Фотоколаж Дмитра Тарадайки

Фотоколаж Дмитра Тарадайки

Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка

3360 0
Справа про затримання та висунення підозри у розкраданні гуманітарної допомоги ексчиновнику Роману Матису і журналістові Євгену Шпитку набула неабиякого розголосу. Tvoemisto.tv з’ясувало, що відбувається в цій резонансній справі, що кажуть юристи, волонтери та ймовірні причетні структури.

Початок кінця? 

5 травня у Львові затримали підприємця та ексчиновника Романа Матиса і журналіста, головного редактора видання Mind.ua Євгена Шпитка. Їх підозрюють у продажу за чималі кошти військового спорядження та іншої допомоги, яка призначалася для потреб армії та військових формувань України. Їм інкримінують  незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги (ч. 3 ст. 201-2 ККУ).

За даними правоохоронців, підозрювані організували схему, за якої могли ввести в оману керівників однієї з громадських організацій і в такий спосіб привласнювати благодійні кошти. З цих рахунків через банківські відділення й термінали організатори могли виводити гроші для власних цілей.

6 травня Служба безпеки України офіційно повідомила про затримання чоловіків під час збуту партії військового спорядження на суму 550 тисяч гривень, що під час обшуків був виявлений склад із великою кількістю військової амуніції на мільйони гривень.

«Фіксувалася протиправна діяльність групи осіб. Їх затримали відразу після вчинення злочину для того, аби ця протиправна діяльність як така була підтверджена повністю. Ми чекали, щоб вони здійснили продаж і це було зафіксовано. Експерти встановлюють походження виявленої амуніції. Також тривають слідчі дії для встановлення інших осіб, які можуть бути причетні до протиправної діяльності, а також щодо виявленої амуніції та її походження, зокрема, як вона потрапила на склад, хто її бенефіціари, тобто чи вона закуплена за іноземні кошти, чи гроші наших громадян», – пояснила під час брифінгу речниця СБУ у Львівській області Роксолана Яворська. 

З її слів, підозрювані використовували одну з організацій, на ім’я якої збирали гроші, але під час цього вказували реквізити не громадської організації, а свої власні. Представники ГО підтвердили, що мали намір співпрацювати з підозрюваними, але не знали, що насправді будуть використані персональні рахунки цих людей і що вони будуть виводити гроші, не купуючи жодної амуніції та іншої допомоги для української армії

7 травня Галицький районний суд міста Львова обрав двом фігурантам цієї справи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 4 мільйонів гривень – по 2 мільйони для кожного. 11 травня на волю вийшов Роман Матис, а через два дні  випустили з СІЗО Євгена Шпитка. Прокоментувати справу один із адвокатів Матиса відмовився, зазначивши, що наразі тривають слідчі дії, і порадив не забувати про презумпцію невинуватості підозрюваних.  

Тепер слідство в справі веде Національна поліція. Наразі слідчі не озвучують нові деталі провадження. 

Що відомо про фігурантів?

Президент ГО «Міжнародний інвестиційний офіс» Роман Матис упродовж 2016 – 2021 років очолював управління інвестиційної політики Львівської облдержадміністрації. У січні минулого року скандально пішов із ЛОДА.

Роман Матис

Звільнення Матиса пояснювали у ЛОДА потребою в реорганізації департаменту економічної політики, зокрема, через зменшення інвестиційного клімату внаслідок пандемії та карантину. При цьому, зі слів начальника департаменту Степана Куйбіди, два ключові відділи, які займаються залученням і супроводом інвестицій, і далі працювали в штатному режимі. Однак сам Роман Матис сказав, що його звільнили через критику обласної адміністрації. 

«Управління інвестиційної політики в ЛОДА ліквідоване заради ліквідації моєї посади як керівника. Підписав наказ про звільнення Степан Куйбіда (директор департаменту економічної політики – Ред.). Офіційна причина – реорганізація, реальна – озвучена першим заступником голови ОДА Андрієм Годиком «ти не піариш владу і адміністрацію». Моя суб’єктивна – незручно слухати від мене про те, що адміністрація не виконує своїх обов’язків», – пояснив тоді ситуацію Матис.

Що насправді відбулося в ЛОДА, залишилося за зачиненими дверима.

Роман Матис був керівником управління інвестиційної політики у період губернаторства на Львівщині Олега Синютки. Після свого звільнення послідовно критикував її нове керівництво, зокрема очільника Максима Козицького, з родиною якого пов’язане видання Lviv.Media, яке, власне, перше повідомило про затримання Матиса і Шпитка. Також у виданні Mind.ua, де головним редактором є один із фігурантів справи Євген Шпитко, згадують, що справа проти них може бути замовною, зокрема, через опублікований раніше матеріал «Львівська російська: як у Західній Україні виявляють «споріднений» з рф бізнес», де нібито мовилося про «можливий конфлікт інтересів Максима Козицького під час виявлення російського бізнесу на території області».

Час до часу Роман Матис звітував про збірки грошей на своїй сторінці у Facebook. Востаннє 23 квітня. У дописі, крім реквізитів, на які закликали жертвувати кошти,  йшлося про те, що активісти вже зібрали понад 21 мільйон гривень. Також із дописів випливає, що Матис організував збір коштів на власні рахунки в Приватбанку, Монобанку, на власний рахунок PayPal, а також на рахунки ГО «Юридична сотня».

За даними аналітичної системи YouControl, співзасновницею організації є нардепутатка від «Голосу» Леся Василенко, ще одна співзасновниця – Ірина Лоюк, а директоркою є Юлія Морій. Натомість «Ініціатива допомоги фронту Романа Матиса», про яку мовиться в цих дописах, не є зареєстрованою благодійною організацією.

Євген Шпитко

Ще один фігурант справи – головний редактор інтернет-видання Mind.UA (ТОВ «Фьючер медіа», Київ) Євген Шпитко. Його медіа бере коментарі в Романа Матиса від 2017 року. У липні 2021-го Матис повідомив про укладення меморандуму про створення консорціуму і співпрацю між «Міжнародним інвестиційним офісом» (громадська організація, співзасновником і керівником якої є сам Матис), компанією з надання послуг фізичної охорони «Артан груп» та виданням Mind.UA. З його слів, таке об’єднання мало підтримувати і надавати послуги бізнесу з лобіювання, фізичного захисту та піар-підтримки.

Після того, як справа про можливе витрачання благодійних пожертв і гуманітарної допомоги набула резонансу, в громадській організації «Юридична сотня» назвали такі дії підозрюваних обманливими і запевнили, що самі не мають реального стосунку до справи й обурені використанням свого імені та репутації іншими особами.

«У квітні Євген Шпитко запропонував ГО «Юридична сотня» допомогу із залучення благодійних внесків та попросив надати реквізити рахунків, куди такі кошти можна буде надіслати. Ми надали реквізити кількох рахунків для переказів у валюті, якими не користувалися постійно, а також поділилися посиланням на розділ нашого сайту «Підтримати», за допомоги якого кожен охочий міг надіслати будь-яку суму для ГО. Проте з того часу фінансової допомоги на ці рахунки організації не надходило», – повідомили Tvoemisto.tv у громадській організації.

Перепродаж військового спорядження

Видання Mind.ua цитує директора компанії Олега Кончаківського, який стверджує, що ТОВ «Артан Центр» залучили як посередника для постачання закупленого військового спорядження, кошти на яке й збирали Матис та Шпитко разом із ГО «Юридична сотня». ТОВ «Артан Центр», за даними аналітичної платформи YouControl, створене в 2010 році у Києві. Основною діяльністю компанії зазначені професійно-технічна освіта, проведення розслідувань та діяльність приватних охоронних служб. 

Таку співпрацю нібито організували, щоби спростити процес закупівлі бронежилетів і шоломів та щонайшвидше постачати їх хлопцям на передову, особливо на початку повномасштабної війни, коли в цьому була велика потреба. А фізичні особи, зі слів Кончаківського, майже не могли купувати спорядження напряму невеликими партіями. Тому компанія «Артан Центр» акумулювала запити від військових, добровольців, волонтерів та приватних осіб.

«Зарегульованість та складність екіпірування пересічних громадян, ТРО, конкретних військовослужбовців на тлі розгортання бойових дій змусили шукати можливості, щоби прискорити та спростити процедури. Завдяки формату безповоротної допомоги на суму вартості товару та оптовим контрактам вдалося швидко налагодити адресну передачу якісних бронежилетів людям, які йшли на фронт», – розповідає директор «Артан Центру» Олег Кончаківський.

Для цього ТОВ «Артан Центр» нібито уклало договори зі структурами ДК «Укроборонпрому» про гуртове постачання потрібного спорядження. Директор  зауважує, що такий формат роботи був ефективніший на відміну від закупівлі напряму фізособами, бо не збільшується вартість спорядження на 20% (ПДВ) і немає ризику купівлі неякісного чи підробленого товару. Закупівлею товару через профільну компанію великими партіями проблема ніби вирішувалася. 

Tvoemisto.tv намагалося з’ясувати в Олега Кончаківського, у який спосіб військове спорядження потрапляло в «Артан Центр» та з якими організаціями співпрацювала компанія, а також, як і чому підприємство вирішило стати посередником замість того, аби, наприклад, самостійно займатися цим, проте поговорити нам не вдалося.

Також ми надіслали запит у ДК «Укроборонпром», аби там підтвердили співпрацю ТОВ «Артан Центр» із підпорядкованими концерну структурами, однак виявилося, що жодних угод не існує.

 

Директор «Артан Центру» Олег Кончаківський подає у статті й деякі фотодокументи, як-от клопотання про допомогу від однієї з військових частин у Волинській області та Західного регіонального управління Держприкордонслужби (ЗРУ ДПСУ), а також згадує про вдячність за допомогу від Спілки ветеранів АТО у Києві. З власних джерел Tvoemisto.tv стало відомо, що запит від ЗРУ ДПСУ про допомогу до «Артан Центру» справді був, однак самої допомоги там не отримували.

Крім того, ми поспілкувалися з кількома волонтерськими організаціями, щоби зрозуміти, чи справді більшість із них працює тепер у форматі, про який говорив Кончаківський. Тобто закуповують оптові партії через імпортера або посередника, а потім передають добровільні пожертви або ж продають благодійникам, які передають речі на передову, а кошти від продажу повертають для оплати товару.

Зі слів волонтерів, якщо це велика громадська організація чи благодійний фонд, то такі, як правило, купують спорядження напряму в продавців. Середні та менші центри не завжди можуть придбати його в такий спосіб, що залежить від кількості потрібної номенклатури, її вартості та наявних благодійних коштів. Частково вони працюють через перепродаж. А щодо амуніції, то багато хто каже, що не купує її через те, що напряму дорого, а в Україні не знають, у кого придбати.

Як ввозять гуманітарну допомогу?

Ввіз гуманітарної допомоги регулює відповідний закон. Зокрема, урядова постанова №174 дозволяє фізичним та юридичним особам (донорам) ввозити шоломи, бронежилети, нитки і тканини до них у вигляді гуманітарки для військових частин. 

Якщо перевозите пластини, радіостанції, дрони, оптику, приціли, тепловізори і ноктовізори, то вам потрібен гарантійний лист, за яким згодом можна перевірити, чи не потрапив товар у інші руки. Натомість для бронежилетів і шоломів такого документа як раніше, так і тепер не потрібно.

Відповідальність, у тому числі кримінальну, за нецільове використання гуманітарки вже на території України передбачає закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги», підписаний президентом в кінці квітня. Але злочин стається лише якщо сума незаконного використання грошей чи гуманітарки перевищує 400 тисяч гривень.

Представник гуманітарного штабу при Львівській митниці Андрій Колотій пояснює, що вже після перетину кордону та проходження через митницю гуманітарну допомогу практично ніхто не контролює:

«Проблема в тому, що нема контролю взагалі через спрощений порядок, який існує. Зараз у такий спосіб можна перевозити будь-яку допомогу. Якщо митниця бачить підозрілі речі, то може затримати, але це буде не зовсім законно, тому що постанова дозволяє декларувати все, що завгодно. Правоохоронні органи отримали інструмент внутрішнього контролю, щоб це дійсно було за цільовим призначенням, тобто є донор, отримувач і набувач. Загалом немає законних важелів впливу, бо держава дозволила ввозити легально товар, розмитнюючи його без сплати платежів».

Понад те, при ввезенні бронежилетів і шоломів можна проконтролювати тільки автомобіль, який перевозить товар, оскільки в декларації вказується його VIN-код (ідентифікаційний номер). Нещодавно також з’явилися категорії товарів, чого не було раніше.

Додамо, що речі військового призначення можуть ввозити тільки компанії, які входять у реєстр ДСЕК і мають ліцензію. А ось засоби індивідуального захисту, зокрема бронежилети і шоломи, завозити можна без дозволів і обмежень. 

Андрій Колотій також пояснює, що якщо компанія ввозить амуніцію як імпорт (не гуманітарку), то теж повинна мати дозвіл Державної служби експортного контролю. Наприклад, для бронежилетів підтверджувальний документ повинен бути незалежно від їхнього призначення – військового чи подвійного (нижче класу №3 американського стандарту). 

«Злив» і «замовна справа»?

Винуватість підозрюваних у цій справі довести буде складно через низку обставин, вважає адвокат Олег Мицик. Наразі слідство встановлює, чи було виявлене військове спорядження, ввезене в Україну, саме гуманітарною допомогою. З другого боку, правоохоронні органи якоюсь мірою дискредитували законність своїх дій.

«Як громадянин вважаю, що такі речі (зловживання гуманітаркою – Ред.) під час війни є неприпустимими, якщо вони підтвердяться. Як правник вимушений сказати, що правоохоронці, як завжди, зробили все можливе для того, щоби породити сумніви в законності своїх дій. Зокрема, масово поширили інформацію, в якій наперед стверджується про винуватість конкретних осіб, замість того щоби просто повідомити «суху» інформацію. По-друге, дали «право першої ночі» маловідомому ЗМІ, яке, як виявилося, має відношення до влади. Взагалі ситуація з допуском під час проведення слідчих дій працівників медіа є дивною, однак наслідки очевидні: мета – дискредитація осіб – була досягнута», – пояснює адвокат.

З його слів, наразі бракує інформації, щоб оцінити дії підозрюваних. Якщо продаж або незаконне використання благодійних пожертв чи безоплатної допомоги відбувається під час воєнного стану, це вважається особливою кваліфікувальною обставиною. Отже, підозрюваним загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до семи років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Однак сама стаття дещо звужує те, як саме можна оцінювати дії осіб.

Також існує поняття спеціального складу злочину за ст. 201-2 КК України, якщо порівнювати з іншими видами злочинів щодо майна. Через це, наголошує юрист, правоохоронці не можуть кваліфікувати такі дії інакше. 

«Доказування в такій категорії справ є надзвичайно складним, зважаючи на те, що у більшості випадків таку гуманітарну допомогу поставляють практично безобліково, за спрощеною процедурою митного обліку. Навіть якщо припустити, що це товари, які не були гуманітарною допомогою чи не були закуплені за благодійні внески,то їх, найімовірніше, завозили за процедурою гуманітарної допомоги, що дасть підстави правоохоронцям вказати, що така продукція є саме нею. З другого боку, розмитість обліку й відсутність конкретних даних про походження товару дасть можливість стороні захисту висувати версії на свою користь», – каже Олег Мицик.

І додає, що важливо враховувати й те, за скільки часу до події правоохоронці розпочали негласні слідчі (розшукові) дії, у який спосіб документували підозрюваних та чи спілкувалися останні через відкриті канали зв’язку або у месенджерах, тобто маскувалися, та записи яких розмов мають правоохоронці. Також чи був встановлений аудіо-  або відеоконтроль, у тому числі в публічних місцях. Чи проникали негласно правоохоронці в склади або в офісні приміщення та чи фіксували наявність там продукції у різні періоди. Чи копіювали документи про походження цієї продукції негласним способом до її знищення або видозмінення тощо.

«Єдине, що на сьогодні достеменно відомо, це те, що мала місце процедура спеціального слідчого експерименту, коли здійснювали контрольну закупівлю амуніції, яка в подальшому була продана підозрюваними. В усіх випадках, навіть якщо припустити, що мала місце провокація з боку правоохоронців, у підсумку може йти мова лише про юридичну невинуватість підозрюваних – недоведеність вини», – пояснює Олег Мицик.

У будь-якому випадку розголос цієї справи вплинув на дії всіх волонтерів і благодійників, додає адвокат, які тепер задумаються, кому варто передавати допомогу або здійснювати пожертву. 

Юлія Осим

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!