Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Єдиний імітаційний сад в Україні. Де у Львові можна побачити «сльози Ісуса»

2908 0
Він найменший за площею серед університетських ботанічних садів, проте найбільший за колекцією – 1450 видами рослин може похвалитися ботанічний сад при Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького. Тvoemisto.tv розповідає про єдиний університетський імітаційний сад в Україні, де ростуть лікарські, пряно-ароматичні, декоративні, ягідні та плодові культури.

У центрі Львова, на вул. Пекарській, відразу за головним корпусом Львівського медичного університету, стоїть непомітна будівля, оточена простими на вигляд деревами, але за залізною хвірткою справжня оаза – ботанічний сад.

Ми прийшли сюди, коли сад не вражає різнобарв’ям, не цвітуть: бузок, троянди, лілеї, півонії, яких тут кілька десятків видів, проте серед літа в ньому також гарно.

Відразу при вході нас зустрічає директор – 82-річний Ростислав Гулько. Цей чоловік керує ботанічним садом уже 16 рік, знає назву кожної рослини, що, де, у якому ряді чи на якій грядці росте. До цього багато років викладав у медичному університеті.

Читайте також: Замість хащів ботанічний сад. Як львів'янин перетворив сквер на квітучий сад

Одразу звертає нашу увагу на сакуру і пам’ятну дошку, що пов’язані із засновником саду – професором Тадеушем Вільчинським. Цю японську вишню він посадив майже 100 років тому, а пам’ятну дошку за гроші з продажу своїх книжок встановив теперішній директор.

У 1927 і 1928 роках місце пустки та смітників, звідки починалася річка Полтва, викупив Тадеуш Вільчинський, який на той час працював у медичному університеті та викладав ботаніку у Львівській політехніці. Загалом 6 гектарів землі. Сад простягався аж до Марсового поля. Професор розумів, що студентам для навчання потрібна практика, тому вирішив закласти сад лікарських рослин.

Як розповідає Ростислав Гулько, Тадеуш Вільчинський не був одружений, але мав велике кохання. І хоча ця жінка зрадила його та виїхала в Японію, часто надсилала звідти насіння і саджанці рослин.

Читайте також: Хто не зможе вчитись, той забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету

У повоєнні роки ботанічний сад став набагато менший. Тепер його площа становить лише 1,5 гектара. Перша ділянка площею 1 гектар по той же бік, що й головний корпус медуніверситету, друга, 0,5 гектара, навпроти каплички.

Ростислав Гулько каже, що зменшення площі відбувалося не поступово, а доволі стрімко. Після Другої світової війни поблизу ботсаду почали будувати теоретичний корпус, кафедри, навчальну аптеку, далі гуртожитки на Мечникова, згодом з’явилася лікаря і готель.

«За площею цей ботанічний сад є одним із найменших, але за колекцією – одним із найбільших. У нас висаджена 1451 рослина. Як на таку площу це дуже багато», – розповідає він.

На меншій ділянці ботанічного саду, що навпроти каплички та поблизу Львівської обласної інфекційної лікарні, більше хвойних дерев, але також є старий клен, листя якого восени багряніє. Біля нього полюбляють фотографуватися відвідувачі. З насіння цього клена, зі слів директора, виросло вже десять дерев.

Читайте тако: Як у Ботанічному саду Львівського університету цвітуть магнолії та рододендрони. Фоторепортаж

Є тут екзотичний декоративний кущ – дерен японський. Більше таких у Львові нема ніде. Чимало в ботсаду й різних видів вічнозелених тис, від чого повітря дуже свіже, наче в лісі.

Поруч із деревами – грядки, кожен клаптик землі засіяний культурами: овес, помідори, гречка, батат, кабачки, а поруч них екзотичні квіти.

«Цей ботанічний сад має кілька функцій – це і збереження нашого генофонду, тобто рослинності Західного регіону, і інтродукція, тобто вирощування тих рослин, які в нас не ростуть. Маємо також просвітницьку мету – показати учням різних шкіл, студентам, не лише медичного вишу, а й лісотехнічного чи політехнічного університетів, які до нас приходять на практику, які бувають рослини, яка технологія їх вирощування, чим вони цінні. Відтак студенти мають можливість заготовити собі сировину, гербарії та вивчати їх», – веде далі Ростислав Гулько і додає, що ліків з рослин, які тут ростуть, вони не роблять, бо не мають права. Це лише навчальна база, так званий імітаційний центр.

Читайте також: У Львові з'явився розсадник, де вирощують городину. Відео

Одна з унікальних рослин – гінкго білоба дволопатеве, яка вважається найдавнішим видом дерев, що ростуть на Землі, і яку жартома називають ровесницею динозаврів. Завезли її з Японії. Цю рослину називають перехідною між хвойними та листяними. Гінкго у цьому ботсаду кілька – і жіночого, і чоловічого виду. Плодоносить саме жіночий вид, але ягоди, схожі на черешні, вживати не можна.

Листочки у гінкго специфічні – мають дві лопаті, тобто розгалуження у вигляді голочок. Цінними є листочки і молоді гілочки: їх перемелюють, виділяють діючу речовину і роблять мікстури або таблетки. У китайській медицині цю рослину застосовують віддавна, а в європейській після того, як французи зробили препарат танакан. Як каже директор ботсаду, рослина має два типи глікозидів – природних органічних речовин, тому ліки на їхній основі допомагають при серцево-судинних захворюваннях, порушенні пам’яті, інсультах, інфарктах, здатні розширювати найдрібніші кровоносні судини.

Читайте також: Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни

У ботанічному саду є рослини не лише з Японії, а й з Китаю, Північної та Південної Америки. Наприклад, скополія привезена з Далекого Сходу, а левзея із Сибіру. Директор каже, що останніми роками час до часу замовляє з каталогів інших ботсадів світу ту чи ту рослину.

Є у львівському ботанічному саду і метасеквоя – єдиний збережений реліктовий вид, який на межі виживання. У Китаї взагалі вважали, що цього дерева немає в природі. Гілочки у нього на вигляд колючі, як у хвойних, але на дотик м’які, приємні.

Вражає тут і так звана біблійна колекція, що складається з 80 видів рослин. Серед них Юдине дерево, яке має червоний цвіт. Воно походить з Йорданії, цвіте ранньою весною. Коли листя ще нема, з гілок звисають квіточки, наче сльози Ісуса Христа. Є тут і Аврамове дерево, листя якого колись клали у взуття монахам, аби ті не ходили до дівчат.

Окрема ділянка відведена під лікарські трав’янисті рослини. Тут можна якщо не впізнати, то відчути запах рути, різних видів м’яти, побачити чемерицю, яку широко застосовують при шкірних захворюваннях, подофіл гімалайський, використовуваний у гінекології, ефедрин – помічний при нежитю і бронхіальній астмі, монарду, що має запах лимона, її тут кілька видів.

Читайте також: У львівському виші студентів навчатимуть проєктувати безпілотники

Росте в саду і вже згадана левзея, з якої виготовляють протипухлинні препарати, гісоп лікарський, що є пряно-ароматичною рослиною і здатний знімати стрес, горицвіт весняний, який застосовують при проблемах із серцем, синюха блакитна – замінник валеріани. Директор пояснює, що в неї невелике коріння, тому робити медпрепарати економічно не вигідно, але оскільки не всі люди переносять валеріану, її також використовують як ліки.

На окремій ділянці – сирингарії – можна побачити найрізноманітніші сорти бузку: від дрібноквіткового до такого, що має великі китиці.

Синім цвітом буяє льон, ростуть гібіскус, ехінацея, родіола рожева, яка має червоний корінь, трояндовий запах, але жовті квіти. Препарати з неї вживають при перевтомі.

Чимало тут видів алое, є навіть агава, яка подібна на алое.

У колекції цього ботанічного саду 33 магнолії, величезна кількість троянд – близько 200 видів, кактусів – понад 100 видів. А ще багато видів ірису, ліліодендрон (тюльпанне дерево), чимало півоній – від декоративних до деревовидних. Їх особливо любив Тадеуш Вільчинський і сам вивів багато сортів.

Із екзотичних – хурма віргінська, плоди якої невеликі, і через те Ростислав Гулько називає її правдивою. Також тут ростуть гранати, ківі, мигдаль, авокадо, яке, до речі, також буває чоловічим і жіночим.

Читайте також: У Львові мешканці багатоповерхівки облаштували оригінальний сад з динозаврами

Директор ботанічного саду признається, що йому хотілося б бачити більше екзотів, проте кліматичні умови цього не дозволяють. Вся решта, каже він, у ботсаду є. В тому числі невелика теплиця, до якої на зиму заносять культури, що бояться холодів.

Доглядають ботанічний сад лиш одна жінка та двоє чоловіків. Щодня поливають, прополюють, за потреби пересаджують рослини. А вже через два-три місяці готуватимуться до зими.

Скільки коштів витрачають на утримання ботсаду, директор не каже. На насіння, поливання і догляд рослин грошей вистачає, але ще потрібні працівники. Зараз тут не дуже людно, на початку навчального року відвідувачів мало б побільшати, насамперед студентів.

Ботанічний сад, зі слів Ростислава Гулька, не закритий для відвідувачів, тут завжди всім раді. Але перед тим, як прийти, треба зателефонувати за номером: (032) 236 84 56. Тим, що зацікавляться, охоче проведуть екскурсію.

Ольга Шведа

Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!