
Фото: Freepik.com
За що платить Covid-пацієнт і скільки коштує день у львівських лікарнях
На Львівщині за останні два тижні суттєво зросла кількість хворих на Covid-19, у лікарнях майже немає місць – щойно виписують одного пацієнта, на його місце одразу є кілька претендентів. Окрім того, в області бракує медиків – передусім анестезіологів та інфекціоністів.
Читайте також: Вірус справді змінився. Яким зараз є портрет хворого на Covid
Ще торік Міністерство охорони здоров'я та Національна служба охорони здоров'я розробили низку Covid-пакетів для укладання договорів із медзакладами, що надають допомогу хворим на коронавірус. Міністр Максим Степанов зазначав, що усе лікування за клінічним протоколом – безкоштовне для пацієнтів.
У Програмі медгарантій-2021 передбачено продовження стаціонарного лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою за відповідним пакетом послуг до періоду закінчення на території України дії карантину та протягом 30 календарних днів після його скасування.
До безоплатного пакета послуг лікування пацієнтів із коронавірусом включено тестування на Covid-19, лабораторне та інструментальне дослідження, медичну допомогу, відповідно до галузевих стандартів, кисневу підтримку, інтенсивну терапію за необхідності, медикаментозну терапію та знеболення за потреби тощо. Усі ліки, передбачені національним протоколом лікування Covid-19, включені до тарифу, за яким НСЗУ оплачує послуги медичних закладів.
За словами директорки Західного департаменту НСЗУ Мар'яни Возниці, тарифу на лікування одного хворого з коронавірусом немає – фінансування розраховується інакше. У закладі, який приймає хворих на Covid-19, мають бути сформовані спеціальні бригади медиків – одна має складатись із щонайменше 12 людей. За кожну таку бригаду НСЗУ платить лікарні 554 тисячі гривень. Ці кошти мають покривати і лікування пацієнта, і доплати членам бригади.
Куди йдуть гроші
Директор Львівської обласної клінічної інфекційної лікарні Сергій Федоренко розповідає Tvoemisto.tv, що зараз в лікарні перебувають близько 230 пацієнтів. Щойно виписують одного, одразу ж кладуть на його місце наступну людину, яка потребує догляду медиків та кисневої підтримки. Саме на кисень, за його словами, іде левова частка коштів, отриманих від НСЗУ в межах угоди за Covid-пакетом.
«Кисень надзвичайно дорогий. Ми в місяць, коли щодня є 230-235 пацієнтів, платимо за нього до мільйона гривень. Це дуже велика сума. Крім того, у Covid-пакет від НСЗУ входить зарплата медичного персоналу, розхідні лабораторні реактиви. Це надзвичайно велика стаття витрат, адже ми постійно робимо аналізи хворим, щоб відстежувати динаміку перебігу захворювання», – говорить Сергій Федоренко.
За його словами, аналізи роблять щонайменше раз на добу, а в реанімації – і 7-8 разів за добу.
Медики зазначають, що майже усі хворі, які перебувають на лікуванні, мають важчий перебіг захворювання, ніж було за перших хвиль коронавірусу. Практично всі госпіталізовані мають ураження легень у вигляді двобічних бронхопневмоній з важкою дихальною недостатністю. Лікування таких симптомів може тривати значно довше, аніж два тижні, як було в середньому раніше.
Сергій Федоренко каже, що в середньому на людину за добу може витрачатись 10 тисяч гривень, якщо у лікуванні застосовуються сучасні антибіотики останнього покоління та супутні препарати, яких у день може знадобитись 2-3 флакони.
«Якщо менш дорогі антибіотики, що коштують 200-300 грн, тоді сума менша у 2-3 рази. Але це важкий процес, коли ти вириваєш людину з рук смерті. Тоді переважно про гроші не думаєш, а думаєш про те, як повернути людину до життя», – говорить лікар.
Читайте також: Сьогодні я не поцілую тебе на ніч. Репортаж із Covid-відділення у Львові
У інформаційному відділі Львівської лікарні швидкої медичної допомоги, де розгорнули найбільше в місті Covid-відділення, кажуть, що залежно від стану хворого його лікування до повного одужання може коштувати і 26 тисяч гривень за весь час, і 20 тисяч гривень у день упродовж кількох тижнів в реанімації.
«Лікарня лікує пацієнта, дає все, що може, навіть поза пакетом. Є пацієнти, які обходяться нам у 300-400 тисяч», – говорить речниця ЛШМД Христина Каспшишак.
Директор госпіталю ветеранів війни та репресованих імені Юрія Липи Максим Прикупенко розповідає Tvoemisto.tv, що торік, за його підрахунками, на лікування одного Covid-хворого витрачали приблизно 2 тис. грн на добу. У реанімації, з урахуванням кисню і медикаментів, лікування обходилось в середньому 3,5-5 тисяч гривень.
Що не входить в пакет?
Сергій Федоренко каже, що у тарифі закладені і кошти на харчування пацієнта, і на доплати медикам, і на різноманітні розхідні матеріали. Також у тарифі ідеться про медикаменти за протоколом. Та, говорить лікар, якщо людина, хвора на коронавірус, має інші захворювання, як-от інсулінозалежний цукровий діабет або серцево-судинні хвороби, то потребує додаткових ліків, про які в протоколі не йдеться і якими інфекційна лікарня не забезпечена, оскільки це не її профіль.
«На 98% пакет від НСЗУ сьогодні покриває витрати. Але коли поступають хворі, які мають інсулінозалежну форму цукрового діабету або іншу патологію, що вимагає застосування специфічного лікування, то ми цього не маємо і купити не можемо. Ці препарати хворі повинні або придбати самі, або за рахунок спеціальних програм за електронним рецептом від профільного спеціаліста або сімейного лікаря. Ці ліки потрібно мати із собою», – пояснює Сергій Федоренко.
Він додає, що пацієнти із загостренням можуть отримати ліки в медзакладі, але ітиметься переважно про прості вітчизняні аналоги, а це підходить не усім, особливо, якщо людина раніше вживала якісні закордонні інсуліновмісні препарати.
Читайте також: «Я вакцинуюсь, бо…». Історії львів'ян, які отримали щеплення від коронавірусу
Лікарня забезпечує хворих антибіотиками, що передбачені протоколами МОЗ. Але часто, говорить Сергій Федоренко, люди хочуть інші ліки, що не закладені у тарифі НСЗУ.
«Тоді на розсуд лікуючого лікаря, родичів і самого хворого приймається консолідоване рішення, чи потрібен той препарат і чи може людина його купити», – каже медик.
Максим Прикупенко говорить, що у винниківському госпіталі за кошти від НСЗУ покривають приблизно 90% потреб на лікування хворих з коронавірусом, але часом пацієнтам доводиться купувати ліки самим.
«Це може коштувати і для пацієнта, тому що ми маємо не всі ліки – щось купуємо, чогось не вистачає, все повністю покрити ми не можемо», – каже головний лікар.
Любомир Рак, директор Центру легеневого здоров'я, неодноразово говорив, що ЦЛЗ не має коштів на медикаменти, тож пацієнтам доводиться самостійно купувати ліки, окрім тих, яких немає у вільному доступі. Ще торік він зазначав, що лікування обходиться у приблизно 2,5 тисячі гривень на день, в реанімації – орієнтовно у 5-6 тисяч.
«У нас був чоловік, який 42 дні був на апараті штучної вентиляції легень. Слава Богу, пішов додому своїми ногами», – говорив лікар.
Як розповіла Tvoemisto.tv львів'янка, яка торік у вересні лікувалась у клінічній лікарні швидкої медичної допомоги від коронавірусу, одужання коштувало її родині у понад 30 тисяч гривень. І це при тому, що жінка не була на апараті штучної вентиляції легень і не мала вкрай важкого перебігу захворювання.
Родичі хворого на коронавірус, який зараз лікується в Центрі легеневого здоров'я, розповіли Tvoemisto.tv, що в Центрі забезпечують простішими антибіотиками та гормональними препаратами, та все ж першого дня родина витратила додатково 12 тисяч гривень, а в наступні дні – приблизно по 6 тисяч на медикаменти.
Витрати після виписки
Так званий «постковідний синдром», або тривалість проявів симптомів коронавірусної хвороби може тривати 12 і більше тижнів від початку захворювання. Симптоми можуть проявлятися з боку будь-якої системи організму пацієнта, але, перш за все, – це дихальна, серцево-судинна та нервова.
Професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені Олександра Богомольця Сергій Дубров каже, що найбільш типовими й частими скаргами пацієнтів є зміни з боку респіраторної системи.
«Після тяжкого перебігу коронавірусної хвороби тривалий час пацієнти потребують допоміжної респіраторної підтримки, навіть коли ПРЛ-тест є негативним», – пояснив він.
Також частими є скарги пацієнтів на дискомфорт із боку серцево-судинної системи. За інформацією професора, станом на сьогодні частота міокардитів, пов’язаних із Covid-19, в Україні менша, ніж в інших розвинених країнах. Але китайські вчені у своїх дослідженнях пишуть, що в середньому частота міокардиту становить від 7 до 23%. Ступінь ускладнень корелює ступінь ускладнень з боку дихальної системи.
Читайте також: Халк прокидається. Львів'яни – про те, як Covid-19 впливає на психіку
Серед інших симптомів «постковідного синдрому» професор Дубров назвав неврологічні розлади, наприклад, тривала слабкість протягом декількох тижнів навіть після легкого перебігу, порушення сну й виражена слабкість. Нерідкими також є і когнітивні розлади – порушення пам’яті та функцій вищої нервової системи.
Усе це також потребує спостереження у лікаря та додаткових медикаментів. Окрім того, часом пацієнтам після виписки потрібно подбати про кисневу терапію вдома.
«Є часом такі випадки, коли виписують пацієнта, в якого сатурація, наприклад, 90, і якийсь час йому потрібен концентратор. Людина, за великим рахунком, вважається здоровою, але ще потребує кисневої підтримки. Переважно людей виписують у повноцінно здоровому стані. Відсоток людей, які потребують кисневої терапії удома, у нашому закладі – 3-4%», – говорить Максим Прикупенко.
Він зазначає, що людям, які мають вже негативний ПЛР-тест, але потребують кисню, лікар дає відповідну довідку, з якою пацієнти звертаються в організацію, що може дати в оренду кисневий концентратор.
У Львові кисневий концентратор можна взяти в оренду у благодійному фонді «Крила надії». Та, говорить його керівниця Наталія Ліпська, через велику кількість хворих, які доліковуються удома, концентраторів може не вистачати. Постійно триває збір коштів для закупівлі фондом нових. Долучитись до нього можна за реквізитами UA733052990000026007011001168 код ЄДРПОУ/ІПН 35620901 БФ «Крила надії» або https://www.liqpay.ua/ru/checkout/card/i92692777102 для переказів з-за кордону.
Ольга Коваль
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ