяч населення.  

Завод у Ольштині має потужність до сотні тисяч тонн на рік, у Стальовій Волі до 65 тисяч тонн. Львів же має потребу у переробці щонайменше 240 тонн відходів у рік.

Що стосується консорціуму із двох фірм — WTT (Нідерланди) + Axis (Литва), то компанія WTT збудувала комплекс із переробки комунальних відходів у Лондоні (Велика Британія), а компанія Axis збудувала комплекс у Каунасі (Литва). 

Завод у Лондоні має потужність майже 90 тисяч тонн на рік. Проєктування, будівництво, пуско-налагоджувані роботи та введення в експлуатацію механічного комплексу із сортування побутових відходів у місті Лідс (Велика Британія). Потужність заводу – понад 214 тисяч тонн на рік.

Мешканці вулиць, що поблизу вулиці Пластової, свого часу перекривали вулиці, виходили на протести та зверталися до суду, виступаючи проти заводу, оскільки вважають його екологічно небезпечним, хоча проєкт заводу вже пройшов державну експертизу та отримав позитивний висновок Мінекології про його безпечність.

Депутатка Львівської міської ради минулого скликання Юлія Гвоздович, яка мешкає у районі, де будують завод, у коментарі Тvoemisto.tv розповіла, що мешканці все ще не мають певності щодо безпечності сміттєпереробного комплексу для навколишнього середовища, а відсутність комунікації із владою лише підсилює проблему. «Як на мене, питання з комунікацією взагалі не вирішилося. Мешканці навіть реєстрували петицію щодо заводу – вимагали встановити обладнання, аби мати докази про те, що є забруднене повітря навколо, в районі Кривчиць і Знесіння. Їх встановили, вони постійно вказували про завищені показники певних елементів в повітрі, але на це ніхто не реагував, тож про яку довіру можна говорити стосовно того, що побудова заводу не буде шкодити. Тим паче, зараз мешканці пишуть, що цей датчик взагалі вимкнений. Якщо місцева влада, яка будує там сміттєпереробний завод, хоче, щоби мешканці їй довіряли, то критично необхідно реагувати навіть на такі дрібні речі, а реакції немає», – зазначила вона.

Додамо, що на місці Грибовицького сміттєзвалища вирішили створити парк.

Вікторія Савіцька

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Інтерв'ю Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!