Фото: prolviv.com
«ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради
Торік у ЛКП «Львівелектротранс» виявили порушень і недоліків в управлінні фінансами на 314,9 мільйона гривень. У КП «Адміністративно-технічне управління» – на майже 70 мільйонів гривень. А вже цього року в ЛКП «Рембуд» знайшли непродуктивних видатків на 126,5 мільйона гривень і втрат на 4,7 мільйона гривень. Львів щороку втрачає величезні суми через неефективне або ж відверто шкідливе управління комунальними підприємствами. Про ці порушення можна довідатися переважно зі звітів держаудиту або ЗМІ. Однак це мізер порівняно з тим, що відбувається там насправді, кажуть депутати міськради, будучи впевненими, що більшість комунальних підприємств можуть бути беззбитковими, а деякі навіть стати прибутковими завдяки якісному управлінню.
Щоби змінити це, депутати пропонують створити наглядові ради при ЛКП, які допомогли б покращити ефективність роботи. Про це говорять уже не першу каденцію, але рішення, яке мало б бути вигідне всім: і міському голові, і депутатам, і містянам, чомусь ніяк не ухвалять. Цього тижня депутати міськради уже вкотре спробують постановити ухвалу, яка має дати старт створенню наглядових рад при ЛКП. Про неї дискутують гаряче, обирають підприємства і, що найважливіше, розділяють повноваження. Міський голова, кажуть, не хоче поступатися своїм впливом, але пояснює, що має для цього об’єктивні причини.
Орган для стратегії
Наглядові ради при ЛКП – це новий орган управління, який матиме стратегічне значення, тобто працюватиме на оптимізацію, шукатиме можливості й пропонуватиме шляхи розвитку та ефективності. Депутати вважають, що він мусить бути незалежним від міських чиновників, міського голови і депутатів. А для реального впливу наглядова рада повинна мати право звільняти керівника ЛКП.
«Будемо аналізувати, які фахівці потрібні кожному конкретному підприємству: кому аудитор, кому фінансист, а кому айтівець. Буде комісія, яка обиратиме членів наглядової ради. До неї входитимуть депутати, чиновники і представники ЛКП. Але кандидати в наглядову раду не мають бути з ними пов’язані», – каже депутатка Львівської міськради від «Європейської солідарності» Уляна Пак.
У наглядову раду пропонують узяти трьох-п’ятьох фахівців, залежно від розмірів і стану справ на підприємстві. Це можуть бути представники приватного бізнесу, фахівці з державних підприємств, які отримуватимуть зарплату (поки що в ухвалі не мовиться її про суму, це визначать згодом).
«Люди працюватимуть за винагороду, але маємо розуміти їхній робочий час: приблизно 10 годин на тиждень – 25% робочого часу. Для них це не питання заробітку, а іміджу, репутації», – пояснює вона.
Наглядові ради потенційно мають бути при кожному комунальному підприємстві, яких у нас до 80-ти. Спершу депутати обрали 10 найбільш дотованих містом. Серед них: КП «АТП-1», ЛКП «Львівводоканал»,
ЛКП «Львівтеплоенерго», ЛКП «Залізничнетеплоенерго», ЛКП «Львівелектротранс», ЛКП «Львівавтодор», ЛКП «Львівсвітло», ЛКП «Зелене місто», ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» і ЛКП «Зелений Львів».
Але міський голова не погодився з такою кількістю, розповідає депутат Львівської міськради від фракції «Голос» Віталій Троць, і запропонував два – «Львівсвітло» та «Львівводоканал».
«Однак «Львівелектротранс», АТП-1, «Львівавтодор» – це ж також принципово, бо хтось кабель купив на два мільйони дорожче, а хтось заплатив за електрику на вісім мільйонів більше. Як компроміс пропонуємо п’ять підприємств для початку», – каже він.
Робоча дискусія чи зволікання
Ухвалу про створення наглядових рад підготували для голосування ще до минулого засідання, але не голосували через суперечку з приводу повноважень наглядової ради та міського голови.
«Ми не дійшли згоди з Андрієм Івановичем щодо механізму формування наглядових рад, а також їхніх повноважень. Тому ще рано говорити про те, що вони будуть. Міський голова хоче повністю контролювати їхню діяльність. А навіщо нам ще один орган, який контролюватиме мер? Зараз ЛКП повністю підзвітні, підконтрольні міському голові. Як на мене, давно пора створити такі ради, тоді місто, можливо, не мало б шалених видатків із бюджету, не брало б величезні кредити на поточні витрати», – вважає депутатка Львівської міськради від «ВАРТИ», голова комісії фінансів та планування бюджету Наталія Шелестак.
І додає, що депутати не мають впливу на справи в ЛКП, на їхніх керівників:
«Немає в депутатів нормальних важелів впливу. Ми просимо документи, а нам їх приносять частинами. Або замість фінансових документів якусь статистику дають, не можуть пояснити, чому те чи те відбувається так чи так. Ми просимо план оптимізації, стратегії, і за два роки ніхто його не зробив, хіба що «Львівводоканал». ЛКП не потрібно оптимізовуватися, бо їм дають гроші, і вони їх проїдають. АТП-1, для прикладу, може бути беззбитковим, воно отримує від нас компенсацію за перевезення пільгових категорій пасажирів. Але ніхто не знає, скільки тих пільговиків є. Майже мільярд гривень кредитних коштів піде на чотири підприємства. Наш бюджет розвитку реальний. Якщо відкинути кредитні зобов’язання і всю решту, то він становить 1,8 мільярда».
Однак міський голова Львова запевняє, що справа з наглядовими радами при ЛКП уже на фінішній прямій. Ще тривають обговорення, тому не факт, що рішення буде одразу після засідання сесії, яке заплановане на цей тиждень.
Андрій Садовий пояснює, що є два концепти створення наглядових рад – європейський і український. Український, на відміну від європейського, він вважає недієвим.
«Був у нас у мер данського міста Орхус. Він є головою наглядової ради міського енергетичного холдингу. Туди ж входять депутати й представники відповідних структур, які мають розуміння та є фахівцями в цій сфері. І ці наглядові ради працюють. Українське законодавство забороняє меру чи депутатам бути в наглядовій раді. І це неправильно. Тобто ми маємо найняти людей зі сторони, які мусять дбати про наше підприємство, і надіятися, що все буде гаразд. Європейська практика пройшла серйозний процес трансформації. Тож ми шукаємо компроміс із депутатським корпусом, щоби, з одного боку, дійти до формату українського законодавства, а з другого – не забувати про здоровий глузд», – висловлює свою думку міський голова.
І доповнює, що загалом компроміс із депутатами майже досягнутий, що наглядові ради у Львові таки створять, просто треба обговорити всі важливі нюанси.
«Я за те, щоби в наглядові ради входили експерти найвищого рівня. Якби нам вдалося залучити до наглядової ради компанію Deloitte чи Ernst & Young (провідні компанії, які працюють у сфері аудиторських та консалтингових послуг – Ред.) чи Nexiа. Але, щоби їх залучити, треба пройти важкий шлях. Найперше, чому вони мають туди входити. Вони ж отримують за свої послуги великі гроші, треба резервувати гроші в бюджеті. Загалом є великий клубок складних питань, над якими ми працюємо, але немає глобальних розбіжностей», – вважає Адрій Садовий.
І в підсумку зазначає, що, як міський голова, несе відповідальність за роботу комунальних підприємств:
«Ви обираєте мера як найвищу посадову особу міста з точки зору виконавчої роботи. Тож якщо завтра комунальне підприємство погано працюватиме, з кого питатимете? А мер скаже: «Я тут ні до чого, то все наглядова рада». Громада казатиме, що я обманюю… Тож усе треба зважити».
Для чого потрібна наглядова рада
Більшість львівських комунальних підприємств збиткові, окрім бюро ритуальних послуг. Зрештою, ЛКП виконують соціальну функцію, кажуть чиновники, і без підвищення тарифів ті ж «Львівтеплоенерго» чи АТП-1 не стануть прибутковими. Але річ не тільки в тарифах, упевнені депутати, а в ефективному управлінні комунальними підприємствами.
«Є в нас ЛКП «Львівсвітло», яке займається вуличним освітленням. Воно було монополістом в обслуговуванні ліфтів. Після запровадження реформи ОСББ почали самостійно обирати, хто обслуговуватиме ліфти, і в перші місяці відбувся суттєвий відтік клієнтів. Торік «пішло», здається, 200 ліфтів. Люди вирішили, що послуга, яку надає ЛКП, неякісна, і найняли приватні фірми. Це відбулося тому, що ми не думали про стратегію комунального підприємства, не стежили за якістю надання цієї послуги, економічною доцільністю. Це суто управлінські наглядові функції. А якби була група людей, яка розуміється на цій послузі, знає, що мешканці хочуть, то вирішила б, що саме треба змінити. Адже ЛКП має техніків, приміщення, ми їм виплачуємо зарплату, але воно не працює», – вважає Віталій Троць.
А «Львівводоканал», каже депутат, щороку втрачає майже 50% води з тої, яку вдалося видобути й довести до міста. І виправити цю проблему в КП не можуть роками:
«Із тої води, яку ми видобуваємо із свердловин і яка доходить до Львова, пропадає 46%. На початку каденції було 48%. Уявіть: це ж ціле море, можна місто затопити! Ми змушуємо їх шукати, кажемо «робіть те і те», але серед депутатів немає фахівця із систем водопостачання, пошуку витоків, незаконного споживання. На підприємстві також пояснюють, що не розуміють, як бути в цій ситуації. Тож у наглядову раду ми хочемо запросити спеціалістів, які мають досвід у розв’язанні таких проблем за кордоном, в Україні. Іншого виходу нема».
Хоча замовити консультацію фахівців замало, певен він, бо до них не дослухаються. Потрібен орган, який матиме реальні повноваження. Як приклад Віталій Троць згадує ситуацію із закупівлею електроенергії для «Львівелектротрансу»: якби була наглядова рада на підприємстві, можна було б економити до 30 мільйонів гривень на рік.
«Ринок енергоносіїв демонополізували кілька років тому. А «Львівелектротранс» донині принципово купує електроенергію, за яку можна було б платити на 30 мільйонів менше щороку. Це якби ми вийшли на тендер і вибрали іншого постачальника. Депутати запитують, чому ви так не робите. Кажуть, так зробив колишній керівник, і до нього одразу ж прийшли з СБУ й порушили кримінальну справу. Це замкнуте коло, всі взаємозалежні. А якщо буде наглядова рада, то рішення не буде одноосібне, а колективне. І якщо оберуть дешевшого постачальника через тендер, то ніхто не скаже, що через те, що ти ухвалив таке рішення, обленерго зазнає великих втрат. Тобто наглядова рада – це буфер між владою та зовнішніми чинниками», – пояснює він.
Чимало запитань у містян і до АТП-1 як комунального підприємства, яке займається пасажирськими перевезеннями у Львові і яке щороку отримує десятки, а то й сотні мільйонів гривень відшкодування за пільгові перевезення. Однак ніхто дотепер не знає, скільки пільговиків користується громадським транспортом.
«За деякими підрахунками впродовж дня їхня частка становить у середньому 9%. А підприємство завжди закладає 15% для отримання більшого відшкодування. Це всі давно знають, але як це довести? Не може ж депутат їздити щодень у кожному автобусі з кожним водієм і рахувати, скільки тих пільговиків, скільки водій заробив, скільки здав у касу. Якби був електронний квиток, то все швидко розкрилося б, але бачите, скільки вже чекаємо на нього. Можливо, тому й чекаємо. Кожен день без цього в нас величезна «сіра зона» готівки», – наголошує Віталій Троць.
На його думку, наглядові ради не лише можуть допомогти вибудувати стратегію розвитку, але й безпосередньо вплинути на управління підприємствами. І тоді зменшаться видатки з бюджету міста.
«Не варто стверджувати, що на ЛКП витрачають третину бюджету, бо все йде по різних статтях. Якщо десь треба побудувати насосну станцію, то ми з бюджету розвитку виділяємо гроші на її будівництво. А є статті на покриття збитків. По кожному комунальному підприємству є цифра. Той же водоканал торік був збитковий на 340 мільйонів, цього року – на 331 мільйон. Ми бачимо, скільки йде на оплату праці, але якщо ти не знайдеш якогось водія водокачки, якого направду немає, а там фіктивно оформлений якийсь родич, і взагалі самої водокачки нема, то зрозуміло, що має бути не мільйон на зарплату, а 990 тисяч. Тому треба шукати. А ми деколи на око гроші виділяємо, як із компенсацією за пільговиків. Підприємство подає розрахунок, що потребує 223 мільйони. Здається, торік така сума була. Ми даємо 50 мільйонів, і ніхто більше не приходить. Цього вистачає. Ось така випадкова ефективність», – каже депутат.
Місто розпочало чимало масштабних інноваційних проєктів, які потенційно мали б спростити, покращити життя у Львові, допомогти економити. Ці проєкти коштують сотні, десятки мільйонів євро. І це переважно кредитні кошти, які Львів використовує роками, платить і тіло кредиту, і відсотки, але проєкти, на які їх узяли, не працюють: у нас досі нема сміттєпереробного заводу, нема електронного квитка, який би вивів сферу перевезень із тіні. «Львівводоканал» мав проєкт з видобутку біогазу – також усе завмерло. Місто бере кредит для якогось грандіозного проєкту, і далі справа не йде. Тож наглядові ради мали б вирішити й цю проблему, показати об’єктивні та суб’єктивні причини цього гальмування, справедливо оцінивши управління, вважають депутати.
Але як буде насправді, чи створить місто новий ефективний і незалежний орган, чи наділить його потрібними повноваженнями, побачимо згодом.
Вікторія Савіцька
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня