ілюстративне фото: 5 канал
«Обріжте мені нігті». Що заважає розвиватися швидкій допомозі Львова
Навесні медики швидкої допомоги Львова оголосили італійський страйк і протестували під Львівською облрадою. Частину їхніх вимог керівництво області виконало, відтак страйк припинили. Проте напруження у Львівському обласному центрі екстреної меддопомоги та медицини катастроф залишилось.
Заступник гендиректора Центру Ярема Качмар розповідає Tvoemisto.tv, що частина вимог медиків, що вони висували під час протестів, — у процесі виконання. Уже, окрім грошей на доплати, закупили 10 нових карет «швидкої», що після завершення бюрократичних процедур почнуть працювати. Також оголосили тендер на пошиття нової літньої та зимової форми. Але, каже Ярема Качмар, є низка проблем, які ані керівництво Центру, ані обласна влада вирішити самостійно не в змозі.
Нам бракує водіїв, але ви нам не підходите
«Автомобілі — це добре. Це машини класу В, обладнані усім необхідним, — класом вище лише карети з апаратами штучного дихання. Новими каретами ми замінимо ті, що вже катастрофічно зношені. Але якби сталось диво, і ми отримали б не 10, а 100 машин, то просто не мали би для них водіїв», — каже Ярема Качмар.
На одну машину потрібно четверо водіїв, аби вона була на лінії цілодобово. Зараз у Центрі екстреної меддопомоги відкриті понад 100 вакансій водіїв. Середній вік тих, хто працює, сягає пенсійного, відповідно, є проблеми із здоров’ям від роботи в постійному стресі. Власне, смерть одного з водіїв на робочому місці і стала поштовхом до протестів працівників Центру.
Читайте також: У нас забагато лікарів. Ігор Новицький про медичну освіту та розвиток офтальмології
Ярема Качмар говорить, що шукають водіїв через оголошення та звертаються із заявками у Центр зайнятості, втім охочих нема, адже зарплата украй низька: 2,5 тис. грн ставка і премія від облради. А якби такі і були, то не всі з них змогли би потрапити на роботу у «швидку».
«До водіїв екстреного транспорту дуже високі вимоги. Він повинен мати великий стаж і відповідний клас. На жаль, самого бажання тут недостатньо», — каже Ярема Качмар.
Критерії для водіїв «швидкої» затверджені державою, і на місцевому рівні змінити їх неможливо. Але, говорить Ярема Качмар, усі Центри екстреної меддопомоги в Україні зараз спільно працюють над зверненням до МОЗ, аби там переглянули ці вимоги.
Окрім того, зазначає він, реформа екстреної медицини в Україні передбачає введення нової спеціальності — екстреного медичного техніка.
«Це людина, яка може надавати першу допомогу, разом з бригадою медиків рятує життя і водночас є водієм. Відповідно, тут буде інший рівень зарплати в порівнянні з тим, що є», — розповідає медик.
Читайте також: Страхова медицина у Львові. Як повернути гроші за лікування
«Алло, "швидка"? Обріжте нігті»
У Львові щодня працюють від 22 до 30 бригад швидкої допомоги. Їхня кількість залежить від кількості водіїв та справності машин. Ярема Качмар переконує, що цього достатньо, але за однієї умови.
«Раніше були розроблені критерії — одна бригада на 10 тисяч населення. Але фінансування, щоб задовольнити ці вимоги, немає, тож машин значно менше. Та якби люди не зловживали викликами і ми би обслуговували тільки екстрені випадки, то і така кількість бригад могла би давати собі раду», — каже він.
За його словами, більшість звернень на 103 — близько 70% — є в компетенції сімейних лікарів. Також «швидка» виконує міжлікарняні перевезення, що забирає ресурс. Окрім того, постійні повідомлення про замінування об’єктів у Львові, куди карета має виїхати або бути напоготові це зробити, теж заважають роботі.
У Facebook-групі «Сама швидка допомога» медики діляться робочими історіями. Так, одного разу літня жінка з Пустомит викликала «швидку», описавши телефоном серцевий напад, а коли лікарі приїхали, попросила обрізати їй нігті на ногах, бо «вдома нікого немає». Пропонувала навіть заплатити, а коли медики відмовились, заявила, що викличе інших.
Фельдшерка виїзної бригади Ірина Т. розповідає Tvoemisto.tv, що часто «швидку» викликають люди із хронічними захворюваннями — просто щоб їм «щось порадили».
«Ще викликають мами, які знаходять у дитини пару прищиків і хочуть, щоб ми перевірили, чи то не кір, бо "в інтернеті написано". А вчора поліція викликала до п’яного, бо він сказав, що хоче на Кульпарківську (на цій вулиці розташована Львівська обласна психлікарня і наркодиспансер — прим. ред.), то ми його мали завезти», — каже Ірина.
Читайте також: Чотири найпоширеніші міфи про хірургію. Чому операція — насправді не страшно
На жаль, через такі випадки «швидка» може не встигнути до тих, хто справді потребує екстреної допомоги, каже фельдшерка.
«Кілька місяців тому був випадок, коли нас вночі викликали на Сихів до старшої жінки з вірусною інфекцією, температури навіть 38 у неї не було. Вона зібралась їхати в лікарню, але ми не можемо госпіталізувати без причини, намагались пояснити. Тим часом подзвонили з диспетчерської і сказали, що на Тракті Глинянському важкий випадок — задихається дитина віком до року. І там справді була біда. Щоб піти від бабусі, мусила зробити їй укол від температури. На щастя, встигли завезти дитину в лікарню», — розповідає Ірина.
Ярема Качмар пояснює, що є певні критерії екстреності випадків, але законодавство говорить, що «швидка» має реагувати на всі.
«На екстрені звернення ми повинні виїжджати негайно, є норми доїзду: 10 хвилин у місті і до 20 — поза містом. Неекстрені звернення ми реєструємо і передаємо у поліклініки сімейним лікарям. Але закон говорить, що, якщо протягом години сімейний лікар не приходить, то таке звернення обслуговує "швидка". Потрібні зміни в законодавстві і зміни в свідомості людей», — каже Ярема Качмар.
Найбільше непрофільних викликів диспетчерська отримує між 8-10 ранку та ввечері між 18-21.
«Ці години — коли люди прокидаються і коли завершують усі свої денні справи. Вони вказують на те, що оці звернення надходять, коли в людей з’являється час, щоб зателефонувати, щоб поміряти температуру чи тиск, коли їм хочеться поспілкуватись», — додає медик.
Читайте також: Як розпізнати інфаркт та надати першу допомогу. Інфографіка
Відповідальність лікаря і пацієнта
«"А наша сімейна у відпустці, хто нас має лікувати?", — люди такі дорослі, а не знають, що є лікар на заміні або черговий. Буває, сімейний не відповідає на дзвінок або налякає людину, бо не хоче до неї йти, і вона дзвонить у «швидку». Викликів, що є в компетенції сімейних лікарів, побільшало, відколи вони отримали можливість самостійно вирішувати, чи іти до пацієнта додому», — каже фельдшерка Ірина Т.
Ярема Качмар додає, що сімейні лікарі також повинні бути зацікавлені в тому, щоб їхню роботу не виконувала «швидка». Для цього вони мають відчути фінансові втрати від таких випадків. З наступного року роботу сімейних лікарів оцінюватимуть і з урахуванням кількості викликів «швидкої» його пацієнтами.
Щодо розмежування роботи первинної ланки та екстреної медицини, то, говорить медик, органи місцевого самоврядування мають пришвидшити відкриття пунктів невідкладної медичної допомоги.
«Вони могли би працювати і в цілодобовому режимі. Наприклад, у Києві та Одесі працює невідкладна медична допомога із своїм персоналом, автомобілями. А екстрена допомога працює окремо», — пояснює Ярема Качмар.
У диспетчерській Центру екстреної допомоги цілодобово працюють і лікарі-консультанти. На зміні мають бути двоє старших лікарів, лікар-консультант, 4 диспетчери напрямку і близько 6 диспетчерів з прийому викликів.
Ірина розповідає, що люди, які телефонують у «швидку», по-різному реагують на пропозицію консультації. Є такі, які вимагають лікаря і влаштовують скандали бригадам, бо консультація телефоном їх не влаштовує. Особливо, говорить фельдшерка, це стосується батьків.
«А диспетчери в нас не захищені, і якщо хтось наскаржиться, то можна отримати догану, ніхто його не виправдає», — додає вона.
У Центральній диспетчерській є й інша притаманна Центру «хвороба» — брак працівників.
«Так само, як бракує водіїв, є і багато вакансій диспетчерів. Тому в години максимального навантаження, коли всі диспетчери зайняті обслуговуванням викликів, буває таке, що важко додзвонитись у "швидку"», — визнає Ярема Качмар.
Читайте також: Угоди восени рахують. Несподіванки медреформи для лікарів та пацієнтів
Гроші та розуміння
Ярема Качмар каже, що реформа, яка має реалізовуватись у найближчі 5 років, життєво необхідна галузі. Перш за все — задля ефективного фінансування системи екстреної медицини. Зараз пілотний проект з реформування триває у шести областях, Львівщини серед них немає. Але Кабінет міністрів нещодавно схвалив концепцію реформування системи екстреної меддопомоги, тож вже з наступного року можна чекати на зміни в інших регіонах.
«Коли усі центри екстреної меддопомоги України перетворяться в комунальні некомерційні підприємства і підпишуть угоди з Національною службою здоров’я, тоді зміниться усе наше господарювання, а також система оплати праці. Зникнуть тарифні сітки, до яких прив’язаний рівень зарплати, а керівники некомерційних підприємств матимуть більше фінансової свободи в розпорядженні коштами. Тоді можна чекати на суттєве зростання зарплати, а медики більш ретельно ставитимуться до виконання своїх посадових обов’язків», — розповідає Ярема Качмар.
Зараз же Центр залучає позабюджетні кошти — наскільки йому це дозволяє законодавство. Передусім за допомогою медичного супроводу масових заходів та різних подій. Також у Центрі проводять курси з надання першої допомоги для колективів. Цього року працівники Центру пробують себе в краудфандингу, збираючи гроші на ремонти кімнат відпочинку персоналу на підстанціях, та готують мікропроекти на обласний конкурс.
«Люди повинні розуміти важливість працівників екстрених служб — поліції, "швидкої", пожежників. Має бути повага в суспільстві і відповідне ставлення. Звичайно, хотілося б, щоб і держава це розуміла і відповідно фінансувала», — додає Ярема Качмар.
Окрім реформи, медики «швидкої» сподіваються, що змінюватиметься і свідомість людей, які ставатимуть більш обізнаними щодо власного здоров’я і зможуть розрізняти, коли потрібно звернутись до сімейного лікаря, коли можна просто зателефонувати по консультацію, а коли дійсно є потреба викликати карету екстреної допомоги. Це одна з головних складових рецепту, яка разом із роботою місцевої влади та загальноукраїнською реформою допоможе вилікувати «швидку».
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Шевченко, якого ми не знаємо
- Куди діваються горобці, або Цікаві факти про сто видів птахів у Львові
- Як виграти війну і не програти державу. Рецепт трансформації від Мирослава Мариновича
- Пережили суворі арешти і допити. Історія однієї львівської родини
- «Потрібні не просто обіцянки». Як у Львові реформують старшу школу
- Як кияни рятуються цієї зими: досвід і практичні лайфхаки
- «Цим треба пишатися». Що мало б змінитися з появою Університетської лікарні у Львові
- «Гра в гарячу картоплю». Як у Львові сварилися через світло
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Трагічна сага фармацевтичної династії. Як у Львові формували аптекарську справу
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- Різдво у Франків. Про столітні страви й традиції з перших вуст
- 100 експонатів української спадщини, які варто встигнути побачити на власні очі
- «Просто почекайте 30 років». Тарас Кицмей про довіру і трансформації, що створили SoftServe
- «Я не Ванга і не Нострадамус». Година питань до Андрія Садового
- На прокладки йде грошей як на новий телефон. Про менструальне табу
- Суперечка року. До чого може привести велика медична реформа у Львові
- Забуті стежки, сучасні курорти і маршрут через вітряки. Куди кличе Львівщина
- «Треба зберегти!». Про давню пам'ятку у Львові з лікерами за столітніми рецептами
- Євген Головаха: в українців сталися дивовижні принципові зміни
- «Цим треба горіти», – Андрій Жолоб про плани на посаді, якої у Львові ще не було
- Відключення світла у Львові. Що нас чекає далі та все, що треба знати
- Про три козацькі чайки, збудовані у Львові, де нема виходу до моря
- Як львів'янам готуватися до зими: що справді може бути з теплом, світлом і газом
- Історія тривалістю 10 років, або Як у Львові досі будують сміттєпереробний завод
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- «Ай-яй-яй, дивіться, що ті самокати творять!» Як у Львові дати раду з електросамокатами
- Радянські сховища, холодні підвали чи «кімнати безпеки»: що зараз з укриттями у Львові
- «Це сколихнуло львів'ян!», або Як місто трансформується в новітній культурний хаб
- Будівельна «карта» України: де на ній Львів, де найбільше будують та в кого найдорожче
- Минуле і майбутнє давнього палацу на Львівщині. Цікаві факти та чи вдасться зберегти
- «Він загинув за мене і за Тебе». Львів попрощався із Андрієм Парубієм
- Таємниці під нами. Що ховає земля давнього Львова і з чого місто починалося насправді
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- «Винні ви! – Ні, ви!» Під стінами Ратуші мерія й поляки сперечалися через сміттєпереробний
- Андрей Шептицький. Helicopter View
- «Маємо вийти мільйонами!» – 17-річний студент на мітингу у Львові. День другий
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- «Не розпалюйте вогонь!» Репортаж із села Сокільники, яке може розростися у місто
- Колись тут був «літній кінотеатр», а в планах – Музей Гідності. Про «Дзвін» у Львові, який згорів
- «Цей хор, цей хор!» Як львівський «Гомін» підкорив інтернет. Інтерв’ю з керівниками
- Непростий хлопець із Левандівки, або «Назарій Гусаков. Частина ІІ»
- Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Від Химери до Міражу», або Що сталося із колишніми кінотеатрами Львова
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х



