Приміщення кінотеатру на Коперника, 9 незабаром виставлять на аукціон, щоб знайти нового орендаря. Договір із попереднім закінчується через місяць і кінотеатр вирішив вже не відновлювати роботу – невигідно. Tvoemisto.tv дізналось, чи є шанс, що незвичний кінозал відчинить свої двері знову, і що буде з приміщенням у центрі Львова.

У Львові на вулиці Коперника 100 років працював кінотеатр. Нині двері тут замкнені, хоча на них і досі висить табличка із написом «Open». Крізь вікно видно порожню кав’ярню, що працювала біля входу до кінозали. Звідси ще не прибрали меблі та обладнання, та, може бути, кінотеатр мережі «Кінопалац» тут уже не працюватиме.

Карантин добив

У 2001 році мережа приватних кінотеатрів «Кінопалац», а саме ТзОВ «Кассандра-плюс», уклала договір оренди із управлінням комунальної власності міськради Львова на приміщення на вулиці Коперника, 9. Саме там у 1912 році відкрили один із найдавніших кінотеатрів у місті.  

Влітку у підприємця закінчується термін оренди. Через зміни у законодавстві, що зобов’язують місто продовжувати договори виключно через аукціони, ціна винайму приміщення може суттєво збільшитись.

Читайте також: Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській

«Кінопалац» і без того потерпав від скрути, через що навіть відмовився від приміщення на Театральній, 22, що у Будинку офіцерів.

Станіслав Тарасенко впродовж кількох років працював креативним директором мережі «Кінопалац». Він каже, що карантин сильно вдарив по бізнесу, нині він та інші працівники шукають нову роботу.

«Кінотеатрів цієї мережі у центрі міста раніше було два. Коли почалась епідемія, то на вулиці Театральній довелось зачинитись. Там було три кінозали. Залу на 300 місць ми вже не «витягували». Ціна оренди була надто високою, ми не могли її сплачувати. Вирішили перенести потужності на Коперника. Працювали там майже рік, трималися, але після четвертого локдауну ситуація стала скрутною», – розповідає він.

За його словами, відкриватись за місяць до закінчення терміну оренди, немає сенсу. Тому наразі команда із восьми людей чекає, чим завершиться аукціон та по-троху шукає іншу роботу.

Станіслав Тарасенко пригадує, що суперечки про збільшення ціни оренди у «Кінопалацу» і міста почались ще кілька років тому. У березні 2017 року управління комунальної власності подало позов до адміністрації кінотеатру, аби через суд збільшити орендну плату з 5248 грн на місяць до 220 тис. грн. Така сума для кінотеатру тоді була непідйомною.

Тож у 2018 році кінотеатр «Коперник» призупинив регулярні кінопокази. Влітку 2019 року Західний апеляційний господарський суд відмовив міській раді у підвищенні орендної плати і кінотеатр відновив роботу у 2020 році, якраз тоді, коли через пандемію довелось знову зачинятись.

«Кінотеатр «Коперник» спеціалізувався на незалежному кіно, на українському кіно. У плані формату це був дуже незвичний кінотеатр, чи не один в Україні. Ситуація зараз незрозуміла – як буде проходити аукціон, на яких умовах буде оренда. Не може колектив нескінченно чекати, коли це все закінчиться», – каже Станіслав Тарасенко.

У приміщенні має бути кінотеатр? 

Нині вартість оренди приміщення на Коперника, 9 становить 8 грн за квадратний метр при площі 700 метрів. Про це у лютому повідомляла пресслужба ЛМР.

Керівниця управління комунальної власності ЛМР Інна Свистун у коментарі Tvoemisto.tv розповіла, що аукціон з оренди приміщення на Коперника, 9 ще не оголошували. Це зроблять, коли проведуть експертну оцінку приміщення, за якою визначатимуть стартову ціну на аукціон.

«Ми готові продовжити договір з орендарем, але, згідно зі законом, зробити це можемо лише через аукціон. Так, ціна оренди може суттєво змінитися. Законом прописано, що ціна – це 1% від ринкової вартості приміщення. Наразі немає варіантів, як зробити так, щоби ця орендна плата не була така велика потім. Ми не можемо договір продовжити без аукціону», – пояснює Інна Свистун і додає, що управління комунального майна не може вплинути на ціну оренди.

Читайте також: Тут живе дух Львова. Як дають собі раду «Айболить» та «Юний технік»

Інна Свистун каже, що під час оголошення аукціону цільове призначення приміщення не змінюватимуть. Його можна буде орендувати лише «для діяльності кіно-, відео-, мистецького центру та розміщення кафе».

Вона також додає, що теперішній орендар може мати перевагу під час аукціону.

«Орендарю треба взяти участь в аукціоні. Якщо його ціна не буде найбільшою, то він має право погодитись на ту максимальну ціну, що під час аукціону озвучать інші учасники. Ми зобов’язані укласти договір з ним, а не з тим, хто запропонує таку ціну», – додала вона.

Коли саме відбудеться аукціон, нині невідомо. Директор компанії, що нині орендує приміщення на Коперника, 9, Дмитро Можаровський говорити про ситуацію з кінотеатром не хоче. Каже лише, що він зачинений, а чи братиме участь в аукціоні, ще не знає.

Читайте також: Таблетки для історії. Чи збереже Львів ще одну старовинну аптеку

А що на Театральній?

Влітку 2020 року зачинився кінотеатр на вул. Театральній, 22, що вісім років працював у Будинку офіцерів. Він був першим кінотеатром сучасного типу у Львові і мав три глядацькі зали на 290, 88 і 18 місць.

Нині військові планують облаштувати у колишньому кінозалі концертний зал.

Директор Будинку офіцерів Віталій Провозін у коментарі Tvoemisto.tv розповів, що хоч з орендарем впродовж років жили досить мирно, втім, коли він з’їхав, втішились.

«Будівля є на балансі квартирно-експлуатаційного відділу Львова, тож кошти, що сплачував орендар, не потрапляли у Будинок, вони йшли у КЕВ, в міністерство оборони. Будинок офіцерів не мав концертного залу. Тепер плануємо відновлення концертного залу. Зараз облаштовуємо музей», – розповідає він.

Читайте також: Про зникнення галантності і галицького шарму, або чому нас привчили їсти без столового ножа

Віталій Провозін також зазначає, що будівлю треба реставрувати. Останній раз її ремонтували ще у 1961 році.

«Будівля не в найкращому стані. Маємо уже проєктно-кошторисну документацію на реконструкцію. Вартість робіт становить 16 мільйонів гривень, але це ще за цінами 2019 року. Ніяк не зрушиться ця справа. Завдяки тому, що у 1854 році будівлю збудували добре, вона ще надійно стоїть», – каже він.

Довідка:

Кінотеатр на вулиці Коперника, 9 відкрили у 1912 році. Впродовж 100-літньої діяльності кінотеатр змінював назви і власників: «Санс-Рівал» (1912), «Копернік» (1912-1941, 1944-1946), «Студіо» (1941-1944), «Копернік» (1944-1946), «Кінотеатр імені Коперніка» (1946-2004), «Кінопалац «Коперник» (з 2004 року). Про це йдеться на сайті «Центру міської історії»

Пам’ятне фото на фоні черги за квитками до «Коперніка»,1956 рік

Будинок на Коперника, 9 почали пристосовувати під кінотеатр у 1911 році. Власник закладу – інженер Едвард Бурнатович – подбав, аби зал кінотеатру був одним з найбільш комфортних. Тоді там було чи не найбільше глядацьких місць – 425. Невдовзі після відкриття через розташування залу кінотеатр отримав «народну» назву, а згодом його офіційно перейменували на «Копернік».

У репертуарі «Коперніка» частими були прем’єри, фільми, зняті на основі реальних подій – найгучніші серед них прем’єра фільму «Quo vadis?» 1913 року та фільм про катастрофу корабля «Титанік», що супроводжувала музика з опери Ріхарда Ваґнера «Летючий голландець» 1918 року.

Від 1926 року кінотеатр перебував у власності Тадея Кухара, сина Людвіка Кухара – з династії львівських підприємців, тісно пов’язаних з кінематографом.

У 1930 році «Копернік» став третім звуковим кінотеатром у Львові. У радянські часи, від 1946 року, у кінотеатрі відбувалися прем’єри, політичні лекції та джазові виступи перед сеансами. У січні 2004 року кінотеатр увійшов у приватну кіномережу «Кінопалац», але зберіг назву «Коперник».

Нагадаємо, за минулий рік у Львові закрилась також культова «Українська книгарня» на проспекті Шевченка, 8, «не втримався» знаковий для середмістя магазин посуду на Краківській, 5, зачинилась давня аптека на Київській, 23. Причиною цього часто є зміни у законодавстві, що зобов'язують місто продовжувати договори оренди виключно через аукціони. Подекуди на закриття закладів, що пам'ятають кілька поколінь львів'ян, впливає і карантин.

Вікторія Савіцька

Фото авторки та Анни Чистякової

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.