Півроку тому Львівська міська рада затвердила містобудівні умови та обмеження для будівництва канатної дороги на Високий Замок. Архітектори з «Укрдизайнгруп», які розробляли проект, орієнтувалися на приклад витягу через річку Рейн у німецькому місті Кобленц. Днями до Львова приїхав колишній міський голова Кобленца Йоахім Гофман-Ґьотіґ, який долучився до круглого столу за участі Мінкульту та згодом має консультувати львівську владу у співпраці з ЮНЕСКО.

У Німеччині канатна дорога окупилась за перші роки роботи

Місто Кобленц розташоване на заході Німеччини неподалік Кельна та Франкфурта-на-Майні. Кобленц подібний до Львова великою кількістю історичних пам’яток та входить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

«У 2011 році у Кобленці мала відбутися садова виставка, на яку планували приїхати понад два мільйони відвідувачів. Перевозити таку кількість людей між правим та лівим берегами Рейну автобусами було нереально, тому ми вирішили побудувати там канатну дорогу», – розповідає колишній очільник Кобленца Йоахім Гофман-Ґьотіґ.

Спершу Кобленц отримав від ЮНЕСКО дозвіл на функціонування дороги впродовж трьох років. Опитування серед мешканців показало, що 90% підтримали ідею канатної дороги, ще по 5% – виступили проти або не висловились взагалі.

Канатна дорога у Кобленці

Найбільше, що бентежило мешканців, – наближеність нижньої станції канатного витягу до католицької базиліки Святого Кастора. На їхню думку, ця конструкція перекривала звичний вид на храм та річку. Крім цього, під час будівництва довелось зрізати декілька дерев.

Читайте також: Канатна дорога і львівський узвівз. Як може змінитися Високий Замок

«Були громадські ініціативи, які виступали за збереження дерев. Ми планували за кожне зрізане дерево садити кілька нових, однак були й такі активісти, які прив’язували себе до дерев та проводили демонстрації. Натомість 105 тисяч мешканців підписали петицію на підтримку канатної дороги», – каже німецький політик.

Дорогу побудувати таки вдалося, а за три роки ЮНЕСКО продовжило дозвіл на її експлуатацію до 2026 року. За словами Йоахіма Гофмана, тоді замість очікуваних 2 мільйонів відвідувачів на виставку приїхали 3,6 мільйонів. Нещодавно місто подало заявку до ЮНЕСКО на продовження користування дорогою до 2031 року, оскільки там знову планують провести садову виставку.

За сім років роботи дороги кількість туристів у місті на рік зросла від 100-200 тисяч до 650-700 тисяч. Відтак побільшало відвідувачів і в історичних об’єктів міста, зокрема у фортеці Еренбрайтштайн, до якої власне і веде канатна дорога. Тож з’являються кошти на її підтримку та реставрацію.

Збільшення туристичного потоку позитивно впливає на економіку міста та пам’ятки архітектури, які стали більш привабливими для відвідувачів. Цей факт використовували як аргументацію для ЮНЕСКО, каже Йоахім Гофман.

Канатну дорогу в Кобленці будувала фірма Doppelmayr, яка і стала інвестором проекту. Місто не вкладало в проект власних коштів, втім завдяки збільшенню кількості туристів і дотепер отримує чималий прибуток. Doppelmayr вклала в будівництво 13 мільйонів євро. Раніше фінансовий директор фірми Ойґен Ніґш розповідав, що дорога має окупитись інвестору за вісім років. Однак, за словами Йоахіма Гофмана, витяг вже окупився інвестору в перші ж роки.

Читайте також: У Львові погодили детальний план території будівництва канатної дороги

Проїзд із одного берега Рейну на інший та назад коштує 10,9 євро. Крім цього, можна придбати річний абонемент за 105 євро, у вартість якого входить і відвідування замку Еренбрайтштайн.

«Ми не вкладаємо гроші в канатну дорогу, але ми розробляємо різноманітні туристичні та культурні програми, які приносять прибуток місту», – розповідає Йоахім Гофман.

«Адвокат» для Львова

За словами головного архітектора Львова Юліана Чаплінського, Йоахіма Гофмана запросили як «адвоката» Львова у ЮНЕСКО.

«Завдяки канатній дорозі у Львові більше туристів будуть цікавитись об’єктами ЮНЕСКО в місті», – зауважив Йоахім Гофман.

На круглому столі, зокрема, домовились підготувати документи до ЮНЕСКО, яке має рекомендувати Львову такий проект. Далі рішення за Міністерством культури.

«Львівська канатна дорога коштуватиме щонайменше втричі дешевше. У детальному плані території ми розглядали кілька варіантів початкової станції, втім найоптимальнішим, на мою думку, є місце у сквері "На валах"», – каже Юліан Чаплінський.

Він зауважує, що погодження з ЮНЕСКО може тривати від кількох місяців і до року. Крім цього, у міськраді шукають підтримки від іноземних експертів, які б консультували місто у роботі з ЮНЕСКО.

Візуалізація канатної дороги у Львові

На думку колишнього міського голови німецького Кобленца, львівський проект, який розробила архітектурна компанія «Укрдизайнгруп», є більш сучасним за німецький. За планами, люди з інвалідністю зможуть із центру міста дістатися до Високого Замку.

«У другій черзі цього проекту ідеально було б прокласти ще одну лінію, яка б вела із Замку до вулиці Богдана Хмельницького і могла б стати альтернативою громадському транспорту», ­– каже Юліан Чаплінський. – «Крім цього, я наполягатиму, щоб поїздки канаткою були інтегровані в єдиний квиток. Звісно, вартість не буде така ж, як, наприклад за трамвай, однак точно буде меншою, ніж у Німеччині».

Раніше у коментарі Tvoemisto.tv  в. о. керівника управління інвестицій та проектів ЛМР Роман Старецький розповів, що місто водночас готуватиме й інвестиційний проект.

Вікторія Ейсмунт

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.