
Фото: Вікторія Ейсмунт
Що може дати Львову канатна дорога на Високий Замок
У Німеччині канатна дорога окупилась за перші роки роботи
Місто Кобленц розташоване на заході Німеччини неподалік Кельна та Франкфурта-на-Майні. Кобленц подібний до Львова великою кількістю історичних пам’яток та входить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
«У 2011 році у Кобленці мала відбутися садова виставка, на яку планували приїхати понад два мільйони відвідувачів. Перевозити таку кількість людей між правим та лівим берегами Рейну автобусами було нереально, тому ми вирішили побудувати там канатну дорогу», – розповідає колишній очільник Кобленца Йоахім Гофман-Ґьотіґ.
Спершу Кобленц отримав від ЮНЕСКО дозвіл на функціонування дороги впродовж трьох років. Опитування серед мешканців показало, що 90% підтримали ідею канатної дороги, ще по 5% – виступили проти або не висловились взагалі.
Канатна дорога у Кобленці
Найбільше, що бентежило мешканців, – наближеність нижньої станції канатного витягу до католицької базиліки Святого Кастора. На їхню думку, ця конструкція перекривала звичний вид на храм та річку. Крім цього, під час будівництва довелось зрізати декілька дерев.
Читайте також: Канатна дорога і львівський узвівз. Як може змінитися Високий Замок
«Були громадські ініціативи, які виступали за збереження дерев. Ми планували за кожне зрізане дерево садити кілька нових, однак були й такі активісти, які прив’язували себе до дерев та проводили демонстрації. Натомість 105 тисяч мешканців підписали петицію на підтримку канатної дороги», – каже німецький політик.
Дорогу побудувати таки вдалося, а за три роки ЮНЕСКО продовжило дозвіл на її експлуатацію до 2026 року. За словами Йоахіма Гофмана, тоді замість очікуваних 2 мільйонів відвідувачів на виставку приїхали 3,6 мільйонів. Нещодавно місто подало заявку до ЮНЕСКО на продовження користування дорогою до 2031 року, оскільки там знову планують провести садову виставку.
За сім років роботи дороги кількість туристів у місті на рік зросла від 100-200 тисяч до 650-700 тисяч. Відтак побільшало відвідувачів і в історичних об’єктів міста, зокрема у фортеці Еренбрайтштайн, до якої власне і веде канатна дорога. Тож з’являються кошти на її підтримку та реставрацію.
Збільшення туристичного потоку позитивно впливає на економіку міста та пам’ятки архітектури, які стали більш привабливими для відвідувачів. Цей факт використовували як аргументацію для ЮНЕСКО, каже Йоахім Гофман.
Канатну дорогу в Кобленці будувала фірма Doppelmayr, яка і стала інвестором проекту. Місто не вкладало в проект власних коштів, втім завдяки збільшенню кількості туристів і дотепер отримує чималий прибуток. Doppelmayr вклала в будівництво 13 мільйонів євро. Раніше фінансовий директор фірми Ойґен Ніґш розповідав, що дорога має окупитись інвестору за вісім років. Однак, за словами Йоахіма Гофмана, витяг вже окупився інвестору в перші ж роки.
Читайте також: У Львові погодили детальний план території будівництва канатної дороги
Проїзд із одного берега Рейну на інший та назад коштує 10,9 євро. Крім цього, можна придбати річний абонемент за 105 євро, у вартість якого входить і відвідування замку Еренбрайтштайн.
«Ми не вкладаємо гроші в канатну дорогу, але ми розробляємо різноманітні туристичні та культурні програми, які приносять прибуток місту», – розповідає Йоахім Гофман.
«Адвокат» для Львова
За словами головного архітектора Львова Юліана Чаплінського, Йоахіма Гофмана запросили як «адвоката» Львова у ЮНЕСКО.
«Завдяки канатній дорозі у Львові більше туристів будуть цікавитись об’єктами ЮНЕСКО в місті», – зауважив Йоахім Гофман.
На круглому столі, зокрема, домовились підготувати документи до ЮНЕСКО, яке має рекомендувати Львову такий проект. Далі рішення за Міністерством культури.
«Львівська канатна дорога коштуватиме щонайменше втричі дешевше. У детальному плані території ми розглядали кілька варіантів початкової станції, втім найоптимальнішим, на мою думку, є місце у сквері "На валах"», – каже Юліан Чаплінський.
Він зауважує, що погодження з ЮНЕСКО може тривати від кількох місяців і до року. Крім цього, у міськраді шукають підтримки від іноземних експертів, які б консультували місто у роботі з ЮНЕСКО.
Візуалізація канатної дороги у Львові
На думку колишнього міського голови німецького Кобленца, львівський проект, який розробила архітектурна компанія «Укрдизайнгруп», є більш сучасним за німецький. За планами, люди з інвалідністю зможуть із центру міста дістатися до Високого Замку.
«У другій черзі цього проекту ідеально було б прокласти ще одну лінію, яка б вела із Замку до вулиці Богдана Хмельницького і могла б стати альтернативою громадському транспорту», – каже Юліан Чаплінський. – «Крім цього, я наполягатиму, щоб поїздки канаткою були інтегровані в єдиний квиток. Звісно, вартість не буде така ж, як, наприклад за трамвай, однак точно буде меншою, ніж у Німеччині».
Раніше у коментарі Tvoemisto.tv в. о. керівника управління інвестицій та проектів ЛМР Роман Старецький розповів, що місто водночас готуватиме й інвестиційний проект.
Вікторія Ейсмунт
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють