«Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
Усі «пункти незламності» у Львові мають альтернативні джерела опалення, мобільний зв’язок та інтернет. Там запропонують гарячі напої, дещо поїсти. Приміром, у центрі міста стаціонарний пункт діє на вул. Сербській. Він може прийняти до 40 людей одночасно. Директор ЛКП «Старий Львів», у приміщенні якого розмістили пункт незламності, Олег Білоус каже, що приходити можуть як мешканці міста, так туристи, які приїздять до Львова. Для них підготували чай, легкий перекус тощо. А тепло підтримують завдяки індивідуальному газовому опаленню.
«Ми маємо індивідуальне газове опалення, є також електричний генератор потужності 3 кВт, за потреби підключатимемо 7-кіловатний, тому з опаленням проблем не буде. «Буржуйки» не можемо встановити, бо немає технічної можливості. Окрім цього, в будинку є укриття на випадок повітряонї тривоги, щоби сховатися. Наразі не маємо багато відвідувачів. За вихідні в нас було орієнтовно 10 людей. В основному, вони заходять на короткий проміжок часу, зігрітися, зарядити гаджети чи залишаються попрацювати з ноутбуком», – каже він.
Читайте також: Де у Львові можна підзарядитись. Карта закладів із генераторами
Так, львів’янка Тетяна, що мешкає на проспекті Чорновола, каже, що прийшла сюди попрацювати. Спершу побачила повідомлення про те, що у Львові є такі пункти, де можна зігрітися, потім обрала найближчий до свого дому, оскільки в неї в будинку світла може не бути протягом дня.
«Вдома нема світла, вчора було лише три години», – пояснює вона.
Тут, за її словами, комфортно, тепло, є стіл для того, аби було зручно працювати, інтернет, за потреби можна скористатися чайником. Наразі, додає, що повністю задоволена.
«Пункт незламності» на Сихові / Фото: Твоє місто
Мобільних «пунктів незламності» у Львові – лише два. У Сихівському районі розташований поруч з Центром Довженка на пр. Червоної Калини, а інший – у Франківському районі на вул. Симоненка, 5а. В останньому кажуть, що, окрім цього іншого, мають також Starlink, а прийняти одночасно можуть до 40 людей. Більшість приходить ближче до обіду. Відвідувачі переважно мають з собою ноутбуки та залишаються попрацювати.
Мобільний «пункт незламності» на Сихові / Фото: Твоє місто
Читай також: Якщо вам вимкнули світло, а Петру ні, то жаба давить двічі, – Садовий
«Орієнтовно за день у нас може бути 70 людей, це дорослі, а також до 10 дітей. Пункт працює цілодобово, забезпечний зв’язком, дизель-генератором для подачі тепла. Відвідувачі можуть випити гарячі напої, з'їсти печива, для дітей теж є смаколики», – додає фахівець з реагування на надзвичайні ситуації управління ДСНС України у Львівській області Юрій Думанський.
«Світло вимкнули зранку, о 10:00, а працювати маємо віддалено. Так до обіду батарея вже сіла, а тут можна зарядити пристрій, інтернет добре працює. Дуже тепло, аж затепло. Хто хоче, дають чай. Удома ж все на електриці, якщо нема світла, то ми залишаємося без води, тепла, тому будемо приходити сюди», – зазначає мешканка Оля, що прийшла у пункт на вул. Симоненка.
Туди ж прийшла навчатися Іванна, вона – студентка.
«Я наразі студентка і дуже складно навчатися без стабільного інтернет-підключення та виходу до електромережі. Дуже вдячна всім, хто це організовує, бо, по-перше, це можливість працювати, а, по-друге, навчатися. Освічена молодь - це прогрес і майбутнє нашої країни», – додає Іванна.
Читайте також: На Львівщині поліцейські через гучномовці сповіщатимуть про повітряну тривогу
У Шевченківському районі, згідно з інформацією інтерактивної мапи, є лише один стаціонарний пункт – на вул. Шевченка, 325. До сьогодні там ще не було відвідувачів.
«Пункт організували для прийому мешканців, якщо не буде тепла, світла та води, щоби люди могли зігрітися, зв’язатися з рідними. У нас є доступ до інтернету, приміщення забезпечене опаленням від твердопаливного котла, освітлення – від генераторів, що витримує будь-які навантаження. Можемо прийняти одночасно 20 людей, але за потреби будемо консультуватися з працівниками служби і розширювати його», – пояснює Назар Рей, керівник 31-ої державної пожежно-рятувальної частини 2-го державного пожежного загону Головного управління ДСНС України у Львівської області.
Для довідки
«Пункт незламності» – проєкт української влади, який ініціювали у листопаді 2022 року на фоні масованих обстрілів критичної інфраструктури з боку росії під час російсько-української війни. Пункти незламності – це місця, де передбачені тепло, вода, електрика, мобільний зв'язок тощо. За словами заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка, офіційно рішення про «пункти незламності» ухвалив Кабінет міністрів під грифом «таємно».
Пункти працюють при обласних та районних адміністраціях, школах, будівлях ДСНС тощо. Одночасно в пункті можуть перебувати від 40 до 500 людей; час перебування необмежений. До ініціативи доєднався бізнес, зокрема заклади харчування, які розміщують у себе пункти незламності. Станом на 24 листопада в Україні розгорнули понад 4,3 тисячі пунктів незламності.
Також у місті за ініціативи ЛМР вже запрацювало 18 пунктів обігрівання, куди в разі відсутності електроенергії та проблем із опаленням львів’яни можуть прийти, підзарядити пристрої, зігрітися, випити гарячого чаю чи кави. Вони розміщені у міських культурних центрах та районних адміністраціях.
Адреси:
- пр. Червоної Калини, 66
- пр. Червоної Калини, 38
- вул. Виговського, 34
- вул. Широка, 86Б
- вул. Ференца Ліста, 1
- вул. Сербська, 13
- вул. Генерала Чупринки, 85
- вул. Костя Левицького, 67
- вул. Софії Корбут, 85
- вул. Пасічна, 49
- вул. Липинського, 11
- вул. Мазепи, 11
- вул. Кирилівська, 3А
- вул. Кушевича, 1
- пр. Червоної Калини, 81
- вул. Володимира Великого, 14
- вул. Повітряна, 20
- вул. Городоцька, 36
Пункти обігрівання забезпечені альтернативними джерелами: «буржуйками», генераторами, твердопаливними котлами та Wi-Fi. На під’їздах будинків розмістять додаткові повідомлення про найближчі пункти обігріву. Якщо електроенергії у місті не буде більше ніж 24 год, то планують відкрити додаткові пункти. Дізнатися час та умови, за якими працюють пункти обігріву, можна також за номером телефону 050 555 44 61 або на «Гарячій лінії» міста 15 80.
Ольга Коваль
Марта Байдака
Фото Івана Станіславського
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори