На Львівщині громади активно створюють можливості для участі мешканців у вирішенні місцевих справ та розвитку їхніх міст. Офіс Ради Європи в Україні в межах проєкту «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» надає підтримку пілотним громадам у розробці та впровадженні ефективних механізмів громадської участі відповідно до стандартів Ради Європи та найкращих практик. На Львівщині новий статут вже створюють у 6-ти громадах.

«Участь громадян у процесах прийняття рішень є основою функціонування та розвитку справжнього демократичного суспільства, адже завдяки їй відбувається соціальний діалог із найважливіших питань. Громадяни частіше сприймають рішення і довіряють своїм представникам, коли відчувають, що мають змогу висловитись під час політичних обговорень щодо важливих питань.

Досвід розвинених країн показує, що неможливо досягти сталого розвитку та високої якості життя та ефективного врядування, якщо жителі не є частиною процесу прийняття найважливіших рішень, щ їх стосуються. Місцеве самоврядування є найближчим до громадян рівнем, і така близькість обов’язково передбачає або має обов’язково передбачати підвищення рівня участі громадян та залучення громадськості владою у вирішенні місцевих справ, особливо в контексті реформи децентралізації та місцевого самоврядування. Рішення органів місцевого самоврядування повинні враховувати інтереси та потреби жителів, всіх суспільних груп та зацікавлених сторін? Як це забезпечити? Необхідні прозорі та ефективні процедури та їх впровадження», – розповідає керівник проєкту Ради Європи «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» Володимир Кебало.

Він пояснює, що добре демократичне врядування базується на реалізації повноважень органів місцевого самоврядування у тісній співпраці з громадськістю та усіма зацікавленими сторонами, щоб підвищувати якість життя громадян та розвиток громади, коли людина – у центрі всіх демократичних інститутів та процесів.

Проєкт Ради Європи допомагає громадам інтегрувати в статут громади принципи доброго врядування.

«Щоб місцева демократія працювала та розвивалася, громадам потрібно мати основний нормативно-правовий акт місцевої ради – статут територіальної громади, що містить багато важливих норм і процедур, які деталізують та розкривають демократичні стандарти», – додає Володимир Кебало.

Документ приймається місцевою радою від імені та в інтересах територіальної громади на основі Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших актів законодавства України з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних  та  інших  особливостей  організації  та  здійснення  місцевого самоврядування. Крім того, статут визначає та деталізує у своїх нормах підзвітність, прозорість, відкритість діяльності органів місцевого самоврядування та публічних службовців, визначає процедури та форми для реалізації безпосередньої участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, процесі прийняття рішень.

Крім того, до самого статуту додаються також положення, які визначають конкретні інструменти громадської участі. Наприклад, про загальні збори громадян, громадські слухання, електронні петиції, громадський бюджет, публічні консультації та ін.

На Львівщині в межах впровадження проєкту за підтримки Офісу Ради Європи вже запустили у Дрогобичі, Стрию та Новояворівську. Власне, першим став Дрогобич, де вже понад рік працює новий статут. Цей документ допоміг покращити роботу місцевих органів влади та зміцнив участь мешканців у прийнятті рішень щодо реалізації проєктів у громаді, розповідає ексрадник міського голови Дрогобича, експерт Ради Європи Олег Дукас.

«Була потреба в оновленні всіх положень, які існували раніше, та самого статуту, оскільки статут міста був прийнятий понад 10 років тому. За цей час багато змінилося, особливо у розвитку місцевої демократії – відбулася децентралізація. Особливість нового статуту в тому, що тут широко розписано й передбачено інструменти громадської участі, які повинні бути в місті», – каже він.

У статуті Дрогобицької громади є стандартні інструменти, як-от громадські слухання, електронні петиції. Тут прийняли положення про місцеві ініціативи, громадську експертизу, консультації з громадськістю. Також запровадили інструмент громадського бюджету. За словами Олега Дукаса, раніше він існував, але тепер його зробили обов’язковим, тож міська влада повинна його постійно просувати.  

«У нас було прийнято інноваційне положення про громадський простір та участь жителів у його плануванні. Фактично, це перше положення, що було прийнято в містах України. Мешканці міста можуть ініціювати консультації щодо того чи іншого громадського простору – парків, скверів, вулиць, площ, також громадських будівель», – каже ексрадник міського голови Дрогобича.

Нові статути цьогоріч вже затвердили у Стрию та Новояворівську. Наразі громади напрацьовують дорожні карти для впровадження «малих Конституцій». Заступник міського голови Стрийської ТГ Андрій Стасів каже, що ще рік тому ніхто з мешканців не міг подумати, що сучасні інструменти демократії можуть так ефективно змінити життя громади. На сьогодні Стрий займає 98 місце зі 100 за прозорістю у рейтингу міст. Через рік тут сподіваються суттєво покращити цей показник.    

«Стрий робить тільки перші кроки у розвитку демократії участі. Ще рік тому ніхто в місті навіть не говорив про якісь інструменти громадської участі,  тому всі документи приймаються практично з нуля. Думаю, за рік Стрий мав би показати суттєвий прогрес в рейтингу прозорості. Не буду прогнозувати, але думаю, це вже точно буде не останній десяток в рейтингу міст, як це є сьогодні. Ми зацікавленні у залученні мешканців до інших широкого спектру питань розвитку міста», – додає Андрій Стасів.

Позитивних змін чекають і в Новояворівській ТГ. Новий статут громади за моделлю Ради Європи тут затвердили 23 вересня цього року. Тепер громада розробляє дорожню карту його впровадження на наступні 5 років.

Експерти Ради Європи пояснюють, що в статуті закладені норми, що гарантують права громадськості у прийнятті рішень та обов’язки місцевої влади. Таким чином ще й суттєво підвищується прозорість та відкритість її роботи.

«Ми зацікавлені в якомога ширшому залученні всіх сторін, яких може стосуватися статут, в його підготовці. Це створення робочої групи з депутатів, громадськості, посадовців, після чого – проведення публічного обговорення. Далі - проєкт статуту щонайменше 2 тижні має бути в публічному доступі для ознайомлення з ним громади. Від початку роботи над статутом до прийняття його на сесії міської ради проходить щонайменше 3 місяці. Після цього потрібно ще приблизно рік, щоб запровадити всі нормативні документи – а їх 28 у статуті. Це якщо громада зацікавлена йпрацює інтенсивно», – пояснює експертка Ради Європи Юлія Гвоздович.

Додає, що впровадження статуту – це не кінець, а початок великої дистанції. Окрім створення самого документу, експерти Ради Європи допомагають розробляти дорожню карту для його втілення, застосовуючи кращі практики участі громадян у процесі прийняття рішень в Україні та за кордоном. Також важливою є інформаційна кампанія в громадах, оскільки часто мешканці не знають, які гарантовані права та можливості мають.

Експерти Ради Європи в Україні запрошують територіальні громади, які ще не долучилися до проєкту, дивитися на досвід міст, де вже впроваджений та реалізується новий статут, і застосовувати його в себе. Якщо в громаді немає встановлених правил і процедур, не буде й продуктивної співпраці влади з мешканцями, резюмує Юлія Гвоздович. Кожен посадовець робитиме все на власний розсуд, а громада не матиме конкретного стратегічного документу, який її гарантує її права та можливості в процесі прийняття рішень.

Невдовзі «малу Конституцію» на Львівщині планують затвердити ще у трьох громадах – Радехівській, Жовківській та Славській.

Ця публікація підготовлена у межах проєкту Ради Європи «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні». Цей проєкт допомагає втілювати стандарти громадської участі в практиці.

Рада Європи – це міжурядова організація, членом якої є Україна. Офіс Ради Європи в Україні сприяє реалізації її місії щодо захисту прав людини, підтримки демократії та забезпечення верховенства права, здійснює координацію та забезпечує реалізацію проєктів і програм співробітництва. 

Юлія Осим

Фото з відкритих джерел

Партнерська публікація